05 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 372/1430/24
провадження № 61-8213ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Барановської Валерії Валеріївнина рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру в м. Києві та Київській області, державний реєстратор Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюн Дмитро Сергійович, ОСОБА_3 , про скасування державної реєстрації земельних ділянок та
У березні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням зміни предмета позову просила:
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (Державному реєстрі прав) державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:026:0101, номер відомостей про речове право № 51414761 від 16 серпня 2023 року, та рішення державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюна Д. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 68930271 від 18 серпня 2023 року з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2783152632231) площею 0,20 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0101 та закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (Державному реєстрі прав) державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:023:0117, номер відомостей про речове право № 51414685 від 16 серпня 2023 року, та рішення державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюна Д. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 68930160 від 18 серпня 2023 року з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2783148232231) площею 0,3375 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0117 та закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки від 08 серпня 2023 року з присвоєнням кадастрового номеру 3223151000:04:026:0101 в Державному земельному кадастрі з одночасним скасуванням кадастрового номеру 3223151000:04:026:0101 на земельну ділянку площею 0,20 га, розташовану за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, Українська міська рада;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки від 08 серпня 2023 року з присвоєнням кадастрового номеру 3223151000:04:023:0117 в Державному земельному кадастрі з одночасним скасуванням кадастрового номеру 3223151000:04:023:0117 на земельну ділянку площею 0,3375 га, розташовану за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, Українська міська рада.
30 січня 2025 року рішенням Обухівського районного суду Київської області позов ОСОБА_2 задоволено.
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (Державному реєстрі прав) державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:026:0101, номер відомостей про речове право № 51414761 від 16 серпня 2023 року, та рішення державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюна Д. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 68930271 від 18 серпня 2023 року з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2783152632231) площею 0,20 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0101 та закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (Державному реєстрі прав) державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:023:0117, номер відомостей про речове право № 51414685 від 16 серпня 2023 року, та рішення державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюна Д. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 68930160 від 18 серпня 2023 року з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2783148232231) площею 0,3375 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0117 та закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки від 08 серпня 2023 року з присвоєнням кадастрового номеру 3223151000:04:026:0101 в Державному земельному кадастрі з одночасним скасуванням кадастрового номеру 3223151000:04:026:0101 на земельну ділянку площею 0,20 га, розташовану за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, Українська міська рада.
Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки від 08 серпня 2023 року з присвоєнням кадастрового номеру 3223151000:04:023:0117 в Державному земельному кадастрі з одночасним скасуванням кадастрового номеру 3223151000:04:023:0117 на земельну ділянку площею 0,3375 га, розташовану за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, Українська міська рада. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
18 червня 2025 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Барановською В. В. , залишено без задоволення.Рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 січня 2025 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076 вибули з власності ОСОБА_2 поза її волею та незаконно передані у власність іншим особам завдяки зміні їх кадастрових номерів на підставі наказів Головного Управління Держземагентства у Київській області від 02 червня 2014 року, а Головним Управлінням Держземагентства у Київській області здійснено невиправдане втручання в право власності позивачки на спірні земельні ділянки. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 02 серпня 2022 року в справі № 372/4752/21 позов ОСОБА_2 задоволено частково та витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельні ділянки, розташовані в с. Плюти Обухівського р-ну Київської обл. площею 0,1000 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 та площею 0,2250 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076. Ураховуючи задоволення позовних вимог ОСОБА_2 після набрання судовим рішенням законної сили звернулася з виконавчим листом № 372/4752/21 від 16 лютого 2023 року до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пилипчука В. Г. щодо примусового виконання рішення суду. 08 серпня 2023 року приватним виконавцем в м. Києві Пилипчуком В. Г. складено акт вилучення та передачі майна стягувачу, згідно з яким вилучено у ОСОБА_1 та передано ОСОБА_2 земельні ділянки, розташовані в с. Плюти Обухівського р-ну Київської обл. площею 0,1000 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 та площею 0,2250 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076. 11 серпня 2023 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пилипчука В. Г. виконавче провадження № 71661170 було закінчене шляхом виконання. Земельні ділянки були фактично повернуті її власниці - ОСОБА_2 та перебувають у її розпорядженні й використанні.
Суди зазначили, що подальші дії ОСОБА_1 щодо утворення нових земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0101 та 3223151000:04:023:0117 шляхом їх об'єднання з суміжними ділянками та проведення державної реєстрації речового права на них зумовлюють неможливість провести власнику і фактичному володільцю земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076 - ОСОБА_2 державну реєстрацію свого речового права на власні земельні ділянки, межі яких фактично увійшли в межі земельних ділянок 3223151000:04:026:0101 та 3223151000:04:023:0117, а тому для забезпечення ефективного захисту права власника земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076 є необхідним задоволення позовних вимог щодо скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0101 та 3223151000:04:023:0117.
27 червня 2025 року (зареєстровано у Верховному Суді 30 червня 2025 року) представник ОСОБА_1 - адвокат Барановська В. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2025 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 488/5027/14-ц, від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року в справі № 911/3681/17, від 22 січня 2020 року в справі № 910/1809/18, від 19 травня 2020 року в справі № 916/1608/18, від 30 червня 2020 року в справі № 19/028-10/13, від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18, від 09 листопада 2021 року в справі № 466/8649/16-ц, від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц, від 22 січня 2025 року в справі № 446/478/19, про те, що коли позивач уважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, належним способом захисту є віндикаційний позов, а не скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно.
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши зміст оскаржуваних судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження
в справі необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини другої статті 90 Земельного кодексу (далі - ЗК) України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків(частина друга статті 152 ЗК України).
Упостановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року в справі № 910/3009/19, від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, від 21 вересня 2022 року в справі № 908/976/19 сформульовано правові висновки про те, що застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 488/5027/14-ц, від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року в справі № 911/3681/17, від 22 січня 2020 року в справі № 910/1809/18, від 19 травня 2020 року в справі № 916/1608/18, від 30 червня 2020 року в справі № 19/028-10/13, від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18, від 09 листопада 2021 року в справі № 466/8649/16-ц, від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц, від 22 січня 2025 року в справі № 446/478/19, на які посилається заявниця в касаційній скарзі, зазначено про те, що коли позивач уважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, належним способом захисту є віндикаційний позов, а не скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно.
Однак колегія суддів уважає безпідставним посилання заявниці на вказані висновки як на підставу скасування оскаржуваних судових рішень, з огляду на встановлені в цій справі обставини.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області № 372/4752/21 від 02 серпня 2022 року витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельні ділянки, які розташовані в с. Плюти Обухівського р-ну Київської обл. площею 0,1000 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 та площею 0,2250 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076. Рішення набрало законної сили 27 січня 2023 року.
Фактично земельні ділянки передані ОСОБА_2 , що підтверджується актом державного виконавця від 08 серпня 2023 року.
Однак ОСОБА_1 (залишаючись зареєстрованим власником спірних земельних ділянок) у період з 04 серпня 2023 року до 16 серпня 2023 року провела об'єднання земельних ділянок, які були витребувані та повернені ОСОБА_2 з земельними ділянками, які розташовані поруч, що призвело до присвоєння нових кадастрових номерів об'єднаним ділянкам, внесення відомостей про такі ділянки до Державного земельного кадастру і, як наслідок, надало можливість провести державну реєстрацію речових прав на новостворені земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:023:0117 площею 0,3375 га та 3223151000:04:026:0101 площею 0,2000 га за ОСОБА_1 .
Саме дії ОСОБА_1 щодо утворення нових земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0101 та 3223151000:04:023:0117 шляхом їх об'єднання з суміжними ділянками та проведення державної реєстрації речового права на них зумовили неможливість власнику і фактичному володільцю земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076 - ОСОБА_2 провести державну реєстрацію свого речового права на власні витребувані судовим рішенням земельні ділянки і необхідність повторного звернення до суду з цим позовом про скасування державної реєстрації земельних ділянок.
У пункті 11.10 постанови від 20 червня 2023 року в справі № 633/408/18 (провадження № 14-86цс22) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вимоги про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за певних умов можна розглядати як вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме ця реєстрація створює відповідні перешкоди.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 06 грудня 2023 року в справах № 925/1006/22 та № 906/296/23, від 14 серпня 2024 року в справі № 199/5267/22, від 22 травня 2024 року в справі № 391/666/21.
У постанові Верховного Суду від 08 березня 2023 року в справі № 715/196/21 (провадження № 61-19819св21) зазначено, що Чернівецька обласна державна адміністрація зареєструвала право власності на земельну ділянку, якою не вправі розпоряджатися, тому суди правильно виснували, що відновити становище, яке існувало до порушення, можливо шляхом скасування державної реєстрації права власності на землю.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Задоволений судовим рішенням у справі № 372/4752/21 позов ОСОБА_2 про витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельних ділянок у с. Плюти Обухівського р-ну Київської обл. площею 0,1000 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 та площею 0,2250 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076 уже не відновлює порушені права власниці землі, адже, незважаючи на фактичне повернення земельних ділянок, вони залишаються зареєстрованими за ОСОБА_1 в складі новоутворених нею земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0101 та 3223151000:04:023:0117.
Тому задоволення вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельнимиділянкамишляхом скасування державної реєстрації права відповідає критеріям ефективності та належності способу захисту, приведе до дієвого відновлення порушеного права позивачки на спірну землю.
Постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 488/5027/14-ц, від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року в справі № 911/3681/17, від 22 січня 2020 року в справі № 910/1809/18, від 19 травня 2020 року в справі № 916/1608/18, від 30 червня 2020 року в справі № 19/028-10/13, від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18, від 09 листопада 2021 року в справі № 466/8649/16-ц, від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц, від 22 січня 2025 року в справі № 446/478/19, на які посилається заявниця, не охоплюють обставин, які встановлені в цій справі, в кожній із зазначених справ суди керувалися обставинами та умовами конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає подібність спірних правовідносин у зазначених справах за змістовним критерієм.
Безпідставним є посилання заявниці в касаційній скарзі на те, що невиплата грошової компенсації становить непропорційне втручання в право на мирне володіння майном, адже протиправність вибуття земельних ділянок із власності ОСОБА_2 та незаконне отримання їх у власність ОСОБА_1 із необхідністю витребування на користь дійсного власника встановлено судовими рішеннями в справі № 372/4752/21. У межах цієї справи позов про витребування майна не був предметом заявлених вимог, як і питання щодо стягнення компенсації за витребуване майно.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявниці з висновками судів, власного тлумачення норм права та формального посилання на неналежність обраного позивачкою способу захисту порушеного права, що не спростовує висновки судів та не становить підставу скасування оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах).
Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішеньсвідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Барановської Валерії Валеріївнина рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру в м. Києві та Київській області, державний реєстратор Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюн Дмитро Сергійович, ОСОБА_3 , про скасування державної реєстрації земельних ділянок.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська