12.08.2025 м.Дніпро Справа № 908/1935/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Чус О.В. (доповідач)
перевіривши матеріали апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня №9» Запорізької міської ради на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.10.2025 (повний текст ухвали складено 21.11.2025, суддя Азізбекян Т.А.) у справі № 908/1935/24
за позовом Комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня №9» Запорізької міської ради (69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива/Дудикіна, 1/6, код ЄДРПОУ 05498694)
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Кулик Віталія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ: 04053915)
2) Департамент управління активами Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, вул.Зелінського, 3; 69105, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 60-б)
про стягнення 135 189,50 грн,
В липні 2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня № 9» Запорізької міської ради до Фізичної особи - підприємця Кулик Віталія Вікторовича про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 135 189,50 грн за період серпень 2018 року - листопад 2021 року.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.10.2025, закрито провадження у справі № 908/1935/24 про стягнення з ФОП Кулик Віталія Вікторовича заборгованості з орендної плати в розмірі 135189,50 грн за період серпень 2018 року - листопад 2021 року.
Повернуто Комунальному некомерційному підприємству “Міська лікарня №9» Запорізької міської ради (69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива/Дудикіна, 1/6, код ЄДРПОУ 05498694) з Державного бюджету України кошти, витрачені на сплату судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп., сплаченого відповідно до платіжної інструкції № 236 від 01.04.2024 на суму 3028,00 грн., копія якої знаходиться в матеріалах справи № 908/1935/24 відповідною ухвалою суду.
Не погодившись з ухвалою суду, засобами поштового зв'язку, директор Комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня №9» Запорізької міської ради, звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду від 15.10.2024 та направити справу № 908/1935/25 для продовження розгляду до суду першої інстанції. Одночасно скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду від 15.10.2024 у справі № 908/1935/24.
Згідно до протоколу автоматизованогорозподілу судової справи між суддями від 15.07.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2025 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/1935/24. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/1935/24.
30.07.2025 матеріали даної справи надійшли до ЦАГС.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на наступне.
Суд звертає увагу, що з 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX. Зокрема, імперативним змістом частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX) визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Пунктом 2 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на 18.10.2023) передбачено, що апеляційна скарга повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В апеляційній скарзі відсутня інформація про відсутність/наявність у Комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня №9» Запорізької міської ради/скаржника, електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до відомостей, наявних в КП “Діловодство спеціалізованого суду», у Комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня №9» Запорізької міської ради відсутній зареєстрований електронний кабінет у модулі ЄСІТС “Електронний суд».
При цьому, згідно норми ч.6 ст.6 ГПК України Комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня №9» Запорізької міської ради, відноситься до переліку осіб, які в обов'язковому порядку реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання апелянту строку для можливості подання доказів реєстрації електронного кабінету у модулі ЄСІТС “Електронний суд».
Також, відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини другої статті 256 ГПК. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Слід зазначити, що суд може поновити строк на апеляційне оскарження лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення строку на апеляційне оскарження суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 15.10.2024 Господарським судом Запорізької області постановлено ухвалу про закриття провадження у справі №908/1935/24; повний текст ухвали складено 21.11.2024; електронний лист з оскаржуваним судовим рішенням доставлено, зокрема, до позивача 22.11.2024 о 18:26 (а.с. 85); апеляційна скарга з додатками на ухвалу ГСЗ від 15.10.2024, у справі № 908/1935/24 скерована до ЦАГС засобами поштового зв'язку 10.07.2025, згідно з інформацією розташованою на конверті Укрпошти.
Останнім днем процесуального строку на апеляційне оскарження рішення у даній справі є 02.12.2024 року. Отже, апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку для її подання, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України.
Скаржник в клопотанні про поновлення строку зазначає, зокрема про те, що Господарським судом Запорізької області не направлено до скаржника ухвалу про закриття провадження у справі № 908/1935/24. Однак, 02.12.2024 до скаржника надійшла ухвала суду про повернення судового збору по даній справі, зі змісту якої скаржник дізнався, що в порушення ГПК України по справі № 908/1935/24, вступну та резолютивну частину рішення, якого вже було оголошено на користь скаржника під час судового засідання 15.10.2024, натомість винесено ухвалу про закриття провадження у справі. В той же день, за допомогою ЄДРСР скаржник ознайомився з ухвалою про закриття провадження у справі.
Скаржник стверджує, що апеляційну скаргу на ухвалу про закриття провадження було подана 09.12.2024, через систему «Електронний суд», однак, через проблеми з електронною системою «Електронний суд» скарга залишилась в статусі надіслано сторонам, інші опції в цій системі були відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Зі змісту наведеної правової норми убачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Апеляційний суд, також враховує, що згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).
Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).
Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про небхідність залишення апеляційної скарги бех руху та надання апелянту строку для можливості подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та надання доказів.
За ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху для надання скаржнику можливості усунути її недоліки.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 258, 259, 260 ГПК України, апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня №9» Запорізької міської ради на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.10.2025 у справі № 908/1935/24 - залишити без руху.
Скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду докази реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами та подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку - надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суддя О.В. Чус