79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"04" серпня 2025 р. Справа №914/2983/24
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача): Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,
та представників:
від позивача (скаржника) - не з'явився
від відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 15 травня 2025 року
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 06 травня 2025 року, суддя Іванчук С.В.
про закриття провадження
у справі № 914/2983/24
за позовом ОСОБА_1 , м. Винники
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сімейне", м. Винники
про зобов'язання надати документи
03 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача - до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сімейне" про зобов'язання надати документи.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21 січня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21 січня 2025 року відкладено розгляд справи на 11 лютого 2025 року.
Ухвалою суду від 11 лютого 2025 року відкладено розгляд справи на 11 березня 2025 року.
В підготовчому засіданні 11 березня 2025 року було оголошено перерву до 18 березня 2025 року.
Ухвалою суду від 18 березня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 08 квітня 2025 року.
В судовому засіданні 08 квітня 2025 року було оголошено перерву до 06 травня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06 травня 2025 року у справі № 914/2983/24 задоволено клопотання сторін та закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сімейне" про зобов'язання надати документи.
Провадження у справі закрито на підставі п.2 ч.1, ч. 4 ст. 231 ГПК України, у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду в частині не вирішення питання щодо судових витрат на правову допомогу, позивач - ОСОБА_1 звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 06 травня 2025 року, а справу № 914/2983/24 скерувати для вирішення питання про судові витрати.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі № 914/2983/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 06 травня 2025 року; відповідачу надано строк на подання відзиву на апеляційну скаргу; витребувано з місцевого господарського суду матеріали справи.
27 травня 2025 року з місцевого господарського суду надійшли матеріали справи.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 ГПК України).
Ухвалою суду від 03 червня 2025 року розгляд апеляційної скарги призначено на 16 червня 2025 року.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16 червня 2025 року повернуто справу № 914/2983/24 до Господарського суду Львівської області для усунення недоліків (вирішення питання щодо судових витрат на правову допомогу); встановлено Господарському суду Львівської області строк для усунення зазначених недоліків до 30 червня 2025 року.
30 червня 2025 року Господарським судом Львівської області ухвалено додаткову ухвалу у справі № 914/2983/24 про відшкодування витрат на правову допомогу.
03 липня 2025 року справа повернулась з місцевого господарського суду.
Ухвалою суду від 07 липня 2025 року розгляд апеляційної скарги призначено на 04 серпня 2025 року.
Представники сторін в судове засідання не з'явились. Поряд з тим, 04 серпня 2025 року від апелянта - ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без її участі, крім цього, просила суд відшкодувати на її користь витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 грн та судового збору у розмірі 4 542 грн, понесені, у зв'язку з апеляційним переглядом справи.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.12 ст.270 ГПК України).
Оскільки явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.
Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Порядок розподілу судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду унормований ст. 130 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Водночас судом встановлено, що в позовній заяві позивач просив суд судові витрати покласти на відповідача, поряд з тим, повідомив, що станом на час подання позовної заяви розмір витрат на правову допомогу становить 10 000 грн. До позовної заяви позивач серед іншого долучив оригінал договору №24-г/24 про надання правової допомоги від 22 листопада 2024 року, у п.3.1 якого зазначено, що гонорар виконавця складає 10 000 грн, з яких: 5 000 грн - за підготовку позовних матеріалів та подання їх до суду; 5 000 грн - за участь адвоката у судових засіданнях).
У заяві, долученій до заяви про усунення недоліків від 17 грудня 2024 року позивач просив суд судові витрати покласти на відповідача в розмірі: 3 028 грн судового збору та 10 000 грн правової допомоги.
У заяві від 06 травня 2025 року позивач просив суд з одночасним закриттям провадження у справі стягнути на користь позивача судові витрати.
Поряд з тим, судом встановлено, що у матеріалах справи був відсутній процесуальний документ щодо наслідків вирішення вказаних вище заяв позивача (щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу), відповідні висновки були відсутні і в оскаржуваній ухвалі суду (про закриття провадження у справі).
Враховуючи, що судом першої інстанції не вирішувалося питання про судові витрати на правову допомогу, судом апеляційної інстанції було повернуто справу № 914/2983/24 до Господарського суду Львівської області для усунення недоліків та вирішення питання щодо судових витрат на правову допомогу.
Частинами 1, 2, 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Твердження апелянта про неможливість вирішити питання про судові витрати на правову допомогу, шляхом звернення до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового судового рішення, оскільки процес припинений без ухвалення судового рішення по суті спору, колегія суддів відхиляє, оскільки, апеляційним судом встановлено, що скаржник не скористався своїми процесуальними правами, зокрема щодо подання заяви про ухвалення додаткового рішення в суд першої інстанції.
Враховуючи усунення судом першої інстанції недоліків та вирішення питання щодо судових витрат на правову допомогу, колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали місцевого господарського суду про закриття провадження у справі без змін.
Відповідно до ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про закриття провадження у справі (п.13).
Згідно з ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За приписами ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Слід зазначити, що скаржником не доведено, а апеляційним судом не встановлено наявності підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі.
Щодо судових витрат:
В силу положень ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, враховуючи положення п.1 ч.4 ст.129 ГПК України, з огляду на залишення ухвали місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення, колегія суддів не вбачає підстав для відшкодування позивачу понесених ним судових витрат, отже такі витрати слід залишити за позивачем.
Відповідно до ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч.2 ст.7 ЗУ «Про судовий збір»).
У разі оскарження рішення суду лише в частині відшкодування чи розподілу судових витрат, що не пов'язано з позовними вимогами і не стосується суті спору, сторона не повинна оплачувати за таку скаргу судовий збір, у зв'язку з наведеним, судовий збір не сплачується при оскарженні ухвали суду лише в частині вирішення судових витрат.
З огляду на наведені приписи, скаржник - ОСОБА_1 має право на повернення з державного бюджету судового збору, сплаченого під час подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 06 травня 2025 року у справі № 914/2983/24, за відповідним клопотанням.
Керуючись ст.ст.123, 231, 236, 255, 270, 271, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
ухвалив:
Ухвалу Господарського суду Львівської області від 06 травня 2025 року у справі № 914/2983/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Матеріали справи повернути до Господарського суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну постанову складено 08 серпня 2025 року
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.