65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"11" серпня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/116/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу №916/116/25,
за позовом: Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр.Яворницького Дмитра, буд. 21А; код ЄДРПОУ 43315529);
до відповідача: Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5, код ЄДРПОУ 44069166);
за участі третьої особи яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету позову на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ» (68800, Одеська обл., Ренійський р-н, місто Рені, вул. Дунайська, буд.188б; код ЄДРПОУ 38794386);
про стягнення 8136,58 грн., -
1.Суть спору.
15.01.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до Головного управління ДПС в Одеській області про стягнення 8136,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що правові підстави набуття Ренійським відділенням Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС В Одеській області правонаступником якого є ГУ ДПС в Одеській області, грошових коштів на суму 8136,58 грн., перерахованих відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області ПМУМЮ (м. Одеса), як кошти для задоволення вимог стягувача, за зведеним виконавчим провадженням №48501594 підлягають поверненню відповідно до статті 1212 ЦК України, оскільки електронні торги з реалізації арештованого майна боржника ТОВ «Лагуна Рені» визнані судом недійсними.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 20.01.2025 позовну заяву позивача було залишено без руху, у зв'язку з наявністю недоліків та надано десятиденний строк на їх усунення.
29.01.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№3166/25).
Ухвалою суду від 03.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ст.ст. 247-252 ГПК України.
Цією ж ухвалою залучено до участі у справі третю особу - ТОВ «СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ» та запропоновано третій особі надати до суду пояснення щодо позову в строк до 28.02.2025, оформлені відповідно до вимог ст. 168 ГПК України.
Відповідачу запропоновано подати до суду у строк до 25.02.2025 відзив на позовну заяву, оформлений відповідно до вимог ст.ст.165, 178 ГПК України; додати до відзиву докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; надіслати копію відзиву та доданих до нього доказів позивачу одночасно з надісланням відзиву до суду; відповідні докази надіслання надати до суду.
Позивачу запропоновано подати до суду у строк до 11.03.2025 відповідь на відзив, оформлену відповідно до вимог ст.ст.166, 184 ГПК України; надіслати копію відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачам одночасно з надісланням відповіді суду; відповідні докази надіслання надати до суду.
Відповідачу запропоновано подати до суду у строк до 25.03.2025 заперечення, оформлені відповідно до вимог ст.ст.167, 184 ГПК України, надіслати копію заперечень та доданих до них доказів позивачу одночасно з надісланням заперечень до суду; відповідні докази надіслання надати до суду.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, відтак дана справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до ст. 178 ГПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд здійснив розгляд даної справи в межах розумного строку.
3. Аргументи учасників справи.
3.1. Аргументи Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що під час примусового виконання зведеного виконавчого провадження №48501594 було проведено електронні торги 21.12.2016, за результатами яких майновий комплекс ТОВ «Лагуна-Рені» (нежитлова будівля площею 562,5 мІ, розташована за адресою: м. Рені, вул. Дунайська, 188б) було реалізовано. Переможцем торгів стало ТОВ «Скарбниця Бессарабії», яке сплатило за лот грошові кошти у розмірі 6 884 650,00 грн.
Отримані кошти були розподілені між стягувачами відповідно до положень ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, на користь Ренійського відділення Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС (правонаступника - ГУ ДПС в Одеській області) було перераховано 8136,58 грн. у межах виконавчого провадження №51982939 для погашення заборгованості з єдиного соціального внеску.
Разом з тим позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 у справі №916/24/17, залишеним без змін апеляційною та касаційною інстанціями, електронні торги, протокол їх проведення та акт державного виконавця було визнано недійсними. Таким чином судом встановлено відсутність законної підстави для реалізації майна та, відповідно, для надходження й подальшого розподілу коштів, у тому числі на користь відповідача.
ТОВ «Скарбниця Бессарабії», не отримавши у власність майно, за яке сплатило кошти, звернулося до суду з позовом до держави (в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) про стягнення сплачених коштів.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 позов було задоволено частково - на користь товариства стягнуто 6 884 650,00 грн. Після цього, наказом Господарського суду Одеської області від 03.11.2021 сума, що включала й вартість перерахованих Ренійському відділенню ОДПІ коштів, підлягала поверненню за рахунок бюджету.
Позивач стверджує, що з огляду на визнання судом електронних торгів недійсними, підстава, на якій були набуті грошові кошти у сумі 8136,58 грн., відпала, а тому їх подальше утримання відповідачем є безпідставним.
Позивач посилається на ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа зобов'язана повернути майно, яке було набуте без достатньої правової підстави або підстава якого згодом відпала.
Позивач зазначає, що звернувся до відповідача з вимогою про добровільне повернення зазначених коштів листом №18772/03.1 від 05.06.2024, однак відповіді не отримав.
Таким чином позивач вважає, що грошові кошти у сумі 8136,58 грн. були набуті відповідачем без достатньої правової підстави та, з урахуванням судових рішень і норм чинного законодавства, вказані кошти підлягають поверненню.
3.2. Аргументи Головного управління ДПС в Одеській області.
Головне управління ДПС в Одеській області своїм правом передбаченим ст. 165 ГПК України, на подання відзиву по суті справи не скористався, жодних доказів у якості спростування наведених позивачем обставин відповідачем до матеріалів справи не додано.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відтак суд вирішує спір який виник між Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) та Головним управління ДПС в Одеській області за наявними в матеріалах справи доказами.
4. Фактичні обставини справи встановлені судом.
Судом встановлено, що 21.12.2016 відбулись електронні торги з реалізації лоту №183175: майновий комплекс - нежитлова будівля, площею 562,5 м.кв., за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188 б. Переможцем електронних торгів було визначено ТОВ «Скарбниця Бесарабії», що підтверджується протоколом № 221791 проведення електронних торгів від 21.12.2016.
В матеріалах справи наявний Акт державного виконавця про реалізацію нерухомого майна від 29.12.2016, складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна Рені», а саме: майнового комплексу нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот №183175), що відбулися 21.12.2016.
З вказного акту вбачається, що зазначений майновий комплекс придбано ТОВ «СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ» за 7 247 000,00 грн, які перераховано за придбане нерухоме майно наступним чином:
- 362 350,00 грн. на р/р № НОМЕР_1 в ПАТ «Державний ощадний банк України», м. Київ, МФО 322669, код ЄДРПОУ 39958500, одержувач: Державне підприємство «СЕТАМ» Міністерства юстиції України (гарантійний внесок за участь. у торгах);
- 6 884 650,00 грн. - на р/р № 37319035000579 Державна Казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, код ЄДРПОУ 34929741, одержувач Головне територіальне управління юстиції в Одеській області (кошти за придбане майна згідно протоколу торгів № 221791 від 21.12.2016 за лотом № 183175).
Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження №51982939 встановлено, що з ТОВ "Лагуна-Рені" на користь Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС стягнуто єдиний соціальний внесок у розмірі 8136,58 грн., виконавчий збір та витрати з виконавчого провадження, у зв?язку з чим виконавче провадження було закінчено як таке, що фактично виконане.
Також сплачену заборгованість за виконавчим документом №Ю-495-25 від 14.07.2016, які було перераховано Ренійському відділенню Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області у сумі 8136,58 грн., що підтверджується платіжним дорученням №288 від 21.03.2017
Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Одеської області по справі №916/24/17 від 07.06.2017 за позовом ТОВ «Лагуна-Рені» до Державного підприємства «Сетам", Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ТОВ "Скарбниця Бессарабії", було вирішено наступне:
- визнано недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна ТОВ «Лагуна Рені», а саме: майнового комплексу нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот №183175), що відбулися 21.12.2014 визнання недійсним протокол проведення електронних торгів №221791 від 21.12.2016 складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна Рені», а саме: майнового комплексу нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот №183175), що відбулися 21.12.2016;
- визнано недійсним акт державного виконавця про реалізацію нерухомого мана від 29.12.2016, складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна Рені», а саме: майнового комплексу нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот №183175), що відбулися 21.12.2016.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 у справі №916/3626/20, яке набрало законної сили 28.10.2021, позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємство "СЕТАМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ" інфляційні збитки у розмірі 77864,84 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 34368,65 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 168,50 грн.
Також з урахуванням ухвали про виправлення описки від 07.05.2021 стягнуто з держави Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області шляхом списання з рахунків державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ" суму, сплачену в якості розрахунку за об'єкт нерухомості на прилюдних торгах в розмірі 6 884 650,00 грн, інфляційні збитки в розмірі 159 241,95 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 52 601,94 грн., суму прямих збитків в розмірі 480235,74 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 113 650,94 грн.
03.11.2021 Господарський суд Одеської області видав накази на виконання рішення з урахуванням ухвали про виправлення описки.
Ухвалою від 08.04.2024 у справі № 916/3626/20 було виправлено описку у наказі Господарського суду Одеської області від 03.11.2021 у справі № 916/3626/20 про стягнення з держави шляхом виправлення описки у найменуванні боржника за цим наказом, а саме замість: "Боржником за цим наказом є: Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 43315529)" вказати: "Держава Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код 43315529)".
Ухвалою від 26.08.2024 у справі № 916/3626/20 виправлено описку у наказі Господарського суду Одеської області від 03.11.2021 у справі №916/3626/20 про стягнення з держави шляхом виправлення описки у найменуванні боржника за цим наказом, а саме замість: "Боржником за цим наказом є: Держава Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області" вказано: "Держава Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області".
З матеріалів справи вбачається, що Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на адресу стягувача надіслана вимога від 05.06.2024 за вих. №18772/03.1 щодо повернення на рахунок відділу у місячний строк коштів, а саме: 8136,58 грн., які були перераховані згідно платіжного доручення від 21.03.2017 року за №288.
Згідно листа Головного управління ДПС в Одеській області №15068/5/15-32-24-07-15 від 05.07.2024 повідомлено Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що в інтегрованій картці платника ТОВ «Лагуна Рені» рахується переплата у сумі 23959,89 грн.
5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникненні обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.
Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Судове рішення, яким визнані недійсними торги з реалізації арештованого майна боржника ТОВ «Лагуна-Рені», яке набрало законної сили, є правовою підставою для виникнення зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового рішення правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов'язаний повернути потерпілому все отримане майно.
Отже, встановивши, що правові підстави набуття стягувачем грошових коштів на суму 8136,58 грн., перерахованих відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) згідно статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», як кошти для задоволення вимог стягувача, які в свою чергу були отримані від реалізації майна боржника під час здійснення зведеного виконавчого провадження №48501594, та у подальшому електронні торги з реалізації арештованого майна боржника ТОВ «Лагуна Рені» визнані судом недійсними, відпали, у зв'язку з чим, отримані кошти підлягають поверненню відповідно до статті 1212 ЦК України.
Факт визнання судом недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна боржника ТОВ «Лагуна Рені», за результатами яких було отримано кошти від реалізації та з яких кошти у сумі 8136,58 грн. перераховано стягувачу, як стягнення боргу за виконавчим документом, є підставою для повернення цих коштів.
У постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №206/2212/18 містяться наступні висновки щодо природи кондиційних зобов'язань та умов застосування ст. 1212 ЦК України: «Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широку сферу застосування: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов'язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею або всупереч його волі, чи є набувач добросовісним або недобросовісним.
Аналіз норм статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: а) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); б) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності достатньої правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред'явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Наведене у своїй сукупності свідчить, що кондикція - це позадоговірний зобов'язальний спосіб захисту права власності або іншого права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб'єктним складом підпадає під визначення зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.
Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна (носія іншого цивільного права), підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця (набувача майна) з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності цивільних відносин безпосередньо між власником та володільцем майна.
Такий спосіб захисту можливо здійснити шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача таке майно. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2017 року у справі № 3-905гс17 та у постанові Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 757/42443/15-ц (провадження № 61-38890св18).»
Також, аналогічне тлумачення природи кондикційних зобов'язань наведене у постановах Верховного Суду України, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 15.09.2021 у справі № 756/5677/17 (провадження № 61-3351св20).
Так судом було встановлено, що стягувачем за вказаним виконавчим провадженням визначено - Ренійське відділення Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, код ЄДРПОУ 39639539.
Водночас, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Ренійське відділення Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (68803, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 88А, код ЄДРПОУ 39639539) припинено.
За змістом розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р «Питання Державної податкової служби», Уряд погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення ДПС України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 «Про затвердження Положення про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень ДФС України.
У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», якою вирішено утворити Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як юридичну особу публічного права та територіальний орган Державної податкової служби України. Водночас Кабінетом Міністрів України вирішено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби України, шляхом їх приєднання до відповідних органів ДПС.
Зокрема, відповідно до пункту 4 Постанови від 19 червня 2019 року № 537, територіальні органи Державної податкової служби визначені правонаступниками майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.
Отже, суд доходить висновку що належним відповідачем у даній справі є Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5, код за ЄДРПОУ: 44069166, як правонаступник Ренійського відділення Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області.
Також суд доходить висновку, що в даному випадку між сторонами наявні саме кондикційні зобов'язання щодо повернення грошових коштів у сумі 8136,58 грн.
Стягувач у виконавчому провадженні, правонаступником якого є відповідач, набув грошові кошти в сумі 8136,58 грн. під час здійснення зведеного виконавчого провадження №48501594 і підставою набуття вказаних коштів був продаж майна боржника за результатами проведеного електронного аукціону. Тобто кошти було отримано за рахунок реалізації нерухомого майна боржника, а саме стягнення коштів для задоволення вимоги стягувача за виконавчим документом.
Між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини, оскільки грошові кошти були набуті відповідачем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
В подальшому, у зв'язку з прийняттям рішення Господарським судом Одеської області від 07.06.2017 по справі №916/24/14, підстава, на якій стягувачем було набуте майно - грошові кошти у сумі 8136,58 грн., перераховані йому позивачем платіжним дорученням №288 від 21.03.2017, згодом відпала, оскільки судом визнані недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна ТОВ «Лагуна Рені», а саме: майнового комплексу нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот № 183175), що відбулися 21.12.2014; визнаний недійсним протокол проведення електронних торгів №221791 від 21.12.2016 складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна Рені», а саме: майнового комплексу нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені,вул. Дунайська, 188б (лот №183175), що відбулися 21.12.2016; визнаний недійсним акт державного виконавця про реалізацію нерухомого мана від 29.12.2016, складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна Рені», а саме: майнового комплексу нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот №183175), що відбулися 21.12.2016.
Докази повернення відповідачем грошових коштів позивачу в матеріалах справи відсутні.
Докази наявності у відповідача підстав для утримання грошових коштів у сумі 8136,58 грн., які перераховані позивачем платіжним дорученням №288 від 21.03.2017 також відсутні у матеріалах справи.
Таким чином, наявні підстави для повернення відповідачем грошових коштів в сумі 8136,58 грн. позивачу, оскільки підстава отримання вказаних коштів на даний час відпала, у зв'язку із визнанням недійсними торгів з реалізації арештованого майна боржника.
За таких обставин, позовні вимоги є правомірними, законними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі 2422,40 грн сплаченого судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 130, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5, код ЄДРПОУ 44069166) на користь Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр.Яворницького Дмитра, буд. 21А; код ЄДРПОУ 43315529) заборгованість у розмірі 8136/вісім тисяч сто тридцять шість/грн 58 коп. та 2422/дві тисячі чотириста двадцять дві/грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Рішення суду складено та підписано 11 серпня 2025 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська