Справа № 344/13782/25
Провадження № 1-кс/344/5462/25
08 серпня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12025090000000093 від 22.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обґрунтування якого посилався на те, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025090000000093 за ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 будучи депутатом Верховинської селищної ради, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з головою Верховинської селищної ради ОСОБА_6 , у період з 03.06.2025 по 06.08.2025 одержали частинами від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у 8 000 (вісім тисяч) доларів США, що згідно з курсом НБУ на момент одержання становить 333 350,00 грн, що є великим розміром, за сприяння у наданні в оренду земельної ділянки із кадастровим номером 2620855100:02:003:0927, площею 0, 0924 га, яка розташована в по АДРЕСА_1 та наданні дозволу на розміщення тимчасової споруди малої архітектурної форми на вказаній ділянці.
Так, 06.08.2025 близько 12:13 год ОСОБА_5 , перебуваючи біля приміщення торгового центру «Епіцентр» в автомобілі «Honda Accord» державний номерний знак НОМЕР_1 , що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка, 17, реалізовуючи спільний із ОСОБА_6 злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, під час заздалегідь обумовленої зустрічі із ОСОБА_7 одержав від нього другу частину неправомірної вигоди у розмірі 6 500 доларів США ( що згідно курсу НБУ становить 270 920 грн).
Так, 06 серпня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, за участю ОСОБА_5 проведено обшук транспортного засобу марки «Honda Accord» державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 в ході якого виявлено та вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_1 (серія та номер НОМЕР_3 ) та транспортний засіб марки «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
06 серпня 2025 року винесено постанову про визнання вище вказаного майна, речовим доказом.
Окрім цього, 06 серпня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Підставами для тимчасового вилучення вище зазначеного майна стало те, що зазначені матеріальні об'єкти містять відомості про вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з вимаганням та отриманням неправомірної вигоди, які можуть бути використані як доказ факту чи обстави, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно з Реєстраційної картки транспортного засобу автомобіль марки «Honda Accord» державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив розгляд клопотання здійснювати без його участі, клопотання просив задоволити.
Адвокат ОСОБА_9 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_8 подала заперечення на клопотання слідчого, зазначила, що ОСОБА_8 не має жодного статусу у кримінальному провадженні, а санкція статті передбачає конфіскацію майна лише у засудженого. Відносно вилученого транспортного засобу не було проведено жодних слідчих дій, отже він не підпадає під ознаки речових доказів, так як не зберіг на собі сліди злочину, та не містить інших відомостей, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому протиправно обмежуються права власника на розпорядження своєю власністю.
Дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб..
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а згідно з ч. 2 - документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 цієї статті.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається із матеріалів клопотання, 06.08.2025 близько 12:13 год ОСОБА_5 , перебуваючи біля приміщення торгового центру «Епіцентр» в автомобілі «Honda Accord» державний номерний знак НОМЕР_1 , що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка, 17, реалізовуючи спільний із ОСОБА_6 злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, під час заздалегідь обумовленої зустрічі із ОСОБА_7 одержав від нього другу частину неправомірної вигоди у розмірі 6 500 доларів США ( що згідно курсу НБУ становить 270 920 грн).
Так, 06 серпня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, за участю ОСОБА_5 проведено обшук транспортного засобу марки «Honda Accord» державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 в ході якого виявлено та вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_1 (серія та номер НОМЕР_3 ) та транспортний засіб марки «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Згідно реєстраційної картки транспортний засіб марки «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія та номер НОМЕР_3 , належить на праві власності ОСОБА_8 .
06 серпня 2025 року винесено постанову про визнання вище вказаного майна, речовим доказом.
Проте, слідчий суддя зважає на те, що зазначений автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не зберли на собі слідів злочину, які можуть бути знищені в процесі користування ним. Відтак, арешт майна в частині заборони відчуження та розпорядження на транспортний засіб із свідоцтвом про реєстрацію, без заборони права користування, забезпечує завдання та мету накладення арешту, таку як збереження речового доказу.
Таким чином, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності, слідчий суддя приходить до висновку, що необхідно накласти арешт на автомобіль із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу лише в частині заборони відчуження та розпорядження, без заборони права користування.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України
Клопотання задоволити частково.
Накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_1 (серія та номер НОМЕР_3 ) та транспортний засіб марки «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який вилучений з фактичного володіння ОСОБА_5 06 серпня 2025 року в ході проведення обшуку, що належить на праві власності ОСОБА_8 .
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1