Єдиний унікальний номер 142/379/24
Номер провадження 2/142/89/25
іменем України
11 серпня 2025 року смт. Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - судді Гринишиної А.А.,
за участі секретаря судового засідання Курасевич В.В.,
розглянувши в залі суду в с-ще. Піщанка Вінницької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Ідея Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, третя особа Крижопільський відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
19 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Піщанського районного суду Вінницької області з позовом до Акціонерне товариство «Ідея Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, третя особа Крижопільський відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 19 червня 2024 року вказану заяву про забезпечення позову було передано на розгляд судді Гринишиній А.А.
Ухвалою суду від 21 травня 2024 року постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження в даній цивільній справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце проведення судового засідання. Призначено по цивільній справі судове засідання, яке в подальшому відкладене, в остання до 11.08.2025 року.
Ухвалою суду від 20 червня 2024 року постановлено зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого Приватним нотаріусом КМНО Сазоновою Оленою Миколаївною від 20.01.2022 року за № 75, про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості в сумі 47810,26 гри. у виконавчому провадженні № 68815700 до закінчення розгляду справи.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що зазначає, що старшим державним виконавцем Крижопільського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (актуальне найменування органу виконавчої служби: «Крижопільський відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрацьного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Задвірним В.М. 15.04.2022 року було відкрито виконавче провадження № 68815700 з примусового виконання Виконавчого напису № 75 від 20.01.2022 р., виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, про стягнення із ного, ОСОБА_1 , на користь АТ «ІДЕЯ БАНК» (код ЄДРПОУ: 19390819), заборгованості у розмірі 47 810,26 гривень. Зазначає, що про існування оскаржуваного виконавчого напису я дізнався через відкриття виконавчого провадження з Єдиного реєстру боржників після арешту моїх рахунків та звернення стягнення на заробітну плату. Вказує, що виконавчий напис про стягнення заборгованості за кредитним договором має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, з огляду на скасування Судом п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, який було внесено Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 року, яка в цій частині визнана незаконною та не чинною судовими рішеннями у справі № 826/20084/14, що набрали законної сили і є обов'язковими.
Позивача просить суд визнати виконавчий напис № 75 від 20.01.2022 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ: 19390819) заборгованості у розмірі 47 810,26 гривень (сорок сім тисяч вісімсот десять гривень 26 коп.) таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з Акціонерного Товариства «Ідея Банк» на його користь судові витрати у розмірі 1 816,80 гривень.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, проте в матеріалах справи міститься його заява про вирішення справи без участі позивача, в якій позивач просить розгляд справи здійснювати без її участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, представником АТ «Ідея Банк» подано на адресу суду відзив на позовну заяву в якому вона, обґрунтовуючи заперечення проти заяви, просила у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», третя особа; приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна; Крижопільський відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у справі № 142/379/24 - відмовити у повному обсязі. Розгляд справи здійснювати за відсутності представника АТ «Ідея Банк».
Третя особа в підготовче засідання не з'явились, про дату, час та місце його проведення були повідомлені відповідно до вимог законодавства. Заперечень проти позову та будь-яких інших заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надійшло.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні Крижопільського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрацьного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження № 68815700 з примусового виконання Виконавчого напису № 75 від 20.01.2022 р., виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, про стягнення ОСОБА_1 , на користь АТ «ІДЕЯ БАНК» (код ЄДРПОУ: 19390819), заборгованості у розмірі 47 810,26 гривень(а.с.11)
Підставою для вчинення виконавчого напису був договір № RO1.00601.005663409 від 04.09.2019, укладений між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 (а.с.16).
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановленихзаконом.
Зокрема, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України «Про нотаріат» (в редакції на час вчинення виконавчого напису)).
Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».
У виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число)його вчинення,посада,прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса (ч. 1 ст. 89 Закону України «Про нотаріат» (в редакції на час вчинення виконавчого напису)).
Нотаріус вчиняє виконавчий напис у порядку, передбаченому главою 16 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5 у редакції, чинній на час вчинення напису (далі - Порядок).
Зокрема, згідно п.п. 1.1, 1.2, 2.1, 2.2 глави 16 розділу ІІ Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо: подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (п. 3.1 глави 16 розділу ІІ Порядку).
Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку (п. 3.3 глави 16 розділу ІІ Порядку).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (п. 3.2 глави 16 розділу ІІ Порядку).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у«Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (п.п. 3.2, 3.5 глави 16 розділу ІІ Порядку).
Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
Якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника. У цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій (п.п. 5.1, 5.3 глави 16 розділу ІІ Порядку).
У справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.
Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов'язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса (п.п. 7.1, 7.3 глави 16 розділу ІІ Порядку).
Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в«Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи (п. 7.6 глави 16 розділу ІІ Порядку).
Виконавчий напис має містити: дату (рік, місяць, число) вчинення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та місце проживання (місцезнаходження) стягувача; найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, під яким виконавчий напис зареєстровано; дату набрання чинності виконавчим написом; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання; підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою; інші відомості, передбачені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» (п. 4 глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172 (в редакції на час вчинення напису) для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а саме пункт 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
У разі задоволення такого позову адміністративний суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень (п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України).
Резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду (ч.ч. 1, 2 ст. 265 КАС України).
Таким чином, законом чітко визначено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, а не з моменту набрання чинності нормативно-правовим актом, яким підтверджено нечинність такого акту або виключено з нього відповідне (нечинне) положення. Твердження відзиву про протилежне не ґрунтуються на вимогах закону та пов'язані з неправильним тлумаченням закону.
Аналогічні висновки викладені й в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, згідно якої судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
За встановленого, Постанова № 662, якою внесені зміни до переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14.
Разом з тим, Верховний Суд у постановах від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц, від 15 квітня 2020 року справі № 158/2157/17, від 21 жовтня2020 року у справі № 172/1652/18, від 08 серпня 2022 року у справі № 752/16820/19, від 19 жовтня 2022 року у справі № 278/2416/21, від 28 червня 2023 року у справі №758/3725/21 неодноразово нагадував судам, що встановлення під час вирішення спору про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, тієї обставини, що укладений між банком та позичальником кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, вказує на наявність підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Таким чином, оспорюваний виконавчий напис вчинений з порушенням встановленого законом порядку, а саме - на підставі кредитного договору, складеного у простій письмовій формі (нотаріально не посвідченого), тобто без урахування того, що підтвердження заборгованості у кредитних відносинах (за винятком нотаріально посвідчених кредитних або пов'язаних з ними договорів) не може здійснюватися в порядку вчинення виконавчого напису. Вказаний напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з визнанням відповідних положень Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, нечинними в судовому порядку.
В іншій частині доводів позову підлягають врахуванню висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, згідно яких порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22лютого 2012року №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій). Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій. Так, згідно зі статтею 87Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За результатами аналізу норм вищенаведених нормативних актів можна дійти висновків, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29червня 1999року №1172 (далі - Перелік документів). Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотеко держателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності. Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
З урахуванням наведених висновків, твердження позову про те, що заборгованість за кредитним договором не є безспірною, суд оцінює критично, оскільки в цій частині позивачка не надала доказів на підтвердження вказаних обставин, зокрема, не зазначила, з яких підстав вона не погоджується з нарахованою заборгованістю, не навела та не надала відповідних розрахунків.
За встановлених судом обставин, враховуючи порушення нотаріусом вимог щодо вчинення оспорюваного виконавчого напису виключно на нотаріально посвідчених кредитних договорах, а тому напис з цієї підстави підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню..
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені судові витрати, а саме: судовий збір у сумі 1211, 20 грн., за подання позовної заяви та 605, 60 грн., за подання заяви про забезпечення позову, сплата якого підтверджується квитанціями до платіжних інструкцій (а.с. 19,20).
Ураховуючи, що учасниками справи не було подано клопотання про скасування застосованого ухвалою суду заходу забезпечення позову у виді зупинення стягнення по виконавчому провадженню, тому даний захід забезпечення позову продовжує діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання цим судовим рішенням законної сили.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10-13, 76-89, 141, 178, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до акціонерного Товариства «Ідея Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, третя особа Крижопільський відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати виконавчий напис № 75 від 20.01.2022 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ: 19390819) заборгованості у розмірі 47 810,26 гривень (сорок сім тисяч вісімсот десять гривень 26 коп.) таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Акціонерного Товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 816,80 грн.
Заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Піщанського районного суду Вінницької області від 20 червня 2024 року, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 11.08.2025.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Акціонерного товариства «Ідея Банк», місцезнаходження 79008, м. Львів, вул. Валова, буд. 11, код ЄДРПОУ: 19390819.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Крижопільський відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження 24600, Вінницька обл., Тульчинський р-н, смт. Крижопіль, вул. Чабанюка, буд. 1, код ЄДРПОУ: 34625591.
Суддя