11 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/856/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/856/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
21.01.2025 адвокат Нестеренко Наталія Миколаївна на підставі ордеру серія ВІ №1272325 від 21.01.2025 та адвокат Ткаченко Анна Володимирівна на підставі ордеру серія ВІ №1271191 від 21.01.2025, здійснюючи представництво інтересів ОСОБА_1 , звернулися зі спільним позовом до Міністерства освіти і науки України (надалі - МОН), в якому просять суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення виправлення у записі в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (надалі - ЄДЕБО) відносно ОСОБА_1 про послідовність здобуття освіти в порядку, визначеному ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту";
- зобов'язати МОН внести виправлення у записі в ЄДЕБО відомостей про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" при поточному здобутті у Відокремленому структурному підрозділі "Аграрно-економічний фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету" на очній денній формі освіти СВО молодший бакалавр за спеціальністю (спеціалізацією) 072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок, а саме - в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
Мотивуючи цей позов, представники зазначають, що ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов'язаних у Полтавському РТЦКСП, у зв'язку з чим його може бути призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Разом з цим позивач має право на відстрочку відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", згідно з яким призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури. Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, встановлено, що документом, який підтверджує право на відстрочку від мобілізації для студентів є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО. З метою реалізації права на відстрочку позивач замовив зазначену вище довідку, отримавши яку виявив, що на підставі даних, які містяться в ЄДЕБО, значиться, що його поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту". У зв'язку з цим позивач стверджує, що початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти він не здобував, диплом не отримував, що свідчить про помилковість інформації, яка міститься у довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО №205759 від 22.08.2024 про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту", та протиправність дій МОН.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 заяву адвокатів Нестеренко Н.М. та Ткаченко А.В. про забезпечення позову було залишено без задоволення.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача зазначив, що документ про вищу освіту свідчить не лише про здобуття вищої освіти певного рівня, але й про присудження особі відповідної освітньої кваліфікації та набуття права на здобуття освіти на наступному рівні вищої освіти. Таким чином, у разі повторного вступу для здобуття освіти за тим самим освітнім ступенем, здобуття вищої освіти відбуватиметься у непослідовному порядку. Так, згідно з інформацією в ЄДЕБО, ОСОБА_1 , 11.08.2012 був зарахований для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста (НРК 5.1) до Харківського державного професійно-педагогічного фахового коледжу імені В.І. Вернадського та був відрахований з цього закладу освіти 10.09.2012. Згідно з ЄДЕБО, у ОСОБА_1 відсутній діючий документ про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста. У 2024 році був зарахований для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра (НРК 5) до Відокремленого структурного підрозділу "Аграрно-економічний фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету", що з огляду на викладене вище свідчить про здобуття фахової передвищої освіти в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, у відповідному полі зазначено "Ні, порушує". Додав, що не вважається порушенням послідовності здобуття освіти у разі, якщо здобувача освіти було поновлено на навчання або переведено з іншого закладу освіти, а попереднє навчання було за таким же рівнем, що й поточне навчання. Вказує, що функції щодо внесення згадуваних вище відомостей щодо здобувачів освіти покладено на суб'єктів освітньої діяльності та їх територіальні відокремлені структурні підрозділи. У свою чергу МОН виступає як розпорядник ЄДЕБО, тобто суб'єктом, який уповноважений на ведення ЄДЕБО, а державне підприємство "Інфоресурс" - як технічний адміністратор ЄДЕБО, що здійснює технічні функції з обслуговування електронної бази (а.с. 90-99).
Представник позивача Ткаченко А.В. надала відповідь на відзив, у якій вказує, що 10.09.2012 позивача було відраховано з числа студентів І курсу денного відділення набору 2012 року "молодший спеціаліст". Відрахування відбулося через 10 днів після початку навчального року. Причина відрахування - "не приступив до навчання", що саме по собі означає те, що ОСОБА_1 не відвідував лекцій, практичних (семінарських) занять, не склав заліки та іспити. Тобто, будь-які знання, уміння, навички та загальні компетентності, будучи зарахованим на навчання за освітнім рівнем молодший спеціаліст на денній формі навчання за результатам навчання у 2012 - 2013 навчальному році, ним сформовані не були. Диплом про здобуття рівня освіти "Молодший спеціаліст" він не отримував. Все це підтверджує помилковість інформації, яка міститься у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО №205759 від 22.08.2024 про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону "Про освіту". У цій же довідці зазначено, що за даними ЄДЕБО №205759 від 22.08.2024 Професійно-технічним училищем №50 м. Карлівка ОСОБА_1 був виданий 25.05.2012 атестат про повну загальну середню освіту серія НОМЕР_1 . Тож оскільки повну загальну середню освіту ОСОБА_1 завершив, то наступним рівнем освіти для нього, згідно зі статтею 10 Закону України "Про освіту", є початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти. Додала, що відповідно до Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №620, саме МОН та технічний адміністратор ЄДЕБО - Державне підприємство "Інфоресурс" мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" (а.с. 112-118).
Правом на подачу заперечень відповідач не скористався.
Розгляд справи здійснюється судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.09.2024 був зарахований до Відокремленого структурного підрозділу "Аграрно-економічний фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету" студентом 1 курсу очної денної форми здобуття освіти за спеціальністю 072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок за кошти фізичних та/або юридичних осіб, що підтверджується витягом з відповідного наказу №65-н від 19.08.2024 (а.с. 34). Позивач є військовозобов'язаним, перебуває на обліку у Полтавському РТЦКСП (Карлівка), як це видно з військового квитка серії НОМЕР_2 (а.с. 18 - 23).
ОСОБА_1 вважає себе особою, яка має право на відстрочку відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", згідно з яким призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
З метою реалізації права на відстрочку позивач замовив довідку про здобувача освіти, сформовану в ЄДЕБО, отримавши яку за №205759 від 22.08.2024, виявив, що на підставі даних, які містяться в ЄДЕБО його поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену ч. 2 ст. 10 Закону "Про освіту" (а.с. 31).
На адвокатський запит адвоката Нестеренко Н.М. від 28.11.2024 до Харківського державного професійно-педагогічного фахового коледжу імені В.І. Вернадського щодо обставин зарахування на навчання, навчання та відрахування з навчального закладу ОСОБА_1 (а.с. 40-42), надано відповідь за №453 від 18.12.2024, якою повідомлено, що ОСОБА_1 був зарахований наказом №168 від 11.08.2012 на денну форму навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста за кошти державного бюджету. Спеціальність: 5.01010401 Професійна освіта. Технологія виробництва і переробка продуктів сільського господарства. Спеціалізація: Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва. ОСОБА_1 був відрахований з числа студентів технікуму наказом № 203 від 10.09.2012, як такий, що без поважних причин не приступив до занять протягом 10 днів від дня їх початку (відповідно до Правил прийому у 2012 році). Лекції, практичні та семінарські заняття не відвідував, оцінок не мав. Договір на надання освітніх послуг не укладав, адже це не було передбачено умовами прийому зазначеного року (а.с. 43).
У відповідь на інший адвокатський запит від 19.12.2024 №270 вже до МОН щодо обставин зарахування на навчання, самого навчання та відрахування з навчального закладу позивача, а також з приводу критеріїв, за якими ЄДЕБО видає інформацію про те, що ОСОБА_1 порушує послідовність здобуття освіти (а.с. 57-59), відповідач надіслав листа за №1/24333-24 від 25.12.2024 (а.с. 60-62), в якому повідомлено, що особи, які розпочали навчання за програмою підготовки молодшого спеціаліста до 2019 року включно, у разі успішного завершення навчання отримували документ про вищу освіту - диплом молодшого спеціаліста, який, відповідно до Закону України "Про вищу освіту", прирівнюється до диплома молодшого бакалавра. Відповідно до листа МОН №1/9758-24 від 03.06.2024 "Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти", що спрямований на виконання пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, в іншому випадку (коли у порівнянні з даними про здобуту освіту послідовність рівнів не порушено) здійснюється автоматична перевірка даних усіх записів про здобуття особою освіти, що містяться в ЄДЕБО, - якщо наявна інформація про навчання, рівень якого не нижче поточного навчання, за яким формується довідка про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, у полі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" зазначається "Ні, порушує", а якщо інформація відсутня - "Так, не порушує". Згідно з інформацією, яка міститься в ЄДЕБО, ОСОБА_1 11.08.2012 був зарахований для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста (НРК 5.1.) до Харківського державного професійно-педагогічного фахового коледжу імені В.І. Вернадського та був відрахований з цього закладу 10.09.2012. Згідно з ЄДЕБО, у ОСОБА_1 відсутній діючий документ про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста. У 2024 році був зарахований для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра (НРК 5) до Відокремленого структурного підрозділу "Аграрно-економічний фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету", що свідчить про здобуття фахової передвищої освіти у непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, у відповідному полі зазначено "Ні, порушує". Враховуючи вищевикладене відсутні підстави для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки (а.с. 60-62).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення виправлення у записі в ЄДЕБО відомостей про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту", позивач через представників звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 53 Конституції України, кожен має право на освіту.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, регулюються Законом України від 05.08.2017 № 2145-VIII "Про освіту" (надалі - Закон №2145-VIII).
Відповідно до частин першої та третьої статті 3 Закону №2145-VIII, кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.
Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.
За визначенням, наведеним у пункті 23 частини першої статті 1 Закону №2145-VIII, рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону №2145-VIII, рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Відповідно до частин першої - другої статті 7 Закону України "Про фахову передвищу освіту", рівень фахової передвищої освіти передбачає здатність особи вирішувати типові спеціалізовані задачі в окремій галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що вимагає застосування положень і методів відповідних наук та може характеризуватися певною невизначеністю умов; відповідальність за результати своєї діяльності; здійснення контролю інших осіб у визначених ситуаціях.
Фаховий молодший бакалавр - це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на рівні фахової передвищої освіти і присуджується закладом освіти у результаті успішного виконання здобувачем фахової передвищої освіти освітньо-професійної програми.
За змістом статті 40 Закону №2145-VIII, після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності. Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Аналізуючи положення ч. 2 ст. 10 Закону №2145-VIII у їх системному зв'язку з приписами статті 40 названого Закону, суд зауважує, що зазначені норми чітко передбачають умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч. 2 ст. 10 Закону №2145-VIII, а саме - завершеність етапу освіти, що пов'язується з отриманням особою документа про освіту.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про фахову вищу освіту", документ про фахову передвищу освіту - диплом фахового молодшого бакалавра видається особі, яка успішно виконала відповідну освітньо-професійну програму.
Матеріалами справи підтверджуються обставини того, що позивач 01.09.2024 вступив до Відокремленого структурного підрозділу "Аграрно-економічний фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету" рівень освіти - фахова передвища освіта, форма здобуття освіти - денна.
У відповіді МОН, оформленій листом від 25.12.2024 за №1/24333-24, значиться, що згідно з інформацією, яка міститься в ЄДЕБО, ОСОБА_1 11.08.2012 був зарахований для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста (НРК 5.1.) до Харківського державного професійно-педагогічного фахового коледжу імені В.І. Вернадського та був відрахований з цього закладу освіти 10.09.2012. Згідно з ЄДЕБО, у ОСОБА_1 відсутній діючий документ про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста. У 2024 році був зарахований для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра (НРК 5) до Відокремленого структурного підрозділу "Аграрно-економічний фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету", що свідчить про здобуття фахової передвищої освіти у непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, у відповідному полі зазначено "Ні, порушує".
Водночас, як свідчить зміст довідки №205759 від 22.08.2024 "Інформація про поточне здобуття освіти", дата початку навчання ОСОБА_1 в Харківському державному професійно-педагогічному фаховому коледжі імені В.І. Вернадського: 11.08.2012. Поточний статус навчання: відраховано із ЗО (картка здобувача: 353034). Дата встановлення статусу: 11.09.2012 (а.с. 31-33).
Таким чином, позивач не завершив навчання у Харківському державному професійно-педагогічному фаховому коледжі імені В.І. Вернадського та не отримав диплом про освіту, оскільки був відрахований з цього закладу.
За вищевикладених обставин суд погоджується з доводами представників позивача про те, що його вступ на навчання у 2024 році до Відокремленого структурного підрозділу "Аграрно-економічний фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету" з метою здобуття освітнього рівня "фаховий молодший бакалавр" не порушує послідовності навчання, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону №2145-VIII.
Відповідач у роз'ясненні щодо формування довідки з ЄДЕБО посилався на лист МОН №1/9758-24 від 03.06.2024, яким доведено до відома керівникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерству оборони України та Державному підприємству "Інфоресурс", що для заповнення інформації про здобувача освіти за денною або дуальною формою стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту", визначення послідовності здобуття освіти слід здійснювати за таким алгоритмом:
- якщо в даних здобувача освіти, що містяться в ЄДЕБО, зокрема у Реєстрі документів про освіту, є діючий документ про освіту з рівнем, не нижчим ніж рівень поточного навчання, за яким формується Довідка (за таблицею послідовності рівнів, наведеною в додатку 2 до цього доручення), в полі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" зазначається "Ні, порушує";
- в іншому випадку (коли у порівнянні з даними про здобуту освіту послідовність рівнів не порушено) здійснюється автоматична перевірка даних усіх записів про здобуття особою освіти, що містяться в ЄДЕБО, якщо наявна інформація про навчання, рівень якого не нижче рівня поточного навчання, за яким формується Довідка, у згаданому вище полі зазначається "Ні, порушує", а якщо інформація відсутня "Так, не порушує".
Суд зауважує, що у листі від 03.06.2024 №1/9758-24 МОН фактично прирівнює "відрахування" до "здобутого рівня освіти".
Проте лист МОН не є нормативно-правовим актом, має лише роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлює правових норм. До того ж запропоноване МОН тлумачення закону суперечить змісту правової норми, з огляду на що суд визнає його помилковим.
Оцінюючи доводи відповідача з приводу того, що він не уповноважений на внесення змін до ЄДЕБО, а довідка про здобувача освіти за даними ЄДЕБО формується закладом освіти, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону №2145-VIII, у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система Єдина державна електронна база з питань освіти.
Згідно з ч. 5 ст. 74 Закону №2145-VIII визначено, що держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових. Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 74 Закону №2145-VIII, положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 5 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, що затверджене МОН України від 08.06.2018 №620, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Положення про ЄДЕБО, інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб'єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.
Відповідно до п. 1 розділу ІV Положення про ЄДЕБО, розпорядник ЄДЕБО: 1) вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; 2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством; 3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; 4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб'єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб'єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо-професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст», а також освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); іншу інформацію, визначену законодавством; 5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису; 6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; 7) визначає: перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб'єктам; вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов'язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.
Отже, МОН є відповідальною особою за організаційне забезпечення ЄДЕБО та встановлення вимог апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.
Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку про те, що дії МОН, пов'язані з відображенням у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО інформації про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, є протиправними.
За таких обставин МОН вчинив бездіяльність в частині невнесення до бази ЄДЕБО змін щодо факту послідовного навчання позивача.
При цьому МОН не забезпечив належних дій щодо організації системи ЄДЕБО та щодо встановлення таких вимог до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО, за яких встановлення послідовності навчання відбувалося б виключно на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та ч. 2 ст. 10 Закону №2145-VIII.
Враховуючи наведене вище, суд визнає протиправними дії МОН, які полягають у такій організації функціонування ЄДЕБО, за якої відносно ОСОБА_1 у довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО формується висновок про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону №2145-VIII, у зв'язку з чим зобов'язує відповідача внести зміни до даних, що містяться в ЄДЕБО щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону №2145-VIII, а саме - в розділі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" зазначити "Так, не порушує".
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність достатніх фактичних та юридичних підстав для задоволення позову у повному обсязі у спосіб, визначений позивачем.
При зверненні до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.4147102797.1 від 21.01.2025 (а.с. 14) та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 82).
Суд зауважує, що вимоги даного позову носять немайновий характер.
Відповідно ж до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 гривень.
Верховний Суд у постанові від 05.06.2020 у справі №280/5161/19 зазначив, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.
Таким чином, за подання цього позову заявник мав би сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн, натомість сплатив 2422,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Зважаючи на факт задоволення позову, понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору за звернення до суду з позовом у розмірі 1211,20 грн слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Тож надмірно сплачена за подання позовної заяви у цій справі сума судового збору у розмірі 1211,20 грн підлягає поверненню позивачеві за рахунок коштів Державного бюджету України.
Вирішуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30000,00 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).
Положеннями частини четвертої та п'ятої цієї ж статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як свідчать матеріали справи, на обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу у сумі 30000,00 грн представники позивача не надали жодних доказів на підтвердження факту понесення позивачем таких витрат.
З огляду на з'ясовані обставини відсутності будь-яких доказів понесення позивачем фактичних витрат на оплату професійної правничої (правової) допомоги, у суду відсутні підстави для відшкодування позивачу таких витрат.
Керуючись статтями 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 у справі №440/856/25 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, які полягають у такій організації функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, за якої відносно ОСОБА_1 у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти формується висновок про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".
Зобов'язати Міністерство освіти та науки України внести зміни до даних, які містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", при поточному здобутті ним у Відокремленому структурному підрозділі "Аграрно-економічний фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету" на очній денній формі освіти за спеціальністю (спеціалізацією) 072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок, а саме - у розділі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" зазначити "Так, не порушує".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 судові витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Повернути ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України суму надмірно сплаченого за подання позовної заяви у цій справі судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Міністерство освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185; проспект Берестейський, 10, м. Київ, 01135).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун