11 серпня 2025 року
м. Київ
справа №380/17739/24
адміністративне провадження №К/990/30822/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
17 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо відмови йому у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 18 червня 2022 року по 31 грудня 2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити на користь позивача грошове забезпечення за період з 18 червня 2022 року по 31 грудня 2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 року по 20 травня 2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити на користь позивача грошове забезпечення за період з 01 січня 2023 року по 20 травня 2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку та виплати суми грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити на користь позивача суму грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року позов було задоволено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року скасовано в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року та адміністративний позов ОСОБА_1 в цій частині залишено без розгляду. У решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року залишено без змін.
16 липня 2025 року засобами поштового зв'язку позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у цій справі.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, постановляючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції дійшов виноску, що оскільки спірні правовідносини, що охоплюють період з 18 червня 2022 року до 19 липня 2022 року, виникли до 19 липня 2022 року, то вони регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом № 2352-IX, яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком, а період з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Суд апеляційної інстанції залишив без розгляду позовні вимоги за період з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Водночас заявник касаційної скарги, оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції, посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки, які викладені у постановах Верховного Суду від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23 та від 23 січня 2025 року у справі №400/4829/24 щодо застосування частини другої статті 233 КЗпП.
Як зазначає скаржник, з вищенаведених постанов Верховного Суду вбачається, що строки звернення з позовною заявою про невиплату частини грошового забезпечення військовослужбовцю розпочинаються або у випадку звільнення військовослужбовця з військової служби або ж у випадку, коли чітко стало відомо про те, що йому у невірних розмірах виплачували частину його грошового забезпечення. Скаржник вказує, що на момент подання позову до суду ОСОБА_1 продовжував проходити службу, а також зважаючи на те, що інформація про обсяг і характер виплаченого позивачу грошового забезпечення за 2022- 2023 роки стала відома лише 20 липня 2024 року, відтак строки звернення з позовною заявою у частині позовних вимог з 18 липня 2022 року до 20 травня 2023 року непропущені.
Отже, обґрунтування скаржника стосовно наявності підстави для касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України в розрізі застосування частини другої статті 233 КЗпП, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Львівським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а» та «в» пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Так, у касаційній скарзі скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питання строків звернення з позовною заявою до суду для військовослужбовця, якого не було звільнено із лав ЗСУ, а якого було переведено в іншу військову частину для продовження проходження служби.
Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами, доходить висновку про наявність в цьому випадку обставин, наведеному у підпункті «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, що уможливлює допуск цієї касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження та/або у справі незначної складності.
Проте Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» частини п'ятої статті 328 КАС України, позаяк твердження скаржника про те, що справа становить виняткове значення для позивача не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328 - 330, 334, 335, 338 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
2. Витребувати справу №380/17739/24 із Львівського окружного адміністративного суду.
3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
4. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.Р. Радишевська
О.В. Кашпур