Справа № 535/1150/22 Номер провадження 22-ц/814/1253/25Головуючий у 1-й інстанції Шолудько А.В. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
07 серпня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Одринської Т.В.,
суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.,
за участю секретаря: Ракович Д.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави до Борівської селищної ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, витребування з незаконного володіння земельної ділянки
за апеляційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Іллі Титарчука на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 18 листопада 2024 року,
У серпні 2022 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому у подальшому змінивши предмет позову, просив:
1) визнати незаконним та скасувати рішення XIV сесії VIII скликання Борівської селищної ради від 02.08.2021 №82 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Борівської селищної ради, гр. ОСОБА_1 », яким передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га (кадастровий номер 6321082000:05:002:0296) за межами населених пунктів на території Борівської селищної ради Харківської області;
2) витребувати на користь Борівської селищної територіальної громади в особі Борівської селищної ради з незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га (кадастровий номер 6321082000:05:002:0296), яка знаходиться за межами населених пунктів на території Борівської селищної ради Харківської області (т. 1 а.с. 136-149). Копії заяви про зміну предмета позову відповідачі отримали поштою 10.08.2023 та 29.08.2023 (т. 1 а.с. 148, 150, 151).
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що Ізюмською окружною прокуратурою Харківської області в ході здійснення процесуального керівництва за досудовим розслідуванням кримінального провадження №42021222090000083 від 17.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, встановлено порушення вимог законодавства при прийнятті Борівською селищною радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та її передання у власність ОСОБА_1 , а саме: рішення селищної ради не набрало достатньої кількості голосів депутатів, оскільки виходячи із вимог закону та кількісного складу депутатів селищної ради (26 депутатів), для прийняття рішення на сесії сільської ради необхідно 18 голосів депутатів, тоді як присутніх на засідання ради було 17 депутатів, і незважаючи на це, секретарем Борівської селищної ради Кияном В.О. рішення підписано та скріплено відтиском печатки Борівської селищної ради.
Незаконність прийняття вказаного рішення підтверджується висновком Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України від 27.01.2022. Так як спірна земельна ділянка вибула з власності територіальної громади незаконно, з допущенням порушень вимог чинного законодавства, то рішення селищної ради від 02.08.2021 №82 підлягає визнанню судом незаконним і скасуванню, а земельна ділянка підлягає поверненню у комунальну власність територіальної громади Борівської селищної ради Харківської області.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з цим позовом в інтересах держави, прокурор зазначає, що у даному випадку порушено інтереси держави, оскільки Борівською селищною радою видано рішення, прийняте з порушенням процедури прийняття рішення, що в подальшому призвело до незаконного вибуття земельної ділянки з комунальної власності.
Необхідність звернення прокурора з даним позовом в інтересах Борівської селищної територіальної громади до суду обумовлена тим, що інтереси територіальної громади порушено Борівською селищною радою, яка діяла всупереч інтересам відповідної територіальної громади та вимогам чинного законодавства.
З огляду на викладене, прокурором, згідно зі ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прийнято рішення про звернення до суду з позовом на захист інтересів держави в особі Борівської селищної територіальної громади.
Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 18 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відсутні підстави для визнання рішенням XIV сесії VIII скликання Борівської селищної ради №82 від 02.08.2021,позбавлення ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку з підстав, викладених у позовній заяві, є непропорційним втручанням у її право на мирне володіння своїм майном.
Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив, заступник керівника Полтавської обласної прокуратури Ілля Титарчук, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обгрунтування апеляційної скарги вказував, що зі змісту протоколу відкритого поіменного голосування XIV сесії VIII скликання Борівської селищної ради від 02.08.2021 №82 з питання «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Борівської селищної ради, гр. ОСОБА_1 » вбачається, що по вказаному питанню одноголосно проголосували 17 присутніх депутатів Борівської селищної ради та зазначено, що рішення прийнято.
Судом першої оцінки не надано належної оцінки доводам прокурора про те, що за прийняття вказаного рішення проголосувало лише 17 депутатів від загальної кількості ради - 26 депутатів, тобто менше ніж дві третини.
Проте, з урахуванням вимог абзацу 2 ч.2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» даний склад ради у кількості 17 депутатів, що становить менше ніж дві третини від загального складу ради, за жодних умов не може ухвалювати будь-які рішення про розпорядження землею комунальної власності, навіть не зважаючи на одноголосне прийняття рішення.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції відхилив доводи прокурора і взагалі проігнорував імперативні положення ч. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування України».
Натомість суд, пославшись на положення ч. 3 ст. 82 ЦПК України, безпідставно застосував так звані «загальновідомі правила заокруглення», вважаючи їх такими обставинами, що не потребують доказування. Керуючись «загальновідомими правилами заокруглення», суд дійшов висновку, що 2/3 від 26 - складає 17.
Тобто фактично суд першої інстанції протиправно застосував заокруглення в бік зменшення, що відповідно призвело до зменшення законодавчо встановленої кількості голосів депутатів, необхідної для прийняття відповідного рішення, проте згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» кожний депутат місцевої ради у раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос.
Вважає, що суд першої інстанції не з'ясував змісту норм права, які необхідно застосувати до спірних правовідносин, у зв'язку з чим дійшов до помилкових висновків про необхідність застосування, так званих «загальновідомих правил заокруглення», вважаючи їх такими обставинами, що не потребують доказування відповідно до ч. 3 ст. 82 ЦПК України.
Разом з тим, зміст оскаржуваного рішення не містить належного та обґрунтованого спростування висновків, наведених у науково-правовому висновку щодо застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, наданому прокурором, що свідчить про порушення судом положень ст. 89 ЦПК України щодо необхідності оцінки всіх доказів в сукупності з метою всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи.
Вказував, що Борівська селищна рада, приймаючи рішення, діяла не в межах повноважень та не у спосіб, передбачений чинним законодавством України, оскільки з матеріалів справи вбачається, що вказане рішення прийнято неповноважним складом ради, який становить менше двох третин від її загального складу, що є грубим порушенням ст. ст. 46, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Спірна земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а її безоплатна передача у приватну власність відбулась із порушеннями вимог чинного законодавства, а отже її може бути витребувано навіть від добросовісного набувача у всіх випадках на підставі ч. 3 ст. 388 ЦК України. У разі ж заволодіння майном без відповідної правової підстави воно підлягає витребуванню на підставі ст. 387 ЦК України.
Враховуючи, що на земельна ділянка, яка в силу приписів чинного законодавства належить до земель комунальної власності, вибула з володіння власника поза його волею, за відсутності законного рішення про передачу в приватну власність, тому витребування земельної ділянки з незаконного володіння відповідача та визнання договору оренди недійсним дозволить відновити права та інтереси єдиного правомочного власника спірної земельної ділянки територіальної громади.
У відзиві на апеляційну скаргу Борівська селищна рада Ізюмського району Харківської області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення - залишити без змін.
Відзив обгрунтовано тим, що Борівська селищна рада Ізюмського району Харківської області при прийнятті оскаржуваного рішення керувалась загально відомими правилами округлення і при наявності 17 голосів правомірно визнала рішення прийнятим.
Вказано, що рішення про надання у приватну власність земельної ділянки, прийняте відповідним органом місцевого самоврядування - Борівською селищною радою, яка діяла від імені власника - Борівської селищної територіальної громади, тому земельна ділянка вибула з володіння власника за його волею, а тому до спірних правовідносин приписи статті 388 ЦК України не застосовуються.
Зазначено, що втручання держави у право ОСОБА_1 на мирне володіння майном - спірною земельною ділянкою, зважаючи на тривале добросовісне користування нею земельною ділянкою, яка протиправних дій для заволодіння земельною ділянкою не вчиняв, має ознаки непропорційного втручання у його право на мирне володіння майном.
Вважає, що апеляційна скарга є безпідставною, необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Борівської селищної ради Харківської області №1 «Про початок повноважень депутатів Борівської селищної ради VIII скликання» від 03.12.2020 прийнято до відома факт початку повноважень депутатів Борівської селищної ради VIII скликання у загальній кількості 26 депутатів (т. 1 а.с. 25, 26).
Згідно з рішенням Борівської селищної ради №1 «Про дострокове припинення повноважень та початок повноважень депутатів Борівської селищної ради VIII скликання» від 11.12.2020 прийнято до відома факт дострокового припинення повноважень чотирьох депутатів Борівської селищної ради VIII скликання згідно зі списком, та прийнято до відома факт початку повноважень чотирьох депутатів Борівської селищної ради VIII скликання згідно зі списком (т. 1 а.с. 27).
Відповідно до рішення Борівської селищної ради №1 «Про затвердження порядку денного ХІVсесії VIII скликання Борівської селищної ради» від 02.08.2021, затверджений порядок денний під пунктом 83 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Борівської селищної ради, гр. ОСОБА_1 » (т.1 а.с. 28-30).
Пунктом 83 Порядку денного XIV сесії VIII скликання Борівської селищної ради від 02 серпня 2021 року, розглянуто питання про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Борівської селищної ради, гр. ОСОБА_1 , вирішено рішення «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Борівської селищної ради, гр. ОСОБА_1 » прийняти (протокол №14 XIV сесії VIII скликання Борівської селищної ради від 02.08.2021) (т. 1 а.с. 31-33).
Відповідно до Протоколу відкритого поіменного голосування XIV сесії Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області VIII скликання від 02 серпня 2021 року по питанню №83 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Борівської селищної ради, гр. ОСОБА_1 » проголосувало «ЗА» 17 депутатів Борівської селищної ради VIII скликання (т. 1 а.с. 36).
Рішенням XIV сесії VIII скликання Борівської селищної ради №82 від 02.08.2021 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Борівської селищної ради, гр. ОСОБА_1 » затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03) за рахунок земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (рілля) за межами населених пунктів на території Борівської селищної ради, виготовлений ФОП ОСОБА_2 , та передано ОСОБА_3 у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,6988 га /кадастровий номер 6321082000:05:002:0296/ за межами населених пунктів на території Борівської селищної ради (т. 1 а.с. 34, 35).
01.07.2021 державним реєстратором Борівської селищної ради Стрільцем Сергієм Сергійовичем, на підставі рішення Борівської селищної ради №82 від 02.08.2021, внесено запис про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 1,6988 га, кадастровий номер 6321082000:05:002:0296 (номер запису про право власності 45952431, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2413981563210) (т. 1 а.с. 20-22).
Пунктом 2 ч. 3 ст. 197 Виборчого кодексу України передбачено, що загальний склад (кількість депутатів) місцевої ради становить при чисельності виборців від 10 тисяч до 30 тисяч виборців - 26 депутатів.
Загальний склад Борівської селищної ради VIII скликання складає 26 депутатів (т. 1 а.с. 25-27).
Відповідно до ст. 66 Регламенту Борівської селищної ради VIII скликання, рішення ради приймаються на її пленарному засіданні більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламентом (т. 1 а.с. 45-78).
Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Відповідно до Протоколу №14 XIV сесії VІІІ скликання Борівської селищної ради від 02.08.2021, всього депутатів - 26 чол., присутніх на сесії - 21 чол., головуючий на сесії Віталій Киян - секретар Борівської селищної ради, Борівський селищний голова Тертишний Олександр Володимирович не був присутнім на пленарному засіданні ради, а тому його голос при становленні результатів голосування не враховувався.
Враховуючи вищевикладене, суд вважав, що враховуючи загальний склад депутатів Борівської селищної ради у кількості 26 депутатів, 2/3 від загального складу ради складає 18 і більше, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 22.10.2019 справа №817/451/18.
Місцевий суд послався на безпідставність посилання Ізюмської окружної прокуратури на науково-правовий висновок Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України №9 від 27 січня 2022 року, оскільки відповідно до вимог статті 106 ЦПК України в ньому не зазначено, що він підготовлений для подання до суду.
Суд наголосив, що зазначений висновок не є висновком експерта у галузі права і відповідно не є належним письмовим доказом.
Звертаючись до суду з цим позовом, Ізюмська окружна прокуратура та звертаючись з апеляційною скаргою Полтавська обласна прокуратура посилались на те, що з огляду на відсутність законного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування, а саме - Борівської селищної ради, спрямованого на відчуження спірної земельної ділянки, вона вибула з володіння власника поза волею - без прийняття відповідного рішення, а тому підлягає витребуванню з незаконного володіння ОСОБА_1 .
З такими доводами позивача не можна погодитись, а тому місцевий суд прийшов до обгрунтованого висновку, що оскільки, як встановлено судом, земельна ділянка вибула з володіння Борівської територіальної громади на підставі рішення органу місцевого самоврядування Борівської селищної ради, прийнятого у відповідності до чинного законодавства України та підстав для визнання такого рішення незаконним судом не встановлено.
Враховуючи добросовісність дій Борівської селищної ради, ОСОБА_1 законним шляхом набула своє майно, є добросовісним набувачем, тому це майно у неї на підставі ст. 388 ЦК України витребувано бути не може, оскільки в діях Борівської селищної ради була воля на передачу їй майна.
За таких обставин, враховуючи наявність рішення про надання у приватну власність земельної ділянки, яке прийняте відповідним органом місцевого самоврядування - Борівською селищною радою, яка діяла від імені власника - Борівської селищної територіальної громади, у межах повноважень та з дотриманням чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для визнання його незаконним у судовому порядку, тому земельна ділянка вибула з володіння власника за його волею, а тому до спірна земельна ділянка не може бути витребувана у ОСОБА_1 на підставі ст. 388 ЦК України.
Окрім того, суд першої інстанції врахував, що витребування земельної ділянки з володіння ОСОБА_1 не відповідатиме критеріям правомірного втручання у право на мирне володіння майном з огляду на таке.
Намагання виправити допущену в минулому органом влади помилку, якою Ізюмська окружна прокуратура вважає рішення XIV сесії Борівської селищної ради VIII скликання від 02.08.2021 №82 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Борівської селищної ради, гр. ОСОБА_1 », у будь-якому випадку не може мати наслідком непропорційне втручання у нове право відповідача та перекладати на нього усі негативні наслідки такої помилки (як вважає позивач), оскільки задоволення позову із формальних підстав покладатиме надмірний індивідуальний тягар на особу, яка володіє земельною ділянкою протягом тривалого часу, а отже порушить справедливий баланс інтересів сторін.
Наданням ОСОБА_1 у власність земельної ділянки права та інтереси держави, територіальної громади, сусідніх землекористувачів не порушуються. Отже, втручання держави у право ОСОБА_1 на мирне володіння майном - спірною земельною ділянкою, зважаючи на тривале добросовісне користування нею земельною ділянкою, яка протиправних дій для за володіння земельною ділянкою не вчиняла, має ознаки непропорційного втручання у її право на мирне володіння майном.
З урахуванням викладеного, суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог Ізюмської окружної прокуратури про витребування на користь Борівської селищної територіальної громади з незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, кадастровий номер 6321082000:05:002:0296, у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства є похідними від позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння, а тому суд також відмовляє у їх задоволенні.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
За таких обставин суд першої інстанції правильно відхилив підстави позову, за їх недоведеністю та безпідставністю. Колегія суддів також погоджується з тим, що за обставин цієї справи втручання у майнові права відповідачів, які є добросовісним власником та орендарем земельної ділянки, - порушує конвенційні гарантії їх права на мирне володіння майном, які визначені у ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод.
Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першогопротоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв'язку з позбавленням права на майно (див.: рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява №29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року(Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).
Так, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див. пункт 46.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, провадження № 14-436цс19, пункт 7.15 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, провадження № 12-44гс20).
Добросовісний набувач не може відповідати у зв'язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар (див. пункт 6.53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, провадження № 12-35гс21).
Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Посилання у доводах апеляційної скарги на правові висновки касаційного суду не є релевантними до обставин цієї справи та стосуються іншої фактичної та правової ситуації справи, а тому колегія суддів їх відхиляє, та погоджується з тим, що з урахуванням вищевказаного суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги правові висновки спеціаліста, які не ґрунтуються на нормах права.
Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги є недоведеними та висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи немає.
Керуючись ст.ст. 367,374,375, 383 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Іллі Титарчука - залишити без задоволення.
Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 18 листопада 2024 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 08 серпня 2025 року.
Головуючий Т.В. Одринська
Судді: О.О. Панченко
В.П. Пікуль