Справа № 196/695/24
№ провадження 2/196/33/2025
про залишення позовної заяви без розгляду
11.08.2025 с-ще Царичанка
Царичанський? ? районний? ? суд Дніпропетровської області? ?в складі головуючого судді Костюкова Д.Г., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом керівника Слобожанської окружної прокуратури Катеби Олега Анатолійовича в інтересах держави в особі Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки із незаконного володіння,-
Керівник Слобожанської окружної прокуратури Катеба Олег Анатолійович в інтересах держави в особі Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області звернувся до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про витребування на користь Царичанської селищної об'єднаної територіальної громади в особі Царичанської селищної ради земельної ділянки загальною площею 1,8 га в координатах, межах та конфігурації, що була передана рішенням Царичанської селищної ради Дніпропетровської області № 2164-65/VII від 05.06.2020 у власність ОСОБА_2 , що розташована на території Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області; скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, площею 18,1775 га, кадастровий номер 1225655100:01:001:0799, яка розташовується на території Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, проведену за ОСОБА_1 на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ляшківської сільської ради Дніпропетровської області Савран Н.В. № 58729765 від 14.06.2021 (номер запису про право 42485600); скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі сформованої земельної ділянки, кадастровий номер 1225655100:01:001:0799 площею 18.1775 га, розташованої на території Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.
10.04.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Литвиненко К.О. надійшла заява про залишення позовної заяви без руху, в зв'язку з встановленням вимоги після набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-IX від 12.03.2025 року та внесенням змін до ст. 177 ЦПК України, проведення експертно-грошової оцінки земельної ділянки разом з усім неподільним майном, яке на ній знаходиться, доплатою судового збору відповідно до вартості спірного майна, внесенням на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, про що надати до суду відповідні підтверджуючі документи.
Ухвалою суду від 02.07.2025 позовну заяву керівника Слобожанської окружної прокуратури Катеби Олега Анатолійовича в інтересах держави в особі Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки із незаконного володіння,залишено без руху та надано позивачу строк у п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення виявлених недоліків, а саме: долучити до позовної заяви докази, що підтверджують вартість спірної земельної ділянки, експертно-грошова оцінка якої здійснена в порядку, визначеному законом станом на день звернення до суду, тобто на 21.05.2024; надати докази внесення грошових коштів у вищевказаному розмірі на депозитний рахунок Царичанського районного суду Дніпропетровської області.
Згідно з довідкою про доставку електронного документу "Ухвала недоліки" від 02.07.2025 доставлена до електронного кабінету Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області 04.07.2025 о 00:28:51.
Згідно з довідкою про доставку електронного документу "Ухвала недоліки" від 02.07.2025 доставлена до електронного кабінету керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області Катеби О.А. 04.07.2025 о 00:28:51.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа "Ухвала недоліки" від 02.07.2025 доставлена до електронної скриньки Царичанської селищної ради 03.07.2025 о 18:40:09.
07 липня 2025 року через систему "Електронний суд" від керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області Катеби О.А. надійшла заява, в якій зазначено, що чинним законодавством не визначено обов'язку органів державної влади, місцевого самоврядування або прокурора вносити на депозитний рахунок суду грошових коштів у всіх категоріях справ. Обов'язок внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна передбачено у разі подання позовної заяви про витребування нерухомого майна саме від добросовісного набувача, що передбачено приписами частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції Закону № 4292-ІХ). Питання добросовісності чи недобросовісності набувача судом визначається виходячи із конкретних обставин справи та може бути вирішене лише після дослідження доказів, наданих сторонами, на стадії ухвалення судового рішення. Таким чином, у випадку встановлення обставин недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування ч. 5 ст. 390 ЦК України. Отже, при ухвалені рішення, суд має самостійно дослідити всі наявні матеріали в справі та вирішити питання добросовісності чи недобросовісності набувача. При цьому суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього (до ухвалення судового рішення) внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Тобто, законодавцем не визначено чіткого часового проміжку чи стадії, на якій орган державної влади, місцевого самоврядування або прокурор повинен внести кошти на депозитний рахунок. Позовну заяву Слобожанською окружною прокуратурою Дніпропетровської області подано до суду 17.05.2024 з дотриманням вимог ст. 177 ЦПК України, у зв'язку з чим, ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 позовну заяву прокурора прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 196/695/24. Прокурор звернувся з даним позовом з дотриманням всіх вимог діючого на той час законодавства. Водночас, залишаючи позовну заяву без руху, суд послався на те, що 09.04.2025 набрав чинності Закон України № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача». Абз. 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК України не має зворотної дії в часі з огляду на відсутність у законодавстві вказівки про її зворотну дію. З метою усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 07.07.2025, окружною прокуратурою направлено повторно лист Царичанській селищній раді Дніпропетровської області щодо можливості внесення коштів на депозитний рахунок суду. Відповідно до листа Царичанської селищної ради від 07.07.2025 №22798/02.2-10 встановлено, що питання внесення вартості земельної ділянки планується розглянути на засіданні сесії Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області. Процедура виділення коштів з місцевого бюджету зазвичай включає затвердження бюджету місцевою радою, визначення розпорядників бюджетних коштів, подання запитів на фінансування, розгляд цих запитів, ухвалення рішення про виділення коштів та їх перерахування. Згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування", місцеві ради затверджують бюджет, вносять до нього зміни та приймають рішення про розподіл коштів. Отже, селищна рада підтвердила, що намагається вирішити питання виділення та внесення коштів на депозитний рахунок суду, але існує відповідна процедура, передбачена діючим законодавством, яка потребує певного проміжку часу. Отже, Ухвала суду від 02.07.2025 про залишення позову без руху та надання позивачу 5 днів для усунення порушень є передчасною та такою, що порушує право на захист держави в особі Царичанської селищної ради.
14.07.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Литвиненко К.О. надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якій представник просить визнати причини неможливості вчасно виконати вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху, які зазначені в заяві керівника окружної прокуратури від 07.07.2025, не поважними та залишити позовну заяву без розгляду, посилаючись на наступне. Керівник окружної прокуратури, звертаючись з позовом в інтересах Царичанської селищної ради, обрав спосіб захисту порушеного права органу місцевого самоврядування як витребування майна із володіння добросовісного набувача, яке вибуло з володіння власників у силу обставин, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Жодних фактичних доказів того, що ОСОБА_1 є недобросовісним набувачем на час звернення до суду, так і на час розгляду справи не встановлено у спосіб та порядок, що передбачений законодавством. При цьому, якщо спірне майно є об'єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача крім приписів статті 388 ЦК України слід застосовувати спеціальну норму пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Враховуючи те, що спірна земельна ділянка була придбана відповідно до договору купівлі-продажу №971, посвідченого 07.07.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, та за відсутності в реєстрі відомостей щодо обтяжень земельної ділянки, при цьому, в подальшому вказаний договір не бу визнаний нікчемним або фіктивним, то відсутні підстави вважати, що відповідач є недобросовісним набувачем. Відповідно до вимог ч.5 ст.12 ЦК України добросовісність учасників цивільних правовідносин презюмується. Таким чином вважає, що подаючи заяву від 07.07.2025 керівник окружної прокуратури намагається змінити підстави позову та здійснити затягування розгляду справи. Крім того, позивачем та керівником окружної прокуратури не надано доказів проведення експертно-грошової оцінки земельної ділянки станом на 21.05.2024, що в свою чергу позбавляє суд та сторони визначити саме розмір грошових коштів, що підлягають внесенню на депозитний рахунок суду. Також керівником окружної прокуратури не надано належних доказів на коли саме заплановано скликання сесії та що пропозиція щодо виділення відповідних грошових коштів внесена з дотриманням порядку та Регламенту як така, що подається на розгляд даної сесії, що свідчить про формальний підхід до розгляду справи та намагання зловживати наданими процесуальними правами.
Вивчивши вищевказані заяви та клопотання сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України (в редакції чинній на час звернення прокурора до суду) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року, згідно з яким ст. 390 ЦК України доповнено ч. 5 наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Статтю 265 ЦПК України доповнено частиною 14 такого змісту: «14. У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».
Відповідно до ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Аналізуючи вищенаведені норми, суд зауважує, що положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 4292-ІХ, поширюється не тільки на конкретно визначені статті, а загалом на положення цього Закону в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
Крім того, суд зауважує, що в статті 58 Основного Закону України закріплено, що закони та інші нормативноправові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частиною 4 статті 3 ЦПК України передбачено, що Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
При цьому, вимога про необхідність долучення до позову документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, не є встановленням нового обов'язку для учасника судового процесу, а є однією з процесуальних вимог до позовної заяви органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову.
Своє розуміння зворотної дії закону в часі Конституційний Суд України виклав у Рішенні від 09.02.1999 року № 1-рп/99, зазначивши, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Крім того, Конституційний Суд України вважає, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (рішення КСУ від 12.07.2019 року № 5-р(I)/2019).
Правовідносини щодо розгляду в суді поданого Слобожанською окружною прокуратурою позову справді виникли до набрання чинності положеннями Закону №4292-ІХ від 12.03.2025 року, однак вони продовжують існувати і після його ухвалення, а тому повинні бути приведені у відповідність із новим юридичним регулюванням.
Суд зауважує, що з 09.04.2025, тобто з моменту набрання чинності вищевказаних змін до ст.ст. 177, 185 ЦПК України, вони підлягають виконанню всіма учасниками процесу, при цьому положення ч.11 ст.187 ЦПК України вимагають приведення позовної заяви у відповідність ст.ст.175, 177 ЦПК України після відкриття провадження по справі на будь-якій стадії судового провадження та не залежать від наявності відповідних вимог до позовної заяви на момент відкриття провадження по справі.
Чинним законодавством не передбачена можливість невиконання судом вимог ч.11 ст.187 ЦПК України у зв'язку з тим, що відповідні вимоги до позовної заяви не були передбачені на стадії відкриття провадження у справі або складнощами позивача щодо приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
При цьому, відкладення судом провадження по справі на невизначений строк для виконання прокурором вимог чинного законодавства не передбачено цивільним процесуальним законодавством, не відповідає завданням та основним засадам цивільного судочинства та створює умови правової невизначеності.
Суд звертає увагу, що чітке додержання вимог цивільного процесуального законодавства після їх зміни є запорукою справедливого та своєчасного судового розгляду, при цьому в даному випадку виконання абзацу 2 частини 4 ст.177 ЦПК України є безумовною запорукою додержання судом вимог ч.5 ст.390 ЦК України при ухваленні судового рішення.
Також, суд бере до уваги правові позиції Верховного Суду, що відображені у постановах від 30 квітня 2025 року у справі №686/14711/21, 07 травня 2025 року у справі №128/680/21, від 21 травня 2025 року у справі №678/1280/21 щодо обов'язковості врахування положень Закону України від 12 березня 2025 року №4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» після набрання ними чинності під час подальшого судового провадження.
Суд вважає хибним посилання прокурора на обмеження судом права на захист держави при залишенні позовної заяви без руху, оскільки саме держава встановила обов'язкові умови для державних органів при витребуванні майна від добросовісного набувача.
Посилання представника прокуратури щодо недоведеності на теперішній час добросовісності набувача не заслуговують на увагу, оскільки відповідно ч.5 ст.12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто, незаконний набувач вважається добросовісним, поки протилежне не буде встановлено рішенням суду, про що також зазначено у постанові ВП ВС від 20.11.2018 у справі № 907/50/16.
З урахуванням вищевикладеного, виконання вимог абзацу 2 частини 4 ст.177 ЦПК України при витребуванні прокурором (державним органом) майна у особи за відсутності судового рішення щодо визнання цієї особи недобросовісним набувачем, є обов'язковими та не залежать від суб'єктивної думки прокурора чи позивача.
Більш того, як вбачається з позовної заяви самим прокурором застосовані посилання на положення чинного законодавства, щодо витребування майна у добросовісного набувача.
Суд ще раз зазначає, що виконання вимог внесених змін до ст.ст.175, 177 ЦПК України після набрання ними чинності є обов'язковим, підлягає обов'язковому виконанню позивачем на будь-якій стадії судового провадження, а чинним законодавством не передбачено надання невизначеного строку для виконання позивачем вимог ст. 177 ЦПК України.
Більш того, невиконання прокурором вимог абзацу 2 частини 4 ст.177 ЦПК України робить неможливим справедливий судовий розгляд та винесення судового рішення, з огляду на положення ч.5 ст.390 ЦК України.
Разом з тим, вимоги, визначені ухвалою суду від 02.07.2025 ні Слобожанською окружною прокуратурою, ні Царичанською селищною радою, в інтересах якої поданий даний позов, до теперішнього часу не виконано, а саме щодо внесення та долучення до позовної заяви доказів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки, експертно-грошова оцінка якої здійснена в порядку, визначеному законом станом на день звернення до суду, тобто на 21.05.2024.
Згідно з п.п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Право на доступ до правосуддя не передбачає невиконання вимог закону та судових рішень, які набрали законної сили.
Відповідно до ч. 13 ст. 187 і п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
При цьому, суд звертає увагу, що норми діючого цивільного процесуального законодавства не наділяють суд повноваженнями щодо продовження розгляду справи у разі невиконання позивачем ухвали суду про залишення позову без руху.
Враховуючи вищевикладене, а також предмет позову та підстави заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Питання повернення судового збору сплаченого при поданні даного позову судом не вирішується, оскільки відсутнє з цього приводу клопотання особи, яка його сплатила.
Керуючись ст.ст.187, 257, 259-261, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву керівника Слобожанської окружної прокуратури Катеби Олега Анатолійовича в інтересах держави в особі Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки із незаконного володіння- залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що він має право на повторне звернення із позовною заявою до суду, якщо будуть усунуті умови, що були підставою для залишення її без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
? ? ? ? Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков?