Справа № 756/4891/25
Провадження № 2/756/3636/25
28 липня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Ткач М.М.,
за участі секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ», треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ», треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовуючи свої вимоги, зокрема, тим, що 22.09.2021 приватним виконавцем відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» заборгованості в розмірі 14790,00грн. на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни №94994 від 15.07.2021. Позивач зазначає, що вказаний виконавчий напис вчинений всупереч вимогам ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а саме позивач будь-якої вимоги про усунення порушень по кредитному договору від ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» не менше, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань не отримував, чим відповідач позбавляє позивача права оскаржити вимоги у судовому порядку або надати письмові заперечення. Також, належними доказами, які б підтверджували наявність або відсутність заборгованість, встановлювати розмір заборгованості позичальника, можуть бути саме первинні документи. Київський апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14, визнав незаконною та нечинною в частині з моменту її прийняття постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносилися до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Крім того, наказом Міністерства юстиції України від 01.11.2021 за №3897/5, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 07.11.2005 за №6014 на ім'я приватного нотаріуса Бучанського (Києво-Святошинського) районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни анульовано. На підставі викладеного, просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 94994, вчинений 15.07.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» заборгованості за кредитним договором у розмірі 14790,00 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 14.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ», треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з (повідомленням) викликом сторін та призначено судове засідання.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 14.04.2025 заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ», треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задоволено. Зупинено стягнення по виконавчому провадженню №66920510, відкритому приватним виконавцем Виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В. на підставі виконавчого напису № 94994 від 15.07.2021, вчиненого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» заборгованості.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся. При цьому, 30.05.2025 подав до суду заяву, в якій просив здійснювати розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» уповноваженого представника в судове засідання не направив, про час та місце судового засідання повідомлявся. При цьому, 24.06.2025 до суду від представника відповідача надійшла заява, у якій зазначається, що Товариством визнається позов у межах заявлених вимог.
Третя особа приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялася належним чином.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна,не з'явилась, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялась належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 15.07.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною було вчинено виконавчий напис №94994 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» заборгованості за кредитним договором №251472 від 12.12.2019 на загальну суму 14790,00 грн.
22.09.2021 постановою приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталією Володимирівною було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису № 94994, вчиненого 15.07.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з позивача заборгованості на користь ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» на загальну суму 14790,00 грн.
Однак позивач вважає вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки винесений з порушенням вимог чинного законодавства України.
Отже, між сторонами виникли спірні правовідносини щодо неправомірності вчинення виконавчого напису нотаріуса, які регулюються спеціальним законодавством України.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Згідно з ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчиненні» №2 від 31.01.1992 при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
За змістом ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, п. 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999, в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014, було встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Тобто саме вказані зміни до Переліку дозволяли кредиторам звертатися до нотаріуса для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, оформленими не тільки в нотаріальному порядку, але і в простій письмовій формі.
Разом з тим, Київський апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14, визнав незаконною та нечинною в частині з моменту її прийняття постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносилися до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29.11.2001, в якій у п.1 Переліку в редакції від 29.11.2001 передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. При цьому п. 2 взагалі не передбачено в діючому Переліку.
Тобто під час видачі оскаржуваного виконавчого напису приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна керувалася визнаним не чинним законодавством, яке в дійсності не передбачало можливості вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений, а, отже, діяв у порушення норм ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат».
Відповідно до п.3.1 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Пунктом 3.5 глави 16 розділу II зазначеного Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Таким чином, та обставина, що позивач не погоджується з наявністю заборгованості, а отже існує спір щодо стягнення заборгованості, спростовує безспірність заборгованості боржника.
Також, слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором та намір відповідача у позасудовому порядку, саме шляхом вчинення виконавчого напису, захистити свої порушені права.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16).
З наданих суду документів не вбачається, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги те, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості.
Ураховуючи вищевикладене, а також те, позивач не був у встановленому законом порядку проінформований про наявність у нього заборгованості за договором кредиту та розміру вказаної заборгованості, строк, у який належить погасити існуючу заборгованість, а також наслідки її непогашення, суд приходить до висновку про те, що у даному випадку заборгованість, визначена стягувачем та подана нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не є безспірною.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 94994 від 15.07.2021, вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» за кредитним договором №251472 від 12.12.2019 на загальну суму 14790,00 грн.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19).
Частиною 1 ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Беручи до уваги зазначене та оскільки відповідач визнав позов у повному обсязі, про що ним було подано до суду письмову заяву, і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття визнання позову відповідачем та задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судові витрати підлягають розподілу на підставі ст. 141 ЦПК України, з урахуванням положень ст.142 ЦПК України.
Керуючись статтями 5, 12-13, 76-81, 133, 141, 142, 206, 259, 263-265, 279, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ», треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 94994 вчинений 15.07.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» заборгованості на загальну суму 14790,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» (місцезнаходження: м. Київ, Оболонська набережна, буд. 15, корп. 4, код ЄДРПОУ 36183990) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору за подання позову та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви про стягнення заборгованості в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.4297211550.1 від 09.04.2025 на р/р UA718999980313111206000026006, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача ГУК у м. Києві/Оболон. р-н/22030101.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 28.07.2025.
Відомості про учасників справи:
1. Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 );
2. Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» (місцезнаходження: м. Київ, Оболонська набережна, буд. 15, корп. 4, код ЄДРПОУ 36183990);
3. Третя особа: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна (місцезнаходження: АДРЕСА_2 );
4. Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна (місцезнаходження: м. Полтава, вул. Григорія Левченка, буд. 6).
Суддя М. М. Ткач