11 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/11820/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк"
до відповідачів:
1) Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк",
2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт"
про стягнення 13 500,00 грн та зобов'язання вчинити дії,
1. У липні 2023 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило:
1) стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 13 500,00 грн заборгованості за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах №400042887/15 від 06.12.2019, що складається з: 500,00 грн заборгованості по сплаті комісії депозитарній установі строкової та 13 000,00 грн заборгованості по сплаті комісії депозитарній установі простроченої; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб скласти та позачергово включити в кошторис витрат Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" суму позачергової заборгованості на користь позивача за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах №400042887/15 від 06.12.2019 у розмірі 13 500,00 грн, з яких заборгованість по сплаті комісії депозитарній установі строкова у розмірі 500,00 грн та заборгованість по сплаті комісії депозитарній установі прострочена у розмірі 13 000,00 грн;
2) зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб позачергово затвердити кошторис витрат Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з урахуванням суми позачергової заборгованості на користь позивача за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах №400042887/15 від 06.12.2019 у розмірі 13 500,00 грн, з яких заборгованість по сплаті комісії депозитарній установі строкова у розмірі 500,00 грн та заборгованість по сплаті комісії депозитарній установі прострочена у розмірі 13 000,00 грн.
2. Господарський суд міста Києва рішенням від 20.02.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025, позов задовольнив повністю.
3. 22.07.2025 Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" засобами поштового зв'язку (номер відправлення 0100100378803) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
4. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.
5. Частиною 2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, передбачених ст.290 цього Кодексу, то така скарга залишається без руху.
6. Відповідно до п.2 ч.4 ст.290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
7. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом "Про судовий збір".
8. Згідно з ч.1 ст.4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
9. Відповідно до ч.2 ст.4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
10. Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
11. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір").
12. Враховуючи вимоги касаційної скарги, скаржник при її подачі повинен був сплатити судовий збір у розмірі 10 736 грн, розрахований як сума:
- за оскарження рішень у частині вимоги немайнового характеру: 2 684грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023) х 200% х = 5 368 грн;
- за оскарження рішень у частині вимоги майнового характеру (стягнення 139 662,60 грн): 2 684 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, оскільки 1,5% від 139 662,60 становить 2 094,94 грн, що менше, ніж 2 684 грн) х 200% = 5 368 грн.
13. Оскільки скаржник не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, то касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених п.2 ч.4 ст.290 ГПК.
14. Також, згідно зі ст.288 ГПК касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.4 ст.293 цього Кодексу.
15. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 18.06.2025, повний текст складено та підписано 30.06.2025, а отже останнім днем касаційного оскарження вказаної постанови було 21.07.2025 (з урахуванням вихідних днів). Проте, касаційна скарга подана скаржником 22.07.2025, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження.
16. Скаржник у касаційній скарзі заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що повний текст оскаржуваної постанови отримав 02.07.2025.
17. Однак, згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС" (довідка про доставку документа в кабінет Електронного суду), оскаржувану постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 доставлено як Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" так і Фонду гарантування фізичних осіб в Електронний кабінет 30.06.2025 о 20:20 (отримано судом повідомлення про доставку: 30.06.2025 о 21:10).
18. Відповідно до абз.2 ч.6 ст.242 ГПК якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
19. З урахуванням зазначеного, оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 була вручена скаржнику 01.07.2025.
20. Таким чином, оскільки касаційна скарга не була подана скаржником протягом двадцяти днів з дня вручення повного судового рішення (до 21.07.2025 включно), то немає підстав для поновлення процесуального строку на підставі ч.2 ст.288 ГПК.
21. У той же час скаржник не наводить інших поважних підстав для поновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги.
22. Згідно з ч.1 ст.119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
23. Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
24. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
25. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
26. При цьому ГПК не пов'язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
27. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 3 та 4 ст.13 ГПК).
28. Оскільки причини пропуску строку на касаційне оскарження, викладені у клопотанні, не є об'єктивними, Верховний Суд визнає неповажними підстави, наведені у клопотанні скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження.
29. Згідно з ч.3 ст.292 ГПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
30. Скаржникові необхідно подати клопотання (заяву) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших (поважних) підстав, що зумовили пропуск цього строку (з урахуванням змісту цієї ухвали).
31. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.
32. З огляду на залишення касаційної скарги без руху, клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень залишається без розгляду до усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Визнати неповажними підстави, наведені у клопотанні Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 у справі №910/11820/23.
2. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 у справі №910/11820/23 залишити без руху.
3. Надати Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
4. Роз'яснити Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику, або у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі положень п.4 ч.1 ст.293 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді О. Кролевець
О. Мамалуй