ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16210/25
провадження № 1-кп/753/2033/25
"06" серпня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві у спрощеному провадженні без виклику учасників обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025105020000764 від 22.07.2025 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янськ Донецької області, громадянина України, українця, з базовою середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 20.03.2009 Слов'янським міськрайонним Донецької області за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі - 11.11.2013 звільнений з Комісарівської ВК Луганської обл. № 22 по відбуттю строку покарання;
- 10.10.2019 Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки - 01.07.2022 звільнений від відбуття покарання за закінченям іспитового строку;
- 01.06.2022 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців;
- 07.10.2022 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ст. 71, 72 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць, 22.10.2024 ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області звільнено від покарання у зв'язку з усуненням караності діяння;
-17.12.2024 Дарницьким районним судом м. Києва за ч.1 ст.309 КК України до обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців. Звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік 8 місяців. Ухвалою Київського апеляційного суду від 30.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури. Розгляд апеляційної скарги призначено на 02 жовтня 2025 року, до ОСОБА_3 застосовано примусовий привід у зв'язку із неявкою до суду.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
І. Формулювання обвинувачення, яке пред'явлено особі і визнане Судом доведеним.
ОСОБА_3 , 22.07.2025 близько 12 год. 00 хв., знаходячись за своїм місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, використовуючи мобільний додаток «Телеграм», який встановлений на його мобільному телефоні, через телеграм канал «Віп 24», за грошові кошти в сумі 750 грн., домовився з невстановленою досудовим розслідуванням особою щодо незаконного придбання психотропної речовини - PVP, для власного вживання, без мети збуту. В подальшому, ОСОБА_3 , на мобільний телефон прийшло смс-повідомлення з координатами місця розташування психотропної речовини - PVP.
Так, 22.07.2025 близько 17 год. 20 хв. ОСОБА_3 прибувши на адресу: м. Київ, просп. Григоренка, 40, шляхом підбору з землі, умисно, незаконно придбав раніше замовлену ним психотропну речовину - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-ілпентан-1-он), масою 0,748 г, що знаходилась у поліетиленовому пакеті з пазовим замком, який обмотаний фрагментом клейкої стрічки синього кольору, який останній поклав до своєї сумки яку мав при собі, тим самим почав умисно, незаконно зберігати при собі для власного вживання, без мети збуту.
В той же день, одразу за вище вказаною адресою, ОСОБА_3 зупинили працівники поліції, та в подальшому, в ході особистого обшуку, в присутності двох понятих, у останнього вилучено психотропну речовину - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-ілпентан-1-он), масою 0,748 г, яку ОСОБА_3 , умисно незаконно, всупереч вимог ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою КМУ № 589 від 03.06.2009, придбав та зберігав для власного вживання, без мети збуту.
ІІ. Позиція сторін.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , встановлено, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
IІІ. Дослідженні докази.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали досудового розслідування в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, дослідивши додані матеріали дізнання суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження.
ІV. Кваліфікація дій обвинуваченого за законом України про кримінальну відповідальність
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, що згідно положень ст. 12 КК України є проступком.
V. Призначення покарання.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.
Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, має місце реєстрації та місце проживання, не перебуває на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра, офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив нове кримінальне правопорушення під час іспитового строку, маючи не зняту та не погашену судимість, тривалий час ухиляється від явки до Київського апеляційного суду на розгляд апеляційної скарги на вирок за вчинення аналогічного кримінального правопорушення.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання - не встановлені.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.
Враховуючи сукупність наведених обставин справи, дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи, що за приписами ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, з урахуванням особи обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, не має джерела доходу, що виключає призначення покарання у виді штрафу та випраних робіт, а також те, що ОСОБА_3 раніше судимий за тяжкі умисні злочини, систематичне вчинення останнім кримінальних правопорушень, не з'явлення за викликом до суду, що свідчить про не бажання дотримуватись встановлених у суспільстві правил поведінки, вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді реального обмеження волі.
Відповідно до ч. 3 ст. 78 КК у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Частиною 4 ст. 71 КК передбачено, що остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
При цьому, незважаючи на те, що вирок Дарницького районного суду м. Києва від 17.12.2024 не набрав законної сили, положення ст. 71 КК України все одно підлягають застосуванню, з огляду на те, що положення ст. 71 КК України містять вказівку саме на час постановлення вироку, а не набрання ним законної сили. (Правова позиція об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 01.06.2020 року у справі № 766/39/17, провадження № 51-8867кмо18).
Призначення ОСОБА_3 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності, і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду». Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.
Запобіжних захід у кримінальному провадженні не обирався. Клопотань про застосування, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінально провадження до суду не надходило.
Питання про речові докази вирішити судом в порядку ст. 100 КПК України.
Враховуючи, що по даному кримінальному провадженню була проведена судово-хімічна експертиза, висновок № СЕ-19/111-25/45934-НЗПРАП від 29.07.2025, то процесуальні витрати в силу ст. 124 КПК України в сумі 3565 грн. 60 коп. на залучення експерта, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 17.12.2024, та остаточно визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 місяців обмеження волі.
Строк покарання обчислювати з дня прибуття і постановки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на облік у виправному центрі.
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати
Речові докази:
- особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0748 г, у спец пакеті №6113204 - передану на зберігання до камери схову Дарницького УП ГУНП у м. Києві знищити.
- мобільний телефон «Samsung Galaxy», переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3 залишити останньому за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його отримання.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1