11 серпня 2025 року справа № 640/4571/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алли Руденко, розглянувши у спрощеному позовному провадженні у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу №640/4571/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ліс» до Головного управління ДФС у Київській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Київській області, про визнання протиправним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення,
встановив:
19.03.2019 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Ліс» з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0118165405 від 05.12.2018 в частині нарахування штрафних санкцій на суму 4 000 гривень за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних №109 від 18.07.2017 та №118 від 09.08.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2 500,00 грн.
Обгрунтовуючи позовну заяву позивач зазначає, що спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних №109 від 18.07.2017 та №118 від 09.08.2017 на загальну суму 4 000,00 грн. Однак щодо вказаних податкових накладних органами ДФС до грудня 2017 року були прийняті рішення про відмову у їх реєстрації в ЄРПН, з якими позивач погодився, оскільки вказані податкові накладні були виписані помилково. Проте у січні 2018 року відповідач зареєстрував вказані податкові накладні в ЄРПН відповідно до пункту 57-1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. Позивач вважає, що податкові накладні зареєстровані відповідачем в ЄРПН безпідставно, всупереч пункту 57-1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, а також виписані помилково, тобто без виникнення у нього податкових зобов'язань, а тому відсутня дата відліку терміну на складення та реєстрацію таких податкових накладних, внаслідок чого відсутні підстави вважати строк реєстрації податкових накладних порушеним. Позивачем оскаржена реєстрація податкових накладних до Окружного адміністративного суду м. Києва, яким відкрито провадження у справі №640/20002/18.
Відповідач Головне управління ДФС у Київській області, а також його процесуальний правонаступник Головне управління ДПС у Київській області у відзивах на позовну заяву проти позову заперечили, вказавши, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних застосовані на законній підставі.
Позивач надав відповідь на відзив Головного управління ДФС у Київській області, у якій зазначив, що відповідач не спростував доводи, вказані у позовній заяві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2019 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі №640/4571/19.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Відповідно до супровідного листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.01.2024 № 03-19/29/24 «Про скерування за належністю справи на виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2825-ІХ» справа № 640/4571/19 була скерована до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Згідно з супровідним листом від 07.01.2025 № 01-19/93/25 Київський окружний адміністративний суд на виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, передав 244 судові справи для доставляння до Черкаського окружного адміністративного суду.
Справа № 640/4571/19 надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 10.01.2025 (вхідний № 3498/25).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2025 справа розподілена судді Руденко А. В.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 справа №640/4571/19 прийнята до розгляду суддею Руденко А.В.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 здійснено заміну відповідача Головного управління ДФС у Київській області на його процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 44096797).
У відзиві на позовну заяву від 11.02.2025 відповідач у справі Головне управління ДПС у Київській області як відокремлений підрозділ ДПС заявило клопотання про розгляд справи з викликом сторін, посилаючись на критичну ситуацію в країні, постійне ухилення від сплати податків суб'єктами господарювання та враховуючи, що вказана справа є бюджетоутворюючою, важливою для держави, а предмет доказування є складним та вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін з метою надання грунтовних пояснень та підтверджуючих документів. Також посилається на право бути почутим, яке є одним із ключових принципів процесуальної справедливості.
Щодо заявленого клопотання суд зазначає, що відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною 4 вказаної статті передбачені справи у спорах, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, зокрема, 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно пункту 6 частини 6 вказаної статті для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно пунктів 1, 3 , 7 частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує значення справи для сторін, категорію та складність справи, думку сторін щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд враховує, що розмір позовних вимог є незначним (4 000,00 грн); справа не є складною, учасники справи надали всі необхідні письмові докази та пояснення.
Також позивач посилається на безпідставність реєстрації в ЄРПН податкових накладних №109 від 18.07.2017 та №118 від 09.08.2017, що є предметом окремого спору у справі №640/20002/18, у якій прийнято рішення Окружного адміністративного суду від 12.08.2018 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019.
За вказаних обставин суд не вбачає підстав для розгляду справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, а тому клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
З'ясувавши доводи сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.
Головним управлінням ДФС у Київській області проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ліс» з питання своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, своєчасної реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами перевірки ГУ ДФС у Київській області складено акт від 30.10.2018 №1646/10-36-54-05/19407655, яким встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування до податкових накладних) в ЄРПН.
На підставі акта перевірки від 30.10.2018 №1646/10-36-54-05/19407655 Головним управлінням ДФС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.2018 №0118165405, яким до позивача застосовано штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених статтею 201 ПК України, встановлений статтею 120-1 ПК України, у загальній сумі 52 050,76 грн.
У розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстр податкових накладних серед інших зазначені
- податкова накладна №109 від 18.07.2017, дата реєстрації в ЄРПН 19.08.2017, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації - 4, розмір штрафу - 10%, сума штрафу 1 666,67 грн ,
- податкова накладна №118 від 09.08.2017, дата реєстрації в ЄРПН 18.09.2017, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації -18, розмір штрафу - 20%, сума штрафу 2 333,33 грн.
Рішенням Окружного адміністративного від 12.08.2019 у адміністративній справі №640/20002/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019, визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України, які полягають у реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліс» № 59 та № 109 від 18 липня 2017 року, № 93 від 28 липня 2017 року, № 27 від 07 серпня 2017 року, № 28 та №118 від 09 серпня 2017 року, № 81 від 22 серпня 2017 року, № 83, 84 та № 85 від 23 серпня 2017 року, № 87 та № 96 від 28 серпня 2017 року, № 97 від 30 серпня 2017 року, № 74 від 25 вересня 2017 року.
Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у незабезпеченні збільшення суми податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліс» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на величину податку на додану вартість, зазначеного у вказаних податкових накладних, тобто, на 165360,00 грн.
Зобов'язано Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліс» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину податку на додану вартість, зазначеного у вказаних податкових накладних, тобто, на 165360,00 грн.
Не погоджуючись із застосуванням штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних №109 від 18.07.2017 та №118 від 09.08.2017 позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим у справі фактичним обставинам суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до положень п. 201.1 ст. 201 ПК України. на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 вказаної статті передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно пункту 201.8 вказаної статті право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Згідно пункту 201.10 вказаної статті при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно 120-1.1 ст. 1201 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Судом встановлено, що згідно акту перевірки податкова накладна №109 від 18.07.2017 зареєстрована в ЄРПН 19.08.2017, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації - 4, у зв'язку з чим до позивача застосовано штраф у розмірі 1 666,67 грн, та податкова накладна №118 від 09.08.2017 зареєстрована в ЄРПН 18.09.2017, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації -18, у зв'язку з чим до позивача застосовано штраф у розмірі 2 333,33 грн.
Проте рішенням Окружного адміністративного від 12.08.2019 у адміністративній справі №640/20002/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019, визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України, які полягають у реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліс», зокрема, № 109 від 18 липня 2017 року, та №118 від 09 серпня 2017 року.
Вказаним рішенням встановлено, що товариство за результатами здійснення господарської діяльності за липень - вересень 2017 року склало, зокрема, наступні податкові накладні: ПН № 109 від 18 липня 2017 року на суму ПДВ 16666,67 грн. ПН № 118 від 09 серпня 2017 року на суму ПДВ 11666,67 грн. та які були направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з квитанціями № 1 до вищезазначених податкових накладних реєстрацію податкових накладних зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України у зв'язку з відповідністю критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 року № 567.
Рішеннями комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, відмовлено в реєстрації вищезазначених податкових накладних, а саме: рішення від 30.08.2017 №127659/19407655 (ПН № 109 від 18.07.2017) та рішення від 26.09.2017 № 185851/19407655 (ПН №118 від 09.08.2017).
У подальшому, згідно з квитанціями № 2 до вищезазначених податкових накладних, податкові накладні №109 від 18.07.2017 та №118 від 09.08.2017 зареєстровано у ЄРПН відповідно до вимог пункту 57-1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
01.01.2018 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07 грудня 2017 року, яким статтю 57-1 ПК України було доповнено таким змістом: «Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200-1.3 та 200-1.9 статті 200-1 та пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу не пізніше 2 січня 2018 року, крім: податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу; податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.
Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено, відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі якщо протягом п'яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.
Дія абзацу третього пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу зупиняється до дня набрання чинності порядком, затвердженим відповідно до пункту 201.16 цього Кодексу».
Отже, ст. 57-1 ПК України містить у собі виключення, у разі наявності яких, автоматична реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН не здійснюється, зокрема, податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.
З огляду на зазначені положення закону такі рішення комісією ДФС України повинні були прийняті до 01.12.2017. Матеріалами справи встановлено, що відносно податкових накладних, зокрема, № 109 від 18 липня 2017 року та № 118 від 09 серпня 2017 року, Комісією ДФС України були прийняті рішення про відмову у їх реєстрації в ЄРПН до 01 грудня 2017 року.
12.01.2018, всупереч ст. 57-1 ПК України, перелічені податкові накладні були зареєстровані у ЄРПН, незважаючи на той факт, що станом на 01 грудня 2017 року процедури адміністративного або судового оскарження по ним з боку платника податків не відбувалось, а тому реєстрацію податкових накладних було проведено з порушенням чинного на той час податкового законодавства.
Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже рішенням Окружного адміністративного від 12.08.2019 у адміністративній справі №640/20002/18 встановлено протиправність реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 109 від 18.07.2017 та №118 від 09.08.2017, у зв'язку з чим є неможливим порушення граничного строку їх реєстрації в ЄРПН.
Згідно п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. (п.109.2 ст. 102 ПК України).
Враховуючи, що податкові накладні №109 від 18.07.2017 та №118 від 09.08.2017 зареєстровані в ЄРПН Державною фіскальною службою України протиправно, суд дійшов висновку про відсутність порушення граничного терміну їх реєстрації, а тому підстави для притягнення позивача до відповідальності відсутні.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Надавши оцінку встановленим у справі обставинам суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність застосування до позивача штрафу за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних №109 від 18.07.2017 та №118 від 09.08.2017, а тому податкове повідомлення-рішення №0118165405 від 05.12.2018 в частині застосування штрафу у розмірі 1 666,67 грн та 2 333,33 грн, всього 4000 грн є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 1 921,00 грн згідно платіжного доручення №1628 від 14.03.2019, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Також позивач у заяві від 16.04.2019 просить стягнути з відповідача витрати на надання правничої допомоги у сумі 2 500 грн, на підтвердження яких надав договір про надання правової (професійної правничої) допомоги №0219/1 від 28.02.2019, укладеного з адвокатом Лук'яненком Я.В. та копію звітів до договору про надання правничої допомоги.
Згідно пункту 1.1 договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №0219/1 від 28.02.2019 позивач доручив, а адвокат Лук'яненко Я.В. прийняв на себе зобов'язання надавати позивачу правову (професійну правничу) допомогу, необхідну для оскарження позивачем у судовому порядку податкового повідомлення-рішення ГУ ФС у Київській області від 05.12.2018 №0118165405 в частині накладення на позивача штрафу у сумі 4 000 грн 00 коп за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних №109 від 18.07.2017 та №118 від 09.08.2017.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що сторони погодили вартість послуг (гонорар) адвоката у формі погодинної оплати, при цьому загальна вартість послуг за цим договором не може перевищувати суму у 2 500 грн 00 коп.
Згідно звіту №1 про надані послуги та понесені витрати (за період з 28.02.2019 по 03.03.2019) від 04.03.2019 до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №0219/1 від 28.02.2019 адвокатом Лук'яненком Я. надані послуги: аналіз документів та інформації клієнта - 5 000,00 грн; надання консультацій та роз'яснень клієнту з питань підставності винесення податкового повідомлення-рішення, порядку та строків його судового оскарження в частині, наслідків оскарження, наслідків неоскарження, наявності підстав для оскарження і судової перспективи, розміру та порядку сплати судового збору - 3 750,00 грн, всього 8750,00 грн. Загальна вартість наданих послуг та понесених витрат за договором (з урахуванням попередніх звітів та умов пункту 3.1 Договору ) - 2500,00 грн. Загальна вартість наданих послуг та понесених витрат за договором (з урахуванням попередніх звітів та умов пункту 3.1 Договору ) - 2500,00 грн.
Згідно звіту №2 про надані послуги та понесені витрати (за період з 11.03.2019 по 17.03.2019) від 18.03.2019 до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №0219/1 від 28.02.2019 адвокатом Лук'яненком Я. надані послуги: підготовка позовної заяви - 7 500,00 грн; надання консультацій та роз'яснень клієнту за змістом позовної заяви; роз'яснень щодо формування пакету документів для подання до суду позову, порядку та способів подання позову, місцезнаходження канцелярії суду - 2 500,00 грн, всього 10 000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг та понесених витрат за договором (з урахуванням попередніх звітів та умов пункту 3.1 Договору ) - 2500,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
Вказаними доказами підтверджується розмір витрат на правничу допомогу у сумі 2 500,00 грн, проте зважаючи на ціну позову, яка становить 4 000,00 грн, суд дійшов висновку, що співмірним розміром витрат на оплату послуг адвоката є 1 000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 5, 9, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області №0118165405 від 05.12.2018 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Ліс» штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (вул. Святослава Хороброго, 5А, м. Київ, 03151, ЄДРПОУ 44096797) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ліс» (вул. Європейська, 15, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132, ЄДРПОУ 19407655) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одну) гривню 00 копійок та витрати на надання правничої допомоги у сумі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня його підписання.
Суддя Алла РУДЕНКО