Справа № 529/1085/24 Номер провадження 22-ц/814/2266/25Головуючий у 1-й інстанції Кириченко О. С. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
31 липня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Панченка О.О.,
Суддів: Одринської Т.В., Пікуля В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Олійник Тетяни Василівни на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2025 рокуухвалене у складі головуючого судді Кириченко О.С., повний текст судового рішення виготовлено - дати не вказано
по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Зміст позовних вимог
У грудні 2024 року представник позивача Калітовська Т.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 30.06.2023 між ТОВ "Селфі Кредит" та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 856527 в електронній формі з використанням електронного підпису, на підставі якого відповідачка отримала кредит в розмірі 7 000,00 грн та зобов'язалася повернути грошові кошти надані у кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, визначені договором.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором не виконала. 01.02.2024 між ТОВ "Селфі Кредит" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" було укладено договір факторингу № 01022024-1, відповідно до якого ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло право вимоги, зокрема, за вищевказаним кредитним договором від 30.06.2023.
Заборгованість відповідача за цим кредитним договором складає у загальному розмірі 40 264,00 грн, з яких: 7 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 33 264,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом. Позивач зазначає, що вказана сума заборгованості була нарахована первинним кредитором - ТОВ "Селфі Кредит". Посилаючись на вказане, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 40 264,00 грн та понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 422,40 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до Котової (раніше про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_1 , банк отримувача - АТ "Креді Агріколь Банк", заборгованість за кредитним договором від 30 червня 2023 року № 856527 у загальному розмірі 40 264 (сорок тисяч двісті шістдесят чотири) грн 00 коп, з яких: 7 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 33 264,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, та понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю позовних вимог.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням суду його в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 - адвокат Олійник Т.В.,в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромвідмовити.
Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно вимог частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на ціну позову та зазначені норми закону, дана справа має розглядатися у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги.
Встановлені обставини справи
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30.06.2023 між ТОВ "Селфі Кредит" та позичальником ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_2 , було укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту "NewShort" № 856527 (далі - кредитний договір) в електронній формі з використанням нею електронного підпису з одноразовим ідентифікатором Р334, на підставі якого позичальник отримала кредит на споживчі потреби в розмірі 7 000,00 грн, із строком повернення - 360 днів, із фіксованою відсотковою ставкою за користування кредитом - 2,2 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів /а.с. 24-34/.
Також позичальник підписала електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Р334 додатки до вказаного вище кредитного договору, в яких теж були зазначені вище вказані умови надання та повернення кредиту, а саме Графік платежів та Паспорт споживчого кредиту /а.с. 35, 36-37/.
Відповідно до довідки про ідентифікацію, виданої ТОВ "Селфі Кредит", позичальник ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з якою укладено кредитний договір № 856527 від 30.06.2023, 12:32:20 ідентифікована ТОВ "Селфі Кредит". Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор Р334, час відправки ідентифікатора позичальнику - 30.06.2023 12:29:44, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор, - НОМЕР_3 /а.с. 39/.
30 червня 2023 року позичальник ОСОБА_3 отримала за вказаним вище кредитним договором кредитні кошти в розмірі 7 000,00 грн на зазначену нею в кредитному договорі (п. 2.1) банківську картку НОМЕР_4 , що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням ТОВ "Пейтек", яке є фінансовою установою, що надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку, та з яким ТОВ "Селфі Кредит" було укладено договір про організацію переказу грошових коштів № 03052022-1 від 03.05.2022 /а.с. 46/.
01 лютого 2024 року між ТОВ "Селфі Кредит" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" було укладено договір факторингу № 01022024-1, відповідно до якого ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло право вимоги, зокрема, за вищевказаним кредитним договором від 30.06.2023 № 856527, боржником за яким є ОСОБА_3 /а.с. 47-51/.
Набуття позивачем ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" права вимоги за зазначеним вище кредитним договором, боржником за яким є ОСОБА_3 , також підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів приймання-передачі Реєстру Боржників від 01.02.2024, Витягом з Реєстру Боржників до вказаного вище договору фактрингу та копією платіжної інструкції № 74877 від 01.02.2024 про оплату ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" коштів на користь ТОВ "Селфі Кредит" за отримане право вимоги заборгованості за цим договором факторингу /52-54/.
Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до договору факторингу № 01022024-1 від 01.02.2024, до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в загальному розмірі 40 264,00 грн, з яких: 7 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 33 264,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом. Вказана сума заборгованості також підтверджується наявним у справі розрахунком заборгованості, складеним первісним кредитором ТОВ "Селфі Кредит" /а.с. 52, 41-45/.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, рішення мотивував тим, що відповідач не повернув кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками відповідно до умов договору.
Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи доводиться, що кредитний договір було укладено 30.06.2023 року строком на 360 днів. Після закінчення строку дії договору мала місце заборгованість в загальній сумі 40 264,00 грн., яка відповідно до укладеного договору факторингу від 01.02.2024 перейшла від первісного кредитора до позивача - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Тобто останнє в порядку ст. 514 ЦК України набуло право вимоги в тому самому обсязі, який мав первісний кредитор.
Згідно наявної в матеріалах справи досудової вимоги від 25.11.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» повідомило ОСОБА_2 про відступлення прав вимоги за укладеним нею кредитним договором та необхідністю сплати заборгованості.
Між тим, докази отримання позичальником вказаної досудової вимоги відсутні.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Зважаючи на відсутність сплати заборгованості як первісному кредитору, так і новому, місцевий суд дійшов вірного висновку про стягнення заборгованості на користь нового кредитора, яким є позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Визначення факторингу міститься у ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватися у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Правочин, якому не притаманні перелічені ознаки, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги.
Порушення вимог до форми, змісту, суб'єктного складу договору факторингу відповідно до статті 203 ЦК України зумовлює його недійсність.
Таким чином, за договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов'язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.
Такий правовий висновок Верховний Суд виклав у постановах: від 14 лютого 2018 року у справі № 756/668/15-ц (провадження № 61-153св18) та від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18).
З матеріалів справи вбачається, що 01 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 01022024-1.
Згідно даного договору після підписання сторонами реєстру прав вимоги за №4839 відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором № 01022024-1 від 01.02.2024 року.
Оскільки, в матеріалах справи міститься копія кредитного договору, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто погоджено умови отримання кредитних коштів та відповідальність за порушення погоджених умов, а також підтверджено отримання відповідачем кредитних коштів, відсутні докази повернення отриманого кредиту, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Отже, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Олійник Тетяни Василівнислід залишити без задоволення, а рішення Диканського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2025 року - без змін.
Щодо судових витрат
За правилами частини першої статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат та відсутні підстави для розподілу судових витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Олійник Тетяни Василівни - залишити без задоволення.
Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2025 року- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України
Повний текст постанови складено 31 липня 2025 року.
Головуючий О.О. Панченко
Судді Т.В. Одринська
В.П. Пікуль