11 серпня 2025 рокусправа № 380/3651/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М. розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із вимогами:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.2004 по 01.03.2011 у «Львівському обласному госпіталі для УВВ» на посаді «лікаря лаборанта анастезіолого-реанімаційного відділення», до стажу роботи у подвійному розмірі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 16.01.2025 здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 зарахувавши період роботи з 01.01.2004 по 01.03.2011 у «Львівському обласному госпіталі для УВВ» на посаді «лікаря лаборанта анастезіолого-реанімаційного відділення» до стажу роботи у подвійному розмірі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач у період з 16.01.1990 по 01.03.2011 працювала на посаді лікаря лаборанта анастезіолого-реанімаційного відділення у Львівському обласному госпіталі для УВВ. Водночас при обрахунку пенсії позивача відповідачем було протиправно не зараховано в подвійному розмірі її період роботи з 01.01.2004 по 01.03.2011.
Ухвалою судді від 28.08.2025 в справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона щодо задоволення позову заперечила та вказала, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Таким чином, на думку відповідача, для зарахування до стажу позивача періоду роботи з 01.01.2004 по 18.10.2011 в подвійному розмірі немає підстав.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 05.07.2022.
У відповідності до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у період з 16.01.1990 по 01.03.2011 року працювала у Львівському обласному госпіталі для УВВ на посаді лікаря лаборанта анастезіолого-реанімаційного відділення.
16.01.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, в якій просила здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням при її обчисленні періодів роботи з 01.01.2004 по 01.03.2011 роки у подвійному розмірі.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 31.01.2025 №2179-1327/А-52/8-1300/25 повідомлено позивача про те, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Вважаючи поведінку відповідача такою, що порушує його право на перерахунок пенсії, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) №1058-IV від 09.07.2003 року.
Так, ст. 8 Закону №1058-IV передбачає право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ст. 24 Закону України №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Слід зазначити, що відповідач не заперечує наявність у позивача стажу роботи з 01.01.2004 по 01.03.2011, а заперечує проти подвійного зарахування стажу, з підстав, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Закон України №1058 набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-ХІІ (надалі Закон України № 1788).
Згідно зі ст.60 Закону України №1788 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення", в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача за перерахунком пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Крім того, редакція статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинною на теперішній час, а ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не скасовує ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не зупиняє її дію.
Слід зазначити, що у постанові від 03.11.2021 по справі №360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законом України «Про пенсійне забезпечення», вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини.
Крім того, Закон України «Про пенсійне забезпечення» був прийнятий раніше за Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», то він мав би виключити із Закону України «Про пенсійне забезпечення» усі інші положення, чого зроблено не було.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.04.2022 у справі № 214/3705/17. Подібного висновку дійшов П'ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 26.10.2023 по справі № 420/8391/23.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином зарахування стажу в подвійному розмірі, передбачене статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не пов'язано із набранням чинності Закону № 1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01 січня 2004 року.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України» № 303 від 08.10.1997 (далі наказ № 303) проведено реорганізацію анестезіологічної служби у складі лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я. Замість відділень (груп) анестезіології реанімації та відділень реанімації і інтенсивної терапії були створені анестезіологічні відділення або відділення анестезіології, анестезіологічні відділення з ліжками (палатами) для інтенсивної терапії, анестезіологічні групи, відділення інтенсивної терапії, вузькоспеціалізовані відділення інтенсивної терапії.
Головним завданням при лікуванні тяжкохворих у палатах інтенсивної терапії - є відновлення і стабілізація діяльності життєво-важливих функцій організму, постійний моніторинг, профілактика та лікування ускладнень.
Як уже зазначалось вище, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.12.2017 ОСОБА_1 у період з 16.01.1990 по 01.03.2011 працювала у «Львівському обласному госпіталі для УВВ» на посаді «лікаря лаборанта анастезіолого-реанімаційного відділення». Частину даного періоду, а саме, з 01.01.2004 по 01.03.2011, зараховано до страхового стажу в одинарному розмірі.
Згідно роз'яснення, наданого Міністерством охорони здоров'я і Міністерства праці та соціальної політики України у листах від 28 травня 2002 року №10.02.11/450 та від 21 червня 2002 року №02-886з-08, період роботи працівників у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії зараховуються до стажу у подвійному розмірі, як це передбачено статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У листі Міністерства охорони здоров'я України від 30.05.2006 №10.03.68/936 зазначено, що періоди роботи на посадах медичних працівників у відділеннях анестезіології, у тому числі у палатах інтенсивної терапії, повинні зараховуватись до стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України, Міністерства охорони здоров'я України від 02.08.2002 р. час роботи у відділеннях (групах) анестезіології та інтенсивної терапії та відділеннях інтенсивної терапії лікувальних закладів відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі, у зв'язку з тим, що наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.10.1997 №303 «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України» відділення реанімації, які існували до його введення, перейменовані у відділення (групи) анестезіології та інтенсивної терапії і відділення інтенсивної терапії відповідно до переліку медичних спеціальностей, зареєстрованих ВООЗ, із збереженням функціональних повноважень відділень реанімації.
З огляду на все вище зазначене, позивач має право згідно зі ст. 60 Закону №1788-XII на зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі періоду його роботи з 01.01.2004 по 18.10.2011.
Оскільки відповідачем було відмовлено позивачу в здійсненні зарахування періоду його роботи з 01.01.2004 по 18.10.2011 до стажу роботи у подвійному розмірі, суд доходить висновку про протиправність такої відмови, та з метою ефективного захисту порушених прав позивача про зобов'язання відповідача з 16.01.2025 здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 зарахувавши період роботи з 01.01.2004 по 01.03.2011 у «Львівському обласному госпіталі для УВВ» на посаді «лікаря лаборанта анастезіолого-реанімаційного відділення» до стажу роботи у подвійному розмірі.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Судові витрати між сторонами розподіляються відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.2004 по 01.03.2011 у Львівському обласному госпіталі для УВВ на посаді лікаря лаборанта анастезіолого-реанімаційного відділення, до стажу роботи у подвійному розмірі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 16.01.2025 здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши період роботи з 01.01.2004 по 01.03.2011 у Львівському обласному госпіталі для УВВ на посаді лікаря лаборанта анастезіолого-реанімаційного відділення до стажу роботи у подвійному розмірі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Желік О.М.