Справа № 204/7322/25
Провадження № 1-кс/204/2036/25
14 липня 2025 року слідчий суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12025042140000838, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.07.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,-
встановив:
До суду надійшло клопотання прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12025042140000838, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.07.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12025042140000838 від 08.07.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України. Процесуальне керівництво здійснюється Західною окружної прокуратурою міста Дніпра Дніпропетровської області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.07.2025 до чергової частини відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшло повідомлення зі служби «102», про те, що 07.07.2025 о 16:55 годині за адресою: м. Дніпро, просп. Сергія Нігояна, буд. 42, екіпажем патрульної поліції №451 зупинено транспортний засіб марки «ВАЗ 2101», Д.н.3. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який позбавлений права керування транспортними засобами згідно рішення суду. (ЖЄО №19330 від 07.07.2025). За даним фактом 08.07.2025 розпочато кримінальне провадження №12025042140000838, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України. Так, 07.07.2025, перебуваючи за адресою: м. Дніпро, просп. Сергія Нігояна, буд. 42, працівниками УПП в Дніпропетровській області на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» було зупинено транспортний засіб марки ВАЗ, моделі 21011, д.н.з. НОМЕР_1 VIN-код НОМЕР_2 , білого кольору, під керуванням гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У ході перевірки документів вказаної особи, а також перевірки вказаної особи за допомогою бази ІСНП встановлено, що постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпра від 12.12.2023, справа №204/15267/23, провадження №3/204/7448/23) ОСОБА_4 позбавлено права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років. 07.07.2025 в період часу з 17 години 50 хвилин по 18 годину 10 хвилин слідчим СВ ВП №3 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області у ході огляду місця подій було виявлено та вилучено: транспортний засіб марки ВАЗ, моделі 21011, д.н.3. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , який вилучено до штрафного майданчику ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 22; Ключі від транспортного засобу вилучені до поліетиленового спец-пакету NoCRI1161557; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу вилучені до поліетиленового спец-пакету №CRI1161557. 08.07.2025 слідчим у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання речовими доказами вилучених речей під час проведення огляду місця подій за адресою: м. Дніпро, просп. Сергія Нігояна, буд. 42. Оскільки, вилучені речі під час проведення огляду 07.07.2025 року за адресою: м. Дніпро, просп. Сергія Нігояна, буд. 42, визнані речовими доказами, це дає підстави вважати, що вилучення вказаного майна сприяє цілям та меті проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Арешт вказаного майна обумовлюється метою забезпечення збереження речових доказів. На підставі викладеного, прокурор звертається до суду з даним клопотанням про арешт майна.
Вивчивши подане клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно клопотання прокурора про арешт майна, слідчим відділом відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12025042140000838, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.07.2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. Прокурор звернулася до суду з клопотанням про арешт майна, а саме: арешту тимчасово вилученого майна під час проведення огляду місця подій 07.07.2025 року за адресою м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, буд. 42, а саме: транспортний засіб марки ВАЗ, моделі 21011, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , ключ від вищевказаного транспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу. Прокурор в клопотанні зазначає, що вказане тимчасово вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, арешт на вказане у клопотанні майно необхідно накласти з метою збереження речових доказів. При цьому, до клопотання про арешт майна прокурором не долучено доказів, що підтверджують обставини викладенні у клопотанні, а саме не долучено відповідних документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. Тобто, прокурором до клопотання не додані оригінали або копії документів та інші матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Крім того, відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Всупереч п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України, матеріали провадження не містять відомостей, якими обґрунтовуються правові підстави арешту майна.
Відсутність належного мотивування у клопотанні прокурора обставин, підстав , мети, мотиву накладення арешту на майно та наявності відповідних ризиків перешкоджає суду перевірити доводи та вимоги клопотання та зробити висновок про відповідність зазначеного у клопотанні майна ознакам, передбаченим ст. 98 КК України та висновок про наявність чи відсутність підстав для арешту майна третьої особи, як було заявлено у клопотанні, оскільки слідчий суддя, суд здійснює судовий розгляд в межах клопотання, не наділений процесуальними повноваженнями самостійно встановлювати, визначати обставини, які підлягають з'ясуванню відповідно до ч.2, 4 ст. 170 КПК, а має здійснювати перевірку викладених у клопотанні доводів, до змісту якого визначені конкретні вимоги, передбачені ст. 171 КПК України та робити висновки щодо доведеності особою, яка подала клопотання,необхідність такого арешту та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України. Невідповідність клопотання прокурора вимогам ст.171 КПК перешкоджає перевірити можливість використання транспортного засобу як доказу у кримінальному провадженні, в якому подане клопотання, перевірити чи відповідає це майно ознакам, передбаченим ст.98 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора про арешт майна задоволенню не підлягає, у зв'язку з відсутністю належних правових підстав, а також, те що вказане клопотання є необґрунтованим та недоведеним. З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Керуючись ст. ст. 110, 234, 235, 309, 369-372 КПК України, суд,-
постановив:
В задоволенні клопотання прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12025042140000838, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.07.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1