Справа №751/9161/24
Провадження №2/751/390/25
08 серпня 2025 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.
за участю секретаря Решетник В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,
14.10.2024 адвокат Селюх А.В. звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 моральну шкоду пов'язану із ушкодженням здоров'я від отриманих тілесних ушкоджень у ДТП, яка мала місце 19.05.2023 в сумі - 30 000,00 грн, стягнення судових витрат, які пов'язані з оплатою витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.
Вимоги обґрунтовує тим, що в результаті ДТП, яка сталася 19.05.2023 о 14 год 49 хв. на нерегульованому перехресті вул. Реміснича та вул. Магістратська в м.Чернігові позивач ЕМД був доставлений до приймального відділення ЧЦРЛ з діагнозом: ЗЧМТ, СГМ, забій м'яких тканин голови, лівої щоки, забій лівої половини грудної клітини, лівого плеча та госпіталізований до неврологічного відділення.
За даним фактом 20.05.2023 внесені відомості до ЄРДР за № 12023270340001745 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
В дорожній обстановці встановлено у діях ОСОБА_2 порушення вимог п.п.2.3 (б), 16.11 ПДР.
Постановою від 30.06.2023 кримінальне провадження закрито. Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 25.09.2024 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.
На час ДТП цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована згідно діючого законодавства не була. 27.11.2023 адвокат позивача звернувся до МТСБУ в інтересах позивача про виплату страхового відшкодування та просив компенсувати понесені витрати на лікування. 03.04.2024 МТСБУ компенсувало позивачу витрати на лікування в розмірі 11 556,93 грн.
Відповідачем будь-які кошти в рахунок компенсації моральної шкоди позивачу не надавав, у зв'язку з чим позивач вимушений на даний час звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.
Моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 30 000,00 грн, оскільки вважає, що саме вказана сума коштів, могла б хоч у якійсь мірі компенсувати той біль та страждання,які йому довелось пережити одразу після ДТП та у подальшому під час реабілітації та відновлення свого здоров'я.
Наслідки від тілесних ушкоджень яких позивач зазнав у результаті ДТП суттєво проявилися та відобразилися на самопочутті і загальному стані здоров'я позивача, які ускладнення здоров'я чекають позивача надалі взагалі невідомо. Як під час ДТП так і в процесі лікування-реабілітації (відновлення) свого здоров'я позивач переніс фізичний біль та емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, тривоги і страху за своє здоров'я та життя. Також наслідки події, що сталася, потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу (на лікування/реабілітацію здоров'я та проведення правових заходів), обумовили необхідність залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, які дотепер вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання позивачем. Ситуація, в якій опинився позивач, змусила його повністю змінювати ритм життя, що додало йому особливих душевних страждань та дискомфорту.
На підставі вищевикладеного позивач вважає, що дійсно у зв'язку із ушкодженням його здоров'я у ДТП, останньому була заподіяна немайнова (моральна) шкода, яка полягає у фізичному болі та душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв'язків, а найбільше в неможливості досить тривалий час продовжувати той активний спосіб громадського життя, який існував до ДТП, та інших негативних явищах.
Ухвалою судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 06.01.2025 р. відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився. Представником позивача - адвокатом Селюх А.В. подано заяву про розгляд справи без його участі. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав.
Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з'явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що постановою слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області від 30.06.2023 кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023270340001745 від 20.05.2023, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України (а.с.5-7).
Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 25.09.2023 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (а.с.9).
Згідно перевірки чинності полісу внутрішнього страхування поліс на ТЗ № HF5948 поліс не знайдено (а.с.10).
27.11.2023 адвокат Селюх А.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся з заявою до МТСБУ про виплату страхового відшкодування (а.с.11).
03.04.2024 водію ТЗ НОМЕР_1 виплачено по справі № 98238, згідно наказу № 3.1/6129 від 03.04.2024 11 556,93 грн (а.с.12).
Згідно довідки КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ» ОСОБА_1 , знаходився на стаціонарному лікуванні в спеціалізованому інсультному відділенні з 19.05.2023 до 08.06.2023. Діагноз: ЗЧМТ. Струс головного мозку середнього ступеню, стійка цефалгія, вестибуло-атактичні розлади, церебрастенія. Забій м'яких тканин голови, тулуба. Забій лівої половини грудної клітки та лівого плеча. Ангіопатія сітківки. Збіжна спів дружня оперована косоокість, амбліопія (а.с.14 зворот).
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 3838 КНП «Чернігівська центральна районна лікарня» ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 19.05.2023 до 08.06.2023. Проведене лікування: стіл № 10, пірацетам, анальгін, моноцит, метонат, ноохолін, метоклопрамід, нейротон, діклофенак, омепразол, мускомед, меліксол, кетодекса. Рекомендовано: уникати надмірних фіз..навантажень, емоційний та фізичний спокій, церегнія 400 мг 1т.х2р.- 2 тижні, кетодекса 1 тх1р. при болях, «Д» нагляд с/лікаря (а.с.15).
Відповідно до ч. 6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, судом установлено доведений факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до вимог ч. 1, п.2, 3 ч.2, ч. 3 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У пунктах 3, 9постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
За загальним правилом зобов'язання з відшкодування шкоди як майнової, так і моральної є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб'єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. За своїм характером ці зобов'язання належать до недоговірних, тобто вони виникають поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов'язальних відносин.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.
Стаття 1167 ЦК України містить загальні підстави для відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями, складовими елементами яких є: шкода, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вина заподіювача шкоди.
Перераховані підстави для деліктних зобов'язань є обов'язковими. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.
Матеріалами справи доведено обставини завдання відповідачем шкоди позивачу, а також причинний зв'язок між його винними протиправними діями та завданою шкодою.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі №752/17832/14-ц зазначила, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Відповідно до правового висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20, гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні "трансформують" шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування "обчислює" шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч.1ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1, 5, 6ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що неправомірними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яка полягала у фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я. При цьому судом взято до уваги постанову у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП та враховано наслідки у вигляді тілесних ушкоджень, спричинених потерпілому.
Врахувавши принципи розумності, справедливості, пропорційності при визначенні розміру моральної шкоди, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000 грн.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач на підставі п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, а тому при ухваленні судом остаточного рішення у справі судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь держави в розмірі 1 211,20 грн.
Позивачем надано суду копію укладеного з адвокатом договору про надання правничої допомоги, свідоцтво № 233 про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги (а.с.22,23,24), рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару (а.с.25), розрахунок понесених позивачем судових витрат на оплату професійної правничої допомоги (а.с.26), а також квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № 08-1227035/1 від 08.10.2024 фактичної оплати ФОП ОСОБА_3 7 000,00 грн (а.с.27).
Відповідно ч.ч.4,5,6 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З урахуванням викладеного, суд, визначаючи розмір витрат на оплату послуг адвоката, керуючись вимогами ст.137 ЦПК України, враховує складність справи, виконані адвокатом послуги, а також значення справи для сторони, та усталену судову практику, з огляду на принцип обґрунтованості та пропорційності, вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь на користь держави 1 211 (одну тисячі двісті одинадцять) грн. 20 коп судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_3 , АДРЕСА_2
Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко