Справа №705/4619/23
1-в/705/324/25 УХВАЛА
07 серпня 2025 року м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника органу пробації ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції з ДУ «Черкаський слідчий ізолятор»),
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання провідного інспектора Уманського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_6 про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно ОСОБА_5 ,
Провідний інспектор Уманського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_3 подала до суду подання, в якому зазначила, що на обліку в Уманському районному відділі перебуває ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04.12.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням на 1 рік. Вирок набрав законної сили 06.01.2025. Крім того, ОСОБА_5 засуджений вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 02.06.2024 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення ролі. Вирок набрав законної сили 03.07.2025. При призначенні покарання ОСОБА_5 за останнім вироком від 02.06.2025 Маньківським районним судом Черкаської області не було враховано покарання, призначене вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04.12.2024, що призводить до необхідності звернення уповноваженого органу з питань пробації із поданням про застосування покарання за наявності кількох вироків.
Враховуючи викладене, та відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 357 КПК України просила вирішити питання про визначення порядку застосування покарання за вироками Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04.12.2024 та Маньківського районного суду Черкаської області від 02.06.2025, а саме щодо самостійного виконання вироку Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
У судовому засіданні провідний інспектор Уманського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_3 подання підтримала, просила суд його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні просив суд подання задовольнити та визначити виконувати вироки Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04.12.2024 та Маньківського районного суду Черкаської області від 02.06.2025 самостійно.
Засуджений ОСОБА_5 при розгляді подання пробації поклався на розсуд суду.
Суд, вислухавши представника органу пробації, прокурора та засудженого, дослідивши матеріали подання, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04.12.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік. Вирок набрав законної сили 06.01.2025.
Також вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 02.06.2025 засуджено ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 03.07.2025.
Зі змісту вироку Маньківського районного суду Черкаської області від 02.06.2025 вбачається, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, були вчинені ОСОБА_5 у серпні 2024 року, тобто до постановлення відносно нього вироку Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04.12.2024.
Як вбачається з роз'яснень, які викладені в п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», за наявності щодо засудженого вироку, який не виконано і про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, суд за місцем виконання цього вироку зобов'язаний визначити порядок застосування покарання за всіма вироками.
Положеннями статті 70 КК визначені підстави, порядок та межі призначення покарання за сукупністю злочинів. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 70 КК якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання визначається за правилами, передбаченими частинами 1-3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. У такому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.
В той же час, призначення покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, має ряд особливостей, з урахуванням яких, загальний алгоритм призначення покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України передбачає такі елементи: 1) одержання точних даних про покарання, призначене особі попереднім вироком/попередніми вироками та у разі відбуття призначеного покарання, точного визначення його відбутої частини; 2) призначення покарання за злочин, вчинений до постановлення попереднього вироку, а якщо вчинено декілька таких злочинів, які не охоплюються однією статтею чи частиною статті КК, то призначення покарання за кожен злочин окремо; 3) визначення покарання за сукупністю вказаних злочинів; 4) призначення покарання за сукупністю злочинів, встановлених попереднім та новим вироками; 5) зарахування в строк остаточного покарання, призначеного за сукупністю вчинених злочинів, покарання, відбутого за попереднім вироком/попередніми вироками, якщо таке зарахування можливе.
При цьому, призначаючи покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, суд не вправі змінювати покарання, призначене попереднім (першим) вироком за окремий злочин. Він також не повинен ще раз призначати (дублювати) це покарання у новому (другому) вироку. В даному разі діє юридична презумпція законності й обґрунтованості попереднього вироку, яку суд підтверджує, застосовуючи ч. 4 ст. 70 КК.
Якщо особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Таке тлумачення закону про кримінальну відповідальність є усталеною практикою, оскільки суд, який призначає такій особі покарання за інший злочин, вчинений до постановлення вироку в першій справі, не може ревізувати міру покарання, призначену особі попереднім вироком (Постанова ОП ККС від 15.02.2021 у справі № 760/26543/17 (провадження № 51-3600кмо20)).
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 (справа № 754/2749/17), від 27.11.2018 (справа № 165/1919/15-к) та від 04.12.2018 (справа № 186/1749/16-к).
За наведених вище обставин суд дійшов висновку про необхідність виконання самостійно вироку Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04.12.2024 та вироку Маньківського районного суду Черкаської області від 02.06.2025
Керуючись ст.ст. 392, 395, 537, 539 КПК України, суд
Подання задовольнити.
Визначити засудженому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за наявності кількох вироків: вироку Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04 грудня 2024 року та вироку Маньківського районного суду Черкаської області від 02 червня 2025 року.
Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04 грудня 2024 року та вирок Маньківського районного суду Черкаської області від 02 червня 2025 року виконувати самостійно.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом 7 днів з дня оголошення ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1