Справа № 285/3963/25
провадження № 2/0285/1868/25
31 липня 2025 року м. Звягель
Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Мозговий В.Б., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
22.07.2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 29.07.2025 року мені передано зазначену справу.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У рішенні ЄСПЛ від 09.11.2006 р. у справі «Білуга проти України» зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Згідно із ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Відповідно до п. 2.5. Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідач є чоловіком заступника керівника апарату Звягельського міськрайонного суду Зубар І.М, а тому зазначені обставини можуть викликати сумніви у стороннього спостерігача у моїй неупередженості при розгляді справи, а відтак заява про самовідвід підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суддя, -
Заяву про самовідвід судді Мозгового Володимира Борисовича задовольнити.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, а також заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, передати до канцелярії суду для повторного розподілу між суддями Звягельського міськрайонного суду Житомирської області в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 14 та ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Б. Мозговий