про залишення позовної заяви без руху
08 серпня 2025 року
Справа №451/1329/25
Провадження № 2/451/498/25
Суддя Радехівського районного суду Львівської області Патинок О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування частини земельної ділянки, що накладається на земельну ділянку сусіднього землекористувача,-
встановив:
06.08.2025 через систему «Електронний суд» до суду надійшла позовна заява від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про витребування частини земельної ділянки, що накладається на земельну ділянку сусіднього землекористувача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2025 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того, що позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.
У відповідності до вимог статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що таку слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 2, 3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити відомості: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Так, предметом позову є вимога витребувати у ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 частину земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4623982500:01:001:0005, площею 0,2416 га, що була передана їй безоплатно у власність згідно рішення позачергової сесії 8 скликання від 15 листопада 2021 року, яка накладається на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,09 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю Серія ЛВ №198 (виданого громадянину ОСОБА_4 ) та зареєстрованого 20 лютого 1996 року.
Згідно пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
В той же час, сторона позивача вказує, що позов не містить вимог майнового характеру, проте такі твердження суперечать пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України.
Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
За приписами статті 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку може бути нормативною і експертною. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Натомість нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом) як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Натомість належних доказів на підтвердження вартості земельної ділянки, із якої необхідно визначити ціну позову та відповідно розмір судового збору, стороною позивача не долучено.
З огляду на не визначення стороною позивача вартості спірного нерухомого майна, суд позбавлений можливості встановити ціну позову, оскільки неможливо встановити вартість спірної земельної ділянки, витребувати яку просить позивач.
Отже, позивачу необхідно зазначити інформацію про ціну позову, виходячи з вартості спірного нерухомого майна (станом на дату подання позову до суду) та надати належні докази на підтвердження такої вартості.
Окрім того, в порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України представником позивача не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.
Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 176, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування частини земельної ділянки, що накладається на земельну ділянку сусіднього землекористувача - залишити без руху.
Надати представнику позивача строк п'ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.
Роз'яснити представнику позивача, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати представнику позивача.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://rh.lv.court.gov.ua/sud1317/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяПатинок О. П.