Провадження №2/447/1175/25
Справа №447/2284/25
11.08.2025 суддя Миколаївського районного суду Львівської області Павлів В.Р., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на два житлові будинки з приналежними до них будівлями і спорудами та одної земельної ділянки в порядку спадкування за законом,
встановив:
04.08.2025 року представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Гивель Василь Петрович звернувся в Миколаївський районний суд Львівської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що розташований у АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що розташований у АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0.4120 га, яка розташована на території с. Хлібодарівка, Хлібодарівської сільської ради та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку і споруд та ведення ОСГ в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Під час вивчення позовної заяви та доданих до неї матеріалів встановлено, що такі не відповідають вимогам ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3ст.175ЦПК України позовна заява, крім інших обов'язкових реквізитів, має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
В силу положень ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.08.2020 у справі № 910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 12Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995, вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід'ємною частиною.
Проте, аналіз позовної заяви та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову щодо вимог майнового характеру, оскільки неможливо встановити вартість спірного майна. Інвентаризаційна вартість спірного житлового будинку, яка зазначена у технічному паспорті на цей будинок, не є підставою для обрахунку ціни позову, оскільки інвентаризаційна вартість об'єкта нерухомості являє собою його відновну ціну з вирахуванням його зносу і зміни вартості на послуги, роботи та будівельні матеріали, її вказуютьу технічному паспорті на об'єкті спеціальній довідці станом на день проведення оцінки, вона включає в себе всі витрати на будівельні роботи, однак не враховує витрати, спрямовані на купівлю земельної ділянки та інші деталі. Інвентаризаційна вартість необхідна виключно для розрахунків в державних органах та істотно відрізняється від ринкових показників.
Ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Відтак, позивачем долучено висновок про ринкову вартість майна від 16.05.2025, а з позовною заявою представник позивачки звертається до суду 04.08.2025. Отже, будь-яких доказів на підтвердження ринкової вартості майна на день подання позовної заяви (зокрема звіту про оцінку майна, висновку експерта) не було надано, а також не наведено обставин і не зазначено доказів щодо неможливості визначення його дійсної вартості на час звернення до суду з позовом та, відповідно, визначення реальної ціни позову.
Крім цього, відповідно до п. 6 розділу І Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженогоНаказом Фонду державного майна України № 658 від 17 травня 2018 року(у редакціїнаказу Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24) електрона довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості - документ, сформований на запит фізичної або юридичної особи на підставі даних про об'єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази даних звітів про оцінку за допомогою мережі Інтернет, та містить оціночну вартість такого об'єкта, розраховану модулем електронного визначення оціночної вартості.
Відповідно до п. 1, 2 розділу І Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженогоНаказом Фонду державного майна України № 658 від 17 травня 2018 року(у редакціїнаказу Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24) цей Порядок визначає механізм ведення Фондом державного майна України (далі - Фонд) Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб'єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбаченихПодатковим кодексом України. Для цілей цього Порядку об'єктом оцінки є нерухоме майно (житловий будинок, квартира або їх частини, кімнати, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку), земельні ділянки з поліпшеннями або вільні від поліпшень (з урахуванням норм безоплатного передавання земельних ділянок громадянам, визначенихстаттею 121 Земельного кодексу України), об'єкти нежитлового фонду, іншого майна, що відповідно достатті 181 Цивільного кодексу Україниналежить до нерухомого майна (нерухомості)), що належить платнику податку - фізичній особі, та вартість яких підлягає визначенню відповідно доПодаткового кодексу України(крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою) (далі - об'єкт оцінки).
Як передбачено п. 1 розділу ІІІ Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку у випадках, визначенихПодатковим кодексом України, на запити фізичних або юридичних осіб здійснюється електронне визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості, розраховане Модулем Єдиної бази.
Тож позивач не позбавлений можливості самостійно отримати інформацію від Фонду держмайна щодо оцінки нерухомого майна навіть за відсутності правовстановлюючих документів на таке майно.
Отже, для правильного визначення ціни позову необхідно встановити ринкову вартість майна щодо якого заявлено вимогу на день подання позовної заяви до суду.
З огляду на наведене, суддя дійшов висновку, що позивачу слід долучити до позовної заяви документи щодо вартісної оцінки вищевказаних об'єктів нерухомого майна, а саме житлових будиків, що розташовані у АДРЕСА_2 , та земельної ділянки площею 0.4120 га, яка розташована на території с. Хлібодарівка, Хлібодарівської сільської ради та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку і споруд та ведення ОСГ, станом на 04.08.2025.
Відповідно до п. 2.1.1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір'за подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється фізичною особою в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2025 р. складає не менше 1211,20 грн. та не більше 15140,00 грн.
При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок відповідно до п. 3 ч. 3ст. 175 ЦПК України покладається на позивача.
Отже, оскільки позивачем вартість житлових будинків та земельної ділянки визначена неналежним чином, то вказане позбавляє суд можливості перевірити правильність сплати суми судового збору та надходження до Державного бюджету України належного платежу у вигляді сплаченого судового збору.
Суд також приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якої формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції(рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
За таких обставин вважаю, що позовну заяву, необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків у відповідності до ч. 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 293, 294, 296, 297 ЦПК України, суддя,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на два житлові будинки з приналежними до них будівлями і спорудами та одної земельної ділянки в порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу із всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Павлів В. Р.