Справа № 175/18755/24
Провадження № 1-кс/175/1203/25
іменем України
06 серпня 2025 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Слідчий суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , ознайомившись зі скаргою адвоката ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 від 28.12.2024 року про закриття кримінального провадження №12024052390001881 від 06.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України , -
В провадження Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій зазначено, що Краматорським РУП ГУНП в Донецькій області здійснювалось досудове розслідуванні кримінального провадження №12024052390001881. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано потерпілим у рамках кримінальному провадженні №12024052390001881. 28.12.2024 - Старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , слідчим СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області винесено Постанову від 28.12.2024 про закриття кримінального провадження №12024052390001881. Відповідно до Постанови від 28.12.2024 про закриття кримінального провадження №12024052390001881 підставою для закриття кримінального провадження стало наступне: «……Під час досудового розслідування не встановлено будь-яких даних, які б свідчили про вчинення стосовно ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України, так як його смерть настала в результаті власних дій».
Ознайомившись з поданою скаргою та доданими до неї документами, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд повертає скаргу в разі, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Так, подана для розгляду слідчому судді скарга подана адвокатам ОСОБА_2 в інтерсах ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В той же самий час адвокат ОСОБА_2 зазначає, що діє в інтересах ОСОБА_4 на підставі договору про надання правничої допомоги №24032025 від 24.03.2025 та ордеру серії ВА№1107086, тобто документів, які складені після смерті потерпілого.
Поняття "потерпілий" у матеріальному кримінальному праві та у кримінальному процесі за змістом не є тотожними. У кримінально-правовому розумінні потерпілий це особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіюється фізична, моральна та/або матеріальна шкода (або існує безпосередня загроза її заподіяння). Поняття "потерпілий" у кримінальному праві не має законодавчої дефініції.
Натомість законодавством визначено кримінально-процесуальне розуміння поняття "потерпілий". Так, у частині 1 статті 55 КПК України встановлено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Поняття "потерпілий" в кримінально-правовому значенні є первинним щодо його розуміння в кримінальному процесі, оскільки в кримінальному праві потерпілий з'являється об'єктивно, в результаті вчинення проти нього кримінального правопорушення.
Процесуальними умовами появи потерпілого як учасника кримінального провадження є необхідність подання заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, надання згоди на визнання потерпілим (у разі, якщо така заява ним не подавалась) або подання заяви про залучення до провадження як потерпілого.
У частині 2 статті 55 КПК України визначається момент виникнення в особи статусу потерпілого як учасника кримінального провадження: права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Особа у кримінально-правовому розумінні є потерпілим з моменту вчинення щодо неї кримінального правопорушення, а не з моменту подання нею відповідної заяви, як це передбачено у частині 2 статті 55 КПК України.
Таким чином, потерпілий в кримінально-правовому розумінні як жертва посягання з'являється вже з моменту вчинення цього посягання, незалежно від того, чи закріплений (юридично легалізований) такий статус процесуально.
Кримінальний процесуальний закон (статті 55, 59 КПК України) юридично закріплює статус потерпілого учасника кримінального провадження, наділяючи його певними процесуальними правами та обов'язками саме як учасника процесу.
Водночас у частині 6 статті 55 КПК України передбачено так зване правонаступництво у кримінальному провадженні. Згідно з положеннями цієї норми, якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положеннячастин першої третьоїцієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням потерпілими може бути визнано кілька осіб.
Викладене кореспондує з Постановою ВП ВС від 16.01.2019 у справі № 439/397/17.
Даних про залучення іншого потерпілого в порядку ч. 6 ст. 55 КПК України, окрім померлого потерпілого ОСОБА_4 слідчому судді не надано та до скарги не додано.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга подана особою, яка не має права подавати скаргу згідно положень п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки доказів наявності відповідних повноважень, згідно з положеннями ст.ст. 58 КПК України, слідчому судді не надано, з огляду на що скаргу слід повернути заявнику на підставі п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 369-372 КПК України, -
Скаргу адвоката ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 від 28.12.2024 року про закриття кримінального провадження №12024052390001881 від 06.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України - повернути заявнику.
Відповідно до ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, встановленому КПК України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1