ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
06 серпня 2025 року Справа № 924/365/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Мельника О.В.
судді Петухова М.Г.
секретар судового засідання Новосельська О.В.
за участю представників сторін:
позивача: Кравчук С.П. адвокат
відповідача 1: не з"явився
відповідача 2: Щавінська Т.А. адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 у справі №924/365/24 в частині припинення податкової застави нежитлового приміщення 1б по вул.Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження 25.10.2019, номер запису про обтяження: 33854499, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49362436 від 25.10.2019 (суддя Кочергіна В.О., м.Хмельницький, повний текст складено 25.04.2025)
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1"
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Середина"
2. Головного управління ДПС у Хмельницькій області
про: - скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно на нежитлове приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3кв.м.;
- витребування у ТОВ "Золота Середина" нежитлового приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3 кв.м.,
- припинення податкової застави нежитлового приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м.Хмельницький
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Середина" та до Головного управління ДПС у Хмельницькій області з урахуванням заяви (вх.№05-08/638/25) про зміну предмета позову про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно (з відкриттям розділу) Олійника Вадіма Вікторовича, комунального підприємства "Спецбудресурс" Хмельницької районної ради Хмельницької області №36856894 від 31.08.2017 про державну реєстрацію права особистої приватної власності ТОВ "Золота Середина" на нежитлове приміщення 1б по вул.Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3 кв.м.; витребування у ТОВ "Золота Середина" на користь (у власність) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" нежитлове приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3 кв.м., підстава для державної реєстрації: рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно (з відкриттям розділу) Олійника Вадіма Вікторовича, комунального підприємства "Спецбудресурс" Хмельницької районної ради Хмельницької області №36856894 від 31.08.2017; припинення податкової застави нежитлового приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження 25.10.2019, номер запису про обтяження: 33854499, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49362436 від 25.10.2019.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 у справі №924/365/24 позов задоволено.
Не погоджуючись частково з ухваленим рішенням, Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулось до суд з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 року по справі №924/365/24 в частині припинення податкової застави нежитлового приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження 25.10.2019, номер запису про обтяження: 33854499, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49362436 від 25.10.2019. Прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" в частині припинення податкової застави нежитлового приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м.Хмельницький, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження 25.10.2019, номер запису про обтяження: 33854499, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49362436 від 25.10.2019.
Ухвалою суду від 16.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 у справі №924/365/24 та розгляд апеляційної скарги призначено на 06 серпня 2025 року.
18 липня 2025 року представником Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" (далі за текстом - ОСББ «Форест 1») через систему «Електронний суд» подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд апеляційну скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 року в справі №924/365/24 без змін. Стягнути з Головного управління державної податкової служби у Хмельницькій області на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Форест 1» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні 06.08.2025 підтримала доводи апеляційної скарги та надала відповідні пояснення. Просила суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 року по справі №924/365/24 в частині припинення податкової застави нежитлового приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження 25.10.2019, номер запису про обтяження: 33854499, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49362436 від 25.10.2019 та прийняти в цій частині рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. Поряд з цим, просила відмовити у задоволенні заяви представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" адвоката Кравчук С.П. про стягнення з Головного управління ДПС у Хмельницькій області витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
В судовому засіданні 06.08.2025 представник позивача доводи апеляційної скарги заперечила та надала відповідні пояснення. Просила суд апеляційну скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 року в справі №924/365/24 без змін. Стягнути з Головного управління державної податкової служби у Хмельницькій області на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Форест 1» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.
В судове засідання 06.08.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Золота Середина" свого представника не направило, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлено належним чином, причини неявки суду не повідомило.
Згідно ч.12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Північно-західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,
1. Зміст рішення суду першої інстанції.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги зазначив, що визначальним для правильного вирішення цього спору є з'ясування та визначення правового режиму спірного приміщення у багатоквартирному будинку, а саме встановлення, чи належить спірне приміщення до числа допоміжних, чи є нежитловим приміщенням в структурі житлового будинку, з урахуванням характеристик такого приміщення. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №904/5047/18, від 17.11.2021 у справі №904/663/19, від 13.04.2021 у справі №916/2961/18.
Для визначення правового режиму спірного приміщення судом першої інстанції призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу.
Відповідно до висновку судового експерта Власюка В.В. №1171/024 приміщення 1б (номер ІІ відповідно до технічного паспорта від 14.04.2015 на багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Лісогринівецькій 18-Б) площею 7,3кв.м. на першому поверсі багатоповерхового будинку по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницькому, виходячи з його функціонального призначення, а також даних матеріалів технічної інвентаризації та документів про приймання в експлуатацію об'єкта будівництва, які надані на дослідження в складі матеріалів справи, належить до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницькому.
Поряд з цим, суд першої інстанції відзначив, що у даній справі відсутні докази того, що спірне приміщення будувалося не як допоміжне приміщення, а як нежитлове приміщення в багатоквартирному будинку, що не належать до житлового фонду, тобто є самостійним об'єктом нерухомого майна, з іншим призначенням, ніж допоміжне приміщення.
Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, відсутність доказів віднесення приміщення 1б, загальною площею 7,3кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул.Лісогринівецька, буд. 18-Б до нежитлового приміщення, яке не належать до житлового фонду, тобто є самостійним об'єктом нерухомого майна, з іншим призначенням, ніж допоміжне приміщення, враховуючи наведені висновки Верховного Суду, суд першої інстанції дійшов висновку про належність спірного приміщення до допоміжних приміщень.
Разом з тим, судом першої інстанції встановлено наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права власності на спірне приміщення за ТзОВ "Золота середина" , що є підставою для застосування ст.387 ЦК України, відповідно позовні вимоги в частині витребування майна є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.
Крім того, з огляду на встановлені у справі обставини щодо належності спірного приміщення до спільної сумісної власності співвласників у багатоквартирному будинку за адресою: м. Хмельницький, вул. Лісогринівецька 18-Б, суд першої інстанції дійшов висновку, що державна реєстрація права власності на приміщення 1б, загальною площею 7,3кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Лісогринівецька, буд. 18-Б за ТзОВ "Золота середина" підлягає скасуванню, як така, що порушує права позивача.
Поряд з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що факт скасування державної реєстрації права власності ТзОВ "Золота середина" на приміщення 1б, загальною площею 7,3кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Лісогринівецька, буд. 18-Б, як наслідок є підставою для припинення наявного в Державному реєстрі обтяження спірного майна - приміщення 1б, загальною площею 7,3кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Лісогринівецька, буд. 18-Б, а саме права податкової застави, оскільки предметом податкової застави може бути виключно майно, яке на законних підставах належить платнику податку.
Щодо заяви ТОВ "Золота Середина" про застосування позовної давності, судом першої інстанції зазначено наступне.
Зважаючи на те, що реєстрація права власності на спірне приміщення відбулась 31.08.2017, трирічний строк позовної давності мав би закінчитись 31.08.2020, однак 02.04.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким строк позовної давності продовжено на час дії карантину, який було введено з 12.03.2020 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211"Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-19" та відмінено на всій території України з 24 години 00 хвилин 30.06.2023, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". При цьому відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Станом на 11.11.2024р. воєнний стан в України не скасовано.
Таким чином, викладеним спростовуються твердження ТОВ "Золота Середина" щодо пропуску ОСББ "Форест 1" строку позовної давності та наявності підстав застосування наслідків її пропуску.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншого учасника справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач 2 посилається на те, що оскаржуване рішення в частині припинення податкової застави нежитлового приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження 25.10.2019, номер запису про обтяження: 33854499, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49362436 від 25.10.2019 прийнято з неправильним застосуванням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та з невідповідністю висновків суду обставинам справи, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.
Скаржник зазначає, що згідно даних ІКС «Податковий блок» у платнику ТОВ «Золота середина» (код ЄДРПОУ 39083168) наявний податковий борг на загальну суму 1 511 854,97 грн. внаслідок несплати грошового зобов'язання в установлені законодавством строки. Відповідачем 2 була винесена та надіслана відповідачу 1 податкова вимога форми «Ю» від 05 вересня 2019 року №141722-58, яку направлено засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» на податкову адресу ТОВ «Золота середина» рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідач 2 зазначає, що враховуючи приписи Податкового кодексу України, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безпосереднього існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту повного погашення податкового боргу платником по всіх податках та зборам. При цьому грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількістю, так і за видами податків, Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатися відкликаною, а у разі виникнення у майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.
Керуючись положеннями статті 89 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) сформовано рішення про опис майна у податкову заставу № 974/10/22-01-58-07-19 від 09.09.2019 року. На виконання приписів ст. 91 ПК України та Розділу ІІ Порядку застосування податкової застави податковими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2017 року №586 «Про затвердження Порядку застосування податкової застави податковими органами» (далі за текстом - Наказ №586), податковим керуючим складено акт опису майна у податкову заставу № 150/25 від 22 жовтня 2019 року. Актом опису від 22.10.2019 року №150/25 описано у податкову заставу майно, яке належить ТОВ «Золота середина» на праві власності, а саме: нежитлове приміщення площею 7.3 кв.м. за адресою м. Хмельницький, вул. Лісогринівецька, буд. 18-Б, приміщення 1б. 25.10.2019 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про обтяження за № 33854499 на підставі акту опису майна №150/25 від 22 жовтня 2019 року, вид обтяження - податкова застава. Станом на 14.05.2025 податковий борг зазначеного платника податків не погашений. На виконання положень статті 95 Податкового кодексу України, контролюючим органом проводилися заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок стягнення коштів з рахунків та за рахунок майна боржника. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.12.2023 року по справі №560/17795/23 надано дозвіл Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області на погашення суми податкового боргу ТОВ «Золота середина» в розмірі 600281,89 гривень за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі відповідно до Акту опису майна № 150/25 від 22.10.2019 року. Рішення суду набрало законної сили 11.01.2024 року.
Враховуючи вищевикладене, скаржник вважає, що оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Золота Середина» не вчиняються жодні дії для добровільного погашення податкового боргу, а тому підстав для звільнення майна з податкової застави передбачених статтею 93 Податкового кодексу України немає. Таким чином, відповідач 2, вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовної заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" в частині припинення податкової застави нежитлового приміщення 1б по вул.Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження 25.10.2019, номер запису про обтяження: 33854499, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49362436 від 25.10.2019.
Позивач, заперечуючи доводи відповідача 2 у відзиві на апеляційну скаргу, зазначив, що з врахуванням матеріалів справи, належних і допустимих доказів судом першої інстанції встановлено, що спірне приміщення належить до допоміжних приміщень, що не оскаржується і не заперечується ГУ ДПС у Хмельницькій області. Таким чином, за наявності у спірного приміщення (нежитлове приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м.Хмельницький, яке зареєстровано на праві власності за ТОВ «Золота середина») режиму допоміжного приміщення, воно перебуває у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку в силу закону, представником яких є ОСББ «Форест 1». Як наслідок, власником спірного приміщення виступають співвласники багатоквартирного будинку по вул. Лісогринівецькій, 18Б та вул. Лісогринівецькій 18 А. Позивач зазначає, обтяження належного усім співвласникам багатоквартирного будинку на праві власності майна податковою заставою є неправомірним, оскільки як станом на дату ухвалення рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі №560/17795/23 за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота Середина»; на дату складання ГУ ДПС у Хмельницькій області акту опису майна 22.10.2019 року, та дату державної реєстрації обтяження у вигляді податкової застави 25.10.2019 року, так і станом на дату звернення позивача з позовом до суду, і на теперішній час, спірне приміщення не є власністю ТОВ «Золота Середина», а перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Тому ГУ ДПС України не мало та не має законних підстав для встановлення обмежень володіти, розпоряджатися та/або користуватися спірним майном, а отже обтяження податковою заставою є неправомірним та таким, що підлягає припиненню.
Позивач вважає, оскільки при скасуванні рішення державного реєстратора податкова застава на це приміщення не скасовується автоматично, та враховуючи, що скасувати вказану заставу у позасудовому порядку не передбачено Податковим кодексом України, тому заявлення вищевказаної вимоги є ефективним способом захисту порушених прав позивача та необхідним задля уникнення повторного звернення до суду.
Разом з тим, позивач звертає увагу суду що останнім в позові обґрунтовано, що обтяження належного на праві спільної сумісної власності нерухомого майна податковою заставою порушує право власності та створює перешкоди в здійсненні права користування та розпорядження майном чим порушує статтю 391 Цивільного кодексу України. Відтак, цей спір не є публічно-правовим, а походить з відносин пов'язаних з правом власності. Позивач та мешканці будинку, як співвласники спірного майна, є особами, які не відповідають за зобов'язаннями перед бюджетом у правовідносинах зі сплати податків, має право на вільне розпорядження своїм майном та право вимагати від інших осіб не порушувати його повноважень власника та не створювати йому перешкод щодо здійснення цих правомочностей, які в спірних правовідносинах носять триваючий характер і наявні на момент подання позову. За цих обставин, враховуючи, що допоміжне приміщення, належне на даний час на праві власності усім співвласникам багатоквартирного будинку за законом, не може бути використане для погашення податкового боргу інших осіб, а податкова застава на це приміщення має бути припинена відповідно до вищевказаних норм закону за даним позовом позивача.
Відповідач 1 правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Згідно ч.3 ст. 263 ГПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.3, 1.5 Статуту, затвердженого установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку, оформлені протоколом №1 від 12.04.2016 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 та №18Б, що розташовані: м. Хмельницький, вул. Лісогринівецька, відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Об'єднання діє відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", чинного законодавства України та цього Статуту. Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, що належать об'єднанню як юридичній особі, від свого імені виступає учасником правовідносин, набуває майнові немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об'єднання не несе відповідальності за зобов'язаннями співвласників, як і співвласники не несуть відповідальності за зобов'язаннями Об'єднання (а.с. 20-26 т.1).
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 27.04.2016 року проведено державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" (29027, м. Хмельницький, вул. Лісогринівецька, буд. 18А, код 40453605) (а.с. 18 т.1).
Рішенням загальних зборів ОСББ "Форест 1", оформленого Протоколом №2 від 12.05.2016, співвласниками квартир (145 осіб із загальної кількості власників квартир 192 особи), окрім іншого, прийнято рішення прийняти будинки за адресою: по вул. Лісогринівецька 18-А, Лісогринівецька 18-Б та прибудинкову територію на баланс ОСББ "Форест 1" (а.с.28-32 т.1).
У зв'язку із тим, що Споживчий кооператив «Озерний-5» відмовлявся передавати технічну документацію на багатоповерхові житлові будинки за адресами: вул. Лісогринівецька, 18А у м.Хмельницький, вул. Лісогринівецька, 18Б у м.Хмельницький, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" звернулось до Господарського суду Хмельницької області із позовною заявою (справа №924/1153/16). Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.02.2017 року у справі №924/1153/16 зобов'язано Споживчий кооператив "Озерний-5" (код 39617285) передати за актом приймання-передачі Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" (м. Хмельницький, вулЛісогринівецька, 18А, код 40453605) оригінал технічної та іншої документації на будинки 18А та 18Б по вул.Лісогринівецькій у м. Хмельницькому, а саме проектно-кошторисну документацію з схемами влаштування внутрішньобудинкових мереж водопостачання, каналізації, газо-, електропостачання, тощо, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, паспорти ліфтового господарства, акти приймання-передачі житлового будинку з балансу на баланс (а.с.34-36 т.1). Вказане судове рішення набрало законної сили 27.02.2017 року, видано судовий наказ.
Водночас, під час розгляду справи №924/1153/16 згідно Акту приймання-передачі документів від 10.02.2017 Споживчий кооператив "Озерний-5" в особі Герасимчук С.С., яка діє на підставі довіреності №10 від 22.12.2016 передав, а ОСББ "Форест 1", в особі заступника директора Недобори О.О., який діє на підставі Статуту прийняло оригінали технічних паспортів на багатоповерхові житлові будинки з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: м.Хмельницький, вул. Лісогринівецька 18-А, Лісогринівецька 18-Б (а.с. 33 т.1).
Проте, позивач зазначає, що на виконання вказаного рішення суду проектно-кошторисну документацію зі схемами влаштування внутрішньобудинкових мереж водопостачання, каналізації, газо-, електропостачання, тощо, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, паспорти ліфтового господарства, акти приймання-передачі житлового будинку з балансу на баланс передано не було.
31 серпня 2017 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Спецбудресурс» Хмельницької районної ради Олійником В.В. за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прийнято рішення провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на нежитлове приміщенн, що розташований Хмельницька область, м.Хмельницький, вул. Лісогринівецька, буд. 18-Б, приміщення 1б, за суб'єктом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Золота середина» (а.с.43 т.1).
Вказані обставини підтверджуються, інформаційною довідкою №364896473 від 07.02.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, за ТОВ "Золота Середина" (код ЄДРПОУ 39083168) 31.08.2017 проведено державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення 1б, загальною площею 7,3кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Лісогринівецька, буд. 18-Б. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1340018668101, Державний реєстратор: Олійник Вадім Вікторович. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжено (з відкриттям розділу), індексний номер 36856894 від 31.08.2017. Документи, подані для реєстрації: довідка серія та номер: 97/1-Д, виданий 30.08.2017, видавник: ЖБК "Форест 1А", витяг зі списку, серія та номер: 98/3-В, виданий 30.08.2017, видавник: ЖБК "Форест 1А" (а.с.10 т.1).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №186311785 від 25.10.2019 за нерухомим майном: нежитлове приміщення, об'єкт житлової нерухомості загальною площею 7, кв.м. за адресою: Хмельницька область, м.Хмельницький, вул. Лісогринівецька, буд.18-Б, приміщення 1б зареєстровано обтяження: податкова застава. Підстава виникнення: рішення про опис майна у податкову заставу, серія та номер 974/10/22-01-58-07-19, виданий 09.09.2019, видавник: Головне управління ДПС у Хмельницькій області; Акт опису майна, серія та номер: 150/25, виданий 22.10.2019, видавник: Головне управління ДПС у Хмельницькій області. Обтяжувач: Головне управління ДПС у Хмельницькій області; боржник: ТОВ «Золота середина» (а.с.77-78 т.1).
В грудні 2023 року Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Форест 1» стало відомо, що приміщення загального користування номер II на першому поверсі, площею 7,3 кв.м. по вул. Лісогринівецькій, буд.18Б у м. Хмельницький, яке належить співвласникам багатоквартирного будинку на праві спільної сумісної власності, перебуває у податковій заставі та підлягає реалізації.
Поряд з цим, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі №560/17795/23 за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота Середина» надано дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 600 281,89 гривень за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі (а.с.37, 74-76 т.1).
Позивач зазначає, що згідно технічного паспорта на будинок по вул. Лісогринівецька, 18Б у м. Хмельницький (а.с.13-17 т.1), а саме, згідно поверхового плану, журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень, спірне приміщення номер II на першому поверсі площею 7,3 кв.м. є приміщенням загального користування. Цим приміщенням володіють та користуються усі співвласники квартир у багатоквартирному будинку на праві спільної сумісної власності, воно перебуває у їх фактичному володінні та юридичному володінні в силу закону, приміщення не може бути поділено між співвласниками та не може бути виділено в натурі повністю або частково. У цьому приміщенні знаходиться електричне обладнання насосної станцій, обладнання відеонагляду для обслуговування двох будинків по вул. Лісогринівецька, 18Б та вул.Лісогринівецька, 18А у м. Хмельницький, інвентар, техніка (газонокосарка) та інструменти для обслуговування будинку. Це допоміжне приміщення призначене для обслуговування потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку, воно не має окремого входу/виходу, не є ізольованим, відтак, не може бути самостійним об'єктом права власності, чи мати статус нежитлового приміщення з іншим функціональним призначенням.
Згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації загальна площа нежитловнх приміщень у будинку - 1133,6 кв.м., при цьому функціональне призначення всіх нежитловнх приміщень - допоміжні (744,6 кв.м.), підсобні (комори, кладові) -389,0 кв.м., жодного приміщення, яке будувалось із іншим функціональним призначенням (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо) в декларації не зазначено (а.с.11-12 т.1).
Таким чином, ОСББ «Форест 1» вважає, шо приміщення загального користування номер II на першому поверсі площею 7,3 кв.м. по вул. Лісогринівецькій. 6уд.18Б у м. Хмельницький протиправно перейшло у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота Середина» та за останнім проведено державну реєстрацію прав на вказане приміщення як на нежитлове приміщення 1б.
13 лютого 2024 року відділ державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради надав представнику позивача на запит документи, які стали підставою для державної реєстрації права власності за ТОВ «Золота Середина» на нежитлове приміщення №16 по вул. ЛІсогринівецькій,18Б в м.Хмельницькому, загальною площею 7,3 кв.м.: копію технічного паспорта на нежитлове приміщення №16 по вул. Лісогринівецька, 18Б, виготовленого ФОП Юрчишиним І.П. 30.07.2017 рок у: копію витягу зі Списку членів ЖБК «Форест 1-А №98/3-В від 30.08.2017 року, копію довідки №97/1-Д від 30.08.2017 року про сплату внеску на будівництво нежитлового приміщення №16 загальною площею 7,3 кв.м. на першому поверсі 2 черги комплексу багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Лісогринівецькій 18Б в м. Хмельницькому; копію рішення державного реєстратора Олійника Вадіма Вікторовича, комунального підприємства «Спецбудресурс» Хмельницької районної ради Хмельницької області №36856894 від 31.08.2017 року про державну реєстрацію прав на нежитлове приміщення 16 по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький за Товариством з обмеженою відповідальністю «Золота Середина» (а.с. 38-43 т.1).
01 квітня 2024 року комісією ОСББ «Форест 1» у складі голови комісії: голови правління ОСББ «Форест 1» Патласової К.С.; власника квартири АДРЕСА_2 , секція Б Снігурова В.А.; власника квартири №7, секція Б Євтух С.М. здійснено обстеження приміщення за адресою: м.Хмельницький, вул. Лісогринівецька, буд.18-Б, приміщення ІІ. У результаті обстеження комісією встановлено: Місцезнаходження об'єкту, що обстежений: приміщення загального користування, розташоване в нижній частині першого поверху, без ізольованого, окремого входу. Вхід до об'єкту здійснюється через коридор загального користування багатоповерхового будинку. В ньому знаходиться: насосне електрообладнання, обладнання відео нагляду для обслуговування 2-х будинків. Приміщення використовується для збереження технічного майна (газонокосарки, тримера, тощо) інструментів, інвентаря, будматеріалів, тощо. Згідно технічного паспорту, даний об'єкт є приміщенням загального користування,, в якому розміщенні шафи з електронним блоком, пультом управління для безперебійної роботи насосної установки. Насосна станція підвищення тиску необхідна для подачі води до 12 поверху, без якої унеможливлює водопостачання на верхні поверхи 2-х будинків. Це єдине належне допоміжне приміщення для електронного обладнання за параметрами вологості (через відсутність аварійних проривів водопостачання, кондесату), температури (спеціально монтовано та підключено опалення) та вентиляції. Загальна площа приміщення, що обстежується - 7,3 м2. За висновками робочої групи: Обстежене приміщення не має окремого входу/виходу та не являється самостійним об'єктом нерухомості. Згідно технічного паспорту, за призначенням є приміщення загального користування. Найважливіше призначення даного приміщення - знаходження в ньому електронного обладнання з блоком управління для насосної станції підвищення тиску води для забезпечення водопостачання води на верхні поверхи для мешканців 2-х будинків. ОСББ «Форест 1», з 2016 року, використовує у своїй господарській діяльності даний об'єкт, як технічне приміщення, з призначенням для обслуговування не лише 2-х будинків, а і для підвищення життєвого комфорту та задоволення побутових потреб усіх власників квартир, пов'язаних з їх життєзабезпеченням. Це є допоміжне приміщення загального користування (а.с.47 т.1).
Вищевказані обставини стали підставою для звернення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" до Господарського суду Хмельницької області з позовом у даній справі.
В матеріалах справи також наявний висновок судового експерта Власюка В.В. №1171/024, складений за результатами призначеної судом першої інстанції будівельно-технічної експертизи (а.с. 225-244 т.1).
Судовому експерту на вирішення експертизи було поставлено наступні питання:
- яке функціональне призначення приміщення 1 б (номер II відповідно до технічного паспорта від 14.04.2015 року на багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Лісогринівецькій 18-Б) на першому поверсі багатоквартирного будинку по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3 кв.м.?
- чи належить приміщення 1 б (номер II відповідно до технічного паспорта від 14.04.2015 року на багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Лісогринівецькій 18-Б) на першому поверсі багатоквартирного будинку по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3 кв.м. до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький ?
Судовим експертом Власюком В.В. зроблено наступні висновки:
По першому питанню: функціональним призначенням приміщення 1б (номер ІІ відповідно до технічного паспорта від 14.04.2015 на багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Лісогринівецькій 18-Б) на першому поверсі багатоповерхового будинку по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницькому, площею 7,3кв.м., виходячи з фактичного використання, розміщення інженерних мереж та об'ємно-планувального рішення, є забезпечення експлуатації внутрішньо-будинкових систем (засобів управління насосною установкою підвищення тиску в системі холодного водопостачання та засобів управління системою відеоспостереження) багатоквартирного житлового будинку по вул. Лісогринівецькій, 18Б в м. Хмельницькому.
По другому питанню: приміщення 1б (номер ІІ відповідно до технічного паспорта від 14.04.2015 на багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Лісогринівецькій 18-Б) на першому поверсі багатоповерхового будинку по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницькому, площею 7,3кв.м., виходячи з його функціонального призначення, а також даних матеріалів технічної інвентаризації та документів про приймання в експлуатацію об'єкта будівництва, які надані на дослідження в складі матеріалів справи, належить до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницькому.
4. Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин та правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги
Як вбачається з апеляційної скарги Головне управління ДПС у Хмельницькій області оскаржує рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 у справі №924/365/24 в частині припинення податкової застави нежитлового приміщення 1б по вул.Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження 25.10.2019, номер запису про обтяження: 33854499, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49362436 від 25.10.2019. В решті вказане рішення відповідачем 2 не оскаржується.
Проте, колегія суддів відзначає, що приписами ч.4 ст.269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.
Предметом позову у даній справі є матеріально-правові вимоги ОСББ "Форест 1" до ТОВ "Золота середина" та ГУ ДПС у Хмельницькій області про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно на нежитлове приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3кв.м.; витребування у ТОВ "Золота Середина" нежитлового приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3 кв.м., припинення податкової застави нежитлового приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м.Хмельницький.
Позов обґрунтовано тим, що приміщення 1б, розташоване по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3кв.м. за своїм функціональним призначенням належить до допоміжних, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців і не могло перейти у власність ТзОВ "Золота середина". Оскільки право власності зареєстроване за ТзОВ "Золота середина" протиправно, відповідно, означене приміщення не може бути обтяжене податковою заставою за боргами ТзОВ "Золота середина".
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з приписами статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
В силу статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).
Статтею 355 Цивільного кодексу України визначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, незаборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
За умовами частин першої, другої статті 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.
Частиною першою статті 369 Цивільного кодексу України унормовано, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, регулюються Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
В силу приписів пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.
Згідно з пунктами 5, 6 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
У пунктах 2, 3 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна.
Статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.
Частиною четвертою статті 4 Житлового кодексу України встановлено, що до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Згідно з положеннями Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005, допоміжні приміщення житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.
В силу приписів пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Офіційне тлумачення вищезазначеної норми наведено у рішенні Конституційного Суду України №4-рп/2004 від 02.03.2004 у справі за конституційним зверненням ОСОБА_1 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) зі змінами згідно з рішенням Конституційного Суду України №14-рп/2011 від 09.11.2011 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Відповідно до зазначених рішень положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" треба розуміти так: власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.
Допоміжне приміщення багатоквартирного будинку і нежитлове приміщення є різними приміщеннями, критерії їх розмежування є досить чіткими, а тому відсутні підстави стверджувати, що у різних випадках одне і те ж приміщення може одночасно відноситися до допоміжного та бути нежитловим.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №914/379/21.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 915/1096/18, від 18.07.2018 у справі № 916/2069/17, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 15.05.2019 у справі № 906/1169/17, від 06.08.2019 у справі № 914/843/17, допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.
У постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 914/379/21 вказано, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).
Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.
Допоміжне приміщення багатоквартирного будинку і нежитлове приміщення є різними приміщеннями, критерії їх розмежування є досить чіткими, а тому відсутні підстави стверджувати, що у різних випадках одне і те ж приміщення може одночасно належати до допоміжного та бути нежитловим. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.08.2022 у справі №910/16166/19, від 30.06.2022 у справі №922/1406/21.
Допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №924/195/22, від 27.06.2023 у справі №910/22039/21, від 31.01.2023 у справі №914/379/21.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що визначальним для правильного вирішення цього спору є з'ясування та визначення правового режиму спірного приміщення у багатоквартирному будинку, а саме встановлення, чи належить спірне приміщення до числа допоміжних, чи є нежитловим приміщенням в структурі житлового будинку, з урахуванням характеристик такого приміщення, що узгоджується з висновками Верховного Суду викладених у постановах від 15.09.2020 у справі №904/5047/18, від 17.11.2021 у справі №904/663/19, від 13.04.2021 у справі №916/2961/18.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.3 ст.98 ГПК України, висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
З матеріалів справи вбачається, що з метою встановлення вказаної обставини, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 27.05.2025 у даній справі клопотання позивача (вх.№05-08/1693/24 від 02.05.2024) про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі №924/365/24 задоволено. Призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Власюку В.В. (м. Хмельницький, вул. Соборна, 57, офіс 310). На вирішення експерта винесено питання: яке функціональне призначення приміщення 1б (номер II відповідно до технічного паспорта від 14.04.2015 року на багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Лісогринівецькій 18-Б) на першому поверсі багатоквартирного будинку по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3 кв.м.?; чи належить приміщення 1 б (номер II відповідно до технічного паспорта від 14.04.2015 року на багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Лісогринівецькій 18-Б) на першому поверсі багатоквартирного будинку по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3 кв.м. до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький ?
Висновком судового експерта Власюка В.В. за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №1171/024 встановлено, що приміщення 1б (номер ІІ відповідно до технічного паспорта від 14.04.2015 на багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Лісогринівецькій 18-Б) площею 7,3кв.м. на першому поверсі багатоповерхового будинку по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницькому, виходячи з його функціонального призначення, а також даних матеріалів технічної інвентаризації та документів про приймання в експлуатацію об'єкта будівництва, які надані на дослідження в складі матеріалів справи, належить до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницькому.
В свою чергу в матеріалах даної справи відсутні докази того, що спірне приміщення будувалося не як допоміжне приміщення, а як нежитлове приміщення в багатоквартирному будинку, що не належать до житлового фонду, тобто є самостійним об'єктом нерухомого майна, з іншим призначенням, ніж допоміжне приміщення.
Статтею 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Отже, висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі поряд з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими долученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України.
З огляду на положення наведених норм судом апеляційної інстанції встановлено, що підстави для відхилення висновку експерта від 11.11.2021 №11584/21-43 відсутні, а відповідачами протилежного не доведено ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції, у зв'язку із чим цей висновок визнано судом належним доказом, оскільки на підставі такого доказу можна встановити обставини, які входять до предмета доказування; обставин невідповідності цього висновку вимогам статті 98 ГПК України судами встановлено не було, як і не встановлено підстав для проведення повторної експертизи.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що в силу приписів ч. 1 ст. 76 ГПК України, висновок судового експерта Власюка В.В. за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №1171/024 є належним доказом, на підставі якого можна встановити обставини, які входять в предмет доказування, зокрема те, що приміщення 1б (номер ІІ відповідно до технічного паспорта від 14.04.2015 на багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Лісогринівецькій 18-Б) площею 7,3кв.м. на першому поверсі багатоповерхового будинку по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницькому є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницькому, а тому не може бути самостійним об'єктом права власності як нежитлове приміщення.
Враховуючи вищевикладене, наявні в матеріалах справи докази, відсутність доказів віднесення приміщення 1б, загальною площею 7,3кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул. Лісогринівецька, буд. 18-Б до нежитлового приміщення, яке не належить до житлового фонду, тобто самостійним об'єктом нерухомого майна, з іншим призначенням, ніж допоміжне приміщення, враховуючи вищенаведені висновки Верховного Суду, судова колегія погоджується з висновком суд першої інстанції про належність спірного приміщення до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м.Хмельницькому.
Частинами 1, 4 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов'язане, зокрема, забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження спільним майном співвласниками.
Отже, ОСББ після його створення не потрібно доводити право власності на приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), оскільки вони перебувають у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку в силу закону.
До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у п. 43 постанови від 08.04.2020 у справі № 915/1096/18.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16.12.2020 у справі №914/554/19 особливістю правового статусу допоміжних приміщень є те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій. Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об'єкт цивільних прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.021 у справі № 461/9578/15-ц у спорі щодо незаконного переобладнання горища багатоквартирного будинку викладено, зокрема, висновок про те, що допоміжні приміщення багатоквартирного (у тому числі двоквартирного) будинку не можуть бути окремо відчужені як такі, не можуть бути сформовані як окремий об'єкт нерухомості й речове право на них не може бути зареєстроване (у тому числі й за власниками квартир в будинку). Тобто допоміжні приміщення багатоквартирного (у тому числі двоквартирного) будинку, як і елементи спільного майна такого будинку взагалі, є обмежено оборотоздатними.
Таким чином, спірне майно не є самостійним об'єктом нерухомого майна та є допоміжними приміщеннями житлового будинку, в розумінні чинного законодавства України. Оскільки спірне майно є допоміжним технічним приміщенням, тобто, належить до спільного майна, воно в силу прямих приписів закону може перебувати виключно у спільній власності співвласників, що в свою чергу унеможливлює перебування такого майна у приватній власності.
Щодо доводів відповідача 1 про непідтвердженість права власності позивача на спірне приміщення, колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції, що враховуючи встановлення належності спірного приміщення до допоміжного приміщення багатоквартирного будинку, позивачу не потрібно доводити право власності на це приміщення, оскільки за наявності у нього режиму допоміжного приміщення, воно перебуває у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку в силу закону, представником яких є позивач.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому п. 1 ч. 7 ст. 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому п. 1 ч. 7 ст. 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України (абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
До того ж, колегія суддів зауважує, що відповідно до положень пункту 5 частини 1 статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ (п.49 постанови Верховного Суду від 22.04.2025 у справі №916/3951/21).
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем, з врахуванням специфіки правового режиму допоміжних будівель, що визначені законодавством, обрано належний та ефективний спосіб захисту порушеного права.
Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами наявними в матеріалах даної справи підтверджується віднесення приміщення 1б, загальною площею 7,3кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Лісогринівецька, буд. 18-Б, до допоміжних приміщень житлового будинку в силу закону, таке майно знаходиться у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку, що в свою чергу унеможливлює перебування такого майна у приватній власності, водночас для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог володіючого власника про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно (з відкриттям розділу) Олійника Вадіма Вікторовича, Комунального підприємства "Спецбудресурс" Хмельницької районної ради Хмельницької області №36856894 від 31.08.2017 про державну реєстрацію права власності ТОВ "Золота Середина" на нежитлове приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3 кв.м., оскільки для реєстрації речового права на вказане допоміжне приміщення за останнім не існувало правових підстав.
Щодо позовної вимоги про припинення податкової застави нежитлового приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження 25.10.2019, номер запису про обтяження: 33854499, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49362436 від 25.10.2019, колегія суддів зазначає наступне.
Позивач зазначає, що право власників квартир будинку по вул.Лісогринівецькій, буд. 18Б та вул. Лісогринівецькій, 18А у м.Хмельницький, як співвласників допоміжного приміщення по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3 кв.м. порушується податковою заставою нежитлового приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження 25.10.2019, номер запису про обтяження: 33854499, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49362436 від 25.10.2019, накладеною Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області (обтяжувач) для забезпечення виконання ТОВ "Золота середина" податкових зобов'язань.
Відповідно до п. 14.1.155 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не оплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Пунктом 87.2 ст. 87 ПК України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з п. 87.3 ст. 87 ПК України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема, майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг, оренду, схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління (пп. 87.3.2).
Відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Припинення податкової застави врегульовано статтею 93 ПК України, згідно з пунктом 93.1 якої майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку (п. 93.1.1);
- визнання податкового боргу безнадійним (п. 93.1.2);
- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства (п. 93.1.3);
- отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання (п. 93.1.4);
- отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу (п. 93.1.6).
Згідно з п. 93.2 ст. 93 ПК України підставою для звільнення майна платника податків з під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.
Зі змісту наведених норм, які регулюють податкові відносини, вбачається, що податкова застава виникає у випадку несплати платником податків грошового зобов'язання, поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і припиняється у випадках, визначених п. 93.1 ст. 93 ПК України.
Здійснюючи тлумачення вказаних норм ПК України, Верховний Суд у постанові від 06.02.2024 у справі №914/2901/21 зазначив про те, що податкова застава поширюється виключно на майно платника податків, який має податковий борг у той час, як позивач не є боржником зі сплати податків. На думку Верховного Суду у справі №914/2901/21, оскільки податкова застава не пов'язана з особою позивача, порушує права власника на розпорядження цим майном, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та припинення податкової застави спірного майна. До подібних висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 02.11.2022 у справі №916/2016/21, від 27.06.2023 у справі №907/568/22, від 09.08.2023 у справі №907/850/22.
Колегія суддів відзначає, що позивач не є платником податку, що не виконав своїх зобов'язань перед Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області. В даному випадку, позивачу не потрібно доводити право спільної сумісної власності на допоміжне приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, оскільки воно перебуває у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку по вул. Лісогринівецькій, 18Б та вул. Лісогринівецькій, 18А у м. Хмельницький в силу закону, а отже, перебування вказаного майна у податковій заставі порушує право вказаних співвласників, захист прав на володіння, користування та розпорядження спірним спільним майном яких та представлення інтересів в суді здійснює ОСББ «Форест 1».
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що задоволення у даній справі позовної вимоги ОСББ «Форест 1» про скасування у даній справі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно (з відкриттям розділу) Олійника Вадіма Вікторовича, Комунального підприємства "Спецбудресурс" Хмельницької районної ради Хмельницької області №36856894 від 31.08.2017 про державну реєстрацію права власності ТОВ "Золота Середина" на нежитлове приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3 кв.м., як наслідок є підставою для припинення наявної в Державному реєстрі обтяження спірного майна податкової застави щодо приміщення 1б, загальною площею 7,3кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Лісогринівецька, буд. 18-Б, зареєстрованого за ТОВ «Золота середина», оскільки предметом податкової застави може бути виключно майно, яке на законних підставах належить платнику податку.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що обтяження належного співвласникам багатоквартирного будинку на праві спільної сумісної власності майна податковою заставою є неправомірним, оскільки як станом на дату ухвалення рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі №560/17795/23 за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота Середина»; на дату складання ГУ ДПС у Хмельницькій області акту опису майна 22.10.2019 року, та дату державної реєстрації обтяження у вигляді податкової застави 25.10.2019 року, так і станом на дату звернення позивача з позовом до суду, і на теперішній час, спірне приміщення не є власністю ТОВ «Золота Середина», а перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку по вул. Лісогринівецькій, 18Б та вул. Лісогринівецькій, 18А у м.Хмельницький права яких у даній справі захищає ОСББ «Форест 1».
Поряд з цим, судова колегія відзначає, що власники квартир багатоквартирного будинку по вул. Лісогринівецькій, 18Б та вул. Лісогринівецькій, 18А у м.Хмельницький, які є співвласниками на праві спільної сумісної власності спірним приміщенням позбавлені права вимагати виключення спірного майна з податкової застави у позасудовому порядку, оскільки Податковим кодексом України така підстава для виключення майна з податкової застави не передбачена.
За змістом ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У розумінні приписів ст. 391 ЦК України право власності може бути також порушене без вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.
Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
Отже, підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №924/1220/17.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.09.2019 у справі №906/1063/18, "власник має право за своєю волею визначати фактичну та юридичну долю речі. Ураховуючи, що позивач є власником майна, яке знаходиться у податковій заставі з відміткою заборони його відчуження і такі обставини мають триваючий характер, вони перешкоджають позивачу на свій розсуд розпоряджатися власним майном".
Таким чином, враховуючи, що власники квартир багатоквартирного будинку по вул.Лісогринівецькій, 18Б та вул. Лісогринівецькій, 18А у м.Хмельницький є співвласниками на праві спільної сумісної власності спірного спільного майна багатоквартирного будинку - допоміжного приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, в силу закону, а з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №364896473 від 07.02.2024 (а.с.10 т.1) вбачається, що таке майно знаходиться у податковій заставі з відміткою заборони його відчуження і такі обставини мають триваючий характер, вони перешкоджають вищевказаним співвласникам на свій розсуд розпоряджатися спільним майном.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що норми податкового законодавства, на які посилається скаржник, не застосовуються до спірних відносин, що виникли між позивачем та відповідачем 2, а отже враховуючи вищевикладені фактичні обставини справи, наявні в матеріалах справи докази в їх обґрунтування, правові висновки Верховного Суду в сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСББ «Форест 1» про припинення податкової застави нежитлового приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження 25.10.2019, номер запису про обтяження: 33854499, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49362436 від 25.10.2019 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, суд апеляційної інстанції констатує, що наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі є безпідставними , не підтвердилася під час апеляційного провадження, що виключає скасування оскаржуваного рішення в цій частині.
Щодо позовної вимоги про витребування у ТОВ "Золота Середина" на користь (у власність) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" нежитлове приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3 кв.м., підстава для державної реєстрації: рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно (з відкриттям розділу) Олійника Вадіма Вікторовича, комунального підприємства "Спецбудресурс" Хмельницької районної ради Хмельницької області №36856894 від 31.08.2017, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Суб'єктивні цивільні права та інтереси особи захищаються в порядку, передбаченому законом, за допомогою застосування, зокрема, способів захисту.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 12.11.2024 у справі № 911/3292/23, від 03.09.2024 у справі № 907/358/20, від 27.08.2024 у справі № 924/128/21, від 11.06.2024 у справі №914/3293/20, від 07.05.2024 у справі № 910/11383/23.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалися Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом та узагальнено викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Ефективність позовної вимоги має оцінюватися виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статей 387, 388 ЦК України (віндикаційний позов) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 ЦК України (негаторний позов).
Позовом про витребування майна (віндикаційним позовом) є вимога власника, який не є володільцем належного йому на праві власності індивідуально визначеного майна, до особи, яка ним заволоділа, про витребування (повернення) цього майна з чужого незаконного володіння.
Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Схожі висновки викладені, зокрема, у пункті 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №488/2807/17.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними, зокрема, у пункті 72 постанови від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц та пункті 100 постанови від 18.01.2023 у справі №488/2807/17, визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правомочності власника, включаючи право володіння.
В свою чергу, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення в частині задоволення позовної вимоги про витребування у ТОВ "Золота Середина" на користь (у власність) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" нежитлове приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3 кв.м., підстава для державної реєстрації: рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно (з відкриттям розділу) Олійника Вадіма Вікторовича, комунального підприємства "Спецбудресурс" Хмельницької районної ради Хмельницької області №36856894 від 31.08.2017 дійшов висновку, що встановлення наявності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права власності на спірне приміщення за ТОВ "Золота середина", є підставою для застосування ст.387 ЦК України, відповідно позовні вимоги в частині витребування майна є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи, однак, судом першої інстанції ухвалено рішення зобов'язати ТОВ "Золота Середина" повернути на користь (у власність) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" нежитлове приміщення 1б по вул.Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3 кв.м., підстава для державної реєстрації: рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно (з відкриттям розділу) Олійника Вадіма Вікторовича, комунального підприємства "Спецбудресурс" Хмельницької районної ради Хмельницької області №36856894 від 31.08.2017.
Проте, колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції безпідставним, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом наведеної норми, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є, передусім, встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Аналогічну правову позицію містить постанова Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №910/10987/18.
Разом з тим, колегія суддів відзначає, що ОСББ після його створення непотрібно доводити право власності на приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), оскільки вони перебувають у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку в силу закону. До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у пункті 43 постанови від 08.04.2020 у справі № 915/1096/18.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.021 у справі № 461/9578/15-ц у спорі щодо незаконного переобладнання горища багатоквартирного будинку викладено, зокрема, висновок про те, що допоміжні приміщення багатоквартирного (у тому числі двоквартирного) будинку не можуть бути окремо відчужені як такі, не можуть бути сформовані як окремий об'єкт нерухомості й речове право на них не може бути зареєстроване (у тому числі й за власниками квартир в будинку). Тобто допоміжні приміщення багатоквартирного (у тому числі двоквартирного) будинку, як і елементи спільного майна такого будинку взагалі, є обмежено оборотоздатними.
Таким чином, наявність державної реєстрації права власності на спірне приміщення за ТОВ "Золота Середина" не є підставою набуття на нього останнім права власності, оскільки приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3 кв.м. не вибувало та не могло вибути з фактичного володіння співвласників багатоквартирного будинку, так як не може бути окремо відчужено як таке, не може бути сформовано як окремий об'єкт нерухомості.
Отже, колегія суддів зазначає, що в даному випадку у цій справі задоволення судом позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно (з відкриттям розділу) Олійника Вадіма Вікторовича, Комунального підприємства "Спецбудресурс" Хмельницької районної ради Хмельницької області №36856894 від 31.08.2017 про державну реєстрацію права власності ТОВ "Золота Середина" на нежитлове приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3 кв.м., є самостійною підставою для припинення речового права ТОВ "Золота Середина" на спірне приміщення.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.
Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. За висновками Великої Палати Верхового Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №199/8324/19, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.
Враховуючи обставини даної справи та висновки Верховного Суду, фактичними володільцями спірного приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3 кв.м. є співвласники багатоквартирного будинку по вул.Лісогринівецькій, 18Б та вул. Лісогринівецькій, 18А у м.Хмельницький, яке не вибувало та не могло вибути з фактичного їх володіння, не може бути окремо відчужено як таке, не може бути сформоване як окремий об'єкт нерухомості й речове право на нього не може бути зареєстроване (у тому числі й за власниками квартир в будинку).
Таким чином, в результаті задоволення позовної вимоги - про витребування у ТОВ "Золота Середина" на користь (у власність) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" нежитлове приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3 кв.м., підстава для державної реєстрації: рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно (з відкриттям розділу) Олійника Вадіма Вікторовича, комунального підприємства "Спецбудресурс" Хмельницької районної ради Хмельницької області №36856894 від 31.08.2017 не буде досягнуто мети вказаної позовної вимоги - введення ОСББ «Форест 1» у володіння спірним майном.
Разом з тим, колегія суддів відзначає, що Верховний Суд у п.48 постанови від 22.04.2025 у справі №916/3951/21 дійшов висновку: «При цьому суди попередніх інстанцій правомірно відхилили доводи Одеської міської ради про те, що у цьому випадку ОСББ "Корольова 17", звертаючись до суду з позовом про усунення перешкод, вважає себе їх власником, однак не є фактичним володільцем такого майна, тому має заявляти віндикаційний позов, а не негаторний, оскільки, як зазначалося раніше, спірне допоміжне приміщення, яке забезпечує експлуатацію будинку та побутове обслуговування його мешканців, у т.ч. за рахунок розміщених у ньому комунікацій, не вибувало та не могло вибути з фактичного володіння власника.»
Суд апеляційної інстанції зазначає, що спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто, цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18 (пункт 63), від 8 лютого 2022 року у справі №209/3085/20 (пункт 24), від 21 вересня 2022 року у справі №908/976/190 (пункти 5.6, 5.9)).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що позивач звернувся у цій справі із позовною вимогою про витребування у ТОВ "Золота Середина" на користь (у власність) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" нежитлове приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м.Хмельницький, площею 7,3 кв.м., підстава для державної реєстрації: рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно (з відкриттям розділу) Олійника Вадіма Вікторовича, комунального підприємства "Спецбудресурс" Хмельницької районної ради Хмельницької області №36856894 від 31.08.2017, яка не призведе до поновлення прав ОСББ «Форест 1», відновлення володіння, користування або розпорядження спірним приміщенням, оскільки вказане допоміжне приміщення не може бути сформоване як окремий об'єкт нерухомості й речове право на нього не може бути зареєстроване, що в свою чергу є самостійною підставою для відмови у позові в цій частині у даній справі.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що в силу приписів статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Метою апеляційного перегляду справи є перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи повторно.
Законодавець у статті 282 ГПК України закріпив, що постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням: а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду.
Отже, апеляційний господарський суд наділений правом самостійно здійснити оцінку та аналіз наявних у матеріалах справи доказів, а також перевірити законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3)невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено неправильне застосуванням норм матеріального права, зокрема застосування ст.387 ЦК України під час розгляду позовної вимоги про витребування у ТОВ "Золота Середина" на користь (у власність) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" нежитлове приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м.Хмельницький, площею 7,3 кв.м., підстава для державної реєстрації: рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно (з відкриттям розділу) Олійника Вадіма Вікторовича, комунального підприємства "Спецбудресурс" Хмельницької районної ради Хмельницької області №36856894 від 31.08.2017.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині задоволення вказаної позовної вимоги з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Поряд з цим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність твердження ТОВ "Золота Середина" щодо пропуску ОСББ "Форест 1" строку позовної давності та наявності підстав застосування наслідків її пропуску, враховуючи наступне.
Позовна давність - строк, у межах якого особа може звернутися до суду за захистом свого права (ст. 256 ЦК України); загальна тривалість - три роки (ст. 257 ЦК). Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
ТОВ "Золота Середина" вважає, що позивачем строк позовної давності пропущено, оскільки державна реєстрація ОСББ "Форест-1" відбулась 27.04.2016, право власності на спірне приміщення зареєстроване 31.08.2017, а позов подано 09.04.2024.
Проте, суд апеляційної інстанції відхиляє ці доводи, оскільки 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Карантин введено з 12.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211"Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-19" і скасовано з 30.06.2023 постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Крім того, з 24.02.2022 в Україні діє воєнний стан (Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX), перебіг позовної давності зупинено на час його дії (п. 19 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України). Станом на дату подання позову у даній справі 09.04.2024 воєнний стан не скасовано.
Отже, трирічний строк, який мав би закінчитись 31.08.2020, було продовжено на час дії карантину і зупинено на період воєнного стану. Це спростовує твердження ТОВ "Золота Середина" про пропуск ОСББ "Форест-1" строку позовної давності та підстави для застосування наслідків її пропуску.
Поряд цим, Щодо застосування строків позовної давності, суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі №653/1096/16-ц закріплено, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (ст. 391 Цивільного кодексу України). Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
Вказані приписи про застосування строку позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння. Натомість, до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред'явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.
Таким чином, позовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном, що не пов'язані з позбавленням володіння, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі. У зв'язку із цим тривалість порушення права не перешкоджає задоволенню такої вимоги судом (постанова Верховного Суду від 04.04. 2024 р. справа №753/20662/17).
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для застосування строків позовної давності.
Згідно ч.14 ст.129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Щодо заяви позивача про стягнення судових витрат, в якій просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 8478,40 грн, витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 11500,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.
В підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 16000,00 грн представником позивача адвокатом Кравчук С.П. надано належним чином завірені копії: договору про надання правничої допомоги від 23.01.2024, укладеного між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1"(Клієнт) та адвокатом Кравчук С.П. (Адвокат) (а.с.58-59 т.2); додаткової угоди №1 від 22.01.2025 до договору від 23.01.2024 (а.с. 59 т.2); платіжної інструкції №947 від 07.03.2025 на суму 8000,00 грн (а.с.62 т.2); платіжної інструкції №878 від 08.04.2024 на суму 8000,00 грн (а.с.64 т.2); акту прийому-передачі наданих послуг №1 від 08.04.2024 до договору від 23.01.2024 (а.с.67 т.2); акту прийому-передачі наданих послуг №2 від 07.03.2025 до договору від 23.01.2024 (а.с.68 т.2).
За приписами ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що 23.01.2024 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" (Клієнт) та адвокатом Кравчук С.П. (Адвокат) було укладено договір про надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 1.1 договору, предметом цього договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у cправі про захист та відновлення права спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький на допоміжне приміщення (приміщення загального користування II на першому поверсі багатоквартирного будинку по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3 кв.м.).
Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору, за надання правничої допомоги в суді першої інстанції Клієнт зобов'язується виплатити Адвокату гонорар, розмір якого узгоджується Адвокатом та Клієнтом та становить фіксовану суму 15000,00грн. За результатами надання Адвокатом правничої допомоги складається Акт прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт), який підписується Сторонами та є підставою для проведения остаточних розрахунків між Сторонами. Отримання гонорару Адвокатом не залежить від результату виконаного доручення.
В разі виникнення особливих по складності доручень Клієнта або у випадку збільшення затрат часу i обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), poзмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Згідно з п. 5.1 договору, даний договір, якщо він не буде достроково припинений, діє протягом всього судового процесу доти, доки в справі не буде прийнято остаточного рішення, але не більше одного року з моменту його підписання.
Поряд з цим, сторонами укладено додаткову угоду №1 від 22.01.2025 до договору від 23.01.2024, відповідно до якої, узгодили, що на виконання п.5.1 договору про надання правничої допомоги від 23.01.2024, сторони домовились продовжити дію договору на строк до 31.12.2025. На виконання п. 3.2 договору про надання правничої допомоги від 23.01.2024, сторони домовились збільшити гонорар на суму 1000,00 грн та погодити остаточний poзмір гонорару адвоката у справі №924/365/24 в cуді першої інстанції - 16000,00грн.
08 квітня 2024 року сторони склали акт прийому передачі наданих послуг №1 згідно якого, адвокатом надано ОСББ "Форест 1" наступні послуги: 1. Надання юридичної консультації (1 година); 2. Вивчення документів та визначення правової позиції у справі (3 години); 3. Аналіз судової практики в аналогічній категорії справ (3 години); 4. Збір додаткової інформації та доказів (4 години); 5. Підготовка та подача позовної заяви до суду (8 годин). Вартість наданих послуг становить 8000,00грн. Клієнт не має претензій щодо обсягу, вартості, своєчасності, повноти та якості наданих послуг. Цей Акт прийму-передачі наданих послуг є підставою для їх оплати.
07 березня 2025 року сторони склали Акт прийому передачі наданих послуг №2 згідно якого, адвокатом надано ОСББ "Форест 1" наступні послуги: 1.Підготовка та подання клопотання про витребування доказів у справі (1,5 години); 2. Підготовка та подання клопотання про приєднання доказів, призначення експертизи та клопотання про надання додаткових матеріалів експерту у справі (3 години); 3. Підготовка письмових пояснень у справі (4 години); 4. Підготовка додаткових письмових пояснень у справі (4 години); 5. Підготовка заперечень на заяву відповідача про застосування строків позовної давності (2 години); 6. Аналіз актуальної судової практики, підготовка та подання заяви про зміну предмета позову у справі (4 години) 7. Участь в судових засіданнях у справі в Господарському суді Хмельницької області. Вартість наданих послуг становить 8000,00 грн. Клієнт не має претензій щодо обсягу, вартості, своєчасності, повноти та якості наданих послуг. Цей Акт прийму-передачі наданих послуг є підставою для їх оплати.
Згідно приписів статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Судом встановлено, що заява від 05.02.2025 про ознайомлення з матеріалами справи, заперечення від 18.02.2025 на заяву про застосування про застосування строків позовної давності, додаткові пояснення від 18.02.2025, заява від 07.03.2025 про стягнення судових витрат підписані електронним цифровим підписом представника позивача адвокатом Кравчук С.П. та подані до суду через систему "Електронний суд".
Крім цього, представник позивача адвокат Кравчук С.П. приймала участь в підготовчих засіданнях 08.05.2024, 20.05.2024, 27.05.2024, 18.02.2025, 03.03.2025, а також в судових засіданнях в Господарському суді Хмельницької області 12.03.2025, 07.04.2025, 11.04.2025.
Таким чином, позивачем ОСББ "Форест 1" згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання йому послуг правової допомоги під час розгляду справи №924/365/24 у Господарському суді Хмельницької області.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені ОСББ "Форест 1" до відшкодування витрати на правничу допомогу у сумі 16000,00грн підтверджені належними доказами, є співмірними із складністю цієї справи, а тому підлягають відшкодуванню.
Поряд з цим, в заяві про стягнення судових витрат від 07.03.2025 представник позивача просив суд першої інстанції стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 11500,00грн. В підтвердження понесених позивачем витрат на проведення експертизи представником позивача долучено належним чином завірену копію рахунку-фактури №1171-24 від 07.08.2024 на суму 11500,00 грн (оплата послуг по проведенню судової будівельно-технічної експертизи) (а.с.66 на звороті т.2) та платіжної інструкції №906 від 05.09.2024 на суму 11500,00грн (призначення платежу: згідно рахунку-фактури №1171-24 від 07.08.2024, послуги судового експерта по проведенню судової будівельно-технічної експертизи у справі №924/365/24, згідно ухвали суду від 27.05.2024) (а.с. 63 т.2).
Згідно приписів п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Разом з тим, згідно приписів ч.9 ст. 129 ГПК України у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що судом першої інстанції встановлено, що саме, у зв'язку із неправомірними діями відповідача 1, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати, пов'язані із розглядом даної справи, витрати на проведення експертизи у сумі 11500,00 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 16000,00 грн покладаються на відповідача 1 - ТОВ "Золота Середина" відповідно до ч.9 ст. 129 ГПК України.
Поряд з цим, враховуючи скасування оскаржуваного рішення в частині задоволення позовних вимог про витребування у ТОВ "Золота Середина" на користь (у власність) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" нежитлове приміщення 1б по вул.Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3 кв.м., підстава для державної реєстрації: рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно (з відкриттям розділу) Олійника Вадіма Вікторовича, комунального підприємства "Спецбудресурс" Хмельницької районної ради Хмельницької області №36856894 від 31.08.2017 та приписи ч.9 ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору у сумі 6056,00 грн покладаються на відповідача 1 - ТОВ "Золота Середина", а витрати по оплаті судового збору у сумі 2422,40 залишається за позивачем.
5. Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Згідно п.1 ч.1 ст.257 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 у справі №924/365/24 в частині припинення податкової застави нежитлового приміщення 1б по вул.Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження 25.10.2019, номер запису про обтяження: 33854499, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49362436 від 25.10.2019 залишити без задоволення.
Поряд з цим, згідно ч.4 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції необмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно п.2 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 у справі №924/365/24 в частині задоволення позовних вимог про витребування у ТОВ "Золота Середина" на користь (у власність) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" нежитлове приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3 кв.м., підстава для державної реєстрації: рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно (з відкриттям розділу) Олійника Вадіма Вікторовича, комунального підприємства "Спецбудресурс" Хмельницької районної ради Хмельницької області №36856894 від 31.08.2017 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 у справі №924/365/24 частині розподілу судових витрат - судового збору, змінити. В решті рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 у справі №924/365/24 залишити без змін.
Щодо заяви представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" адвоката Кравчук С.П. про стягнення з Головного управління ДПС у Хмельницькій області витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд апеляційної інстанції, стягнути з Головного управління державної податкової служби у Хмельницькій області на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Форест 1» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 гривень.
В судовому засіданні 06.08.2025 представник позивача просила суд апеляційної інстанції задовольнити вищевказану заяву.
Представник відповідача 2 у судовому засіданні 06.08.2025 заперечила щодо задоволення заяви представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" адвоката Кравчук С.П. про стягнення з Головного управління ДПС у Хмельницькій області витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Розглянувши вищевказану заяву представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" та заперечення на неї колегія суддів дійшла висновку про часткове її задоволення враховуючи наступне.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1- 3статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно приписів статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
21 липня 2025 року представником позивача поданий відзив на апеляційну скаргу в якому викладена заява про стягнення з Головного управління ДПС у Хмельницькій області витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн до якої на підтвердження обставин понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у цій справі у суді апеляційної інстанції та розміру цих витрат адвокатка Кравчук С.П. додала копії: ордера на надання правничої допомоги серії ВХ №1101499 від 16.07.2025, виданий адвокату Кравчук С.П. на підставі договору про надання правничої допомоги від 14.07.2025; договору про надання правничої допомоги від 14.07.2025 (а.с.136 т.2); акта №1 прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 14 липня 2025 року (а.с.135 т.2); платіжної інструкції №968 від 14.07.2025 (а.с.137 т.2).
14 липня 2025 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" (клієнт) та адвокатом Кравчук С.П. (адвокат) було укладено договір про надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 1.1 договору, предметом цього договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у cправі №924/365/24, яка перебуває в провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду.
Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору, за надання юридичної допомоги клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар в розмірі 6000,00 грн. Отримання гонорару адвокатом не залежить від результату виконаного доручення. Сторони домовились, що 100% гонорару клієнт оплачує в день підписання договору. В разі виникнення особливих по складності доручень Клієнта або у випадку збільшення затрат часу i обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), poзмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Згідно з п. 5.1 договору, даний договір, якщо він не буде достроково припинений, діє протягом всього судового процесу доти, доки в справі не буде прийнято остаточного рішення, але не більше одного року з моменту його підписання.
14 липня 2024 року сторони склали акт прийому передачі наданих послуг №1 згідно якого, адвокатом надано ОСББ "Форест 1" наступні послуги: 1. Надання юридичної консультації; 2. Вивчення апеляційної скарги та визначення правової позиції у справі; 3. Підготовка відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 року №924/365/24. 4. Участь в судових засіданнях щодо розгляду апеляційної скарги ГУ ДПС у Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 року №924/365/24. Клієнт не має претензій щодо обсягу, вартості, своєчасності, повноти та якості наданих послуг.
Представник позивача надала платіжну інструкцію №968 від 14.07.2025 на суму 6000,00 грн.
Колегія судів зазначає, що подані докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сукупності відповідають вимогам статей 73, 75 - 79 ГПК України.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах -фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов'язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.
Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.
Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив'язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.
Разом з тим, колегія суддів враховує, правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений також у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Натомість у частинах п'ятій - сьомій цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
Колегія суддів відзначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-цта в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Згідно із частиною 1статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Представник скаржника в судовому засіданні 06.08.2025 заперечила щодо задоволення представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" адвоката Кравчук С.П. про стягнення з Головного управління ДПС у Хмельницькій області витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Дослідивши надані представником позивача докази, якими підтверджуються витрати на правничу допомогу у зв'язку з апеляційним переглядом справи та враховуючи заперечення представника відповідача 2 у стягненні витрат позивача у розмірі 6000,00 грн суд апеляційної інстанції, керуючись правилами, встановленими у частині п'ятій статті 129 ГПК України дійшов висновку не покладати на відповідача 2 всі витрати позивача в розмірі 6000,00 грн, з урахуванням наступного.
Під час розгляду заяви представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" адвоката Кравчук С.П. про стягнення з Головного управління ДПС у Хмельницькій області витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції зокрема, враховує те, що надані адвокатом позивача роботи (послуги) з надання юридичної консультації, вивчення апеляційної скарги та визначення правової позиції у справі, підготовка відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 року №924/365/24 є єдиним комплексом юридичних послуг, за наслідком яких досягається єдина мета представництва - формування вірної правової позиції клієнта, що знаходить своє вираження у відзиві на апеляційну скаргу, а тому такі послуги охоплюються послугою зі здійснення адвокатом позивача підготовки відзиву на апеляційну скаргу.
При цьому, колегія суддів бере до уваги незмінність позиції адвоката позивача у суді першої та апеляційної інстанцій, відсутності необхідності вивчати додаткові джерела права, законодавства, представник позивача - адвокат Кравчук С.П. забезпечувала правовий (правничий) супровід даної справи ще в суді першої інстанції, а тому обізнана в усіх обставинах та доказах справи, що свідчить про те, що правова позиція позивача була сформована ще до апеляційного розгляду справи.
Крім того, судова колегія зазначає, що матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат позивача витратила би значний час. Також матеріали справи не містять доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії апеляційного перегляду.
З огляду на встановлені судом обставини у системному взаємозв'язку з правовими приписами частини 5 статті 129 ГПК України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності, зважаючи на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, судова колегія дійшла висновку про те, що заявлена відповідачем сума відшкодування витрат на правничу допомогу, пов'язана з розглядом справи №924/365/24 у суді апеляційної інстанції, в сумі 6000,00 грн є завищеною щодо іншої сторони, що не відповідає принципам господарського судочинства, зокрема забезпеченню дотримання балансу інтересів сторін.
Отже, враховуючи наведене, оцінивши доводи заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та заперечення на неї, зважаючи на зазначені вище критерії їх оцінки та керуючись статтями 2, 123, частиною четвертою статті 126, 129 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" слід стягнути з Головного управління ДПС у Хмельницькій області 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, що відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірними з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні заяви представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" адвоката Кравчук С.П. про стягнення з Головного управління ДПС у Хмельницькій області витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн та відповідно покладає такі витрати на позивача.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 у справі №924/365/24 в частині припинення податкової застави нежитлового приміщення 1б по вул.Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження 25.10.2019, номер запису про обтяження: 33854499, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49362436 від 25.10.2019 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 у справі №924/365/24 в частині задоволення позовних вимог про витребування у ТОВ "Золота Середина" на користь (у власність) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" нежитлове приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3 кв.м., підстава для державної реєстрації: рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно (з відкриттям розділу) Олійника Вадіма Вікторовича, комунального підприємства "Спецбудресурс" Хмельницької районної ради Хмельницької області №36856894 від 31.08.2017 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
3. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 у справі №924/365/24 частині розподілу судових витрат - судового збору, змінити.
4. В решті рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 у справі №924/365/24 залишити без змін.
5. Резолютивну частину рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 у справі №924/365/24 викласти в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно (з відкриттям розділу) Олійника Вадіма Вікторовича, Комунального підприємства "Спецбудресурс" Хмельницької районної ради Хмельницької області №36856894 від 31.08.2017 про державну реєстрацію права власності ТОВ "Золота Середина" на нежитлове приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3 кв.м.
Припинити податкову заставу нежитлового приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження 25.10.2019, номер запису про обтяження: 33854499, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49362436 від 25.10.2019.
Відмовити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" у задоволенні позовних вимог про витребування у ТОВ "Золота Середина" на користь (у власність) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" нежитлове приміщення 1б по вул. Лісогринівецькій, 18Б у м. Хмельницький, площею 7,3 кв.м., підстава для державної реєстрації: рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно (з відкриттям розділу) Олійника Вадіма Вікторовича, комунального підприємства "Спецбудресурс" Хмельницької районної ради Хмельницької області №36856894 від 31.08.2017.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Середина" (с. Олешин, вул.Радісна, буд. 32, Хмельницького району, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 39083168) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" (м. Хмельницький, вул. Кармелюка, буд. 10, кв. 161, код ЄДРПОУ 40453605) 6056,00 (шість тисяч п'ятдесят шість гривень 00 копійок) витрат по оплаті судового збору, 11500,00 (одинадцять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок) витрат на проведення будівельно-технічної експертизи, 16000,00 (шістнадцять тисяч гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу.».
6. Заяву представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" адвоката Кравчук С.П. про стягнення з Головного управління ДПС у Хмельницькій області витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління ДПС у Хмельницькій області (29000, Хмельницька область, м.Хмельницький, вул. Пилипчука, б.17, код ЄДРПОУ 44070171) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" (м. Хмельницький, вул. Кармелюка, буд. 10, кв. 161, код ЄДРПОУ 40453605) - 3000,00 (три тисячі гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні заяви представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Форест 1" адвоката Кравчук С.П. про стягнення з Головного управління ДПС у Хмельницькій області витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, відмовити.
7. Доручити Господарському суду Хмельницької області видати судові накази.
8. Справу №924/365/24 повернути Господарському суду Хмельницької області.
9. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "11" серпня 2025 р.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Петухов М.Г.