Справа № 756/1203/25
Провадження № 3/756/979/25
31 липня 2025 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.51 КУпАП.
Відповідно даних вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №586777 від 14.01.2025, 14.01.2025 о 13 год. 38 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи у магазині «Аврора» за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 41-В, здійснив дрібну крадіжку товару, а саме таємно виніс за лінію кас 1 шт. бездротових навушників на суму 374,17 грн. без ПДВ, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025 вищезазначений протокол розподілено судді Ткач М.М.
При цьому, уповноваженими працівниками поліції не було забезпечено прибуття ОСОБА_1 на розгляд вищевказаної справи, участь якого, згідно ч. 2 ст. 268 КпАП України, є обов'язковою.
У судові засідання призначені на 11.03.2025, 23.04.2025, 02.06.2025, 13.06.2025, 25.06.2025, 15.07.2025 та 31.07.2025 ОСОБА_1 не з'явився.
Про дату, час і місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП ОСОБА_1 повідомлявся шляхом направлення повістки про виклик до суду за адресою проживання, повідомленою поліцейському під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Однак, відповідно до наявних у матеріалах справи зворотніх повідомлень рекомендованого відправлення за повідомленою адресою, конверти повернулись з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 (справа №911/3142/19) направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі №910/6835/20, від 26.04.2021 у справі №916/335/18).
До повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення на час вчинення тих чи інших процесуальних дій під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи вважається належними доказами повідомлення учасника судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій. Вказані висновки узгоджуються з позицією, викладеній у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі №820/1400/17, від 31.03.2021 у справі №640/2371/20 та від 29.04.2021 у справі №826/12038/17.
Крім того, про дату, час і місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП ОСОБА_1 повідомлявся шляхом направлення SMS-повідомлення на номер телефону, повідомлений останнім під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього.
Відповідно до сформованих за допомогою автоматизованої системи документообігу суду довідок згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 №28, SMS-повідомлення про призначення розгляду справи направлені за номером телефону, повідомленим ОСОБА_1 під час складання адміністративного протоколу щодо нього, не було доставлено абоненту.
Надання особою, стосовно якої складено протокол під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього номеру мобільного телефону свідчить, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними. Вказані висновки узгоджуються із позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 28.06.2023 у справі №757/48467/21 (провадження №61-10924св22), від 23.01.2025 у справі №591/4693/15 (провадження №51-3209км24), ухвалі Верховного Суду від 17.11.2022 у справі №560/5541/20 (провадження №К/9901/30825/21).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Каракуця проти України» від 16.05.2017).
Стала прецедентна практика ЄСПЛ свідчить, що ані буква, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі за власним бажанням прямо чи мовчазно відмовитися від права на гарантії справедливого судового розгляду (рішення у справі «Квятковська проти Італії» від 30.11.2000). Однак, якщо відмова від права брати участь у судовому розгляді має бути ефективною для цілей Конвенції, вона має бути підтверджена недвозначним чином і супроводжуватися мінімальними гарантіями, відповідними її важливості (рішення у справі «Пуатрімоль проти Франції» від 23.11.1993). Крім того, воно не повинно суперечити будь-якому важливому суспільному інтересу (рішення у справі «Хаканссон і Стурессон проти Швеції» від 21.02.1990).
Також про обізнаність ОСОБА_1 про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно нього відбудеться у Оболонському районному суді міста Києва свідчить його підпис у відповідні графі протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, постановами Оболонського районного суду міста Києва від 11.03.2025, 23.04.2025, 02.06.2025, 13.06.2025 ОСОБА_1 було піддано приводам, однак вказані постанови суду виконані не були.
При цьому, відомості про розгляд справи оприлюднені на офіційному сайті Оболонського районного суду міста Києва.
Таким чином, судом було вжито всіх необхідних заходів, спрямованих як на повідомлення особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, про дату, час та місце судового розгляду, так і на забезпечення його присутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 268 КУпАП.
Так, згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Згідно з п. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтею 51 та частинами третьою - шостою статті 164-14, статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
З огляду на те, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, встановлені ст. 38 КУпАП, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП підлягає закриттю відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись статтями 33, 38, 51, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП - закрити, у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.М. Ткач