11.08.2025 Справа № 756/15443/24
Ун.№756/15864/24
Пр.№ 2-а/756/52/25
11 серпня 2025 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Майбоженко А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 210-1 КУпАП ОСОБА_1 та скасувати вищезазначену постанову.
В обґрунтування позову посилається на те, що 27.11.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було винесено постанову №16 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Позивач вважає незаконною винесення постанови про адміністративне правопорушення начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню.
Посилається на те, що оскаржуваною постановою від 27.11.2024 відповідач притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме за неявку ОСОБА_1 17.10.2024 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Однак, повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 17.10.2024 позивач не отримував.
Листом з трекінгом №0600293939966 було надіслано повістку - виклик позивачу, але невірно зазначений індекс, тому ОСОБА_1 не знав і не отримував лист на свою пошту, та не був повідомлений, що лист чекає на іншій пошті за індексом 04212, замість потрібного НОМЕР_1 .
З трекінгу поштового відправлення вбачається, що 13.10.2024 лист був повернутий відправнику через відсутність адресата за вказаною адресою.
Зазначив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1 та не змінював адресу. ІНФОРМАЦІЯ_2 була відома ця адреса, проте вони відправили лист не правильно вказавши індекс, в зв'язку з чим повістка була відправлена на помилкове відділення Укрпошти, отже позивач не міг знати про повістку та виклик до ТЦК.
В оскаржувані постанові та протоколі №16 про адміністративне правопорушення від 27.11.2024 всюди закреслене НОМЕР_2 число та змінене на 27, хоча фактично позивач був присутній в ТЦК 28.11.2024.
В постанові від 27.11.2024 №16 неправомірно зазначено, що позивач притягається до відповідальності саме за частиною 2 статті 210-1 КУпАП.
Частиною 2 статті 210-1 КУпАП передбачено повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, але позивач не був притягнений до відповідальності до цього та ця норма діє лише у мирний час.
Враховуючи зазначене позивач не може бути притягнений до відповідальності за частиною 2 статті 210-1 КУпАП.
Дана справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін на підставі ухвали суду від 02.01.2025.
19.02.2025 до суду від представника ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Посилається на те, що за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на ім'я ОСОБА_1 сформовано повістку про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 17.10.2024 з метою уточнення даних. Вищевказана повістка надіслана рекомендованим поштовим відправленням засобами поштового зв'язку на адресу місця проживання позивача: АДРЕСА_2 . Однак поштове відправлення позивачем не отримано, у зв'язку з чим повернуто на адресу відповідача з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку, зокрема, день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Тому, 04.11.2024 відповідач звернувся до Оболонського УП ГУНП у м. Києві зі зверненням № 6/83 П, щодо доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 , для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
27.11.2024 співробітником ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_3 було виявлено громадянина ОСОБА_1 , якого запрошено до ІНФОРМАЦІЯ_3 , для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оскільки позивач був відсутній за адресою місця проживання, повістку не отримав та відповідно не з'явився 17.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Києві відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення № 16 від 27.11.2024, у зв'язку з порушенням ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На підставі обставин, установлених під час розгляду справи, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
До відзиву представник відповідача долучив повістку № 430180, копію конверта зі зворотнім повідомленням, за відомостями якого вбачається, що судова повістка направлялася за адресою: АДРЕСА_4 , однак повернулася відповідачу з відміткою Укрпошти «Відсутність адресата за вказаною адресою».
Посилаючись на пункт 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, відповідно до якого відповідач вважається таким, що виконав вимоги чинного законодавства щодо вручення повісток, а позивача таким, що був належним чином повідомленим про необхідність явки до ТЦК, відповідач зазначав, що правомірно визнав позивача ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КУпАП), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість прийнятої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності з прийняттям постанови про адміністративне правопорушення з визнанням його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення стягнення.
Підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч. 2 ст.55 Конституції України та статтею 6 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина друга цієї статті передбачає притягнення до адміністративної відповідальності за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу вищезазначених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці, а також чи є це порушення вчинене протягом року.
З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2024 ТВО начальника відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Києві складений протокол про адміністративне правопорушення № 16 щодо ОСОБА_1 , відповідно до якого останній порушив вимоги ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме не з'явився по повістці на 17.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
В графі «Пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративною відповідальності» ОСОБА_1 зазначив, що з порушенням не згодний, оскільки повістку не отримував поштовим зв'язком, ні в поштовий ящик повідомлення від «Укрпошти».
За результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 винесено постанову № 16 від 27.11.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а саме за те, що останній не з'явився 17.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно із частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до частини першої пункту 2 Додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Положеннями статті 235 КУпАП встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статей 7, 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Положеннями статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Положеннями статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2024 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було сформовано повістку №430180, якою ОСОБА_1 , належить з'явитися за адресою АДРЕСА_5 до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних.
Формування повістки у такий спосіб відповідає пункту 30 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, відповідно до якого: «Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Повістка про виклик ОСОБА_1 до відповідача була направлена 07.10.2024 за адресою позивача АДРЕСА_4 . Така адреса зазначена позивачем при подачі позовної заяви як адреса його реєстрації.
Відповідно до пункту 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого / задекларованого місця проживання».
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення».
Сформована 07.10.2024 та підписана кваліфікованим електронним підписом начальника начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 повістка була направлена того ж дня на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом з описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення за №0600293939966, що підтверджується долученими до відзиву додатками, а саме копією повістки, копією опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення, копією конверту, копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до підпункту 2) пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, зокрема у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2009 № 270 затверджені «Правила надання послуг поштового зв'язку», Постановою Кабінету міністрів України № 1147 від 08.10.2024 внесено зміни до цих Правил, зокрема абзац третій пункту 101 доповнено таким змістом «У разі невручення рекомендованого листа з позначками "Судова повістка", "Повістка ТЦК" або реєстрованого поштового відправлення з позначкою "Адміністративна послуга" такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення».
Згідно пунктів 81, 82, 83, 84 цих Правил рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК", працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Як вбачається з копії конверту поштового відправлення за номером трекінгу 0600293939966, 13.10.2024 працівниками пошти проставлено відмітку «відсутність адресата за вказаною адресою». Після невдалої спроби вручити повістку про виклик, поштове відправлення було повернуто відповідачу.
Отже, ОСОБА_1 ввжається належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 17.10.2024.
Посилання позивача на невірно зазначений індекс на повістці не заслуговує уваги, оскільки причиною повернення поштового відправлення до відповідача, відповідно до довідки про причини повернення є відмітка про відсутність адресата за вказаною адресою, а не неправильно зазначена адреса.
У протоколі №16 про адміністративне правопорушення від 27.11.2024 міститься посилання про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Постановою № 16 від 27.11.2024 винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а саме за те, що останній не з'явився 17.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Як вже вище зазначалося, стаття 210-1 КУпАП встановлює відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Окрім того, вказаною нормою частини 2 статті 210-1 КУпАП встановлено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,
Тобто, до позивача застосовано відповідальність за повторне вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті.
Однак, ані оскаржувана постанова, ані матеріали справи не містять будь-яких належних доказів про те, що позивач раніше піддавався адміністративному стягненню за частиною першою статті 210-1 КУпАП, що є обов'язковою умовою для застосування стягнення, передбаченого частиною другою вказаної статті.
Згідно приписів частин 1, 2 та 3 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З огляду на викладене, зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували факт повторного вчинення ОСОБА_1 порушень, за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є незаконною, винесена без достатніх доказів, які б підтверджували вину позивача, відповідно до ч.2 ст.210-1 КУпАП.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, є протиправною та підлягає скасуванню.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст. 139 КАС України).
Таким чином, суд приходить до висновку, що сплачений позивачем під час подання позовної заяви та підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 605,60 грн.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Як вбачається з платіжної інструкції №0.0.404599563.1 від 05.12.2024 року позивачем судовий збір за подання позовної заяви сплачений у розмірі 1211,00 грн.
Враховуючи викладене, у зв'язку з тим, що внесення судового збору відбулося у більшому розмірі, ніж встановлено законодавством, розмір надмірно сплаченого судового збору складає 605,60 грн., який підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст. 242, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення -задовольнити.
Скасувати постанову №16 від 27.11.2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 )надмірно сплачений судовий збір з Державного бюджету України у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок відповідно до платіжної інструкції №0.0.404599563.1 від 05.12.2024.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: А.М.Майбоженко