Справа №760/18150/22 6/760/505/25
11 серпня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., за участі секретаря судового засідання Костенка Р.С., заявника ОСОБА_1 , представника заявника, адвоката Демченко О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
У липні 2025 року заявник звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню судового наказу № 760/18150/22 від 10.02.2023, виданого Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, .
В обґрунтування поданої заяви, зазначено, що 10.02.2023 Солом'янським районним судом м. Києва винесено судовий наказ у справі №760/18150/22, яким стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь стягувача ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини (сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дня звернення до суду - 30.11.2022 та до досягнення дитиною повноліття, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На момент прийняття судового наказу у Солом'янському районному суді м. Києва перебувала позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , про визначення місця проживання дитини та визначення порядку участі матері у вихованні та спілкуванні із дитиною та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 24.10.2024, первісний та зустрічний позови задоволено частково, визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , почергово з кожним з батьків, у такому порядку: два тижні з матір'ю ОСОБА_2 , за адресою проживання останньої, а саме: АДРЕСА_1 ; два тижні з батьком ОСОБА_1 за адресою його проживання, а саме: АДРЕСА_2 . Двотижневий період проживання дітей з кожним з батьків починається з 10:00 год. неділі та завершується через два тижні о 10.00 год. неділі. Перші два тижні, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили, дитина проживає з матір'ю. По завершенні двох тижнів, протягом яких дитина проживала з батьком чи матір'ю, той з батьків, з ким вони проживали, зобов'язаний супроводити (привезти) дитину до місця проживання іншого з батьків та передати під фізичну опіку іншого з батьків.
Постановою Київського апеляційного суду від 24.04.2025 року рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24.10.2024 залишено без зміни.
Із приписів постанови Київського апеляційного суду, ОСОБА_1 не є тим із батьків, який проживає окремо від дитини та на якого може бути покладено обов'язок щодо сплати аліментів за судовим наказом.
На підставі вищезазначеного, боржник просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ №760/18150/22 від 10.02.2022.
Заявник ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні заяву підтримали та просили її задовольнити.
Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду заяви була повідомлена належним чином.
Дослідивши заяву про визнання судового наказу таким, що підлягає скасуванню, перевіривши матеріали справи, встановлено наступне.
Солом'янським районним судом м. Києва у справі №760/18150/22 10.02.2023 винесено судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь стягувача ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дня звернення до суду - 30.11.2022 та до досягнення дитиною повноліття, а саме: - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 24.10.2024, первісний та зустрічний позови задоволено частково, визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , почергово з кожним з батьків, у такому порядку: два тижні з ОСОБА_5 , за адресою проживання останньої, а саме: АДРЕСА_1 ; два тижні з батьком ОСОБА_1 , за адресою його проживання, а саме: АДРЕСА_2 . Двотижневий період проживання дітей з кожним з батьків починається з 10:00 год. неділі та завершується через два тижні о 10.00 год. неділі. Перші два тижні, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили, дитина проживає з матір'ю. По завершенні двох тижнів, протягом яких дитина проживала з батьком чи матір'ю, той з батьків, з ким вони проживали, зобов'язаний супроводити (привезти) дитину до місця проживання іншого з батьків та передати під фізичну опіку іншого з батьків.
Постановою Київського апеляційного суду від 24.04.2025 року рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24.10.2024 залишено без зміни.
Згідно ч. 3 ст. 431 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Статтею 173 ЦПК України передбачено, що суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.
Відповідно до змісту ч.ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або 3) з інших причин. При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню.
У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 2-4671/11 сформульовано правовий висновок, що підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято поділяти на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов'язку), зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання й інші, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права. У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Отже, до підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об'єктивно відсутній обов'язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено обставини, якщо інше не встановлено законом.
Факт проживання дитини почергово з обома батьками є підставою для виникнення у обох батьків обов'язків щодо дитини, визначених розділом ІІІ Сімейного кодексу України, у тому числі обов'язків щодо утримання дитини.
За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Аліментний обов'язок позивача був заснований на факті проживання окремо від дитини, а рішення суду щодо почергового проживання дитини з обома батьками, підтверджує, що позивач не є батьком, який проживає окремо від дитини.
На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 80, 259, 353-355, 431, 432 ЦПК України, ст.ст. 34, 39 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
постановив:
Заяву задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню з 11.05.2025 судовий наказ, виданий 10.02.2023 Солом'янським районним судом м. Києва у справі №760/18150/22 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на користь стягувача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на утримання неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дня звернення до суду - 30.11.2022 та до досягнення дитиною повноліття, а саме: - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст.. 261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя О. Майстренко