Справа № 608/2177/24Головуючий у 1-й інстанції Яковець Н.В.
Провадження № 22-ц/817/545/25 Доповідач - Костів О.З.
Категорія -
28 липня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Костів О.З.
суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,
за участю секретаря - Панькевич Т.І.,
представника заявника - Волинця С.А.,
представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 608/2177/24 за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 14 січня 2025 року (ухвалене суддею Яковець Н.В., дата складання повного тексту не зазначено) в справі за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи - Орган опіки і піклування виконавчого комітету Колиндянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_4 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна,
У вересні 2024 року ОСОБА_5 (далі - заявник), в інтересах якого діяв адвокат Волинець С.А., звернувся до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, з участю заінтересованих осіб - Органу опіки і піклування виконавчого комітету Колиндянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_1 .
Заява мотивована тим, що ОСОБА_5 є вітчимом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є особою з інвалідністю першої групи та страждає на розлади психіки. За станом здоров'я ОСОБА_1 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому потребує постійного стороннього догляду. Крім того, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 спільно проживають за однією адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з наведеним заявник просив суд визнати ОСОБА_1 недієздатною та призначити його опікуном над нею.
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 14 січня 2025 року заяву ОСОБА_5 задоволено.
Визнано ОСОБА_1 недієздатною та встановлено над нею опіку та призначено опікуном ОСОБА_5 .
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 , як особа, яка не брала участі у справі, яка вважає, що суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, подала на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.
Апеляційна скарга мотивована тим, що заявник ОСОБА_5 , як на момент розгляду справи в суді першої інстанції, так і на даний момент, є військовослужбовцем, призваним на військову службу під час мобілізації, зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та перебуває на даний час на посаді старшого стрільця 1 відділення охорони 3 взводу охорони 1 роти охорони НОМЕР_2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 .
Звертаючись до суду з заявою про визнання ОСОБА_1 недієздатною та призначення ОСОБА_5 її опікуном, метою було встановлення опіки над недієздатною та після ухвалення судом рішення про задоволення таких вимог, заявник пред'явив до Військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення з військової служби на підставі цього рішення, яка є уповноваженим суб'єктом розгляду вказаного рапорту.
На думку апелянта, виходячи з вказаних обставин, суд першої інстанції прийняв судове рішення, яке стосується порядку звільнення військовослужбовця з військової служби, а отже стосується прав та обов'язків Військової частини НОМЕР_1 , у складі якої заявник проходить військову службу.
Суд першої інстанції, не з'ясувавши обставини справи, зокрема не встановивши, що ОСОБА_5 проходить військову службу за мобілізацією, а відповідно не може здійснювати захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав підопічної особи, прийшов до передчасного висновку про можливість призначити ОСОБА_5 опікуном над ОСОБА_1 . Також, залишилась нез'ясованою обставина, хто опікується ОСОБА_1 з 02 лютого 2024 року (з моменту мобілізації ОСОБА_5 ), та чому органом опіки і піклування не досліджено питання щодо можливості призначення опікуном ОСОБА_1 її рідної матері - ОСОБА_6 .
У зв'язку з наведеним просить рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 14 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні заяви відмовити.
24 липня 2025 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Квятковського Д.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Відзив мотивовано тим, що у матеріалах справи відсутні докази неналежності кандидатури ОСОБА_5 чи порушення процедур під час підготовки подання органу опіки. Відтак, суд першої інстанції мав усі законні підстави призначити опікуном особу, яку рекомендовано органом опіки та яка є родичем підопічної. Крім того, відсутня імперативна заборона призначати опікуном мобілізовану особу.
Звертає увагу на те, що мати недієздатної не зверталася до суду з відповідною заявою, не виявила ініціативи взяти на себе опіку. Очевидно, орган опіки під час перевірки обставин з'ясував коло близьких осіб та наявність інших потенційних опікунів.
На думку представника ОСОБА_1 - адвоката Квятковського Д.В., якщо мати за станом здоров'я, місцем проживання чи з інших причин не могла здійснювати постійний догляд, це могло стати підставою підтримати кандидатуру іншої особи, зокрема, ОСОБА_5 . Крім того, Військова частина НОМЕР_1 не надала жодних доказів, що мати ОСОБА_1 - ОСОБА_6 бажала або могла виконувати обов'язки опікуна, чи що орган опіки безпідставно проігнорував її кандидатуру.
Вважає, що опіка над ОСОБА_1 встановлена з дотриманням процедури та в її найкращих інтересах. ОСОБА_5 як опікун має законне право звільнитися з військової служби та виконувати свої обов'язки перед підопічною.
В зв'язку із викладеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
28 липня 2025 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від представника ОСОБА_5 - адвоката Волинець С.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Відзив мотивовано тим, що згідно з довідки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Колиндянської сільської ради» - Амбулаторія загальної практики сімейної медицини від 19 травня 2025 року №12, на сьогодні мати ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , 1973 року народження, перебуває на «Д» обліку у сімейного лікаря за наслідками перенесеного ішемічного інсульту в 2022 році на фоні гіпертонічної хвороби ІІІ ст., цукрового діабету та за станом свого здоров'я не може здійснювати постійний сторонній догляд за хворою дочкою - особою з інвалідністю І «Б» гр.
Вважає, що вирішуючи питання щодо визнання особи недієздатною, суд першої інстанції встановив фактичні обставини справи, що мають істотне значення для її вирішення, з урахуванням наданих сторонами доказів, висновку експертизи у сукупності, і дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання ОСОБА_1 недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна в особі заявника ОСОБА_5 .
В зв'язку із викладеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак, зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції відповідає не повністю.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено наступні обставини.
ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Пробіжна Чортківського району Тернопільської області, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданим 19 жовтня 1998 року Чортківським РВ УМВС України в Тернопільській області.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Товстеньке Чортківського району Тернопільської області народилася ОСОБА_1 , її батьки: батько - ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_8 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 .
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 вбачається, що 18 березня 2016 року зареєстрували шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_9 .
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААБ № 478432, виданої 17 вересня 2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнана особою з інвалідністю І групи, підгрупа Б, інвалідність з дитинства, встановлена довічно. Потребує постійного стороннього догляду.
ОСОБА_1 хворіє з діагнозом: ДЦП. Помірні розлади психіки, особа з інвалідністю з дитинства І «Б» групи - довічно, знаходиться на «Д» обліку в психіатричному кабінеті Чортківської районної поліклініки, що підтверджується відповідними медичними довідками.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №869 від 14 листопада 2024 року ОСОБА_1 страждає на аномалію інтелектуального розвитку у вигляді помірної розумової відсталості, що досягає рівня вираженого недоумства, не може розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Згідно довідки про склад сім'ї №6-225 від 12 серпня 2024 року, виданої Колиндянською сільською радою вбачається, що ОСОБА_5 (заявник), ОСОБА_8 (дружина), ОСОБА_1 (дочка дружини), ОСОБА_10 (теща) зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно рішення №51 від 27 вересня 2024 року виконавчого комітету Колиндянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області вирішено за доцільне призначити кандидатуру ОСОБА_5 опікуном над ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особою з інвалідністю з дитинства 1 групи підгрупа Б.
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 02 лютого 2024 року №33 слідує, що ОСОБА_5 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації та зараховано до особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Частиною першою статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України можливо дійти висновку, що обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17.
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20.
Як вбачається з рішення виконавчого комітету Колиндянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області від 27 вересня 2024 року №51, вирішено за доцільне призначити ОСОБА_5 опікуном над ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особою з інвалідністю з дитинства 1 групи підгрупа Б.
До такого висновку орган опіки та піклування дійшов після з'ясовування обставин та встановлення, що заявник ОСОБА_5 може виконувати обов'язки опікуна відносно своєї падчерки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд враховує, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю першої групи з дитинства, за своїм станом здоров'я не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо визнання недієздатною ОСОБА_1 .
В той же час, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що станом на момент подання заяви та на теперішній час ОСОБА_5 проходить військову службу. Мати ОСОБА_8 зареєстрована разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 потребує постійного щоденного стороннього догляду, який, на переконання суду, на даний час не може забезпечити ОСОБА_5 , проходячи службу в ЗСУ в іншій місцевості.
Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2024 року у справі № 634/1126/23 (провадження № 61-9837св24) дійшов висновку, що батько недієздатної повнолітньої особи, який проходить військову службу, не може бути призначений її опікуном на час виконання своїх службових обов'язків. Причина - необхідність постійного щоденного догляду за сином, який військовослужбовець наразі не може забезпечити.
У вказаній постанові зазначено, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно застосував ч.4 ст.63 ЦК України, яка приписує ураховувати можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника, та не задовольнив вимогу заявника про призначення його опікуном над недієздатним сином, керуючись насамперед інтересами недієздатного. Заявник зараз проходить військову службу в ЗСУ, має відрядження, у свою чергу його син є особою з інвалідністю з дитинства ІІ групи, виявляє хронічний, стійкий психічний розлад у формі помірної розумової відсталості, за своїм станом здоров'я не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, він потребує постійного щоденного стороннього догляду, якого заявник на цей час не зможе забезпечити в повному обсязі.
При цьому суд першої інстанції правильно звернув увагу, що заявник не позбавлений права надалі бути призначеним опікуном над недієздатним сином, якщо перестануть існувати обставини, які перешкоджають йому в повному обсязі виконувати обов'язки опікуна.
З вищевикладених підстав колегія суддів критично оцінює рішення №51 від 27 вересня 2024 року виконавчого комітету Колиндянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, в якому лише констатується, що доцільно призначити ОСОБА_5 опікуном ОСОБА_1 , який, як встановлено апеляційним судом, є мобілізованим та проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ). Крім цього, в даному висновку відсутня інформація про інших осіб, які перебувають у сімейних відносинах з ОСОБА_1 та чи мають вони можливість виконувати обов'язки опікуна, з урахуванням особистих стосунків.
Також встановлено, що ні заявником в заяві, поданій до суду, ні органом опіки і піклування у висновку не обґрунтовано неможливість здійснювати догляд за недієздатною ОСОБА_1 родичем першого ступеня спорідненості, а саме матір'ю ОСОБА_8 , яка зареєстрована разом з заявником та дочкою.
У зв'язку із наведеним, заява ОСОБА_5 в частині вимог про призначення його опікуном не може бути задоволена.
Разом з тим, суд зобов'язаний встановити опіку над недієздатним.
В цьому випадку обов'язки опікуна над недієздатним тимчасово покладаються на орган опіки і піклування за місцем проживання (перебування) недієздатного, до вирішення питання про призначення опікуна в порядку визначеному законом.
З огляду на викладене, апеляційний суд на вирішення заяви вважає за необхідне встановити опіку над недієздатною ОСОБА_1 , та тимчасово до вирішення питання про призначення опікуна над недієздатною, покласти обов'язки опікуна на орган, який на відповідній території наділений повноваженнями щодо здійснення такого роду функцій.
У відповідності до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно частини другої статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У відповідності до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду і ухвалення нового, яким заяву слід задоволити частково.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.
Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 14 січня 2025 року в частині встановлення опіки - скасувати.
Ухвалити в даній частині нове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_3 про призначення його опікуном недієздатної ОСОБА_11 - відмовити.
До призначення опікуна недієздатної ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , покласти на орган опіки та піклування Колиндянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області обов'язки зі здійснення опіки над нею.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складення повного тексту постанови - 04 серпня 2025 року.
Головуючий : О.З. Костів
Судді: Б.О. Гірський
Н.М. Храпак