Справа № 953/1618/25 Суддя суду 1 інстанції: Кіндер В.А.
Провадження № 33/818/920/25
05 серпня 2025 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Мальцева А.А. на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 14.04.2025, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , 1975 року народження,
- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 605,60 грн.
Як зазначено в постанові суду першої інстанції, 09.02.2025 о 21 годині 29 хвилин в м. Харкові по проспекту Академіка Курчатова, 12, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Alfa Romeo 147», державний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я водій відмовився.
Не погодившись з постановою захисник ОСОБА_1 - адвокат Мальцев А.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що постанова підлягає скасуванню з тих підстав, що судом не з'ясовано всіх обставин по справі та не надано їм належної оцінки.
ОСОБА_1 та його захисник належним чином повідомлялися про час та місце розгляду апеляційної скарги до апеляційного суду не з'явилися, що в силу вимог ст. 294 КУпАП не є перепоною для апеляційного розгляду.
Вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Вищевказані вимоги закону судом виконані не в повному обсязі.
Так, суд першої інстанції визнаючи винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 242826 від 09.02.2025; направленням на огляд водія з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння від 09.02.2025; відеозаписами долучених до матеріалів; рапортом поліцейського щодо обставин події вчинення адміністративного правопорушення.
Проте, як вбачається з відеозапису з нагрудних камер поліцейських, після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 повідомив поліцейських, що він виконував наказ командира для виконання бойових задач.
Крім того, з відеозапису з нагрудних камер поліцейських вбачається, що ОСОБА_1 також відразу зателефонував своєму командиру, який пояснював поліцейським, що дійсно ОСОБА_1 виконує його наказ.
Даний факт підтверджується довідкою начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_2 .
Відповідно до вимог ст.17 КУпАП, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст.18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності.
Однією з найважливіших умов визначення стану крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.
Положеннями КУпАП передбачено можливість звільнення від адміністративної відповідальності у випадках, коли вчинені дії, які мають ознаки правопорушення і за які КУпАП передбачена відповідальність, вчинені у стані крайньої необхідності.
Очевидно, що у цьому конкретному випадку, заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена, а доказів того, що водієм була завдана шкода будь-яким іншим учасникам дорожнього руху - немає.
Тобто можна стверджувати, що ОСОБА_1 перебував у стані крайньої необхідності, оскільки усував небезпеку, яка загрожувала власності, правам і свободам громадян, оскільки ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при вчиненні дії особою у стані крайньої необхідності.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами, апеляційний суд приходить до висновку про те, що вчинені дії ОСОБА_1 , які містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, такими визнаватися не можуть, оскільки були вчинені в стані крайньої необхідності, тобто необхідністю усунення небезпеки, яка загрожувала власності, а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП справа підлягає закриттю через вчинення особою дій в стані крайньої необхідності.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Мальцева А.А. задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м. Харкова від 14.04.2025 щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із вчинення дій в стані крайньої необхідності.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду М.Є. Савенко