Рішення від 11.08.2025 по справі 756/15375/24

11.08.2025 Справа № 756/15375/24

Унікальний № 756/15375/24

Провадження № 2/756/1538/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2025 року суддя Оболонського районного суду м.Києва Майбоженко А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 .

10.03.2017 року позивачка за власні кошти обладнала належну їй на праві власності квартиру приладом обліку теплової енергії типу «MicroCLIMA», заводський номер 55080859.

Вказаний вузол обліку теплової енергії на опалення встановлений в квартирі позивачки відповідно до «Робочого проекту» - обладнання вузла обліку теплової енергії об'єкт: квартира АДРЕСА_1 , розробленого суб'єктом підприємницької діяльності «Петренко Андрій Миколайович» від 2017 року, який було погоджено балансоутримувачем будинку ТОВ «Житлобуд-1, ПАТ «Київенерго», а також було встановлено вузол теплової енергії, який 10.03.2017 року прийнято на комерційний (абонентський) облік.

З 01.05.2018 року виконавцем послуг з централізованого опалення квартири позивача стало КП «Київтеплоенерго».

До жовтня 2019 року нарахування оплати за послуги з централізованого опалення квартири позивача здійснювалось з урахуванням показань приладу обліку теплової енергії, що встановлений в квартирі. Проте, станом на 30.10.2019 року нарахування оплати за послуги з централізованого опалення здійснювались КП «Київтеплоенерго» з урахуванням показань загальнобудинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалювальній площі квартири.

У зв'язку з вищевказаним ОСОБА_1 звернулась до КП «Київтеплоенерго» з проханням надати інформацію про причини зняття з абонентського обліку вузла розподільного обліку за адресою: АДРЕСА_2 .

У відповідь на звернення позивача, КП «Київтеплоенерго» повідомило, що у зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 року змінено підходи до обліку комунальних послуг, а також до встановлення та обслуговування засобів обліку теплової енергії. Технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку визначається згідно із порядком визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів-розподілювачів теплової енергії, затвердженим Постановою КМУ від 10 жовтня 2018 року № 829, організацією, яка має відповідну ліцензію. Оскільки, згідно наявної у КП «Київтеплоенерго» інформації, у будинку по АДРЕСА_3 відсутнє окреме відгалуження системи опалення та відсутня технічна можливість встановлення вузла розподільного обліку, то нарахування за послугу з центрального опалення всім мешканцям житлового будинку здійснюється за фактично спожиті обсяги теплової енергії згідно з показаннями вузла комерційного обліку пропорційно опалюваній площі квартир.

Позивач вважає, що прилад обліку теплової енергії, знято відповідачем з обліку неправомірно. Крім того, посилання відповідача на Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів розподілювачів теплової енергії, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 829, є неправомірним та недоцільним, оскільки прилад обліку теплової енергії в її квартирі був установлений відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодно та гарячої води і водовідведення № 630, при цьому нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі.

На підставі викладеного позивачка просить визнати неправомірними дії, зобов'язання вчинити дії, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо зняття з обліку лічильника тепла та проведення нарахування за комунальну послугу «централізоване опалення» опалювальні сезони 2019-2020, 2020-2021, 2021- 2022, 2022-2023, 2023-2024 та 2024-2025 роках без урахування щомісячних показників лічильника (заводський номер 55080859), що обліковує теплову енергію по квартирі АДРЕСА_1 , здійснювати нарахування оплати за опалення в квартирі з урахуванням показань вузла розподільного обліку тепла, що встановлений у квартирі, здійснити перерахунок нарахувань за теплопостачання з листопада 2019 року, враховуючи показники приладу обліку спожитого тепла (заводський номер 55080859).

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 06.12.2024 рокуза вказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Судом в ухвалі зазначено, що відповідач протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.

У відзиві на позов представник відповідача Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів розподілювачів теплової енергії затверджується Кабінетом Міністрів України. Так, порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2018 №829, та відповідно до п. 6 встановлює 4 критерії до внутрішньобудинкової системи опалення, за дотримання яких наявна технічна можливість.

Зазначив, що у будинку, де знаходиться квартира позивача, встановлено будинковий засіб обліку теплової енергії, а тому нарахування позивачеві оплати за надані послуги здійснюється за показаннями цього засобу обліку, пропорційно опалювальній площі квартири. Зауважила, що договір постачання теплової енергії між сторонами не укладався, рахунки не виставлялись.

Представник відповідача також звернув увагу суду на те, що у квартирі позивача подача теплоносія здійснюється за вертикальною системою, у зв'язку з чим у ній можливим є влаштування приладів-розподілювачів, а не встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії.

Відтак врахування КП «Київтеплоенерго» показань вузла розподільного обліку теплової енергії у квартирах позивача неможливе з огляду на відсутність належного підтвердження відповідності встановлених вузлів розподільного обліку в квартирах нормативним вимогам, що, як наслідок, призвело до некоректного обліку спожитої теплової енергії по відношенню до мешканців квартир без індивідуальних засобів обліку теплової енергії.

Вузли розподільного обліку теплової енергії у будинку з вертикальною системою централізованого опалення не встановлюються, оскільки це призводить до втручання в систему опалення і як наслідок, веде до порушення як гідравлічного режиму системи опалення так і теплового балансу будинку в цілому. Зазначене свідчить про можливе порушення прав та інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку через встановлення вузла розподільного обліку теплової енергії у квартирі позивачів, оскільки призведе до теплового порушення балансу будинку та некоректного облік спожитої теплової енергії мешканців квартир цього будинку без вузлів розподільного обліку теплової енергії.

Враховуючи вищезазначене Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» не беруться до розрахунків показання вузлів розподільного обліку теплової енергії вказаного будинку з метою дотримання прав всіх споживачів. Відповідно розрахунки здійснюються з урахуванням показань будинкового засобу обліку пропорційно опалювальній площі квартири.

3 01.05.2019 введено в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 5 якого передбачено, що комунальною послугою є, зокрема постачання теплової енергії. При цьому відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що діяв до 01.05.2019, комунальною визначалась послуга з централізованого опалення.

У відповідності з п. 3 прикінцевих та перехідних положень Закону договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Звертає увагу, що договір на постачання теплової енергії між Позивачем та Відповідачем не укладався, рахунки за таку послугу підприємством не виставлялись.

Наразі діють договори про надання послуг з централізованого опалення (ЦО). Враховуючи зазначене, підстав для задоволення позовних вимог в цій частині не має.

Крім того, позивачем до позовної заяви не надано погодженого у встановленому порядку (відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент встановлення засобів обліку теплової енергії) акта про прийняття вузла обліку в експлуатацію.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_4 належить позивачці ОСОБА_1 на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 24.03.2000 (а.с.15-).

На замовлення позивачки ОСОБА_1 у 2017 році Суб'єктом підприємницької діяльності « ОСОБА_2 » розроблено «Робочий проект» обладнання квартирного вузла обліку теплової енергії в квартирі АДРЕСА_1 .

Зазначений проект погоджений ТОВ «Житлобуд-1», що підтверджується актом прийняття приладу комерційного обліку споживача від 10.03.2017 та вищевказаний вузол обліку теплової енергії на опалення взятий на облік ПАТ «Київенерго» та опломбований, між перевірочний інтервал за паспортом 4 роки (а.с.42).

Судом встановлено, що з 01 травня 2018 року виконавцем послуг з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 стало КП «Київтеплоенерго».

11.01.2022 року встановлений в квартирі позивачки теплолічильник пройшов повірку, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, з якого вбачається, що він відповідає вимогам ДСТУ EN1434 Вказане свідоцтво чинне до 11.01.2026 року(а.с.45).

З пояснень позивачки вбачається, що до жовтня 2019 року нарахування оплати за послуги з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 здійснювалось відповідачами з урахуванням показань приладу обліку теплової енергії, що встановлений у даній квартирі. Проте, станом на 30 жовтня 2019 року теплолічильник не відображається в особистому кабінеті позивача на сайті КП «ГІОЦ», а нарахування оплати за послуги з централізованого опалення здійснювались КП «Київтеплоенерго» з урахуванням показань внутрішньобудинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалювальній площі квартири позивачки.

Відповідно до Акту обстеження №55 від 22.12.2021 щодо технічної можливості встановлення розподільного обліку теплової енергії згідно «Постанови від 10 жовтня 2018 року № 829 Київ» за адресою: АДРЕСА_5 від 22.12.2021 року розводка системи опалення - однотрубна, змішана з верхньою подачею; вузол обліку теплової енергії наявний на загальному вводі; забудовником передбачене встановлення теплолічильника на зворотному трубопроводі, проектне рішення складається із встановленням теплолічильника та першого термоопору на зворотному трубопроводі, другий термоопір монтується в найближчий подавальний стояк з опломбованим шаровим краном для запобігання перекриття потоку теплоносія. Встановлення теплолічильника можливе (а.с. 44).

Згідно пункту 1 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

Відповідно до абз. 2 пункту 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодно та гарячої води і водовідведення № 630, справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Згідно вимог абз.5 п.15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодно та гарячої води і водовідведення № 630, у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

Відповідно до статті 1 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»:

вузол обліку - комплекс пристроїв (у тому числі засобів вимірювальної техніки, що відповідають вимогам технічних регламентів), допоміжного обладнання та матеріалів до них, призначений для вимірювання спожитої теплової енергії та води, а також технічної реєстрації результатів такого вимірювання, включаючи засоби дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності);

вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги.

Відповідно до ч. 7 ст. 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» вузли розподільного обліку теплової енергії у випадках, коли це технічно неможливо, не встановлюються.

У такому разі для визначення обсягу теплової енергії, спожитої на потреби опалення, на всіх опалювальних приладах (крім розташованих у приміщеннях (місцях) загального користування багатоквартирних будинків) особами, визначеними частинами другою і третьою цієї статті, повинні бути встановлені прилади - розподілювачі теплової енергії, крім випадків, коли це економічно недоцільно.

Модель приладу - розподілювача теплової енергії визначається власником (співвласниками) будівлі за погодженням з виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги.

Усі опалювальні прилади при застосуванні вузлів розподільного обліку теплової енергії або приладів - розподілювачів теплової енергії обладнуються автоматичними регуляторами температури повітря у приміщенні відповідно до будівельних норм.

Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії затверджується Кабінетом Міністрів України. За наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов'язковим.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 829 затверджено Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії.

Пунктом 6 Порядку № 829 передбачено, що технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку наявна за відповідності внутрішньобудинкової системи опалення всім таким критеріям: окреме відгалуження системи опалення для окремого приміщення, наявність якого встановлено під час візуального огляду та яке передбачене принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення будівлі (за наявності); принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення передбачено технічну можливість встановлення автоматичних регуляторів температури в приміщеннях для регулювання споживання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що не призведе до порушень гідравлічного режиму внутрішньобудинкової системи опалення будівлі; під час встановлення вузла розподільного обліку буде забезпечено дотримання вимог застосування засобу вимірювальної техніки та умов його належної експлуатації, що зазначені у технічній (супровідній) документації на цей засіб; можливість забезпечення вільного доступу для зняття показань приладу обліку, його обслуговування, заміни під час подальшої експлуатації.

Згідно п. 3 Порядку № 829 розподільний облік споживання комунальної послуги з постачання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що приєднана до зовнішніх інженерних мереж і оснащена вузлами комерційного обліку теплової енергії, забезпечується шляхом встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії на вводі трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення в окреме приміщення будівлі або приладів - розподілювачів теплової енергії на опалювальних приладах.

Відповідно до вимог п. 10 Порядку № 829 оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09 серпня 2018 року № 205, за наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов'язковим.

З огляд на те, що Порядок № 829 набрав чинності лише 24.10.2018 року, то положення та вимоги даного порядку мають застосовуватися з моменту набрання ним чинності, до нових відносин, які визначають процедуру встановлення вузлів розподільного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії та не мають зворотної сили до вже встановлених лічильників, які були прийняті на облік.

Відповідно до статті 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, Порядок № 829 не передбачає зняття з обліку тих лічильників споживачів, які були погоджені та взяті на облік до набуття чинності цієї постанови, та не встановлює заборони щодо врахування показників по даним лічильникам, які надаються споживачами.

Також, не вимагається повторне прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку відповідно з новою процедурою, який раніше був прийнятий на абонентський облік, до набрання чинності Порядку №829.

Так, згідно п. 12 Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвиту, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12 жовтня 2018 року № 270, не вимагається повторне прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії), який раніше був прийнятий на абонентський облік, в приміщенні реконструйованої, капітально відремонтованої будівлі, якщо реконструкція, капітальний ремонт будівлі були здійснені без заміни такого вузла обліку (приладу - розподілювача теплової енергії).

Таким чином, у КП «Київтеплоенерго» були відсутні правові підстави для зняття з обліку індивідуального лічильника позивачки ОСОБА_1 встановленого в належній їй на праві власності квартирі АДРЕСА_1 , згідно проекту розробленого суб'єктом підприємницької діяльності « ОСОБА_2 », який був погоджений, а вузол квартирного обліку теплової енергії введений в експлуатацію та опломбований 10.03.2017 року і взятий на облік ТОВ «Житлобуд-1» і ПАТ "Київенерго".

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №756/2361/20-ц

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що КП «Київтеплоенерго» було порушено вимоги абз. 2 пункту 10 Правил № 630 відповідно до якого, справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 15 цих Правил.

Відповідно до вимог абзацу п'ятого пункту 15 цих Правил, у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

11.01.2022 року встановлений в квартирі позивачки теплолічильник пройшов чергову повірку, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. Вказане свідоцтво чинне до 11.01.2026.

Аналізуючи зазначене, суд вважає, що дії відповідача щодо зняття з обліку встановленого згідно проекту лічильника в належній на праві власності ОСОБА_1 квартирі АДРЕСА_1 та проведення нарахування їй оплати за комунальну послугу з централізованого опалення в опалювальний сезон 2019-2025років без урахування щомісячних показників лічильника (заводський номер 55080859), є неправомірними.

З огляду на неправомірність дій відповідача щодо зняття з обліку встановленого в квартирі позивачки приладу обліку теплової енергії та нарахування оплати за комунальну послугу з централізованого опалення в опалювальні сезони 2019-2025 років без урахування щомісячних показників лічильника, суд приходить до висновку щодо зобов'язання Комунального підприємства «Київтеплоенерго» здійснювати нарахування оплати за опалення в квартирі АДРЕСА_1 в опалювальні сезони 2019-2025 років з урахуванням показань вузла розподільного обліку тепла, що встановлений в квартирі.

З огляду на зазначене, обґрунтованими є позовні вимоги про зобов'язання Комунального підприємства «Київтеплоенерго» здійснити перерахунок нарахувань за теплопостачання з листопада 2019 року по момент ухвалення рішення у цій справі, враховуючи показники приладу обліку спожитого тепла (заводський номер 55080859) у квартирі АДРЕСА_1 .

Вимоги позивачки про зобов'язання Комунального підприємства «Київтеплоенерго» здійснювати нарахування вартості послуг з теплопостачання після ухвалення цього рішення, на думку суду, задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Вимога про зобов'язання Комунального підприємства «Київтеплоенерго» здійснювати нарахування оплати за опалення (теплопостачання) в квартирі АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 з урахуванням показань вузла розподільного обліку тепла, що встановлений в квартирі, у подальшому, тобто після вирішення цієї справи судом, не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки порушене право, яке в даний час таким не є, оскільки нарахування за майбутні періоди ще не здійснені.

Згідно з частиною третьою статі 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої хвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на те, що позивачі звільнені від сплати судового збору при подачі позову за результатами розгляду судом (задоволено дві немайнові вимоги), судовий збір за розгляд справи відповідно до розміру задоволених позовних вимог (1211,20 х 2=2 422,40 грн.) підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст.5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» щодо зняття з обліку встановленого згідно проекту лічильника в належній на праві власності ОСОБА_1 квартирі АДРЕСА_1 та проведення нарахування оплати за комунальну послугу з централізованого опалення в опалювальний сезон 2019-2025 року без урахування щомісячних показників лічильника (заводський номер 55080859).

Зобов'язати Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» здійснити ОСОБА_1 перерахунок нарахувань за теплопостачання з листопада 2019 року по 11 серпня 2025 року враховуючи показники приладу обліку спожитого тепла (заводський номер 55080859), встановленого у квартири АДРЕСА_1 .

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» в дохід держави судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.М.Майбоженко

Попередній документ
129460723
Наступний документ
129460725
Інформація про рішення:
№ рішення: 129460724
№ справи: 756/15375/24
Дата рішення: 11.08.2025
Дата публікації: 13.08.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.08.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 03.12.2024
Предмет позову: про визнання дій неправомірними