Справа № 344/13930/25
Провадження № 1-кс/344/5511/25
08 серпня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні № 22024090000000159 від 21.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст.111, ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилався на те, що Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 22024090000000159 від 21.11.2024 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст.111, ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
ОСОБА_5 у вересні 2007 року прийняв Присягу працівника прокуратури, відповідно до змісту якої він, присвячуючи свою діяльність служінню Українському народові і Українській державі, урочисто присягнув: неухильно додержуватися Конституції, законів та міжнародних зобов'язань України; сумлінним виконанням своїх службових обов'язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави; постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов'язки, з гідністю нести високе звання працівника прокуратури.
ОСОБА_5 працював в органах прокуратури Луганської області до 01 жовтня 2014 року, після чого його було звільнено з посади старшого прокурора м. Свердловська Луганської області за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП згідно наказу Луганської обласної прокуратури № 1717к від 01.10.2014 року.
У листопаді 2015 року ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області, вступив в змову з невстановленими під час досудового розслідування представниками т. зв. «ЛНР» та на їх пропозицію обійняв посаду т. зв. «заместителя прокурора города Свердловска».
Перебуваючи на посаді т. зв. «заместителя прокурора города Свердловска», ОСОБА_5 сприяв проведенню іноземною державою російською федерацією та її представниками підривної діяльності проти України, спрямованої на заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
За таких обставин, ОСОБА_5 , умисно перейшовши на бік ворога в період збройного конфлікту на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, надавши допомогу іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, вчинив державну зраду.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в державній зраді, тобто діянні умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України; переході на бік ворога в період збройного конфлікту, наданні іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 1183-VII від 08.04.2014, № 1689-VII від 07.10.2014).
У листопаді 2015 року громадянин України ОСОБА_5 , знаючи про проведення антитерористичної операції на території Луганської області проти терористичної організації «ЛНР», діючи з особистих політичних міркувань, корисливих мотивів, з метою порушення суверенітету і територіальної цілісності України, порушуючи ст. 17 Конституції України, вирішив прийняти участь в діяльності терористичної організації «ЛНР» шляхом вступу до її структурного підрозділу т. зв. «Генеральної прокуратури ЛНР», взявши на себе зобов'язання виконувати завдання та обов'язки вказаного структурного підрозділу терористичної організації.
У листопаді 2015 року ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області, вступив в змову з невстановленими під час досудового розслідування представниками т. зв. «ЛНР» та на їх пропозицію обійняв посаду т. зв. «заместителя прокурора города Свердловска».
Перебуваючи на посаді т. зв. «заместителя прокурора города Свердловска», ОСОБА_5 сприяв проведенню іноземною державою російською федерацією та її представниками підривної діяльності проти України, спрямованої на заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в участі в терористичній організації, іншому сприянні діяльності терористичної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
У період з 05 00 год 24 лютого 2022 року та щонайменше до сьогоднішнього дня (включно) підрозділи ЗС та інших військових формувань РФ здійснюють спроби окупації українських міст, які супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об'єктах, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено, і наразі він діє.
Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше 01.11.2024 року ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області, вступив в змову з невстановленими під час досудового розслідування представниками т. зв. «ЛНР» та на їх пропозицію обійняв посаду т. зв. «и.о. прокурора города Кировска».
Перебуваючи на посаді т. зв. «и.о. прокурора города Кировска», ОСОБА_5 сприяв проведенню іноземною державою російською федерацією та її представниками підривної діяльності проти України, спрямованої на заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
За таких обставин, громадянин України ОСОБА_5 , умисно перейшовши на бік ворога в період воєнного стану, надаючи допомогу іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, вчинив державну зраду.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в державній зраді, тобто діянні умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, переході на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненому в умовах воєнного стану, наданні іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, - тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2113-IX від 03.03.2022).
Всупереч законодавства України, згідно ст. 2 т. зв. «закону про прокуратуру лнр», «организация и порядок деятельности прокуратуры Луганской Народной Республики, равно как и полномочия прокуроров определяются Конституцией Луганской Народной Республики, настоящим Законом и другими законами, действующими на территории Луганской Народной республики, международными и межгосударственными договорами (соглашениями)».
У відповідності до ст. 3 т. зв. «закону про прокуратуру лнр» «деятельность прокуратуры Луганской Народной Республики направлена на обеспечение верховенства права, законности и правопорядка на территории Луганской Народной Республики, и имеет задачей охрану и защиту от всяких посягательств закрепленного Конституцией Луганской Народной Республики государственного устройства и общественно-политического строя Луганской Народной Республики», тобто спрямована на забезпечення діяльності окупаційного режиму на тимчасово окупованій території Луганської області.
Статтею 15 т. зв. «закону про прокуратуру лнр» визначено, що «систему прокуратуры Луганской Народной Республики составляют Генеральная прокуратура Луганской Народной Республики, прокуратуры городов и районов (в том числе районов в городах с районным административным делением), межрайонные прокуратуры, военная и иные специализированные прокуратуры».
Не пізніше 01.11.2024 року ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області, вступив в змову з невстановленими під час досудового розслідування представниками т. зв. «ЛНР» та на їх пропозицію обійняв посаду т. зв. «и.о. прокурора города Кировска».
Перебуваючи на посаді т. зв. «и.о. прокурора города Кировска», ОСОБА_5 сприяв проведенню іноземною державою російською федерацією та її представниками підривної діяльності проти України, спрямованої на заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Повідомлення про зміну підозри та про нову підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст.111, ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, у відповідності до ст. ст. 135, 136, 278, глав 6,11 КПК України, 18.07.2025 вручено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
На даний час ОСОБА_5 перебуває на непідконтрольній органам державної влади та місцевого самоврядування України території, де переховується від органів досудового розслідування та суду.
06.05.2016 року слідчим відділом Управління СБ України в Івано-Франківській області оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_5 .
Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб, передбачений КПК України і вказують на причетність підозрюваного до вчинення зазначеного злочину.
На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочинів є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
На сьогоднішній день виникла необхідність в обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, а обрання підозрюваному запобіжного заходу більш м'якого може перешкодити об'єктивному розслідуванню кримінального провадження.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст.111, ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що підозрюваний може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст.111, ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, є тяжким та особливо тяжкими злочинами.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На даний час, підозрювана знаходиться на непідконтрольній державній владі України території. Вказаний факт свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування та суду.
Зважаючи на те, що відбулося повномасштабне вторгнення на територію України військових формувань російської федерації, у останньої можуть зберігатися об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Зазначене свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Окрім того, зважаючи на той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 на даний час переховується від органів досудового розслідування та суду на території країні агресора, у його діях наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - а саме можливість незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Підозрюваний, розуміючи невідворотність покарання, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності та може вчинити інші або продовжити вчинення кримінальних правопорушень. Зазначене свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З урахуванням викладених обставин, жоден інший більш м'який запобіжний захід, крім виключного запобіжного заходу - тримання під вартою, не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.
Враховуючи складну суспільно-політичну ситуацію в Україні на даний час, за умов проведення відповідними силовими підрозділами України бойових дій, направлених на оборону та деокупацію території України, небезпека вчинення підозрюваною вищезазначених дій носить підвищений характер, а відтак такі обставини вимагають більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, що також узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини.
Відповідно до абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
З урахуванням того, що підозрюваний знаходиться на непідконтрольній державній владі України території, може виїхати на територію інших держав, то у випадках встановлення його місцезнаходження до нього будуть застосовуватись правові процедури, передбачені міжнародно-правовими договорами України, які ратифіковані Верховною Радою України, в тому числі Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Європейською конвенцією про видачу правопорушників від 13.12.1957 року.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив клопотання задоволити.
Захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання поклався на розсуд суду.
Заслухавши пояснення учасників, вивчивши та перевіривши надані матеріали клопотання, зважаючи на те, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст.111, ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України та достатність підстав вважати, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування та суду, перебуває на непідконтрольній державній владі України території, оголошений у розшук, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, може вчинити інші або продовжити вчинення кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим інші запобіжні заходи можуть не запобігти зазначеним вище ризикам, а тому, приходжу до висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з наступних підстав.
Згідно з ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Як вбачається з матеріалів клопотання, до Єдиного реєстру досудових розслідувань виділено відомості за № 22024090000000159 від 21.11.2024 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст.111, ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст.281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 06.05.2016 року старшим слідчим в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Луганській області оголошено в розшук підозрюваного ОСОБА_5 .
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину на момент вирішення питання про взяття під варту має відповідати стандарту «розумна підозра». Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (справа «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Об'єднаного Королівства», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ердагоз проти Туреччини», 1997 рік). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому, суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.
Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру ОСОБА_6 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст.111, ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, у відповідності до ст. ст. 135, 136, 278, глав 6,11 КПК України, 18.07.2025 вручено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
З врахуванням того, що на даний час ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування та суду, та знаходиться на непідконтрольній державній владі України території, прокурором вжито всіх можливих заходів для вручення йому такого повідомлення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Зазначене свідчить, що ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст.111, ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, підтверджується отриманими під час досудового розслідування у спосіб, визначений КПК України, доказами, а саме: висновком експерта, протоколом допиту свідка, та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Положеннями ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
В п.36 Рішення від 20.05.2010р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Згідно з матеріалами клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів. Підозрюваний оголошений у розшук, може незаконно впливати на свідків, у даному кримінальному провадженні, може вчинити інші або продовжити вчинення кримінальних правопорушень.
Наведені вище обставини в їх сукупності виключають можливість обрання підозрюваному менш суворого запобіжного заходу.
Таким чином, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст.111, ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, останній знаходиться на непідконтрольній державній владі України території, оголошений у розшук, слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваному слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, оскільки при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно положень ч.6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1