про залишення позовної заяви без руху
11 серпня 2025 року м. Київ № 320/18389/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А.Б., розглянувши адміністративну справу за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП», Товариство з обмеженою відповідальністю «Газойлінвест» про визнання протиправними дій, скасування наказу та дозволу,
Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Державної комісії України по запасах корисних копалин і Державної служби геології та надр України щодо розгляду матеріалів початкової геолого-економічної оцінки запасів з невизначеним промисловим значенням та ресурсів вільного газу та конденсату прогнозних покладів Барханівсько-Подільської площі, та скасувати рішення засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, оформлене протоколом від 21.11.2018 №4583;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 15.03.2019 №86 в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» спеціального дозволу на користування надрами;
- визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 04.02.2020 № 5054 (із змінами, внесеними наказами Держгеонадра № 88 від 13.03.2020, № 472 від 19.09.2023), виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП», вид користування - геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовища вуглеводнів, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ).
Також позивачем було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якого зазначено, що Полтавською обласною прокуратурою 13.10.2023 скеровано до Державної служби геології та надр України запит № 12-876 вих-23 про надання інформації та копій документів щодо отримання ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» спеціального дозволу на користування надрами № 5054 від 04.02.2020 та наявні у вказаного суб'єкта господарювання спецдозволи, видані до 04.02.2020. Листом Державної служби геології та надр України № 6226/03-4/2-23 від 19.10.2023 повідомлено, що інші спеціальні дозволи на користуванні надрами ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» не видавалися та надано можливість працівникам органів прокуратури ознайомитися із запитуваними матеріалами. Прокурорами Офісу Генерального прокурора здійснено ознайомлення із документами, наданими ДНВП «Геоінформ України», щодо отримання ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП спеціального дозволу на користування надрами № 5054 від 04.02.2020.
Отже, вважає, що підстави для звернення з цим позовом до суду виникли після ознайомлення прокурорами Офісу Генерального прокурора з документами, наданими ДНВП «Геоінформ України», щодо отримання ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» спеціального дозволу на користування надрами № 5054 від 04.02.2020.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
23.05.2024 Державною службою геології та надр України надано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване тим, що оскаржувані документи на отримання яких посилається позивач як на підставу для поновлення строку для звернення до суду з позовом перебували в загальному доступі, а відтак аргументи позивача щодо поважності пропуску строку до суду з цим позовом не заслуговують на увагу оскільки маючи доступ до інформації щодо надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП», позивач не був позбавлений можливості подавати запити до державних органів, зокрема, Держгеонадр у тому числі щодо оскаржуваного протоколу ДКЗ.
При цьому, Офісом Генерального прокурора було направлено запит до Держгеонадра, яким витребувано у строк до 17.06.2021 надати, перелік суб'єктів господарювання, у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки. Держгеонадра у відповідь на запит надано відповідний перелік суб'єктів господарювання, серед яких значилось ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП». Отже, Офіс Генерального прокурора принаймні з 17.06.2021 був обізнаний про те, що ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» отримало спеціальний дозвіл на користування надрами.
Вважає, що аргументи позивача щодо поважності пропуску строку до суду з цим позовом не заслуговують на увагу оскільки маючи доступ до інформації щодо надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» у 2018-2021 роках, прокурор не був позбавлений можливості подавати запити до державних органів, зокрема, Держгеонадр.
23.05.2024 Державною службою геології та надр України надано до суду відзив на адміністративний позов заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
29.05.2024 Державною комісією України по запасах корисних копалин надано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якого зазначає, що протоколи засідання колегії ДКЗ оприлюднювались на сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" перебували у вільному доступі до введення воєнного стану в Україні Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022. Протокол засідання колегії ДКЗ від 21.11.2018 № 4583 не був виключенням. Наказ Держгеонадра від 15.03.2019 № 86 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" оприлюднений на офіційному сайті суб'єкта владних повноважень у розділі архів наказів за 2019 рік, доступ до якого є і на даний час.
При цьому, відомості щодо наявності та чинності спеціальних дозволів на користування надрами розміщувались у відкритому доступі на веб-сайті Державного науково виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. У спеціальних дозволах на користування надрами міститься інформація щодо, зокрема, підстави надання (посилання на накази Держгеонадр, що перебувають у відкритому доступі) та протоколу(ів) засідання колегії ДКЗ. Вважає, що у прокуратури була реальна можливість, ще до 19.10.2023, дізнатись про наявність чи відсутність у ТОВ "ГЕО ІНВЕСТ ГРУП" спеціальних дозволів на користування надрами, підстави отримання спеціального дозволу на користування надрами, отримати відомості щодо оскаржуваного протоколу.
Окрім того, запитом Офісу Генерального прокурора № 12/2-35ВИХ-21 до Держгеонадра, як реагування на Указ Президента України від 25.03.2021 № 122/2021, яким затверджено рішення Ради національної безпеки і оборони України "Щодо стану справ у сфері надрокористування" від 19.03.2021, витребувано у строк до 17.06.2021 надати, зокрема, перелік суб'єктів господарювання, раціонального використання надр, у сфері геологічного вивчення та які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами. Держгеонадра у відповідь на запит надано відповідний перелік суб'єктів господарювання, серед яких значилось і ТОВ "ГЕО ІНВЕСТ ГРУП".
Таким чином, Офіс Генерального прокурора принаймні з 17.06.2021 був обізнаний про те, що ТОВ "ГЕО ІНВЕСТ ГРУП" отримало спеціальний дозвіл на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу.
Зазначає, що позивачем не надано обґрунтування поважності пропуску строку на оскарження рішень та спеціального дозволу на користування надрами, крім того, не надано доказів, які підтверджують існування об'єктивних обставин, які перешкоджали позивачу звернутись до Держгеонадр щодо протоколу ДКЗ та спеціального дозволу ще у 2021 році.
29.05.2024 Державною комісією України по запасах корисних копалин надано до суду відзив на адміністративний позов заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
30.05.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Газойлінвест» надано до суду відзив на адміністративний позов заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Окрім того, в якості підстави для відмови у задоволенні позовних вимог зазначає на пропуск позивачем строку звернення до суду, з огляду на те, що позивач, володіючи інформацією ще з 04.02.2020 щодо отримання ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» спеціального дозволу на користування надрами від 29.12.2018 № 4963 без проведення аукціону за результатами апробації запасів корисних копалин, не був позбавлений можливості подавати відповідні запити до державних органів, зокрема до Держгеонадр та до Державної комісії України по запасах корисних копалин, у тому числі щодо оскаржуваного протоколу ДКЗ, а також звернутися до суду з адміністративним позовом раніше ніж через майже чотири роки після отримання ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» спеціального дозволу на користування надрами.
12.06.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Газойлінвест» надано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, обґрунтоване тим, що протокол засідання колегії ДКЗ від 21.11.2018 № 4583 за результатами розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки прогнозних ресурсів вуглеводнів Барханівсько-Подільської площі було оформлено за результатами засідання з розгляду матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів Барханівсько-Подільської площі, поданих на розгляд ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» з метою апробації запасів. Наказ Держгеонадр від 15.03.2019 № 86 про надання ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» спеціального дозволу на користування надрами від 04.02.2020 № 5054 опублікований на офіційному сайті суб'єкта владних повноважень у розділі архіви наказів. Таким чином, позивач мав доступ до інформації щодо підстав надання спеціального дозволу на користування надрами, починаючи з 04.02.2020. При цьому, щодо посилання позивача на те, що підстави для звернення з даним позовом до суду виникли після викопіювання інформації та матеріалів 19.10.2023, просить суд врахувати, що вказані обґрунтування не підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов'язуються з початком перебігу строку звернення до суду у випадку, коли законом встановлений строк для вчинення особою активних дій.
19.06.2024 Полтавською обласною прокуратурою надано до суду відповідь на відзив представника Державної служби геології та надр України, в якому зокрема зазначає про те, що підстави для звернення з цим позовом виникли після ознайомлення працівниками Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора 19.10.2023 з документами, наданими ДНВП «Геоінформ України», щодо отримання ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» спеціального дозволу на користування надрами № 5054 від 04.02.2020. До ознайомлення із зазначеними матеріалами Полтавська обласна прокуратура не володіла інформацією про порушення інтересів держави у зв'язку з наданням спірного спеціального дозволу на підставі протоколу ДКЗ. Підставою для пред'явлення вказаного позову, зокрема, стало встановлення порушення інтересів держави через державну реєстрацію Держгеонадрами 20.04.2018 робіт за формою № 3-гр за № У-18-155/1 та апробування у подальшому на засіданні колегії ДКЗ попередньо оцінених балансових запасів алювіальних кварцових пісків за відсутності у ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» спеціального дозволу на користування надрами, зокрема з метою геологічного вивчення. Для цього було необхідним опрацювати зміст протоколу засідання колегії ДКЗ від 21.11.2018 №4583, з'ясувати, на якій підставі Держгеонадрами здійснено реєстрацію робіт за формою № 3-гр за № У-18-155/1. Це стало можливим лише 19.10.2023 під час опрацювання матеріалів, наданих Державною службою геології та надр України, у тому числі протоколу засідання колегії ДКЗ від 21.11.2018 № 4583 та форми № 3-гр, яка не оприлюднювалася на офіційних сайтах Держгеонадр та ДКЗ.
Таким чином, вважає, що процесуальний строк для звернення до суду пропущений з поважних причин та підлягає поновленню судом.
Також, позивачем надано до суду заперечення проти клопотання представника Державної комісії України по запасах корисних копалин про залишення позовної заяви без розгляду, в яких вважає доводи представника ДКЗ безпідставними. Зазначає, що обґрунтування поважності причин пропуску Полтавською обласною прокуратурою строку звернення до суду з вказаним позовом зазначено у заяві про поновлення пропущеного строку від 06.12.2023 № 12-1151вих-23, яку подано разом з позовом. Підстави для звернення з цим позовом виникли після ознайомлення працівниками Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора 19.10.2023 з документами, наданими ДНВП «Геоінформ України», щодо отримання ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» спеціального дозволу на користування надрами № 5054 від 04.02.2020. Зазначає, що до ознайомлення із зазначеними матеріалами Полтавська обласна прокуратура не володіла інформацією про порушення інтересів держави у зв'язку з наданням спірного спеціального дозволу на підставі протоколу ДКЗ. Окрім того, зазначає, що отримати необхідну інформацію з офіційного веб-сайту Державної служби геології та надр України неможливо, оскільки, у відповідності до вимог законодавства, на період дії воєнного стану доступ до розділу сайту про видані спецдозволи та угоди обмежено.
19.06.2024 до суду надійшли заперечення Державної комісії України по запасах корисних копалин на відповідь на відзив заступника керівника Полтавської обласної прокуратури.
Також, матеріали справи містять відзив Державної комісії України по запасах корисних копалин на заперечення керівника Полтавської обласної прокуратури проти клопотання ДКЗ про залишення позовної заяви без розгляду, в якому вважає, що у прокуратури була реальна можливість, ще до 19.10.2023 дізнатись про наявність чи відсутність у ТОВ "ГЕО ІНВЕСТ ГРУП" спеціальних дозволів на користування надрами, підстави отримання спеціального дозволу на користування надрами, отримати відомості щодо оскаржуваного протоколу (зважаючи на те, що в оскаржуваному спеціальному дозволі на користування надрами міститься інформація щодо протоколу засідання колегії ДКЗ) та ознайомитись зі змістом оскаржуваного протоколу ДКЗ, а також звернутись до Держгеонадр з вимогою надати документи, що стали підставою для надання, зокрема, оскаржуваного спеціального дозволу.
15.08.2024 Полтавською обласною прокуратурою надано до суду заперечення проти клопотання представника ТОВ «Газойлінвест», в яких вважає доводи третьої особи щодо пропуску позивачем строку звернення до суду безпідставними.
Окрім того, 21.04.2025 Полтавською обласною прокуратурою надано до суду пояснення, в яких посилається на постанову Верховного Суду від 09.12.2024 у справі №420/14551/23, в якій суд вважає, що тримісячний строк звернення до суду слід обчислювати з дати отримання від Держгеонадра інформації та копій документів, на підставі яких видано спірний дозвіл.
Також, звернуто увагу суду, що підстави для звернення з позовом у даній справі № 320/18389/24, що розглядається, виникли після ознайомлення працівниками Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора 19.10.2023 з документами, наданими ДНВП «Геоінформ України», щодо отримання ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» спеціального дозволу на користування надрами № 5054 від 04.02.2020.
14.03.2025 Державною комісією України по запасах корисних копалин надано до суду відповідь на відзив на пояснення органів прокуратури, в яких вважає посилання позивача на постанову Верховного Суду від 09.12.2024 у справі №420/14551/23 безпідставними.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, розглянувши клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та клопотання сторін, суд доходить висновку, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі частини 3 статті 161, частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом другим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, законодавством регламентовано тримісячний строк звернення суб'єкта владних повноважень до суду, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
У постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом встановленого законом строку звернення з дня виявлення таких порушень. Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.
ВП ВС в зазначеній постанові наголосила, що установлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
У постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 300/863/21 зазначено, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом;
4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Правові висновки щодо критеріїв поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду викладено також у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 820/1719/15, від 20.12.2018 у справі № 756/513/17, від 27.02.2019 у справі № 813/1211/17, від 16.09.2019 у справі № 120/3403/20-а, від 19.02.2020 у справі № 815/5271/16, від 17.06.2021 у справі № 570/4516/19, від 17.02.2022 у справі № 380/893/20, від 08.09.2022 у справі № 380/1598/22, від 16.06.2023 у справі № 520/986/22 та від 04.07.2023 у справі № 620/4707/22.
При цьому, суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у певних публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
У Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені й ефективні органи.
Консультативна рада європейських прокурорів (далі - КРЄП), створена Комітетом міністрів Ради Європи 13.07.2005, у Висновку № 3 (2008) "Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права" наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов'язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов'язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом.
Згідно з п. 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19.09.2012, обов'язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов'язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (п. 3 Рекомендації).
Таким чином, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб'єкта владних повноважень. Початок перебігу строку, встановленого для звернення до суду суб'єкта владних повноважень, не пов'язується з моментом створення такого суб'єкта чи наділення його відповідними функціями та компетенцією, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення з позовом за власним волевиявленням.
Ключовим питанням щодо строків звернення позивача до суду є визначення, коли прокурор був обізнаний чи повинен був дізнатись про наявність порушень з боку відповідачів під час вчинення спірних дій та прийняття наказу від 15.03.2019 №86 в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» спеціального дозволу на користування надрами, та спеціального дозволу на користування надрами від 04.02.2020 № 5054 (із змінами, внесеними наказами Держгеонадра № 88 від 13.03.2020, № 472 від 19.09.2023), та відповідно, про наявність підстав для звернення до суду з позовом.
Судом встановлено, що 04.02.2020 Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» видано спеціальний дозвіл на користування надрами №5054 на підставі Наказу Державної служби геології та надр України від 15.03.2019 №86.
Сам спеціальний дозвіл на користування надрами після його видачі 04.02.2020 та до 24.02.2022 розміщувався на веб-сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України".
Суд зауважує, що спірний наказ Державної служби геології та надр України від 15.03.2019 №86 про надання спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП», опублікований на офіційному сайті суб'єкта владних повноважень у роздiлi «Архiв наказів за 2019 рік» та є доступним за посиланням: https://www.geo.gov.ua/diyalnist/nakazy/arhiv-nakaziv/.
Протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин №4583 від 21.11.2018 щодо розгляду матеріалів початкової геолого-економічної оцінки запасів з невизначеним промисловим значенням та ресурсів вільного газу та конденсату прогнозних покладів Барханівсько-Подільської площі, поданих ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» оприлюднювався на сайті Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України», що входить до сфери управління Держгеонадра, та перебував у вільному доступі до введення Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні воєнного стану.
У заяві про поновлення пропущеного строку прокурор зазначив про наявність підстав для подачі заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Обґрунтовуючи свою позицію тим, що підстави для звернення з цим позовом до суду виникли після ознайомлення прокурорами Офісу Генерального прокурора з документами, наданими ДНВП «Геоінформ України», щодо отримання ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» спеціального дозволу на користування надрами № 5054 від 04.02.2020.
Щодо даного обґрунтування про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання дотримання прокурором строку звернення до суду з позовом в інтересах держави, у постанові від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16 дійшла висновків, що за своєю правовою природою повідомлення прокурором відповідного суб'єкта владних повноважень про майбутнє звернення прокурора до суду, витребування ним документів для підтвердження підстав представництва в суді не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій. Направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що доводи позивача про те, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід визначати з часу ознайомлення прокурором з усіма матеріалами та документами, які свідчать про порушення інтересів держави, є необґрунтованими, оскільки витребування прокурором документів для підтвердження підстав представництва в суді не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом.
Дата отримання прокурором необхідних документів та результати опрацювання належних матеріалів (19.10.2023) не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави і ця подія не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.
Наведене вище узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 23.08.2023 у справі № 380/7024/22, від 21.09.2023 у справі №380/7550/22, від 13.02.2024 у справі № 340/3868/23, від 18.02.2025 у справі №320/10110/24, від 24.02.2025 у справі № 380/20376/23, від 13.05.2025 у справі №320/43928/24.
При цьому, посилання прокурора на неможливість отримання необхідної інформації з офіційного веб-сайту Державної служби геології та надр України, в зв'язку з обмеженістю на період дії воєнного стану доступу до розділу сайту про видані спецдозволи та угоди також є безпідставними, оскільки спірні правовідносини виникли задовго до запровадження на території України воєнного стану.
Також судом встановлено, що пунктом 5 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 року, введеного у дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021, рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органами вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування.
Офісом Генерального прокурора надіслано на адресу Державної служби геології та надр України лист від 01.06.2021 №12/2-35/Вих-21, в якому зазначено, що Указом Президента України від 25.03.2021 №122/2021 затверджено рішення Ради національної безпеки і оборони України "Щодо стану справ у сфері надрокористування" від 19.03.2021, яким Держгеонадр визначено одним із виконавців передбачених заходів. Водночас, Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органами рекомендовано вжити додаткових заходів щодо виявлення і розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування. З урахуванням викладеного, Офіс Генерального прокурора просив у строк до 17.06.2021 року надати перелік суб'єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які, зокрема, поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами, зокрема за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки.
Листом Державної служби геології та надр України від 17.06.2021 №9897/01/02-21 за наслідками опрацювання листа Офісу Генерального прокурора повідомлено, що відповідно до наказу Державної служби геології та надр України від 25.05.2021 №399 "Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у червні-серпні 2021 року" проведення позапланових перевірок заплановано з 01.06.2021 року. Відповідно, узагальнені звіти про результати проведення позапланових перевірок не готувались. На виконання підпункту 2 пункту 1 рішення РНБО з метою отримання та опрацювання інформації про ймовірні факти незаконного видобування корисних копалин разом із правоохоронними органами, Державною службою геології та надр України направлено лист від 26.04.2021 №6469/01/07-21 до голів Київської та обласних адміністрацій з проханням щодо надання щокварталу відповідної інформації за встановленою формою. Станом на 15.06.2021 року отримано інформацію від 10 ОДА про 41 факт ймовірного незаконного користування надрами, серед яких за результатами проведеного Державною службою геології та надр України аналізу відомості про встановлені 39 фактів незаконного користування надрами направлені до правоохоронних органів.
Додатково надано витребувані Офісом Генерального прокурора переліки, серед яких у переліку суб'єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які, зокрема, поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами, зокрема за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки значиться (під порядковим номером 33) ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП».
Тобто вказаним листом Державна служба геології та надр України повідомила прокуратуру про те, що ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» є суб'єктом господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, яке поза аукціоном отримало спеціальний дозвіл на користування надрами, зокрема, за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки.
Володіючи інформацією з середини 2021 року щодо отримання ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» спеціального дозволу на користування надрами від 04.02.2020 №5054 без проведення аукціону, позивач не був позбавлений можливості подавати відповідні запити до державних органів, зокрема Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин, у тому числі щодо оскаржуваного дозволу, а також звернутися до суду з адміністративним позовом у строк визначений приписами Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 грудня 2024 року у справі № 320/5641/24, від 20 грудня 2024 року у справі №320/39441/23.
Водночас з цим позовом заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся до Київського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку 14 грудня 2023 року, зазначаючи, що підстави для звернення до суду з позовом, виникли лише після ознайомлення працівниками Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора 19.10.2023 року з документами, наданими ДНВП «Геоінформ України» щодо отримання ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» спеціального дозволу на користування надрами № 5054 від 04.02.2020.
При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що доступ до необхідної інформації був обмежений, або що набуття прокуратурою фактичної обізнаності відбулося пізніше з об'єктивних причин. Навпаки, сам прокурор визнає, що відповідні правовідносини перебували під постійним контролем прокуратури, що виключає можливість вважати момент отримання відповіді 19.10.2023 року на запит прокуратури від 13.10.2023 року №12-876 вих-23- початком перебігу строку.
Суд звертає увагу, що регулярні звернення прокурора, з метою витребування ним документів для підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді не можуть слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №340/3868/23.
Стосовно посилання прокурора на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.12.2024 у справі № 420/14551/23, суд вважає за необхідне зазначити, що за сталою судовою практикою, яка склалась, особливо при вирішенні питань процесуального характеру, у кожній конкретній справі необхідно враховувати фактичні обставини справи для прийняття законного і обґрунтованого рішення щодо поновлення або відмови у поновленні строку на звернення до суду.
У справі № 420/14551/23 Верховний Суд визнав обґрунтованим поновлення строку звернення до суду з огляду на те, що прокурор набув правових підстав для реалізації представницьких повноважень лише після отримання документів, які були недоступними раніше та становили юридичну основу для подання позову. Натомість у цій справі інформація про надання спірного дозволу, а також зміст відповідного наказу Держгеонадра, перебували у відкритому доступі з моменту їх ухвалення, і прокурор мав реальну можливість своєчасно діяти, зокрема, з огляду на обов'язки, покладені на органи прокуратури Рішенням РНБО від 19.03.2021 та наказами Генерального прокурора.
Отже, суд вважає, що вказані позивачем обставини, якими він обґрунтовує поважність пропущення строків звернення до суду, не можуть бути поважними причинами для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки вказане матиме наслідок необґрунтованого втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об'єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду позивачем не наведено.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду та належних обґрунтувань обставин і доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом не надано.
Згідно з частиною 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
У порядку усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, з наданням відповідних підтверджуючих доказів.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП», Товариство з обмеженою відповідальністю «Газойлінвест» про визнання протиправними дій, скасування наказу та дозволу - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, з наданням відповідних підтверджуючих доказів.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Діска А.Б.