Справа № 466/5766/13-ц
Провадження № 6/346/48/25
11 серпня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі головуючого судді Сольського В.В.
за участю секретаря судових засідань - Біди Ю.Б.
представника заявника Кусого А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким,що не підлягає виконанню,-
Заявник звернувся до суду із вказаною заявою в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист виданий Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області від 01 серпня 2016 року по справі № 466/5766/13-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , заборгованість за договором позики від 10 серпня 2010 року в сумі 3 437 440 грн 43 копійки, з яких 3 025 624 грн - основний борг та 411 816,43 грн - три проценти річних.
Заяву мотивує тим, що рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.02.2016 у справі №466/5766/13-ц, яке набрало законної сили, вирішено стягнути з Боржника на користь ОСОБА_3 заборгованість договором позики від 10 серпня 2010 року в сумі 3 437 440 (три мільйони чотириста тридцять сім тисяч чотириста сорок) гривень 43 коп., з яких 3 025 624,00 грн. - основний борг та 411 816,43 грн. - три проценти річних.
На виконання вказаного рішення суду 01.08.2016 року Коломийським міськрайонний судом Івано-Франківської області видано виконавчий лист №466/5766/13-ц.
Заявник вказує, що 30 жовтня 2020 року між позивачем ОСОБА_4 та ТОВ «Капітал- Фінанс» було укладено договір про відступлення права вимоги №ВП -30/10- 2020/1 згідно умов якого, Позивач як первісний кредитор відступає за плату Новому кредитору належне йому право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за договором позики від 10 серпня 2010 року, укладеним між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), в якості позикодавця, правонаступником якого є первісний кредитор, та Боржником, в якості позичальника а Новий кредитор отримує від Первісного кредитора Право вимоги та зобов'язується сплатити Первісному кредитору визначену цим Договором ціну за відступлення Права вимоги Первісного кредитора та бере на себе всі його права
Крім того, 03.11.2020 року між ТОВ «Капітал -Фінанс» та ОСОБА_5 було укладено договір про відступлення права вимоги №ВП-03/11- 2020/1 згідно якого ТОВ «Капітал фінанс» як первісний кредитор відступає за плату Новому кредитору належне йому право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі іменований «Відповідач») за договором позики від 10 серпня 2010 року, укладеним між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), в якості позикодавця, правонаступником якого є Первісний кредитор, та Боржником ОСОБА_1 , в якості позичальника а Новий кредитор отримує від Первісного кредитора Право вимоги та зобов'язується сплатити Первісному кредитору визначену цим Договором ціну за відступлення Права вимоги Первісного кредитора та бере на себе всі його права.
Згідно заяви ОСОБА_5 від 24 червня 2025 року посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лозинською О.М. зареєстровано в реєстр за №682 встановлено, що станом на 24 червня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.02.2016 у справі №466/5766/13-ц - погашена повністю.
Кредитні зобов'язання є припиненими. Жодних майнових та фінансових претензій ОСОБА_5 до ОСОБА_1 не має.
Тому у зв'язку із відсутністю обов'язку боржника перед стягувачем просить визнати виконавчий лист таким що не підлягає виконанню.
Представник заявника в судовому засіданні заяву з вказаних підстав підтримав.
Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Ніколаєв С.В. в судове засідання не з'явився, подав письмові пояснення в яких вказав, що в нього на виконанні перебувало виконавче провадження за вказаним виконавчим листом.
Виконавче провадження було завершено 03.06.2020 року на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Під час вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 59795188 дві належні боржнику земельні ділянки було реалізовано на електронних торгах, а одну - передано стягувачу в рахунок погашення заборгованості відповідно до вимог статті 61 Закону.
Так, кошти в сумі 327 178 грн 10 коп, отримані від реалізації двох належних ОСОБА_1 земельних ділянок, 02.04.2020 перераховано стягувачу. Крім того, в рахунок погашення боргу стягувачу передано земельну ділянку, не реалізовану під час електронних торгів, вартістю 207 496,80 грн.
Також з боржника було стягнуто витрати на проведення виконавчих дій та, пропорційно до стягнутої суми, основну винагороду приватного виконавця.
Залишок нестягнутої заборгованості на момент повернення виконавчого документа стягувачу становив 2 902 765 грн.
З дня завершення виконавчого провадження і дотепер до приватного виконавця не надходило жодних заяв від стягувача ОСОБА_4 про відсутність у ОСОБА_1 перед ним заборгованості за виконавчим листом Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.08.2016 № 466/5766/13-ц.
В задоволенні заяви просить відмовити.
Суд, дослідивши подану заяву та додані до неї матеріали, матеріали цивільної справи, дійшов таких висновків.
Згідно п.9 ч.1 ст.129 Конституції України, обов'язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства, а згідност.129-1Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів, внормовані Розділом УІ ЦПК України.
В силу ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно із Законом України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою, приватними виконавцями здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
З наведених положень законодавства випливає, що підставою для виконання судових рішень є виконавчі листи.
В п.п.28,30 постанови Верховного суду №442/2670/17 від 18.10.2018 вказано, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання незалежно від факту звернення виконавчого документа до примусового виконання. Не виконання судового рішення у добровільному порядку змушує сторону, на користь якої прийнято судове рішення, звернутися у встановленому законом порядку до примусового виконання рішення, що створює для іншої сторони несприятливі наслідки, у тому числі у вигляді обов'язку сплати виконавчого збору.
Згідно з ч. 2 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов'язку повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Стаття 432 ЦПК дає підстави для висновку, що перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права. У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц.
Крім того, визнання виконавчого листа, таким що не підлягає виконанню, може застосовуватися лише у тих випадках, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Суд має встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
За загальним правилом зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини 1, 2 статті 598 ЦК України).
Правила припинення зобов'язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов'язання» розділу І книги п'ятої «Зобов'язальне право» ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), переданням відступного (стаття 600 ЦК України), зарахуванням (стаття 601 ЦК України), за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України), прощенням боргу (стаття 605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України), неможливістю виконання (стаття 607 ЦК України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609 ЦК України).
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 23 лютого 2016 року у справі № 466/5766/13-ц вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 10 серпня 2010 року в сумі 3 437 440,43 грн.
На виконання вказаного рішення суду, 01 серпня 2016 року Коломийським міськрайонний судом Івано-Франківської області було видано виконавчий лист (а.с. 112).
13 серпня 2019 року постановою Привтного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва С.В. відкрито виконавче провадження ВП № 59795188 (а.с. 174-175, 176-177).
30 жовтня 2020 року між позивачем ОСОБА_4 та ТОВ «Капітал- Фінанс» було укладено договір про відступлення права вимоги №ВП -30/10- 2020/1 згідно умов якого, Позивач як первісний кредитор відступає за плату Новому кредитору належне йому право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за договором позики від 10 серпня 2010 року, укладеним між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), в якості позикодавця, правонаступником якого є первісний кредитор, та Боржником, в якості позичальника а Новий кредитор отримує від Первісного кредитора Право вимоги та зобов'язується сплатити Первісному кредитору визначену цим Договором ціну за відступлення Права вимоги Первісного кредитора та бере на себе всі його права (а.с. 178-182).
Крім того, 03.11.2020 року між ТОВ «Капітал-Фінанс» та ОСОБА_5 було укладено договір про відступлення права вимоги №ВП-03/11- 2020/1 згідно якого ТОВ «Капітал фінанс» як первісний кредитор відступає за плату Новому кредитору належне йому право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі іменований «Відповідач») за договором позики від 10 серпня 2010 року, укладеним між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), в якості позикодавця, правонаступником якого є Первісний кредитор, та Боржником ОСОБА_1 , в якості позичальника а Новий кредитор отримує від Первісного кредитора Право вимоги та зобов'язується сплатити Первісному кредитору визначену цим Договором ціну за відступлення Права вимоги Первісного кредитора та бере на себе всі його права (а.с. 184-189).
Доказів щодо оспорювання вказаних договорів про відступлення права вимоги матеріали справи не містять.
Також, в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_5 від 24 червня 2025 року посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лозинською О.М. зареєстровано в реєстр за №682 встановлено, що станом на 24 червня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.02.2016 у справі №466/5766/13-ц - погашена повністю (а.с. 190-191).
Суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє сторонам досягти домовленості щодо припинення зобов'язання після прийняття судового рішення та відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання встановлені статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" і становлять три роки з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно з пунктом першим частини четвертої статті 12 цього Закону, строки пред'явлення виконавчого документа перериваються у разі пред'явлення його до виконання.
Законом № 2129-IX від 15.03.2022 розділ XIII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2, згідно з підпунктом 4 якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Тобто усі строки, які є в Законі (в тому числі і строк пред'явлення виконавчого листа до виконання), перериваються до припинення або скасування воєнного стану.
Постановою приватного виконавця від 03.06.2020 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п. 2 частини першої ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Враховуючи, що строк звернення до виконання оспорюваного виконавчого листа з врахуванням п. 10-2 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" не закінчився, то не виключається його пред'явлення до виконання стягувачем, що може призвести до подвійного стягнення та порушення прав боржника.
За вказаних обставин, беручи до уваги, що обов'язок боржника щодо сплати боргу за вказаним вище рішенням суду відсутній, суд вважає, що заява представника боржника ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.10, 12, 260, 432 ЦПК України, суд,-
Заяву задовольнити.
Визнати виконавчий лист виданий Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області від 01 серпня 2016 року по справі № 466/5766/13-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , заборгованість за договором позики від 10 серпня 2010 року в сумі 3 437 440 грн 43 копійки, з яких 3 025 624 грн - основний борг та 411 816,43 грн - три проценти річних, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя: Сольський В. В.