11 серпня 2025 року
м. Київ
справа №160/21362/24
адміністративне провадження № К/990/26289/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025 у справі №160/21362/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «БІГ АГРО ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «БІГ АГРО ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
До Верховного Суду 19.06.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025 у справі №160/21362/24.
Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2025 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа.
Контролюючим органом надіслано заяву на виконання вимог вказаної ухвали, уточнено підстави касаційного оскарження, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункти 1 та 4 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не враховано правові висновки Верховного суду, викладені у постановах від 04.09.2018 у справі №825/1153/17, від 31.03.2020 у справі №824/434/15-а, від 21.02.2020 у справі №826/17443/15, від 11.08.2020 у справі №560/48/19, від 03.08.2020 у справі №826/7917/17, від 01.02.2021 у справі №826/12509/18. Також скаржником вчинено посилання на постанови Верховного Суду від 16.04.2020 у справах №813/4703/13-а, №826/7760/15, від 18.03.2020 у справі №826/8114/15, від 12.03.2021 у справі №810/5871/15, від 01.06.2021 у справі №826/5214/17, від 05.03.2020 у справі №826/9368/15, від 04.06.2020 у справі №826/115/17, від 20.02.2020 у справі №802/1255/17-а, від 24.03.2020 у справі №260/410/19, від 30.01.2020 у справі №814/1145/18, від 25.06.2020 у справі №824/178/17-а.
Верховний Суд зауважує, що скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, не взято до уваги, що судові рішення суду касаційної інстанції ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки, які стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, судами попередніх інстанцій враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.01.2022 у справі №1540/3501/18, від 12.05.2020 у справі №560/2648/19, від 02.02.2022 у справі №560/4185/19, від 05.10.2022 у справі №640/12691/19, від 21.01.2020 у справі №2а-0870/1161/11, від 24.01.2022 у справі №620/3138/19. Скаржником не наведено підстав щодо помилковості врахування судами таких правових позицій Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин.
Доводи касаційної скарги зводяться до посилань на практику Верховного Суду, висловлення незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Отже, скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги щодо належного викладення підстав касаційного оскарження, які стали підставою для залишення її без руху.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, зазначено про відсутність коштів для сплати судового збору, зауважено про введення воєнного стану в Україні.
Верховний Суд зауважує, що відповідно до частини 1 та 2 статті 133 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб'єктів до яких таке відстрочення застосовується обов'язково обумовлено статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає як необґрунтоване та безпідставне, оскільки наведені заявником підстави стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору.
Приймаючи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.
Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Скаржником не надано жодних доказів, що ним вживаються заходи, спрямовані на отримання фінансування для сплати судового збору за подання касаційної скарги.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги в частині сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025 у справі №160/21362/24 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
В.П. Юрченко В.В. Хохуляк