Справа №:755/13020/25
Провадження №: 2/755/10514/25
"12" серпня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва, в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про виключення зі складу відповідачів у справі за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації») «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації») «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
05.08.2025 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про виключення її зі складу відповідачів, яка обґрунтована тим, що вона не має жодних правовідносин з позивачем, не укладала з ним договорів на користування послугами. Також звертає увагу, що вона не проживала ніколи з іншим відповідачем ОСОБА_2 та не є власником цього житла.
Вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Частинами 1, 2 ст. 50 ЦПК України встановлено, що позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Таким чином, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Верховний Суд підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, у той час як встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Таким чином, суд дійшов висновку, що заява відповідача про її виключення з учасників справи не підлягає задоволенню, оскільки виключне право визначати коло відповідачів у справі належить позивачу.
Керуючись ст. ст. 42, 48, 50, 51, 260, 261, 263 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про виключення зі складу відповідачів у справі за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації») «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених ст. 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.
Суддя: