11 серпня 2025 року Справа № 280/4079/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663)
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
19.05.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Запорізькій області від 02.04.2025 № 1391/АП/08-01-50-03-07 у внесенні змін до Реєстру платників єдиного податку щодо групи єдиного податку ФОП ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області повторно розглянути заяву ФОП ОСОБА_1 вх. № 39896727 від 01.04.2025, з врахуванням правових висновків, зазначених у прийнятому рішенні за наслідком розгляду даного позову.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФОП ОСОБА_1 відмовлено у внесенні змін до Реєстру платників єдиного податку у зв'язку з порушенням вимог п. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України. Позивач із такою відмовою не погоджується та зазначає, що не надає послуг з технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж, не займається ані поштовим, ані телефонним зв'язком. Просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 26.05.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 10.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/4079/25; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 19.06.2025 № 30673), в якому зазначив, що сфера дії Закону України «Про електронні комунікації» та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку від 20.04.2022 № 30 не стосується питань у сфері справляння податків і зборів. Наголошує, що правова норма п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України має імперативний характер, і нею визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб'єктів господарювання - платників єдиного податку першої - третьої груп. Так, не може бути віднесеним до третьої групи платників єдиного податку суб'єкт господарювання за видом економічної діяльності 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку». У задоволенні позову просить відмовити.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області.
Позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, як платник єдиного податку з 01.01.2012, в тому числі з 01.08.2023 як платник єдиного податку 3 групи за ставкою 5%.
01.04.2025 засобами електронного комунікаційного зв'язку через портал державних послуг «ДІЯ» до ГУ ДПС у Запорізькій області від ФОП ОСОБА_1 надійшла Заява про застосування спрощеної системи оподаткування з позначкою «Внесення змін» (вх. від 01.04.2025 39896727) щодо внесення змін до Реєстру платників єдиного податку щодо обраних суб'єктом господарювання видів господарської діяльності згідно КВЕД ДК 009:2010, а саме КВЕД 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку.
Листами від 02.04.2025 № 1391/АП/08-01-50-03-07 та від 18.04.2025 № 1594/АП/08-01-50-03-03 позивачу повідомлено про відмову у внесені змін до Реєстру платників єдиного податку у зв'язку з наявністю забороненого виду діяльності платнику.
Наведені обставини зумовили звернення ФОП ОСОБА_1 до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності регламентована главою 2 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пунктів 299.1, 299.2 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
За положеннями пп. 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Підпункт 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України визначає, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж (підпункт 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України).
Клас 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку» розділу 61 «Телекомунікації (електрозв'язок)» КВЕД ДК 009:2010 включає такі види господарської діяльності, як надання спеціалізованих телекомунікаційних додатків, таких як супутниковий трекінг (визначення місцезнаходження через супутник), комунікаційна телеметрія (техніка вимірювання відстані), та експлуатацію радіолокаційних станцій; експлуатацію супутникових терміналів, функціонально пов'язаних з однією або більше наземними телекомунікаційними системами та здатними передавати й одержувати дані від супутникових систем; надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет тощо; надання телефонного зв'язку та доступу до мережі Інтернет в загальнодоступних будівлях; надання телекомунікаційних послуг за допомогою існуючих телекомунікаційних з'єднань: передавання голосу в реальному часі через інтернет-протокол (VOIP) та перепродаж телекомунікаційних послуг (наприклад, купівля та перепродаж ємності мережі без надання додаткових послуг).
З 01.01.2022 набрав чинності Закон України від 16.12.2020 № 1089-IX «Про електронні комунікації» (далі - Закон № 1089-IX), який визначає правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов'язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.
Відповідно до визначень, наведених у ч. 1 ст. 2 Закону № 1089-IX:
послуга доступу до мережі Інтернет - електронна комунікаційна послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується (пункт 80);
електронна комунікаційна послуга - послуга, що полягає в прийманні та/або передачі інформації через електронні комунікаційні мережі, крім послуг з редакційним контролем змісту інформації, що передається за допомогою електронних комунікаційних мереж і послуг (пункт 27);
постачальник електронних комунікаційних послуг - суб'єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг (пункт 87);
постачальник електронних комунікаційних мереж - суб'єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов'язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж (пункт 85);
оператор електронних комунікацій (оператор) - суб'єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов'язаними засобами; у разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж; у разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг (пункт 70).
Статтею 16 Закону № 1089-IX визначено, що суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій.
У Повідомленні зазначається вид та опис електронних комунікаційних послуг. Інформація вноситься до Повідомлення шляхом проставляння суб'єктом господарювання відмітки навпроти найменування відповідного виду послуг чи доступу. У разі відсутності в орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг, затвердженому регуляторним органом, послуги, яку надає суб'єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються в довільній формі.
Частинами першою, другою статті 17 Закону № 1089-IX передбачено, що реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг ведеться регуляторним органом (його уповноваженими особами) в електронному вигляді за встановленими ним порядком та формою.
Реєстр містить такі відомості: 1) дата надходження повідомлення відповідно до статті 16 цього Закону; 2) інформація, зазначена в повідомленні відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону; 3) інші наявні в регуляторного органу відомості, передбачені формою такого реєстру.
Частиною 2 статті 19 Закону № 1089-IX передбачено, що право власності та право на технічне обслуговування і експлуатацію електронних комунікаційних мереж може належати будь-якій фізичній особі - підприємцю або юридичній особі, незалежно від форм власності, які є резидентами України.
Надання електронних комунікаційних мереж та послуг на території України є виключним правом юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих відповідно до законодавства (резиденти України).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку від 20.04.2022 № 30 затверджено Порядок ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та його форму, а також Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що при поданні Повідомлення суб'єкт господарювання самостійно визначає необхідний перелік видів електронних комунікаційних послуг згідно з Орієнтовним переліком, а в разі відсутності в Орієнтовному переліку послуги, яку надає суб'єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються ним в довільній формі. На підставі поданих суб'єктами господарювання Повідомлень, НКЕК веде в електронному вигляді Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, за встановленими нею порядком та формою. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг у встановленому порядку отримують витяги з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, які зокрема містять інформацію про код, вид та опис електронних комунікаційних послуг та код юридичних осіб за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України. Єдиним ресурсом, де відображаються актуальні дані про постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, в тому числі про надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг (далі - Реєстр). Документом, який може підтвердити право суб'єкта господарювання на надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Витяг з Реєстру, наданий уповноваженими посадовими особами НКЕК.
Суд звертає увагу, що згідно витягу з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг від 01.10.2022 № 111-3328/111 ФОП ОСОБА_1 включений до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг за № 1626, та надає послугу доступу до мережі Інтернет такого виду:
код виду послуги IA.S1 - послуга доступу до мережі Інтернет; послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується, з використанням мережі фіксованого зв'язку.
В Орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг надано таке визначення:
послуги доступу до мережі Інтернет (код послуги IA.S1) - послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується. У тому числі послуга широкосмугового доступу до мережі Інтернет - послуга із швидкістю передачі даних, не меншою, ніж визначена законодавством, та без застосування систем з комутацією каналів.
Також, в Офіційному узагальненому роз'ясненні, яке міститься в Рішенні НКЕК від 03.04.2024 № 170 «Про надання офіційного узагальненого роз'яснення щодо деяких питань визначення видів електронних комунікаційних послуг», наведено види електронних комунікаційних послуг, які максимально відповідають видам діяльності, які зазначені у пп. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України, зокрема, це:
послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації, Код послуги - ІС. S1;
послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж, Код послуги - OS. S1.
Тобто, лише при здійсненні цих двох видів (ІС. SI, OS. S1) електронних комунікаційних послуг постачальник не може застосовувати спрощену систему оподаткування.
Водночас, доказів наявності у ФОП ОСОБА_1 такого виду діяльності як OS.SI «Послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж» чи IC.SI «Послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації» відповідачем суду не надано.
Яке вже зазначалося, за змістом витягу від 01.10.2022 № 111-3328/111 з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг позивач включений до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг за № 1626, як постачальник електронних комунікаційних послуг, що надає послугу доступу до мережі Інтернет за кодом IA.S1, отже позивач є постачальником електронних комунікаційних послуг, а не технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж.
Відповідно до положень розділу 1 Сфера застосування вступної частини до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.
Отже, види діяльності у сфері електронних комунікацій, передбачені в Орієнтовному переліку, можуть не збігатися з КВЕД, та такий збіг або його відсутність не створює прав та обов'язків для суб'єктів господарювання та жодні правові наслідки зазначеного відсутні.
Визначена підпунктом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України заборона перебування суб'єктів господарювання на спрощеній системі оподаткування першої - третьої груп не пов'язана з відповідним КВЕД, а стосується певної, визначеної цією нормою, діяльності, отже твердження контролюючого органу, що КВЕД 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку» є забороненим КВЕД для умов перебування платником єдиного податку є таким, що не узгоджується з нормами діючого законодавства.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Суд у цій справі також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663) щодо відмови Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у внесенні змін до Реєстру платників єдиного податку.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663) повторно розглянути заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 01.04.2025 вх. № 39896727 про внесення змін до Реєстру платників єдиного податку, з урахуванням висновків суд, викладених у мотивувальній частині цього рішення.
4. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок присудити на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено та підписано 11.08.2025.
Суддя Ю.П. Бойченко