Справа № 192/910/25
Провадження № 3/192/374/25
Іменем України
23 липня 2025 року
Суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Н.В.,
за участю захисника Гребнєва І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоне Солонянського району Дніпропетровської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановила:
До суду від відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 292953, 07 квітня 2025 року о 06 год 30 хв у с. Червонокам'яному по вул. Затишній, 1, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2104, н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, згідно приладу ARBH-0685, тест 719, показними 0,89‰, проводився зі згоди водія, чим порушив вимоги пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
22 липня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про закриття адміністративного провадження від захисника, в якому він просить закрити провадження про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилався на те, що як вбачається із відеозапису, який долучений до матеріалів справи, ОСОБА_1 , не погоджувався із результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, який було проведено на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу. Разом з тим, інспектор поліції який оформлював матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не роз?яснив останньому, що у разі його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться у медичному закладі. На відеозаписі, який долучено до матеріалів справи зафіксовано, що інспектор поліції навіть не повідомляв ОСОБА_1 , що він може проїхати до медичного закладу та пройти огляд у медичному закладі задля спростування результатів огляду проведеного на місці зупинки транспортного засобу.
Захисник зазначає, що вказані обставини свідчать про те, що інспектором поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не було дотримано вимог п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та ст. 266 КУпАП, оскільки останній, незважаючи на відсутність згоди ОСОБА_1 із результатами огляду на стан алкогольного сп?яніння проведеного поліцейським, не провів огляд у найближчому закладі охорони здоров?я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Долучені до матеріалів справи докази свідчать про те, що інспектор поліції допустив істотне порушення порядку проведення огляду у водіїв на стан сп'яніння, оскільки незважаючи на незгоду водія ОСОБА_1 , із результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп?яніння поліцейським на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, не направив ОСОБА_1 , до відповідного медичного закладу для медичного огляду.
Також звертає увагу на те, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції не заборонили ОСОБА_1 керувати автомобілем. Через певний час ОСОБА_1 був повторно зупинений працівниками поліції де в нього були «повторно» виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, після чого його зобов'язали ще раз пройти огляд на стан сп'яніння. В результаті проведення повторного огляду алкогольного чи наркотичного сп'яніння в нього виявлено не було.
Також, матеріали справи не містять доказів факту керування з боку Коротуна т.з., що є окремою підставою для закриття провадження у справі.
В судовому засіданні захисник підтримав своє клопотання з підстав викладених у ньому.
Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. 245 КУпАП до завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення належить, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів у справі про адміністративне правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати серед іншого чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Суд зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 07.04.2025 серії ЕПР1 № 292953 вказано про порушення водієм вимог п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306,водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з п.п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Таким чином, встановлений порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння передбачає проведення такого огляду поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Судом було досліджено відеозапис, який наданий разом з протоколом про адміністративне правопорушення.
З відеозапису вбачається, що працівником поліції було запропоновано водієві ОСОБА_1 пройти медичний огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою Драгера алкотестера. На вказану пропозицію поліцейського водій пройшов тест, який показав результат 0,89‰, водій почав говорити поліцейському про проходження огляду у медичному закладі, однак поліцейські, не запропонували пройти огляд у закладі охорони здоров'я.
Суду не надано доказів (відеозапису або пояснення свідків) того, що водію пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі та відмови водія від такого огляду.
Таким чином, суд вважає, що не доведеним є вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд наголошує, що суд здійснює розгляд протоколу виключно в межах пред'явленого особі обвинувачення за кваліфікацією, яка визначена працівником поліції та зазначена у протоколі, під час якого суддя встановлює наявність або відсутність в діянні особи, яка притягується до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення передбаченого конкретною частиною статті або статтею КУпАП.
Суд звертає увагу, що обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, суд також не має права самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави (рішення від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції»).
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а зазначає, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України» та ін.).
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, оскільки суд дійшов висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження у справі потрібно закрити.
Керуючись ст. 247 КУпАП,
постановила:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Солонянський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя Н.В. Ковальчук