про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
11 серпня 2025 року Справа № 480/6266/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), в якій просить:
1) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 25 лютого 2021 року по 31 грудня 2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року,
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) за період з 25 лютого 2021 року по 31 грудня 2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум,
3) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01 січня 2022 року по 04 серпня 2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року,
4) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) за період з 01 січня 2022 року по 04 серпня 2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Вимоги вмотивовані тим, що відповідачем протиправно не було нараховано та виплачено грошове забезпечення у повному обсязі, з чим позивач не погодився та звернувся до суду з цим позовом.
При цьому у позові позивач заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду, вмотивоване тим, що лише під час під час продовження проходження служби у Військовій частині НОМЕР_4 позивач дізнався про те, що Військова частина НОМЕР_5 могла не в повному розмірі нараховувати і виплачувати грошове забезпечення, тому позивач з метою отримання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні (09 липня 2025 року) звернувся з заявою до відповідача, однак відповідь не було надано. Зауважив також, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №205 від 04 серпня 2022 року, щодо його переведення, не є письмовим повідомленням про суми, нараховані та виплачені при звільненні, оскільки у наказі відсутня інформація про виплати та застосований розмір прожиткового мінімуму при розрахунку посадового окладу за період проходження служби, відповідно позивач вважає, що віг не міг знати, що грошове забезпечення виплачувалась у повному обсязі чи ні, та чи є підстави для звернення до суду.
Оцінюючи вказані доводи, суд вказує, що спірним періодом у цьому спорі позивач визначає період з 25.02.2021 до 04.08.2022. Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 - у спірний в цьому позові період) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Натомість, після цієї дати, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Вказане підтверджується висновками Верховного Суду у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23. Відтак, спірний за цим позовом період від 25.02.2021 до 18.07.2022 визначався за нормами, чинними у цей період, та не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, а тому строк звернення з цим позовом до суду, встановлений частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, позивачем не пропущений.
Щодо спірного за цим позову періоду з 19.07.2022 до 04.08.2022 суд вказує, що відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
З матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позивач у період з 25.02.2021 до 04.08.2022 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . З метою встановлення розмірів нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивачу при звільненні, 09.07.2025 позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, однак відповіді не отримав.
Разом з тим в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд звертає увагу, що питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Так, суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі “Іліан проти Туреччини», згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.
У справі “Bellet v. Fгаnсе» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Беручи до уваги вищевикладене, а також у зв'язку з наведеним обґрунтуванням пропуску строку звернення з позовом до суду, наявністю у матеріалах позовної заяви доказів на підтвердження продовження несення позивачем військової служби, та враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24, суд дійшов висновку про визнання поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду в частині вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 до 04.08.2022.
Таким чином, позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі Сумським окружним адміністративним судом відсутні.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч.2 ст. 12 КАС України).
Відповідно до п.1 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Таким чином, вбачається розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Керуючись ст.ст. 171, 256, 257, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати поважною причиною пропуску позивачем строку на звернення з цим позовом до суду та поновити такий строк в частині вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 до 04.08.2022.
2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №480/6266/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії (Номер категорії справи 106020200).
3. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
4. Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позову, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
5. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, з наданням документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
6. Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, які повинні відповідати вимогам ст. 162 КАС, з наданням документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
7. Відповідачу надати до суду у 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали належним чином завірені копії особових карток позивача за 2021-2022 роки.
8. Попередити відповідача, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішить справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
9. Роз'яснити учасникам справи, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України на веб-сторінці http://adm.su.court.gov.ua/sud1870/.
10. Справа розглядатиметься суддею одноособово.
11. Копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надіслати сторонам.
12. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Шевченко