Справа № 304/1809/25 Провадження № 1-кс/304/691/2025
08 серпня 2025 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Перечин клопотання слідчого СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Перечин Ужгородського району Закарпатської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, одруженого, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не має, працюючого машиністом насосних установок в КП «Комунальник», зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071130000157 від 06.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.342 КК України, -
08.08.2025 року слідчий СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області з клопотанням, яке погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
У поданому клопотанні слідчий зазначає, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатські області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.342 КК України,
Слідчий вказує про те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 06.08.2025 року, близько о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись у м.Перечин по вул.Ужанській, побачивши, що начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » підполковник ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був одягнутий у військову форму, спільно з іншим працівником Державної прикордонної служби України ОСОБА_9 , виконуючи свої службові обов'язки, намагаються затримати ОСОБА_10 , який відмовився на законну вимогу працівника Державної прикордонної служби України надати документи, що посвідчують особу, умисно, з прямим умислом, діючи на стороні останнього, підійшов до працівників ДПСУ та ОСОБА_10 , які знаходились по АДРЕСА_2 , усвідомлюючи що перед ним перебувають працівники Державної прикордонної служби України, які були одягнуті у військову форму, вчинив активний опір представникам правоохоронного органу шляхом погрози застосування насильства з метою примусити їх до припинення законного затримання, а також розтягував працівникам прикордонної служби руки та перешкоджав у виконанні службових обов'язків шляхом недопущення останніх до ОСОБА_10 , чим перешкоджав останнім у виконанні покладених на них службових обов'язків.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч.3 ст.342 КК України.
06.08.2025 року о 15 годин 00 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було затримано в порядку ст.208 КПК України.
07.08.2025 року ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст..ст.276-278 КПК України, вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.342 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , відеозаписом події від 06.08.2025 року, постановою про визнання речовим доказом оптичного CD диску з наявним на ньому відеозаписом подій.
В клопотанні слідчим зазначено, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ст.177 КПК України, зокрема того, що підозрюваний ОСОБА_5 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення даного злочину; може незаконно впливати на свідків, шляхом їх підкупу, умовляння або залякування; вчинити інші кримінальні правопорушення. ОСОБА_5 , усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні даного злочину, за яке санкцією ч.3 ст.342 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років, а тому існує ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, як вказує слідчий у клопотанні, наразі проводяться слідчі (розшукові) дії з метою встановлення інших свідків, очевидців вчинення вказаного злочину, а тому ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на них. Та ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Та враховуючи, що підозрюваному відомі всі особи, які можуть бути свідками у кримінальному провадженні, які в подальшому будуть допитуватися безпосередньо слідчим та судом, а тому вважає, що існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, шляхом підкупу, умовляння чи залякування, з метою уникнення таким чином кримінальної відповідальності.
Слідчий зазначає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, наявність яких виправдовує необхідність обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти зазначеним ризикам та належному виконанні підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
При обрані запобіжного заходу слідчий просить врахувати, що вчинення ОСОБА_5 даного кримінального правопорушення має суспільний резонанс серед військовослужбовців, у тому числі працівників прикордонної служби та сімей, родичі яких захищають Україну, а тому орган досудового розслідування у відповідності до ч.5 ст.182 КПК України, враховуючи суспільну небезпечність та тяжкість вказаного злочину, вважає, що до підозрюваного ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без можливості внесення застави.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 підтримали клопотання у повному обсязі, просять задовольнити клопотання за наведеними у ньому підставами та вважають неможливим, враховуючи суспільну небезпечність вказаного злочину, застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 просить відмовити в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечує проти застосування відносно підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає клопотання слідчого необґрунтованим, підозру ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.342 КК України, не доведеною. Ризики, наведені слідчим у клопотанні, належними доказами не підтверджені. Захисник просить врахувати дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , відсутність у нього судимостей, наявність стійких соціальних зв'язків, постійного місця роботи та проживання, а також прийняти до уваги незадовільний стан здоров»я ОСОБА_5 , який є інсулінозалежним, має ряд захворювань. В задоволенні клопотання слідчого просить відмовити у повному обсязі.
Вислухавши пояснення слідчого в обґрунтування поданого ним клопотання, також думку прокурора, які підтримали клопотання слідчого у повному обсязі та просять задовольнити за підставами, викладеними у ньому, думку підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , які заперечували проти задоволення клопотання слідчого, та повно і всебічно дослідивши додані до клопотання матеріали та відтворивши в судовому засіданні носій інформації у виді CD-R диску, а також вивчивши надані стороною захисту характеризуючі матеріали відносно підозрюваного та проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання слідчого у їх сукупності, виходячи з принципів об'єктивності, справедливості та розумності, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.ст.177,178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що: 1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).
Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Відповідно до положень п.1,2,3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого та Витягу з реєстру досудових розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.342 КК України, проти авторитету органів державної влади, та відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, санкцією якого передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.
Вивчивши клопотання слідчого та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення підозрюваного, слідчого, думку прокурора, захисника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В судовому засіданні встановлено, що 07.08.2025 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.342 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.342 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , відеозаписом події від 06.08.2025 року, постановою слідчого ОСОБА_3 про визнання речовим доказом оптичного CD диску з наявним на ньому відеозаписом подій від 06.08.2025 року.
У відповідності до приписів статті 29 Конституції України та статей 176, 177, 178 КПК України, право на свободу і особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід враховувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і належної поведінки останнього.
Відповідно до положень ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та вказаною нормою передбачені виключення, які, натомість, не стосуються обставин даного провадження.
Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
Крім того, при судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен врахувати вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, в правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеній у рішенні від 26 червня 1991 року у справі "Летельє проти Франції", попереднє ув'язнення не повинне бути передвісником наступного покарання у виді позбавлення волі та не може бути "формою очікування" обвинувального вироку.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його "пілотному" рішенні від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", рішенні від 29 вересня 2011 року у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
Відповідаючи на доводи сторони захисту щодо необґрунтованості пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слід зазначити, що слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.342 КК України, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
З цього приводу слідчий суддя має у своєму розпорядженні надані до клопотання докази у виді протоколів допиту потерпілого ОСОБА_8 , свідка ОСОБА_11 , відеозаписом події від 06.08.2025 року, що розміщений на оптичному CD-R диску, який визнаний речовим доказом постановою слідчого у даному кримінальному провадженні №12025071130000157 від 06.08.2025, та зміст яких вказує на вірогідну причетність до інкримінованого злочину підозрюваного ОСОБА_5 .
На думку слідчого судді, доказування провини підозрюваного ОСОБА_5 є предметом розгляду наступних етапів.
Отже, твердження сторони захисту про непричетність ОСОБА_5 до скоєного не заслуговують на увагу, оскільки, на переконання слідчого судді, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.342 КК України, доведена доданими до клопотання матеріалами.
Тому, всупереч положенням ч.5 ст.132 КПК України, стороною захисту не надано доказів на підтвердження зазначених обставин, з огляду на засади змагальності сторін, проте стороною обвинувачення обґрунтованість підозри доведена доданими до клопотання матеріалами, з яких вбачається, що об'єктивний неупереджений спостерігач міг би зробити висновок про можливе вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення.
Під час розгляду клопотання встановлено, що докази і обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що зазначені ним ризики існують і підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема: можливість підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 , усвідомлюючи реальність та невідворотність покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), а також незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх підкупу, умовляння або залякування (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).
Вважаю, що в ході розгляду клопотання слідчим та прокурором доведено, що існують ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Разом з тим, слідчий суддя враховує відсутність у ОСОБА_5 судимостей, відсутність адміністративних правопорушень, ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, також слідчий суддя приймає до уваги позитивні характеристики з місця постійного проживання ОСОБА_5 , та з місця його роботи. Отже, ризик вчинення інших правопорушень, за вищезазначених обставин, поряд із наявністю у підозрюваного ОСОБА_5 міцних соціальних зв'язків, є вкрай малоймовірним.
При цьому, на думку слідчого судді, стороною обвинувачення не доведена неможливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу.
За практикою Європейського суду з прав людини суд зобов'язаний проаналізувати особисті обставини заявника докладніше та навести на користь тримання його під вартою конкретні підстави, підкріплені доказами, що узгоджується із положеннями ст.196 КПК України.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою є занадто суворим та таким, що не відповідає ступеню встановлених слідчим суддею ризиків, яким можливо запобігти шляхом застосування по відношенню до ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу в умовах контролю за дотриманням покладених на нього обов'язків. Та, крім того, обрання підозрюваному ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який просить застосувати сторона обвинувачення, суперечить нормам п.4 ч.2 ст.183 КПК України, відповідно до яких запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, при цьому слідчим та прокурором в судовому засіданні не доведено, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 переховувався від органу досудового розслідування, перешкоджав кримінальному провадженню або ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Крім того, враховуючи репутацію підозрюваного ОСОБА_5 , його вік, матеріальний та сімейний стан, спосіб життя підозрюваного, який офіційно працевлаштований, має регулярний дохід та постійне джерело прибутку, займається суспільно-корисною діяльністю, крім того у ОСОБА_5 наявні стійкі соціальні зв'язки: він одружений, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, проте ОСОБА_5 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за яким характеризується посередньо, до адміністративної відповідальності не притягувався, скарг від сусідів не надходило, проте за місцем роботи ОСОБА_5 зарекомендував себе виключно з позитивної сторони. Також приймається до уваги незадовільний стан здоров»я підозрюваного ОСОБА_5 , який страждає на ряд хронічних захворювань, тривалий період часу знаходиться на інсулінотерапії, що підтверджується медичною документацією, наданою стороною захисту.
Отже, вагомих обставин, які б вказували про необхідність застосування виключного запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя не знаходить.
З огляду на сукупність вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає, що зазначені у клопотанні слідчим доводи не дають підстави вважати, що належну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 неможливо забезпечити шляхом застосування альтернативного запобіжного заходу.
Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що належну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 можливо забезпечити шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Та на думку слідчого судді, саме такий запобіжний захід здатний убезпечити негативну поведінку підозрюваного.
Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 є раніше не судимою особою, та за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.342 КК України, санкцією передбачено покарання у виді обмеження, позбавлення волі на строк до п'яти років, та без доведення в судовому засіданні прокурором тих обставин, що підозрюваний ОСОБА_5 переховувався від органу досудового розслідування, перешкоджав кримінальному провадженню або ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є неможливим.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково та з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, тому вважаю необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.176-178,181-183,193,194,196-198,372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовільнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на шістдесят днів, до 06 жовтня 2025 року (включно), із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22-00 годин до 06-00 годин наступного дня із покладенням на ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликом, на визначений ними день та час;
- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення;
- здати на зберігання до відповідного органу міграційної служби за місцем реєстрації свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти в залі суду негайно.
Виконання ухвали слідчого судді покласти на відділення поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, та направити копію ухвали до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 , для виконання.
Строк домашнього арешту відраховувати з 08 серпня 2025 року.
Строк дії ухвали про тримання ОСОБА_5 під домашнім арештом - до 06 жовтня 2025 року включно, або зміни запобіжного заходу, відповідно до положень глави 18 § 1 КПК України.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , процесуального прокурора ОСОБА_4 .
Про прийняте рішення повідомити учасників судового розгляду та копію ухвали слідчого судді невідкладно вручити підозрюваному ОСОБА_5 , учасникам судового провадження, для відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1