Іменем України
11 серпня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/1292/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
10.01.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, в якому позивачка просить суд: визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо невідшкодування суми податкової знижки за наслідками звітного 2020 року в розмірі 8626,00 грн; зобов'язати відповідача подати до управління Державної казначейської служби України висновок про повернення коштів у сумі 8626,00 грн; зобов'язати відповідача відшкодувати судовий збір 908,00 грн та витрати та копіювання та друк матеріалів за даною справою в сумі 327,00 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Державна податкова служба України відмовляється задовольнити у повному обсязі право позивача на податкову знижку за сплаченими відсотками по кредиту на придбання житла згідно з п.п. 166.3.1 ПКУ.
19.02.2021 до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДПС у м. Києві позивачкою подано декларацію про майновий стан і доходи за звітний 2020 рік та Додаток Ф3 з метою отримання податкової знижки за сплаченими відсотками по кредиту на придбання житла згідно з п.п. 166.3.1 ПКУ.
Податкова знижка, визначена позивачкою в загальній сумі 17723,85 грн складалася з витрат у вигляді:
1) Сплачених відсотків у розмірі 39743,61 грн згідно кредитного договору № 0441/03/2019/003 від 11.03.2019, укладеного з ПАТ АБ «Укргазбанк» з метою купівлі житла і відповідної суми податку, що підлягає поверненню з бюджету у сумі 7153,85 грн;
2) Сплачених сум відсотків у розмірі 47922,22 грн згідно кредитного договору № іро15147 від 16.04.2020, укладеного з АТ «Кредобанк» з метою рефінансування кредиту на придбання житла, отриманого в ПАТ АБ «Укргазбанк» згідно договору № 0441/03/2019/003 від 11.03.2019, і відповідної суми податку, що підлягає поверненню з бюджету в сумі 8626,00 грн;
3) Оплати на навчання ОСОБА_2 (рідна сестра позивачки) в розмірі 10800,00 грн згідно договору № 5256д/6к-2020 і, відповідно, сум податку, що підлягає поверненню з бюджету в сумі 1944,00 грн.
15.03.2021 позивачем отримано від ГУ ДПС у м. Києві Акт № 20891/Ж5/26-15-24-18-21 від 15.03.2021 про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - Акт), в якому надано роз'яснення причин часткового задоволення права на податкову знижку за 2020 рік.
Згідно з актом, зокрема, відмовлено в праві на податкову знижку згідно кредитного договору № іро15147 від 16.04.2020, укладеного з АТ «Кредобанк» з метою рефінансування кредиту на придбання житла, отриманого в ПАТ АБ «Укргазбанк» згідно договору № 0441/03/2019/003 від 11.03.2019, і, відповідно, відмовлено у відшкодуванні суми податку, що підлягає поверненню з бюджету в сумі 8626,00 грн. Причиною відмови є те, що згідно кредитного договору № іро15147 від 16.04.2020 є консолідація та рефінансування кредиту, а не купівля житла. Внаслідок цього не виконується критерій пункту 175.1 ПКУ, а саме «право на податкову знижку виникає в разі якщо за рахунок іпотечного кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната)».
29.04.2021 позивачкою було подано скаргу до ДПС України, в якій оскаржено результати Акту в частині відмови в праві на податкову знижку. 01.07.2021 позивачка отримала Рішення про результати розгляду скарги від 29.06.2021 № 4949/Л/29-00-06-01-04-09, в якому повторно відмовлено в задоволенні вимоги в наданні податкової знижки на суму сплачених відсотків згідно кредитного договору № іро15147 від 16.04.2020 в розмірі 8626,00 грн.
Позивачка не погоджується з позицією податкового органу, вважає, що в даному випадку по суті відбулася заміна кредитора, а відповідачем протиправно відмовлено в наданні податкової знижки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2022 відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду м. Києва справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 адміністративну справу № 640/1292/22 прийнято до провадження, визначено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
14.02.2025 від ДПС України до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову з огляду на таке.
ГУ ДПС у м. Києві проведена камеральна перевірка податкової декларації про майновий стан і доходи подані за 2020 рік, за результатами якої складено акт № 20891/Ж5/26-15-24-18-21 від 15.03.2021.
Під час перевірки встановлено завищення суми витрат, дозволених до включення до податкової знижки за наслідком звітного (податкового) 2020 року, оскільки: відповідно до кредитного договору від 16.04.2020 № іро 15147 кредит надається на рефінансування та консолідацію кредитів, а також платником не було документально підтверджено першу ступінь споріднення.
Тобто, платником було заявлено податок, що підлягає поверненню з бюджету у розмірі 17723,85 грн, а за даними перевірки становить 7153,85 грн, отже, відхилення становить 10570,00 грн.
Під час перевірки було враховано наявну інформацію, а саме: кредитний договір від 16.04.2020 № іро 15147 укладений між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 про видачу кредиту, який надається на рефінансування та консолідацію кредитів (121351) кредитний договір № 0441/03/2019/0003 від 11.03.2019 з ПАТ АБ «Укргазбанк» (пп. 2.2 п. 2 Кредитного договору). Таким чином, до складу витрат, понесених позивачем може бути включена сума по погашенню кредитного договору № 0441/03/2019/0003 від 11.03.2019 у розмірі 39743,61 грн.
Також відповідач зазначив, що ГУ ДПС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення рішення від 20.04.2021 № 00298472418 про визначення завищення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, яке прийнято за результатом камеральної перевірки, а потім подано скаргу до ДПС України на податкове повідомлення-рішення рішення ГУ ДПС у м. Києві від 20.04.2021 № 00298472418 про визначення завищення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, яке прийнято за результатом камеральної перевірки.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 29.06.2021 № 4949/Л/99-00-06-01-04-09 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення рішення ГУ ДПС у м. Києві від 20.04.2021 № 00298472418 без змін з підстав, зазначених вище.
Позовна заява не містить вимоги позивача щодо незгоди з рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 29.06.2021 № 4949/Л/99-00-06-01-04-09, однак, позовні вимоги сформовано щодо бездіяльності ДПС у невідшкодуванні суми податкової знижки.
Тобто, як вбачається з наявних матеріалів справи, позовні вимоги, а саме рішення про результати розгляду скарги було прийнято за результатами розгляду скарги позивача податкове повідомлення-рішення рішення ГУ ДПС у м. Києві від 20.04.2021 № 00298472418.
Отже, позивачем обрано неналежний спосіб захисту інтересів.
В той же час, позивачем визначено у складі сторін у справі Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393), як відповідача, з чим ДПС не погоджується.
На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд установив таке.
Між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір від 11.03.2019 № 0441/03/2019/003.
За умовами вказаного кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит у сумі 532000,00 грн. Кредит надається на придбання житлової нерухомості - двокімнатна квартира АДРЕСА_1 .
16.04.2020 між Акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір № іро15147.
За умовами вказаного договору Банк надає Позичальнику кредит в сумі 500000 грн на строк 227 місяців з терміном погашення до 15 березня 2039 року. Кредит надається на наступні цілі: рефінансування та консолідація кредитів (121351) кредитний договір № 0441/03/2019/003 від 11.03.2019.
19.02.2021 позивачкою подано до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДПС у м. Києві декларацію про майновий стан і доходи за звітний 2020 рік та Додаток Ф3 з метою отримання податкової знижки за сплаченими відсотками по кредиту на придбання житла згідно з п.п. 166.3.1 ПКУ.
ГУ ДПС у м. Києві проведена камеральна перевірка податкової декларації про майновий стан і доходи, поданої за 2020 рік, за результатами якої складено акт № 20891/Ж5/26-15-24-18-21 від 15.03.2021.
Під час перевірки встановлено завищення суми витрат, дозволених до включення до податкової знижки за наслідком звітного (податкового) 2020 року, оскільки відповідно до кредитного договору від 16.04.2020 № іро 15147 кредит надається на рефінансування та консолідацію кредитів.
За результатами камеральної перевірки ГУ ДПС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення рішення від 20.04.2021 № 00298472418 про визначення завищення податку на доходи фізичних осіб. Зазначена обставина не заперечується сторонами.
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 20.04.2021 № 00298472418, позивачка 05.05.2021 звернулася зі скаргою до ДПС України.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 29.06.2021 № 4949/Л/99-00-06-01-04-09 податкове повідомленням-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 20.04.2021 № 00298472418 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України)
Відповідно до підпункту 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктом 166.1 статті 166 ПК України визначено:
Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року (підпункт 166.1.1).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (підпункт 166.2.1).
Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати:
частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 цього Кодексу (підпункт 166.3.1).
Пунктом 175.1 статті 175 ПК України визначено, що платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Згідно з пунктом 175.4 статті 175 ПК України право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з цією статтею, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:
об'єкт житлової іпотеки придбавається;
збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Пунктом 175.2 статті 175 ПК України передбачено, що у разі якщо будинок (квартиру, кімнату) збудовано за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, нарахована в перший рік погашення такого кредиту, може бути включена до податкової знижки за результатами звітного податкового року, в якому збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання, з послідовним перенесенням права на включення до податкової знижки наступних щорічних фактично сплачених платником податку сум процентів протягом передбаченого пунктом 175.4 цієї статті строку дії права на включення частини таких процентів до податкової знижки.
Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:
54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Судом установлено, що ГУ ДПС у м. Києві за результатами камеральної перевірки декларації про майновий стан і доходи позивача було прийнято податкове повідомлення-рішення рішення від 20.04.2021 № 00298472418 про визначення завищення податку на доходи фізичних осіб.
Позивачці відомо про винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення, оскільки 05.05.2021 вона оскаржила його в адміністративному порядку до ДПС України.
Отже, правові наслідки для позивачки тягне саме вищевказане податкове повідомлення-рішення рішення ГУ ДПС у м. Києві від 20.04.2021 № 00298472418.
В той же час позивачка оскаржує бездіяльність ДПС України щодо невідшкодування суми податкової знижки за наслідками звітного 2020 року в розмірі 8626,00 грн.
Суд зауважує, що формування вимог позовної заяви належить позивачеві.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, права, свободи чи інтересу, яку просить позивач від суду.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Позивачкою не наведено належного обґрунтування, чому саме ДПС України зобов'язана відшкодувати суми податкової знижки та подати до управління Державної казначейської служби України висновок про повернення коштів, та яким чином це можливо за умови чинного податкового повідомлення-рішення від 20.04.2021 № 00298472418.
Отже, позивачкою обрано неналежний спосіб захисту своїх прав. Крім того, визначено ДПС України як суб'єкта, який має відповідати за пред'явленим позовом, без належного обґрунтування.
Відповідно до постанови ВС КАС від 21 грудня 2018 року у справі № 803/1252/17 у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході судового розгляду справи доводи позивача не знайшли свого обґрунтування. Судом не встановлено протиправності рішень, дій чи бездіяльності відповідача. Відтак суд не знаходить підстав для задоволення позову.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати відповідно до статті 139 КАС України позивачці не відшкодовуються.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної податкової служби України (місцезнаходження: Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код за ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун