Справа № 537/2137/20 Номер провадження 22-ц/814/1840/25Головуючий у 1-й інстанції МУРАШОВА Н. В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
31 липня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду
цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Олійник Лілія Михайлівна, на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 січня 2025 року (повний текст рішення складено 27 січня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я,-
Короткий зміст позовної заяви
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я.
В обґрунтування позову зазначено, що у лютому, квітні та жовтні 2019 року ОСОБА_1 проходила лікування із застосуванням хірургічного втручання, що було проведено ФОП ОСОБА_2 , який здійснює діяльність за КВЕД 86.23 «Стоматологічна практика». Після проведеного лікування, а саме у листопаді-грудні 2019 року ОСОБА_1 відчувала себе зле, стан здоров'я погіршився. З цих підстав ОСОБА_1 була госпіталізована до КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня», де проходила лікування з 17 грудня 2019 року до 26 грудня 2019 року з діагнозом «Хр. гепатит, а/фаза, змішаного ґенеза. ГЦН-П».
09 січня 2020 року у ОСОБА_1 виявлено гострий гепатит С, що підтверджено результатами лабораторних досліджень ТОВ «Незалежна лабораторія Інвітро». 17 січня 2020 року за результатами проведеного обстеження КП «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради» ОСОБА_1 установлено діагноз гострий гепатит С, що підтверджується консультативним висновком кандидата медичних наук, доцента Української медичної стоматологічної академії ОСОБА_3 .
Оскільки ОСОБА_1 працює лікарем-лаборантом клініко-діагностичної лабораторії КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня», тому періодично проходить медичний огляд. Отже, достовірно установлено, що вона не хворіла на гепатит С до лікування із хірургічним втручанням у ФОП ОСОБА_2 , що проводилося ним 05 квітня 2019 року та 30 жовтня 2019 року. Останні 5 років ОСОБА_1 не проводилося іншого хірургічного втручання, що підтверджено випискою з її медичної картки, виконаної КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня».
За вказаних обставин, ОСОБА_1 вважала, що була інфікована гострим гепатитом С саме 30 жовтня 2019 року ФОП ОСОБА_2 при проведенні ним її лікування із застосуванням хірургічного втручання, оскільки саме після цього з листопада 2019 року стан її здоров'я значно погіршився.
Інфікування гепатитом С спричинило ОСОБА_1 матеріальну та моральну шкоду. ОСОБА_1 витратила на лікування від гепатиту С 22069,09 грн, що підтверджено копіями фіскальних чеків, а тому просила стягнути з відповідача на її користь вказану матеріальну шкоду. Також від інфікування ОСОБА_1 була змушена змінити спосіб життя у зв'язку з хворобою та лікуванням, отримала значні моральні та фізичні страждання, відчувала біль, зазнала непоправне ушкодження здоров'ю, а тому просила стягнути з відповідача спричинену їй моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн. Оскільки в добровільному порядку ФОП ОСОБА_2 відмовився відшкодувати заподіяну ним шкоду, то ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх прав.
У зв'язку з вище викладеним, позивач прохала суд стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду розмірі 22069,09 грн, моральну шкоду в розмірі 30000,00 грн, заподіяні ушкодженням її здоров'я, а також понесені нею судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 січня 2025 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я та віднесено на рахунок держави витрати зі сплати судового збору у розмірі 1681,60 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в ході розгляду справи не доведено достовірно заподіяння позивачу шкоди відповідачем, наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та станом здоров'я позивача, вини відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Вимоги, які зазначені в апеляційній скарзі
Із вказаним рішенням суду не погоди лася позивач та оскаржила його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій прохала суд скасувати оскаржуване рішення місцевого суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Позиція учасників справи
Узагальнені доводи, викладені в апеляційній скарзі
На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Позивач вважає, що під час хірургічного втручання ФОП ОСОБА_2 30 жовтня 2019 року її було інфіковано гепатитом С, оскільки будь-яким іншим шляхом інфікуватися на цю форму гепатиту вона не могла, адже до оперативного втручання це захворювання не було діагностовано ні у неї, ні у будь-кого з членів її сім'ї, були відсутні медичні маніпуляції, ін'єкції тощо.
Наголошено, що аналіз норм ЦК України щодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.
На думку позивача, висновок судово-медичної експертної комісії Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації, яка провела комплексну судово-медичну експертизу №08-254/2021/пп від 06 серпня 2021 року до 31 березня 2023 року, проведеної у справі за клопотанням позивача, є ймовірним, і не містить категоричного твердження про те, що інфікування відбулось за інших обставин, ніж вказує позивач, а навпаки: «неможливо заперечити, що позивач не була інфікована вірусним гепатитом С станом на січень 2020 року», а тому цей висновок не може бути визнаний судом як належний та допустимий доказ доведення відповідачем відсутності своєї вини.
Оскільки відповідачем не спростовано презумпцію його вини у настанні негативних наслідків щодо стану здоров'я позивача внаслідок інфікування під час надання стоматологічних послуг останнім, то, на думку позивача, суд першої інстанції зробив необґрунтований висновок про відмову в позові.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач прохав суд відмовити у задоволенні поданої позивачем апеляційної скарги, а оскаржуване рішення місцевого суду залишити без змін.
Відповідач зауважує, що в цивільному судочинстві доказування здійснюється згідно зі стандартом «баланс ймовірностей» («перевага більш вагомих доказів») з урахуванням концепції «негативного доказу».
Крім того, наявний у справі висновок № 08-254/2021/пп комісійної судово-медичної експертизи містить категоричну відповідь про те, що «відсутні об'єктивні судово-медичні дані, які б могли свідчити на користь можливого інфікування позивачки ОСОБА_1 на гепатит С під час її лікування в стоматологічній клініці «Вівадент» впродовж 2019 року».
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач звертає увагу й на неточності щодо доводів позивача та доказами, які містяться у матеріалах справи, зокрема, щодо наявності оперативних втручань впродовж останніх 5 років.
Також судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 не лікувалася в установленому законодавством порядку, не зверталася в уповноважені органи зі скаргами на інфікування гепатитом С, розслідування спірного факту в установленому законодавством порядку не проводилися.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Щодо розгляду справи без виклику сторін
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що ціна позову становить 52069,09 грн та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7, та статті 369 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №8758 та самої медичної карти, в період з 17 грудня 2012 року до 26 грудня 2019 року ОСОБА_1 проходила стаціонарне лікування КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського», де їй було установлено діагноз хронічний гепатит, проводилося лікування з численними ін'єкціями.
Згідно відповіді КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського», відповіді КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» від 01 жовтня 2020 року №1281/01-22, від 02 жовтня 2020 року №01-16/1629, ОСОБА_1 не перебуває на обліку кабінету інфекційних захворювань (т.2 а.с.44-46).
Згідно з медичною картою стаціонарного хворого №480 з ДЗ «Вузлова лікарня станції Кременчук СТГО «Південна залізниця», в період з 16 лютого 2016 року по 18 лютого 2016 року ОСОБА_1 мала хірургічне втручання з підстав: артроз І плесне-фалангового суглобу правої стопи (т.3 а.с. 182-192).
Згідно з медичної карти стаціонарного хворого КПМ «Лікарня Придніпровська» №513, в період з 16 лютого 2017 року до 20 лютого 2017 року ОСОБА_1 мала хірургічне втручання з приводу стороннє тіло (металоконструкція) правої стопи (т.3 а.с. 193-199).
Згідно з медичної карти стаціонарного хворого офтальмологічного відділення КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» №3582, ОСОБА_1 в період з 21 травня 2018 року до 23 травня 2018 року мала оперативне лікування - видалення катаракти (т.3 а.с.200-208).
Листок щоденного обліку роботи лікаря-стоматолога ОСОБА_2 з березня 2019 року, де зазначено про прийом ОСОБА_1 05 квітня 2019 року, 30 жовтня 2019 року (т. 1 а.с. 209-213, т.3 а.с. 209-210).
Згідно з поданим відповідачем знімком щелепи ОСОБА_1 , остання мала у щелепі численні імплантати, з яких не всі установив їй ФОП ОСОБА_2 , але час та місце установлення інших - позивач не повідомила.
Згідно з листом Кременчуцького міськрайонного відокремленого підрозділу лабораторних досліджень ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України» №944/03 від 16 вересня 2020 року, повідомлено, що протягом 2020 року екстрене повідомлення про захворювання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на гострий вірусний гепатит С не надходило. За період з 01 січня 2020 року до 30 серпня 2020 року по м. Кременчуку випадків гострого вірусного гепатиту С не зареєстровано (т.1 а.с. 105).
Згідно зі статутом, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України №752 від 05 квітня 2019 року, ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України», ідентифікаційний код 38502841, - є установою, що належить до закладів громадського здоров'я, головним завданням якої є діяльність, у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), профілактики неінфекційних захворювань, захист населення від інфекційних хвороб у межах визначених статутом. Центр утворений з метою реалізації державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, що передбачає, зокрема, проведення державного обліку інфекційних і професійних захворювань та отруєнь, розслідувань причин і умов виникнення інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних аварій. Предметом діяльності центру є в тому числі проведення розслідувань причин і умов виникнення інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних аварій. Основними завданнями центру є серед інших: проведення державного обліку інфекційних і професійних захворювань та отруєнь, дослідження розповсюдження інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей, а також проведення заключних дезінфекційних заходів; забезпечення проведення епідеміологічних розслідувань випадків спалахів інфекційних хвороб, отруєнь, радіаційних аварій з метою встановлення причин їх виникнення, факторів передачі інфекції, визначенні меж осередків інфекційних хвороб, масштабів поширення та надання пропозицій щодо їх локалізацій та ліквідації (т. 1 а.с. 107-126).
Листом КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» №01-16/1604 від 28 вересня 2020 року повідомили адвокату Білоконю О.О. на його запит, що в розпорядженні лікарні медична карта стаціонарного хворого по інфекційному відділенню на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період січень-лютий 2020 року відсутня. У журналі обліку прийому хворих у стаціонар та відмов у госпіталізації до інфекційного відділення записи щодо вищезазначеної особи відсутні за період січень-лютий 2020 року (т.1 а.с. 153-154).
Листом Кременчуцького відділу поліції ГУ НП в Полтавській області №90-А3/115/107-02 від 29 вересня 2020 року повідомлено адвокату Білоконю О.О. на його запит, що відповідно до обліково-реєстраційної документації, до ІТС ІПНП (ЄО) ВП №1 Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області протягом 2019-2020 року від ОСОБА_1 , 1946 року народження, не надходило повідомлень по факту інфікування її вірусом гепатиту С під час отримання нею медичної допомоги з хірургічної стоматології в приміщенні стоматологічної клініки за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ФОП ОСОБА_2 (т.1 а.с. 155-156).
Листом КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. І.О. Богаєвського» №1309/01-10 від 02 жовтня 2020 року повідомлено адвокату Білоконю О.О. на його запит, що за період січень, лютий 2020 року ОСОБА_1 не була відсутня на роботі з підстав тимчасової непрацездатності, не відсторонювалася від роботи, працювала на займаній посаді. Надано посадову інструкцію лікаря-лаборанта клініко-діагностичної лабораторії, Положення про клініко-діагностичну лабораторію КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. І.О. Богаєвського», графіки роботи та табелі обліку робочого часу ОСОБА_1 , інформацію про наявні листки тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 за 2016 - 2019 роки (т.2 а.с.22-42).
Листом КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» №1281/01-22 від 01 жовтня 2020 року повідомлено адвокату Білоконю О.О. на його запит, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перебуває на обліку кабінету інфекційних захворювань поліклініки КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» (т.2 а.с.44).
Листом КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» №01-16/1629 від 02 жовтня 2020 року повідомлено адвокату Білоконю О.О. на його запит, що відсутня інформація про перебування на обліку в кабінеті інфекційних захворювань ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2 а.с.46).
Листом КНМП «Кременчуцька міська лікарня «Правобережна» №551/01-06 від 02 жовтня 2020 року повідомлено адвокату ОСОБА_4 на його запит, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перебуває на обліку кабінету інфекційних захворювань поліклініки (т.2 а.с.48).
Листом КНМП «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня» №634 від 24 листопада 2020 року, на виконання ухвали суду повідомлено, що 25 листопада 2019 року до імунологічної лабораторії Центру доставлений біологічний матеріал ОСОБА_1 , проведено імуноферментне дослідження крові, дублікат якого надається суду (т.2 а.с. 149-150).
ТОВ «Незалежна Лабораторія ІНВІТРО» на виконання ухвали місцевого суду надало інформацію, що ОСОБА_1 зверталася до лабораторії за надання медичних послуг, а саме проведення лабораторних досліджень біоматеріалу. ОСОБА_1 були проведені наступні дослідження 04 січня 2020 року взято зразки на вірус гепатиту В (кач.) - ДНК та С чувст. (кач.) - РНК., 10 січня 2020 року на вірус гепатиту С (кол.) РНК та С (генотипировання) РНК. Надали інформацію про результати дослідження. Забір зразків здійснено працівниками ТОВ «Незалежна Лабораторія ІНВІТРО» (т.2 а.с.151-156).
Згідно з листом КП «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради» №1509 від 30 грудня 2020 року, у журналі обліку прийому хворих у стаціонар та відмов у госпіталізації відсутні записи про госпіталізацію до стаціонару закладу або відмов у госпіталізації до закладу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2 а.с. 171).
Згідно з листом КНМП «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня» №162 від 16 березня 2021 року на виконання ухвали місцевого суду повідомлено, що 25 листопада 2019 року до імунологічної лабораторії перинатального центру доставлений біологічний матеріал ОСОБА_1 за направленням КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського». 25 листопада 2019 року проведено імуноферментне дослідження крові. Результат дослідження від 25 листопада 2019 року №18/1518 наданий місцевому суду. Паперові направлення на дослідження зберігаються у лабораторії 1 місяць, після чого знищуються (т.3 а.с.56).
Згідно з листом ТОВ «Незалежна лабораторія Інвітро» на запит суду повідомлено, що забір біологічного матеріалу та оформлення ОСОБА_1 здійснювали медичні сестри лабораторії, а саме: 04 січня 2020 року - ОСОБА_5 , 10 січня 2020 року - ОСОБА_6 . При зверненні пацієнта оформлюється бланк-замовлення, у якому правильність внесення всіх даних підтверджується особистим підписом пацієнта. Замовленню присвоюється індивідуальний номер (ІНЗ). Взяття крові проходить згідно стандартів, за допомогою одноразової вакуумної системи для взяття крові BD Vacutainer. Зразки набраного біоматеріалу маркуються штрих-кодом, на якому вказано ІНЗ та прізвище пацієнта, у присутності пацієнта, про що свідчить його підпис на бланках-замовленні. Оформлення пацієнтів для виконання лабораторних досліджень здійснюється без надання ними документів, що встановлює особу, оскільки це не вимагається чинним законодавством, виняток складає лише дослідження на ВІЛ-інфекцію та коронавірусну інфекцію (т.3 а.с.75).
Суд першої інстанції дослідив дозвільні документи на здійснення ФОП ОСОБА_2 медичної діяльності з надання стоматологічних послуг, журнали проведення дезінфекції та прибирання на робочому місці, проходження ним та медичною сестрою медичних оглядів, якими встановлено відсутність у них захворювань, зокрема на гепатит С. Надав результати планових перевірок його діяльності, проведених уповноваженими органами, якими не виявлено порушень.
Так, згідно з Переліком здобувачів ліцензій, за заявами яких прийнято рішення про отримання ліцензій на провадження господарської діяльності з медичної практики, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров'я №383 від 01 березня 2018 року, ФОП ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , видано ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю «хірургічна стоматологія» за місцем провадження діяльності: АДРЕСА_2 . Реєстраційне досьє від 22 лютого 2018 року №18/2202-2М (т.1 а.с.85-86).
Згідно з дипломом спеціаліста С15№008312 від 30 червня 2015 року, ОСОБА_2 закінчив у 2015 році Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», здобув ступінь спеціаліста за спеціальністю «Стоматологія», присвоєна кваліфікація лікар-стоматолог (т.1 а.с. 87).
Згідно з сертифікатом лікаря-спеціаліста №28 від 30 червня 2017 року, виданий ОСОБА_2 про те, що він 26 червня 2017 року атестувався на визначення знань та практичних навиків в атестаційній комісії при Вищому державному навчальному закладі України «Українська медична стоматологічна академія» і Наказом №305-пд від 30 червня 2017 року йому присвоєно звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю стоматологія. Дійсний до 30 червня 2022 року (т.1 а.с.88).
Згідно з сертифікатом лікаря-спеціаліста №633 від 29 грудня 2017 року, виданий ОСОБА_2 про те, що він 29 грудня 2017 року атестувався на визначення знань та практичних навиків в атестаційній комісії при Вищому державному навчальному закладі України «Українська медична стоматологічна академія» і Наказом №722-пд від 29 грудня 2017 року йому присвоєно звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю «хірургічна стоматологія». Дійсний до 29 грудня 2022 року (т.1 а.с.89).
Згідно з сертифікатом Асоціації Імплантологів України, ОСОБА_2 є дійсним членом Асоціації Імплантологів України, членський номер 1909 (т.1 а.с.90).
Згідно з договором оренди частини приміщення від 03 січня 2019 року, ОСОБА_7 здав ОСОБА_2 в оренду частину приміщення стоматологічного кабінету за адресою: АДРЕСА_2 , площею 21,8 м2. Строк оренди до 31 грудня 2019 року. Орендна плата 3000,00 грн на місяць (т.1 а.с. 159-160).
Згідно з договором оренди частини приміщення від 04 січня 2020 року, ОСОБА_7 здав ОСОБА_2 в оренду частину приміщення стоматологічного кабінету за адресою: АДРЕСА_2 , площею 44,4 м2. Строк оренди до 31 грудня 2020 року. Орендна плата 3000,00 грн на місяць (т.1 а.с. 161-162).
До суду надано журнал генеральних прибирань хірургічного відділення (операційна) ФОП ОСОБА_7 Стоматологія «Вівадент», що проводяться щоденно, розпочатий 22 серпня 2017 року до 18 вересня 2020 року (т.1 а.с.163-170); журнал обліку якості передстерилізаційної обробки ФОП ОСОБА_7 Стоматологія «Вівадент», що проводяться щоденно, розпочатий 03 січня 2018 року до 07 січня 2020 року (т.1 а.с.171-180); журнали контролю роботи стерилізаторів повітряного, парового (автоклава) ФОП ОСОБА_7 Стоматологія «Вівадент», що проводяться щоденно, розпочатий 01 серпня 2017 року до 30 серпня 2019 року, розпочатий 02 вересня 2019 року до 05 грудня 2019 року (т.1 а.с.181-193); журнал обліку кварцевої лампи ФОП ОСОБА_7 Стоматологія «Вівадент», що проводяться щоденно, розпочатий 26 серпня 2018 року до 24 вересня 2020 року (т.1 а.с.194-200).
Подано сертифікат про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, що виробляються «MELAG» перше видання 25 лютого 2019 року, дійсний до 24 лютого 2024 року (т.1 а.с.214-221).
Медична книжка медичної сестри ОСОБА_8 серії 1ААМ №400476 з інформацією про проходження медогляду (т.1 а.с. 204-205).
Медична книжка лікаря стоматолога-хірурга ОСОБА_2 серії 1ААМ №450689 з інформацією про проходження медогляду (т.1 а.с. 206-208).
Згідно з листом Кременчуцького міськрайонного відокремленого підрозділу лабораторних досліджень ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України» №955/03 від 18 вересня 2020 року, повідомлено, що за період березень 2018 року - листопад 2019 року випадків вірусних гепатитів В та С, пов'язаних з медичною практикою ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , - не зареєстровано (т.1 а.с. 106).
Згідно з Актом санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта м. Кременчук від 19 лютого 2018 року, начальником відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Резніковою Н.П. проведено обстеження об'єкта - приватної стоматології «Вівадент» за адресою: АДРЕСА_2 , керівник об'єкта ФОП ОСОБА_2 , в присутності останнього. З метою позапланового обстеження щодо встановлення відповідності приміщень вимогам санітарних норм та правил, згідно листа від 06 лютого 2018 року. Обстеження виконується, як складова частина робіт з підготовки до проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи з питань оформлення ліцензії для здійснення медичної практики. Обстеженням встановлено: приватна стоматологія розташована у вбудовано-прибудованому приміщенні на першому, другому поверхах та підвалі 5-ти поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Вхід до закладу окремий. Прилегла територія благоустроєна, є урна для сміття. Загальна площа приміщення 319,8 м2. В оренду лікарю-стоматологу ОСОБА_2 надано робочий кабінет площею 21,8 м2, розташований на другому поверсі будівлі. Всі інші приміщення знаходяться у сумісному користуванні. За складом приміщень та їх площами заклад відповідає вимогам санітарних норм. Оздоблення приміщень відповідає вимогам санітарних норм та дозволяє якісно проводити вологе прибирання та дезінфекцію. Будівля підключена до централізованих мереж опалення, водопостачання та водовідведення. Для резервного забезпечення гарячою водою встановлені електробойлери. Вентиляція припливно-витяжна, природна та штучна. У приміщенні встановлено бактерицидну лампу, облік часу роботи якої ведеться згідно встановлених форм. В закладі достатня кількість стерилізаційного обладнання. На час перевірки експлуатується: стерилізатор «Витязь» ШСТ-ГП80-400; пакувальна машина «MELAG» Melasel 100+; автоклав «MELAG» Euroklav 23VS+; для підтримання стерильності медичного інструментарію використовуються УФ камери «Panmed1Б» та «Panmed1С». Для перед стерилізаційного очищення та дезінфекції використовуються УЗ мийка - УЗМ. Все обладнання в робочому стані, має всю необхідну технічну документацію, повірене. Контроль якості роботи стерилізаційного обладнання проводиться за допомогою термотестів, результати яких фіксуються у відповідних журналах. Стоматологія забезпечена достатньою кількістю білизни, меблів та медичного обладнання. Заклад забезпечений достатньою кількістю миючих, дезінфікуючих засобів. На всі дезінфікуючі засоби наявні регламенти по застосуванню та гігієнічні висновки. Обладнане місце для їх зберігання. На час перевірки в наявності: «Аеродезін» - 1 л, «Лізоформін» - 1 л, «Амісепт» - 1,2 л, «Хлорель» - 0,5 л, «Стериліум» - 1,5 л, «Бланідас актив» - 2 л. Для надання стоматологічної допомоги населенню придбано достатню кількість медичного інструментарію, як багаторазового, так і одноразового використання. Вологе прибирання, дезінфекція та провітрювання приміщення - проводиться щоденно. Обробка поверхонь проводиться розчином «Аеродезину». Обробка крісел - розчином «Амісепт» 0,5%. Обробка інструментарію проводиться згідно вимог діючого законодавства. Лікар забезпечений спецодягом та засобами особистого захисту. Особиста гігієна дотримується. В наявності санітарна книжка встановленого зразку, медичний огляд пройдено своєчасно, в повному обсязі. Інвентар для прибирання виділений, промаркований, зберігання впорядковане. На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» зроблено висновок, що приміщення приватної стоматології «Вівадент» у АДРЕСА_2 , відповідають вимогам чинного санітарного законодавства для здійснення медичної практики за спеціальністю «хірургічна стоматологія», при дотриманні відповідних санітарних норм і правил (т.1 а.с.80-81).
Згідно з Актом санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта м. Кременчук від 15 липня 2020 року, начальником відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Резніковою Н.П., заступником начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Потребою Ю.О., фельдшером санітарним відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Пшінник Л.П. проведено обстеження об'єкта - приватної стоматології за адресою: АДРЕСА_2 , керівник об'єкта ФОП ОСОБА_7 в присутності ФОП ОСОБА_2 з метою позапланового обстеження щодо встановлення відповідності приміщень вимогам санітарних норм та правил. В ході перевірки використано персональний мобільний відеореєстратор. Обстеженням встановлено: приватна стоматологія розташована у вбудовано-прибудованому приміщенні на першому, другому поверхах та підвалі 5-ти поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Вхід до закладу окремий. Прилегла територія благоустроєна, є урна для сміття. Загальна площа приміщення 416,7 м2. В оренду лікарю-стоматологу ОСОБА_2 надано робочий кабінет площею 44,4 м2, розташований на другому поверсі будівлі. Всі інші приміщення знаходяться у сумісному користуванні. За складом приміщень та їх площами заклад відповідає вимогам санітарних норм. Оздоблення приміщень відповідає вимогам санітарних норм та дозволяє якісно проводити вологе прибирання та дезінфекцію. Стоматологічна допомога пацієнтам надається на першому та другому поверхах будівлі. В підвалі розташовані підсобні приміщення, побутове приміщення персоналу, роздягальня. На час перевірки порушень у зберіганні спецодягу не виявлено. Будівля підключена до централізованих мереж опалення, водопостачання та водовідведення. Для резервного забезпечення гарячою водою встановлені електробойлери. Вентиляція припливно-витяжна, природна та штучна. У приміщенні встановлено пристрій для знезараження повітря, облік часу роботи якої ведеться згідно встановлених форм. В закладі достатня кількість стерилізаційного обладнання. На час перевірки експлуатується: стерилізатор «Витязь» ШСТ-ГП80-400; пакувальна машина «MELAG» Melasel 100+; автоклав «MELAG» Euroklav 23VS+; для підтримання стерильності медичного інструментарію використовуються УФ камери «Panmed1Б» та «Panmed1С». Для передстерилізаційного очищення та дезінфекції використовуються УЗ мийка - УЗМ. Все обладнання в працездатному стані, має всю необхідну технічну документацію, повірене. Контроль якості роботи стерилізаційного обладнання проводиться за допомогою термотестів, результати яких фіксуються у відповідних журналах. Стоматологія забезпечена достатньою кількістю білизни, меблів та медичного обладнання. Заклад забезпечений достатньою кількістю миючих, дезінфікуючих засобів. На всі дезінфікуючі засоби наявні регламенти по застосуванню та гігієнічні висновки. Обладнане місце для їх зберігання. На час перевірки в наявності: «Аеродезін» - 1 л, «Лізоформін» - 1 л, «Амісепт» - 1,2 л, «Хлорель» - 0,5 л, «Стериліум» - 1,5 л, «Бланідас актив» - 2 л, «Перекис водню» - 5 л. Для надання стоматологічної допомоги населенню придбано достатню кількість медичного інструментарію, як багаторазового, так і одноразового використання. Вологе прибирання, дезінфекція та провітрювання приміщення - проводиться щоденно. Обробка поверхонь проводиться розчином «Аеродезину». Обробка крісел - розчином «Амісепт» 0,5%. Обробка інструментарію проводиться згідно вимог діючого законодавства. Лікар забезпечений спецодягом та засобами особистого захисту. Особиста гігієна дотримується. У всіх робочих кабінетах (у відповідності до вимог діючої нормативно документації) обладнано місця для обробки рук персоналу. В наявності санітарна книжка встановленого зразку, медичний огляд пройдено своєчасно, в повному обсязі. Інвентар для прибирання виділений, промаркований, зберігання впорядковане. На час перевірки в закладі проводиться повний комплекс заходів, щодо профілактики коронавірусної інфекції (т.1 а.с.82-84).
За ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 червня 2020 року судово-медична експертна комісія Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації дослідила медичну документацію ОСОБА_1 , провела комісійну судово-медичну експертизу за матеріалами справи, за результатами якої склали висновок №08-254/2021/пп від 06 серпня 2021 року до 31 березня 2023 року. Проаналізувавши всі письмові докази, які подані сторонами та надані медичними установами на виконання ухвал суду про витребування доказів, експерта комісія зробила висновки:
Питання №1: «чи хворіє (хворіла) ОСОБА_1 на інфекційне захворювання Гепатит С? Якщо так, то протягом якого періоду часу вона була інфікована (заражена) на таку хворобу? За яким механізмом відбулося зараження?»;
Питання №7: «Чи є у матеріалах цивільної справи №537/2137/20 достатні дані, які з урахуванням вимог стандартів, протоколів, нормативів у відповідній галузі вказують на те, що станом на 17 січня 2020 року та/або на 04 лютого 2020 року ОСОБА_1 хворіла на гострий Гепатит С?»;
Питання №8: «Якщо такі дані є в матеріалах цієї цивільної справи, то що є причиною його виникнення, коли та від якого джерела відбулося інфікування ОСОБА_1 , чи виключається реактивація?».
Відповідь на питання №1, №7, №8: відповідно до наданих результатів лабораторних досліджень - ПЛР (полімерної ланцюгової реакції) крові ОСОБА_1 - від 04 січня 2020 року (дата отримання результату 09 січня 2020 року), від 10 січня 2020 року (дата отримання результатів 13 січня 2020 року), було установлено: якісно виявлено наявність генетичного матеріалу (РНК) вірусу гепатиту С; кількісно визначено показник - вірусне навантаження в зразку крові - 9,2х10^5 МО/мл (що відповідає стану високої віремії/вірусемії); установлено відповідність РНК вірусу гепатиту С 1b генотипу.
Таким чином за результатами вказаних ПЛР крові ОСОБА_1 неможливо заперечити, що остання була інфікована вірусним гепатитом С станом на січень 2020 року. Проте оскільки дані щодо амбулаторного чи стаціонарного лікування у зв'язку з інфікуванням на вірусний гепатит С відсутні, а надані матеріали справи не містять жодних медичних даних, зокрема і станом на 17 січня 2020 року та/або на 04 лютого 2020 року, щодо скарг, об'єктивного клінічного статусу в динаміці, тощо, - надати повну і обґрунтовану відповідь на питання, чи хворіла ОСОБА_1 на вірусний гепатит С впродовж 2019-2020 роки не уявляється можливим.
Поряд з цим, обсяг лабораторних досліджень, виконаних ОСОБА_1 в січні 2020 року не дозволяє зробити висновок відносно тривалості захворювання, строках інфікування, характеру захворювання (гострий, хронічний перебіг, можливість реактивації), оскільки згідно з сучасними уявленнями лабораторної діагностики вірусного гепатиту С, для об'єктивного судження про вірусне навантаження, активність інфекції, ризику хронізації процесу, розмежування гострого й хронічного гепатиту, - доцільно визначення наявності в крові пацієнта спектру специфічних антитіл (анти-НСV) до окремих структурних і неструктурних білків (антигенів) вірусу гепатиту С (таких як core NS3 , NS4 , NS5 ).
Згідно із загальноприйнятими уявленнями про епідемію та механізм розповсюдження інфекційних захворювань, вірусний гепатит С відноситься до хвороб з перентальним механізмом передачі. При цьому інфікування можливе не лише в ході проведення пацієнту інвазивних медичних маніпуляцій, але й, в більшості випадків - при щоденних маніпуляціях (чищення зубів, використання бритв), використання манікюрних приладів та інше.
Крім того, ОСОБА_1 , зокрема і продовж 2019-2020 років працювала лікарем-лаборантом клініко-діагностичної лабораторії КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського», а отже, з огляду на особливості професійної діяльності позивачки у справі, остання відноситься до осіб з категорії групи ризику щодо можливості інфікування вірусним гепатитом, що не виключає ймовірності її інфікування і внаслідок контакту з біологічними рідинами людини, контамінованої вірусним гепатитом С.
Питання №2: «Чи мало місце інфікування (зараження) ОСОБА_1 на гепатит С під час її лікування в стоматологічній клініці «Вівадент»? Чи є причиною інфікування (зараження) ОСОБА_1 неправомірні дії лікаря стоматологічної клініки «Вівадент» ОСОБА_2 (неправильне лікування та неправильне надання медичної допомоги)?».
Відповідь на питання №2: виходячи з аналізу наданої медичної документації і матеріалів справи, а також з огляду на сутність відповідей на питання №№ 1, 7, 8, ухвали суду, в даному випадку відсутні об'єктивні судово-медичні дані, які б могли свідчити на користь можливого інфікування позивачки ОСОБА_1 на гепатит С під час її лікування в стоматологічній клініці «Вівадент» впродовж 2019 року.
Питання №3: «Чи є в організмі (в крові) ОСОБА_1 антитіла до НСV?»;
Питання №4: «Чи є наявність (відсутність) в організмі (в крові) ОСОБА_1 антитіл до НСV достатньою підставою для висновку про перенесення (або навпаки) вказаною особою захворювання на гепатит С?»;
Питання №5: «Якщо наявність в організмі (в крові) ОСОБА_1 антитіл НСV являється достатньою підставою для висновку про перенесення нею захворювання на гепатит С, то коли саме (момент початку та момент закінчення) вказана особа перенесла зазначене захворювання, у тому числі коли саме у часі відбулося її інфікування?».
Відповідь на питання №№ 3, 4, 5: за результатами всіх наданих експертній комісії імунофермантних аналізів крові ОСОБА_1 (від 25 листопада 2017 року, 27 листопада 2019 року, 28 листопада 2019 року, 17 грудня 2019 року та 08 січня 2020 року (дата забору матеріалу в останньому випадку - 29 грудня 2019 року) - антитіла до вірусу гепатиту С (anti- НСV антитіла) виявлені не були. При цьому слід відмітити, що аналіз крові пацієнта на антитіла до вірусу гепатиту С використовується як скринінговий метод обстеження та не є методом, що дозволяє як визначити строки інфікування, так і стовідсотково верифікувати факт інфікування хворого у випадках серонегативного варіанту перебігу захворювання, при якому відповідні антитіла в крові можуть бути відсутні і під час захворювання і після одужання.
Питання №6: «Чи є в організмі ОСОБА_1 , зокрема в печінці, зміни, які самостійно або в сукупності з іншим є достатньою підставою для висновку про перенесення нею захворювання на гепатит С? Якщо такі зміни є, то коли саме (момент початку та момент закінчення) з огляду на такі зміни вказана особа перенесла таке захворювання, у тому числі коли саме у часі відбулося її інфікування?».
Відповідь на питання №6: слід зазначити, що патогномонічні зміни з боку печінки та інших внутрішніх органів (систем органів), які б могли бути маркерами для констатації факту перенесеного гострого чи хронічного гепатиту С, - відсутні.
При цьому, як слідує з аналізу наданої медичної документації, 05 грудня 2019 року при проведенні ОСОБА_1 ультразвукового дослідження (УЗД) органів черевної порожнини, були виявлені «Эхо-признаки хронического холецистопанкреатита». Розвиток даного захворювання поєднаний з порушенням виділення панкреатичного соку та жовчі в 12-персну кишку, що може бути обумовлено різноманітними етіологічними чинниками.
Також 17 січня 2020 року ОСОБА_1 було проведено «Ультразвуковое исследование печени с 2-D сдвиговолновой эластометрией». Висновок: «Дифузні зміни печінки (підвищена ехогенність, ехоструктура - дрібнохерниста, неоднорідна). Фіброз печінки F2 за системою METAVIR. Відсутність портальної гіпертензії за даними еластометрії селезінки». Тобто, за результатами даного дослідження у ОСОБА_1 установлено фіброзні зміни печінки помірного ступеню (F2), а середній показник еластографії (вимірювання жорсткості тканини органу) - 7,76 кПа, - в більшій мірі може свідчити, що дані зміни можуть бути обумовленими холестатичним захворюванням (7-9 кПа), неалкогольною жировою хворобою печінки (НЖХП) чи неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) (7,5-10 кПа), тощо.
Питання №9: «Чи відповідають вимогам відповідної первинної облікової документації у матеріалах справи копії консультативного висновку від 17 січня 2020 року та документа без назви від 04 лютого 2020 року на ім'я ОСОБА_1 , із вказаним діагнозом: гострий гепатит С, Іb генотип, з помірною біохімічною та високою вірусологічною активністю, затяжний перебіг, хронічний некалькульозний холецистит, стадія ремісії, хронічний панкреатит, поза загостренням?».
Відповідь на питання №9: надані на експертизу та заповнені на ім'я ОСОБА_1 - «Консультативний висновок» від 17 січня 2020 року (з відтисками на фоні підпису чорнилами синього кольору - трикутної печатки «Для довідок» КП «Полтавська обласні клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради» та круглої лікарської печатки ОСОБА_3 ), а також документ без назви від 04 лютого 2020 року за підписом к.мед.н., доцента ОСОБА_3 (з відтиском на фоні підпису чорнилами синього кольору лікарської печатки ОСОБА_3 ), не відповідають формам первинної облікової документації, - форма №028/о «Консультативний висновок спеціаліста», і форма №086/о «Медична довідка (лікарський консультаційний висновок)», які затверджені наказом МОЗ України 14 лютого 2012 року №110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкції щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування» (наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за №683/20996) (т.3 а.с. 159-242).
02 квітня 2020 року ОСОБА_1 зверталася до ФОП ОСОБА_2 з претензією, в якій просила відшкодувати їй матеріальну шкоду 39909,30 грн та моральну шкоду 10000,00 грн, заподіяну ним в ході проведеного 05 квітня 2019 року лікування у стоматологічній клініці «Вівадент», а саме після хірургічного втручання по встановленню імплантантів. Після чого у ОСОБА_1 виявлений гострий гепатит С, яким вона заражена під час хірургічного втручання при використанні неналежним чином оброблених медичних інструментів. У разі відмови відшкодувати заподіяну шкоду ОСОБА_1 повідомила, що буде звертатися у контролюючи органи, правоохоронні органи, до суду, до засобів масової інформації (т.1 а.с. 127-128).
Адвокат Білокінь О.О. звертався до Департаменту охорони здоров'я ОДА із запитом: чи надходили скарги від ОСОБА_1 до Департаменту з приводу неналежного надання їй медичної допомоги з хірургічної стоматології ФОП ОСОБА_2 , що призвело до зараження її на гострий гепатит С, в період з березня 2018 року по жовтень 2019 року (т.1 а.с. 151-152).
Згідно з листом №БОН9/2103/7823/03 від 15 вересня 2020 року, Департамент охорони здоров'я обласної державної адміністрації у відповідь на лист ОСОБА_4 повідомив, що в документах, які зберігаються в Департаментів скарг від зазначеної в адвокатському запиті особи не числяться (т.1 а.с. 150-152).
Позиція апеляційного суду
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У справі, що переглядається, предметом спору є відшкодування збитків та компенсація моральної шкоди за неналежне надання медичних послуг.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.
Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Однією з підстав виникнення зобов'язання є договір (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Договір як універсальний регулятор приватних відносин покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов'язків.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що: «…у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право, - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».
Медична послуга - це сукупність необхідних, достатніх, добросовісних, доцільних професійних дій медичного працівника (виконавця), спрямованих на задоволення потреб пацієнта (замовника, споживача послуг). Ненадання або неналежне надання медичної допомоги може мати своїм наслідком каліцтво, інше ушкодження здоров'я, заподіяння майнової чи моральної шкоди, у результаті чого у дію вступатиме механізм делікту.
Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 906 ЦК України).
З урахуванням принципу розумності, очевидно, що виконавець медичних послуг зобов'язаний здійснювати ведення відповідної медичної документації про лікування. Така документація має містити, зокрема, інформацію, зібрану в результаті попередніх розмов із пацієнтом, досліджень або консультацій, інформацію про згоду пацієнта й інформацію, що стосується послуг, які надаються. Виконавець зобов'язаний, отримавши розумну вимогу, надати пацієнтові, а якщо пацієнт перебуває у стані, який не дає йому змоги висловити свою волю, - особі чи організації, уповноваженій приймати рішення на користь пацієнта, доступ до документації; і якщо це розумно, відповідати на запитання щодо змісту документації. Якщо пацієнту завдано шкоди і він стверджує, що це є результатом того, що відповідальна особа не виконала обов'язок виявити професіоналізм і турботливість, то невиконання обов'язку проявити професіоналізм і турботливість, а також причинний зв'язок між цим порушенням і шкодою, що настає, презюмуються.
За загальними правилами доказування, визначеними статями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Апеляційний суд звертає увагу на специфіку тягаря доказування у справах щодо надання медичних послуг. Мають пред'являтися пропорційні вимоги до ступеня деталізації обставин справи, які надаються пацієнтами. Від пацієнтів не можна очікувати та вимагати точного володіння медичними знаннями. Вони не мають точного розуміння процесів лікування та необхідної кваліфікації для аналізу та надання обставин справи, що становлять предмет спору. З метою належної участі в цивільному процесі сторона не повинна мати професійні медичні знання. У зв'язку з цим сторона процесу, яка є пацієнтом, має право обмежитися доповіддю, що дасть змогу припустити про порушення зі сторони обслуговуючого персоналу в силу наслідків, що настали для пацієнта. Тому, з урахуванням принципу розумності, пацієнту, який звернувся до суду за захистом порушених прав, що полягають у завданні шкоди здоров'ю, слід тільки вказати на порушення, а далі тягар доказування покладається на медичну установу чи на лікаря. При цьому вказане не призводить до порушення принципу диспозитивності судового процесу, а навпаки слугує для забезпечення процесуальної рівності сторін.
Сторонами справи не оспорюється факт виникнення між ними цивільно-правових відносин, що пов'язані з наданням ФОП ОСОБА_2 позивачу стоматологічних послуг щодо лікування встановленого діагнозу - часткова вторинна адентія верхньої та нижньої щелеп справа.
Так, зі змісту позову вбачається, що позивач ОСОБА_1 стверджувала, що вона проходила лікування у ФОП ОСОБА_2 в стоматолігічній клініці «Вівадент» 05 квітня та 30 жовтня 2019 року, що визнавалося самим відповідачем. ОСОБА_1 стверджувала, що після цього лікування захворіла на гострий гепатит С з листопада 2019 року. При цьому ОСОБА_1 стверджувала, що могла бути інфікована лише лікарем ОСОБА_2 , оскільки на гострий гепатит С можливо інфікуватися лише під час хірургічного втручання, а за останні 5 років вона таким чином лікувалася лише у лікаря ОСОБА_2 в клініці «Вівадент».
Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 категорично заперечував інфікування ОСОБА_1 при наданні ним медичної допомоги. Надав дозвільні документи на здійснення ним медичної діяльності з надання стоматологічних послуг, журнали проведення дезінфекції та прибирання на робочому місці, проходження ним та медичною сестрою медичних оглядів, якими встановлено відсутність у них захворювань, зокрема на гепатит С, надав результати планових перевірок його діяльності, проведених уповноваженими органами, якими не виявлено порушень. Оскільки ОСОБА_1 не лікувалася в установленому законодавством порядку, не зверталася в уповноважені органи зі скаргами на інфікування гепатитом С, то її доводи не перевірялися, позапланові перевірки місця здійснення медичної діяльності лікарем ОСОБА_2 для розслідування такого факту не проводилися.
Питання, які є предметом доказування у цій справі потребують спеціальних знань в галузі медицини, а тому місцевий суд за клопотанням позивача призначив комплексну судово-медичну експертизу.
За матеріалами справи судово-медична експертна комісія Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації провела комплексну судово-медичну експертизу №08-254/2021/пп з 06 серпня 2021 року до 31 березня 2023 року, в якій надала оцінку всім доказам, що є в матеріалах справи. Проаналізувавши всі письмові докази, які подані сторонами та надані медичними установами на виконання ухвал суду першої інстанції про витребування доказів, експерта комісія зробила висновки: «за результатами вказаних ПЛР крові ОСОБА_1 неможливо заперечити, що остання була інфікована вірусним гепатитом С станом на січень 2020 року. Проте оскільки дані щодо амбулаторного чи стаціонарного лікування у зв'язку з інфікуванням на вірусний гепатит С відсутні, а надані матеріали справи не містять жодних медичних даних, зокрема і станом на 17 січня 2020 року та/або на 04 лютого 2020 року, щодо скарг, об'єктивного клінічного статусу в динаміці, тощо, - надати повну і обґрунтовану відповідь на питання, чи хворіла ОСОБА_1 на вірусний гепатит С впродовж 2019-2020 роки не уявляється можливим. Поряд з цим, обсяг лабораторних досліджень, виконаних ОСОБА_1 в січні 2020 року не дозволяє зробити висновок відносно тривалості захворювання, строках інфікування, характеру захворювання (гострий, хронічний перебіг, можливість реактивації)»; «виходячи з аналізу наданої медичної документації і матеріалів справи, а також з огляду на сутність відповідей на питання №№ 1, 7, 8, ухвали суду, в даному випадку відсутні об'єктивні судово-медичні дані, які б могли свідчити на користь можливого інфікування позивачки ОСОБА_1 на гепатит С під час її лікування в стоматологічній клініці «Вівадент» впродовж 2019 року».
Враховуючи специфіку спірних правовідносин, які потребують наявності спеціальних знань, слід зауважити, що ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції сторони справи не зверталися з клопотаннями щодо проведення додаткової або повторної експертизи у порядку статті 113 ЦПК України.
Крім того, відповідач до суду першої інстанції надав докази щодо відсутності встановлення факту порушення ним порядку та вимог здійснення лікувальної діяльності, що б могли призвести до інфікування позивача гепатитом С.
Відтак, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду, що наявними у матеріалах справи доказами не доведено обставини, які є підставою для відповідальності ФОП ОСОБА_2 , достовірно не доведено заподіяння шкоди ОСОБА_1 - інфікування її в жовтні 2019 року на гострий вірусний гепатит С, наявність причинного-наслідкового зв'язку між погіршенням стану її здоров'я та лікуванням у ФОП ОСОБА_2 , а також вини останнього, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Олійник Л.М., а рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 січня 2025 року - залишити без змін.
Щодо судових витрат
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Олійник Лілія Михайлівна, - залишити без задоволення.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 31 липня 2025 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Т.В. Одринська
О.О. Панченко