Справа № 355/1298/25
Провадження № 2/355/867/25
28 липня 2025 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка цивільну справу з позовом представника позивача ОСОБА_2 адвоката Куценко Наталії Володимирівни до Баришівської селищної ради про визнання права на спадкове майно.
До суду звернувся представник позивача ОСОБА_2 адвокат Куценко Н.В. з позовною заявою у якій просить визнати за позивачем ОСОБА_2 право власності на земельну частку(пай) №718, яка перебуває у колективній власності ВАТ «Березанське» розміром 2,2900 га кадастровий номер 3220282800:07:033:0718, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Коржівського старостинського округу Баришівської селищної ради Броварського району Київської області в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свою позовну заяву представник позивача ОСОБА_4 обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 .. Після смерті відкрилась спадщина до складу якої входить право на земельну частку (пай) № НОМЕР_1 , яка перебуває у колективній власності ВАТ «Березанське» розміром 2,2900 га кадастровий номер 3220282800:07:033:0718, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Коржівського старостинського округу Баришівської селищної ради Броварського району Київської області. в шестимісячний термін позивач ОСОБА_2 звернулась до Березанської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після батька ОСОБА_3 .. Нещодавно позивач звернулась до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на своє ім'я куди входила і земельна ділянка на яку за життя мав право батько позивача була отримана відмова. Відмову нотаріус обґрунтував тим, що не подана відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, а саме: сертифікат на право на земельну частку (пай).Сертифікат на право на земельну частку(пай) виданий на ім'я батька позивача в неї відсутній. З таких обставин позивач вимушена звернутися до суду.
Позивач ОСОБА_2 до судового засідання не заявилась, передала свої повноваження адвокату Куценко Н.В.
Представник позивача адвокат Куценко Н.В. до судового засідання не з'явилась, однак повідомила про можливість розгляду справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує просить задовольнити.
Представник відповідача від Баришівської селищної ради до судового засідання не з'явився, однак повідомив про можливість розгляду справи за його відсутністю позовні вимоги визнає. Відзиву стосовно позовної заяви надано не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи у повному об'ємі обсязі, суд приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог, з таких підстав:
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно ч.1 ст.2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України слід, що кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 13 ЦПК України слід, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За ч.1 ст.16 ЦК України слід, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За ст. 76 ЦПК України « Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі і показаннями свідків.»
Відповідно до ст. 89 ЦПК України «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).»
З копії паспорта позивача ОСОБА_2 слід, що вона є громадянкою України.(а.с.7-8)
З копії свідоцтва про народження слід, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №128, батьками її є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .(а.с.10)
З копії свідоцтва про шлюб слід, що ОСОБА_7 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 16 червня 1995 року, актовий запис №63 у відділі актів громадського стану Березанського міськвиконкому Київської області. Після реєстрації прізвище чоловіка ОСОБА_3 , дружини ОСОБА_2 .(а.с.11)
З копії свідоцтва про смерть слід, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 59 років, актовий запис №59, місце смерті місто Березань Київської області.(а.с.6)
Згідно довідки начальника Управління благоустрою, комунальної власності та містобудування від 27 червня 2025 року слід, що за ОСОБА_3 рахується земельна частка (пай) № НОМЕР_1 площею 2,2900 га кадастровий номер 3220282800:07:033:0718 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Коржівської старостинського округу Баришівської селищної ради Броварського району Київської області.(а.с.12)
З інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку слід, що право власності на земельну ділянку площею 2,29 га місце розташування Київська область Баришівська селищна рада, Коржівський старостинський округ, ділянка №718 номер сертифіката та дата видачі відсутня.(а.с.13-14)
З копії довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості розмір частки, що оцінюється 22900 кв.м. кадастровий номер 3220282800:07:033:0718 цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва оціночна вартість 82748,97 гривень. (а.с.16-17)
З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11 червня 2025 року завідуючої Березанської державної нотаріальної контори Ніни Тищенко слід, що позивачу ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), що перебуває у колективній власності ВАТ «Березанське» Броварського району Київської області та належало ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.(а.с.15)
Судом досліджена копія спадкової справи №100/99 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , а саме: заяву ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , копія смерті ОСОБА_3 , свідоцтва про одруження ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 ,копію свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , довідка з місця реєстрації ОСОБА_3 , копія свідоцтва про право власності на житло ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , копія довідки характеристики на квартиру, копія свідоцтва про право на спадщину від01 вересня 1999 року після смерті ОСОБА_3 (а.с.31-40)
Згідно роз'яснень Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року, при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилася і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм Цивільного Кодексу 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України Цивільний Кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності застосовуються норми Цивільного Кодексу Української РСР в ред. 1963 року.
Відповідно до ч.1 ч.2 ст.524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) встановлено, що-спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
В силу ст. 525 ЦК УРСР ( в редакції1963 року) слід, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, факт і дата якої стверджується свідоцтвом органів загсу або іншим документом у передбачених законодавством випадках. При оголошенні спадкодавця померлим таким часом є день, визнаний рішенням суду датою смерті громадянина, який пропав без вісті за обставин, що загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, або день набрання законної сили рішенням про оголошення спадкодавця померлим, якщо дата його смерті судом не визначалася. Сам факт пропажі громадянина без вісті або визнання його судом безвісно відсутнім не тягне за собою відкриття спадщини.
Як слід з ст.529 ЦК УРСР (1963 року) слід, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР ( 1963 року), не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина вважається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Прийняття спадщини підтверджується різними діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини вони фактично вступили у володіння ( користування, розпорядження) спадковим майном.
Відповідно до п.1п.2 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР( в редакції 1963року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття.
Як слід з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» №4 від 24 червня 1983 року, що передбачений ст. 549 Цивільного кодексу України шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.
Як слід з ч.1 ст.316 ЦК України « Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.»
За ч.1 ст.319 ЦК України «Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.»
За ч.1 ст.317 ЦК України «Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.»
За ч.1 ст. 321 ЦК України «Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.»
За ч.1 ст.328 ЦК України «Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.»
За ст. 392 ЦК України слід, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За ст.1216 ЦК України слід, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За ст. 1217 ЦК України слід, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст.1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в наслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст. 1258 ЦК України слід, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно ч.1 ст.1261 ЦК України слід, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Як слід з п.10 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах спадкування» право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
За п.11 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах спадкування» слід, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що свідчить таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акту про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Згідно п.2 п.5 Указу Президента України №720/95 від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.
Відповідно до ч.10 ст.5 Земельного кодексу України 1990 року слід, що право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо у спадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства. За відсутності спадкоємців переважне право на земельну частку мають члени цих підприємств, кооперативів і товариств.
Отже, як було встановлено судом, позивач ОСОБА_2 після смерті свого батька стала спадкоємцем першої черги, під час оформлення спадкового майна отримала від нотаріуса відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку пай, оскільки не змогла надати правовстановлюючий документи на неї. Суд оцінюючи надані докази приходить до висновку, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що свідчить на таке право є списки ВАТ «Березанське» до яких був включений і батько позивача ОСОБА_3 який у свій час при житті не зміг отримати сертифіката на земельну частку (пай), позивач не відмовився від прийняття спадщини за законом і право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємця - позивача на загальних підставах із збереженням її цільового призначення. З таких підстав позовні вимоги представника позивача ОСОБА_2 адвоката Куценко Н.В. законні та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 п.1ч.2 ст.141 ЦПК України слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Представник позивача у своїх позовних вимог не просив стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору під час подання позову до суду, з таких підстав повернення судового збору судом не розглядався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,4,12,13,81,89,141,229,263-265, 293 ЦПК України, ст.ст.316, 317, 319, 321, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1261, 1268 ЦК України,ст.ст.524,525,529,548,549 ЦК УРСР,-
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_2 адвоката Куценко Наталії Володимирівни до Баришівської селищної ради про визнання права на спадкове майно, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (картка платника податків НОМЕР_2 ) право на земельну частку (пай) №718, яка перебуває у колективній власності ВАТ «Березанське» розміром 2,2900 га кадастровий номер 3220282800:07:033:0718 цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Коржівського старостинського округу Баришівської селищної ради Броварського району Київської області в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 06 серпня 2025 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов