04 серпня 2025року
м. Київ
справа № 638/18376/23
провадження № 61-7899ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури Кравченка Андрія Григоровича, який діє в інтересах Борівської селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області, представницьким органом якої в силу закону є Борівська селищна рада, на постанову Харківського апеляційного суду від 05 червня 2025 року в справі за позовом керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області, який діє в інтересах Борівської селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області, представницьким органом якої в силу закону є Борівська селищна рада, до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Кириченко М» про витребування земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди та
19 червня 2025 року (зареєстровано у Верховному Суді 25 червня 2025 року) заступник керівника Харківської обласної прокуратури Кравченко А. Г., який діє в інтересах Борівської селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області, представницьким органом якої в силу закону є Борівська селищна рада,через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 05 червня 2025 року, в якій просить її скасувати, рішення Шевченківського районного суду м. Харкова (раніше - Дзержинський районний суд м. Харкова) від 01 листопада 2024 року залишити без змін.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вимоги щодо форми, змісту касаційної скарги та додатків до неї передбачено в статті 392 ЦПК України.
У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК Українипередбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
(далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону ставки судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання юридичною особою або фізичною особою -підприємцем до суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
За змістом касаційної скарги встановлено, що заявником оскаржується, зокрема, постанова апеляційного суду, якою відмовлено в задоволенні однієї позовної вимоги майнового характеру (витребування земельної ділянки) та однієї позовної вимоги немайнового характеру (визнання недійним договору оренди).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Тому, керуючись вимогами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, розмір судового збору під час звернення із касаційною скаргою має обчислюватися з урахуванням вартості майна.
Особа, яка подала касаційну скаргу, не надала належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірної земельної ділянки, також не повідомила, яка ціна позову, а із наданих до касаційної скарги матеріалів не можливо встановити вартість спірного нерухомого майна, тому заявнику необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна або повідомити ціну позову, і, відповідно, самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2023 року становив 2 684,00 грн (на момент подання позову).
Із застосуванням коефіцієнту 0,8, визначеного частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір», особа, яка подала касаційну скаргу, має сплатити за подання касаційної скарги в електронній формі (за вимоги майнового та немайнового характеру) судовий збір за наступною формулою (А ? 1,5 % ? 200 % х 0,8) + (2 684,00 грн х 200% х 0,8), де А - це вартість земельної ділянки.
Необхідно врахувати вже сплачений особою, яка подала касаційну скаргу, судовий збір в розмірі 18 249,52 грн.
Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів
бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Суд роз'яснює, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури Кравченка Андрія Григоровича, який діє в інтересах Борівської селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області,представницьким органом якої в силу закону є Борівська селищна рада, на постанову Харківського апеляційного суду від 05 червня 2025 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Ситнік