8 серпня 2025 року
м. Київ
Справа № 278/2251/22
Провадження № 61-6149ск25
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився з касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Хільчевський Сергій Олександрович (далі - адвокат),
на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 18 липня 2024 року, додаткове рішення цього суду від 2 серпня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року
у справі за позовом скаржника до ОСОБА_2 (далі - відповідачка) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Демецької Світлани Леонідівни, державного реєстратора Новоград-Волинської міської ради Нагаль Олесі Сергіївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Факторінгс» і Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння та
1. 7 травня 2025 року адвокат в інтересах скаржника подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам ЦПК України, Верховний Суд вважає, що її слід залишити без руху.
(1) Щодо строку на касаційне оскарження
4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).
4.1. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК України).
4.2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
4.3. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (частина перша статті 17 ЦПК України).
4.4. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
4.5. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).
4.6. 25 лютого 2025 року апеляційний суд прийняв оскаржену постанову. Відомостей про дату складення повного тексту зазначеної постанови у її тексті немає. Скаржник подав касаційну скаргу 7 травня 2025 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі просив поновити цей строк. Обґрунтував тим, що оскаржену постанову представник скаржника отримав лише 29 квітня 2025 року. Однак до касаційної скарги не додав доказів, які б це підтверджували. Крім того, у Верховного Суду відсутні дані, що апеляційний суд не вручив копію оскарженої постанови скаржнику або його представнику у день виготовлення її повного тексту, не надіслав їм цю постанову раніше, ніж 29 квітня 2025 року (поштою чи до електронного кабінету), а вони її не отримали (відповідна інформація може бути у матеріалах справи, яких у Верховного Суду немає, а також в електронному кабінеті представника скаржника).
4.7. З огляду на вказане скаржник має додатково обґрунтувати поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження та необхідності його поновлення, надавши відповідну інформацію з документальним підтвердженням (наприклад, копії з матеріалів справи чи відповідь апеляційного суду на адвокатський запит).
(2) Щодо вимог до змісту касаційної скарги
5. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX) у касаційній скарзі повинні бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету особи, яка подає касаційну скаргу.
5.1. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
5.2. Адвокат у касаційній скарзі всупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України про наявність або відсутність у скаржника електронного кабінету не зазначив. Від обов'язку зазначити такі відомості не звільнений, бо подав цю скаргу поштою.
(3) Щодо дотримання принципу рівності
6. За змістом пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
6.1. Скаржник додав до касаційної скарги: квитанцію про сплату судового збору, ордер на надання правничої допомоги, копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката. Однак не додав копії цих документів для інших учасників справи.
6.2. ЦПК України не передбачає для особи, яка оскаржує судові рішення, можливості визначати, які матеріали, що додаються до касаційної скарги, не надавати іншим учасникам справи. Більше того, якби скаржник подав касаційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами в електронній формі через електронний кабінет, інші учасники справи, які мають такий кабінет, теж не були б обмежені у можливості ознайомлення з відповідними додатками. Тому скаржник має подати копії додатків до касаційної скарги для інших учасників справи.
(4) Щодо сплати судового збору
7. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
7.1. Скаржник до касаційної скарги додав квитанцію № 7420-4971-7294-7070 про сплату 7 травня 2025 року 7 443,00 грн судового збору, розмір якого у касаційній скарзі не пояснив.
7.2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
7.3. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
7.4. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
7.5. За змістом підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» із 1 липня 2022 року становив 2 481,00 грн.
7.6. У серпні 2022 року скаржник звернувся до суду з позовом, у якому просив витребувати на його користь з незаконного володіння відповідачки: (1) житловий будинок загальною площею 104,6 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - будинок); (2) земельну ділянку з кадастровим номером 1822083200:02:001:0126 та (3) земельну ділянку з кадастровим номером 1822083200:02:001:0127 (далі разом - земельні ділянки). Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд із цим рішенням погодився, залишив його без змін. Скаржниця оскаржила судові рішення в цілому, тобто щодо трьох вимог майнового характеру.
7.7. У разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи (абзац перший частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
7.8. Ціну позову скаржник у касаційній скарзі не вказав. Точний розмір судового збору має розрахувати самостійно на підставі документів, які можуть підтвердити дійсну вартість будинку та земельних ділянок, за формулою: вартість майна х 1 % х 200 % (але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
За відсутності таких документів - сплатити судовий збір у максимальному розмірі: 2 481,00 грн х 10 (максимальна ставка за подання касаційної скарги за позовними заявами майнового характеру) = 24 810,00 грн судового збору.
Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ; судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 (Касаційний цивільний суд), справа № 278/2251/22).
7.9. Скаржник має надати суду документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному за законом і копії документів, які підтверджують дійсну вартість будинку та земельних ділянок, із такою кількістю копій цих документів, яка відповідає кількості інших учасників справи (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
(5) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги.
8. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
8.1. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк з дня її вручення адвокату або скаржнику. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржнику.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 18 липня 2024 року, додаткове рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 2 серпня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Демецької Світлани Леонідівни, державного реєстратора Новоград-Волинської міської ради Нагаль Олесі Сергіївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Факторінгс» і Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима