П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/32646/24
Перша інстанція: суддя Свида Л.І.,
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Єщенка О.В.,
Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
У жовтні 2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_1 Міністерства оброни України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розслідування причин і обставин травмування позивача, яке мало місце 15.02.2023р.;
- зобов'язати відповідача провести розслідування причин і обставин травмування позивача, яке мало місце 15.02.2023р..
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що у лютому 2022р. він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, та 15.02.2023р. отримав травму хребта під час артобстрілу, лікувався самостійно, однак його стан здоров'я погіршився, а тому у вересні-листопаді 2023р. він перебував на стаціонарному лікуванні з проблемами хребта та направлений на ВЛК.
Так, за постановою ВЛК травма позивача у вигляді забою грудного відділу хребта, яка отримана ним 15.02.2023р. пов'язана з проходженням військової служби та він визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
В подальшому, за результатами розслідування причин і обставин травмування позивача відповідачем зроблений висновок про настання нещасного випадку в період з 31.08.2023р. по 29.09.2023р. під час перебування в відпустці, а не 15.02.2023р., а тому позивач просить провести розслідування причин і обставин його травмування, яке мало місце саме 15.02.2023р..
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2025р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано Акт проведення розслідування нещасного випадку форми НВ-2, що стався 15.02.2023р. з молодшим сержантом ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 5.09.2024р. за №1710.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 Міністерства оборони України повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 15.02.2023р. з ОСОБА_1 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
В апеляційній скарзі ВЧ НОМЕР_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що 25.02.2022р. ОСОБА_1 призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 1.12.2022р. за №320 старший сержант військової служби за мобілізацією ОСОБА_1 призначений на посаду командира відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_2 батальйону морської піхоти ВЧ НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 15.02.2023р. №46 позивач 14.02.2023р. прибув та приступив до виконання службових обов'язків, з пункту постійної дислокації, до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з метою виконання службових (бойових) завдань у складі оперативного ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Відповідно до Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 18 травня 2024р. №41/2/2390 позивач в період з 15.02.2023р. по 21.02.2023р. брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в населеному пункті Мар'їнка Донецької області.
Позивач зазначає, що під час перебування в населеному пункті Мар'їнка Донецької області і виконання бойового завдання 15.02.2023р. він отримав травму хребта коли його відкинуло вибуховою хвилею під час артобстрілу, але був вимушений лікуватися самостійно і після виходу з позицій його стан здоров'я поступово погіршувався, біль набував постійного характеру.
Від ТВО командира НОМЕР_2 батальйону морської піхоти ВЧ НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 на адресу командира ВЧ НОМЕР_1 28.03.2024р. надійшов рапорт від 27.03.2024р., про те, що 18.03.2024р. позивач звернувся із скаргою до Міністерства оборони України щодо отримання Довідки про обставини травми від ВЧ НОМЕР_1 за фактом травмування 15.02.2023р. під час виконання бойового завдання.
Так, наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 5.04.2024р. №829, на підставі зазначеного рапорту, з метою уточнення причин, умов, і обставин що призвели до нещасного випадку з позивачем, а також встановлення ступеня вини посадових осіб, чиї дії або бездіяльність стали причиною даного нещасного випадку, призначено розслідування за фактом нещасного випадку з позивачем, проведення розслідування доручено комісії.
В ході проведення розслідування за фактом нещасного випадку комісією отримані пояснення позивача про те, що 15.02.2023р. під час виконання бойового завдання відбувся ворожий танковий обстріл, внаслідок чого позивача відкинуло ударною хвилею та засипало уламками будматеріалів. Позивач відчув болі в ділянці спини та ребер, до пункту тимчасового розташування підрозділу з бойового завдання вийшов 18.02.2023р. та протягом тижня лікувався самостійно, оскільки вважав, що відбулося загострення хронічного захворювання - Остеохондроз, однак стан здоров'я не покращувався та 13.03.2023р. він звернувся за медичною допомогою до Селидівської ЦМЛ м.Селидове, Донецької області, в якій йому надали рекомендації щодо амбулаторного лікування. Позивач продовжив виконувати завдання щодо забезпечення підрозділу, однак до бойових завдань не залучався. 3.08.2023р. відбулося погіршення стану здоров'я позивача та він звернувся до медичної роти ВЧ НОМЕР_1 , де знаходився на лікуванні до 9.08.2023р., однак оскільки стан здоров'я не покращувався, його направлено до міста Дніпро, для подальшого обстеження та лікування.
В своїх поясненнях прямий командир позивача та командир роти вогневої підтримки підтвердили, що позивач виконував бойове завдання та в період з 14.02.2023р. по 18.02.2023р. отримав ушкодження спини, однак, не був відразу евакуйований у зв'язку з необхідністю подальшого виконання бойових завдань та напруженою ситуацією на лінії зіткнення.
Крім того, з пояснень військовослужбовців, які були разом з позивачем залучені до виконання бойового завдання вбачається, що 15.02.2023р. відбувався ворожий танковий обстріл, в результаті одного з влучань молодшого сержанта ОСОБА_1 відкинуло ударною хвилею та присипало цеглою, йому була надана перша допомога.
Також, під час розслідування встановлено, що відповідно до направлення від 11.08.2023р. №182/8435, позивач направлений на лікування до ВЧ НОМЕР_3 АДРЕСА_1 .
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №3200 КП Дніпропетровського обласного госпіталю ветеранів війни від 29.08.2023р. позивач перебував на лікуванні з 16.08.2023р. по 29.08.2023р. з діагнозом: Вертеброгенна цервіко-торакалгія, радикулопатія L5-S1 праворуч з вираженим больовим, м'язові-тонічним, нейрон - дистрофічним синдромами на тлі поширеного остеохондрозу хребта, клиноподібної деформації Т7 хребця 2 ст., диск-остеофітні комплекси в сегменті С4-С7, протрузії дисків у сегменті L4-S1. Рецедивуючий перебіг. Фаза загострення. Порушення статико-динамічної функції 2 ст. Енцефалопатія травматичного ґенезу з вираженою цефалгією, вестибуло-атактичним, астено-вегетативним, помірним астено-невротичним синдромами. Викривлення носової перегородки вліво І-ІІ ст. Папілома м'якого піднебіння. Стан після акубаротравми (07.2022). Хронічний двобічний кохлеоневрит. Сенсоневральна приглухуватість І ст. та видана довідка військово-лікарської комісії №670/162 від 29.08.2023р. про те, що позивач потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 31.08.2023р. №245 позивачу надана відпустка терміном на 30 діб з 31.08.2023р. по 29.09.2023р..
Відповідно до телеграми №4883 від 30.09.2023р., яка надійшла на адресу ВЧ НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач під час відпустки направлений на лікування та обстеження до 18 ВМКЦ Південного регіону м.Одеса, а тому наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 30.09.2023р. №277 він вважається таким, що госпіталізований до ІНФОРМАЦІЯ_4 з 28.09.2023р., однак наказом від 21.10.2023р. №298 в цей наказ внесені зміни щодо направлення позивача до КНП Одеської обласної клінічної лікарні м.Одеса з 29.09.2023р. для проходження ВЛК.
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №20508 КНП Одеської обласної клінічної лікарні Одеської обласної ради від 20.10.2023р. позивач перебував на лікуванні з 29.09.2023р. по 20.10.2023р.з діагнозом: Закрита травма грудного відділу хребта. Забій грудного відділу хребта. Компресійний перелом тіла Th7 хребця ІІІ ст. Правобічний нижній монопарез. Виражений больовий синдром. Порушення функції статики та ходьби.
Для подальшого лікування та реабілітації позивач був переведений до санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №2011 Клінічного санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ДПСУ від 10.11.2023р. позивач перебував на лікуванні з 20.10.2023р. по 10.11.2023р. з діагнозом: Консолідуючий компресійний неускладнений перелом тіла Th9 хребця І ст. з больовим синдромом та тимчасовим порушенням функції.
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 12.11.2023р. №320 позивач з 10.11.2023р. приступив до виконання службових обов'язків прибувши до пункту постійної дислокації з Клінічного санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ДПСУ, однак наказом від 20.11.2023р. №330 направлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 , для проходження військово-лікарської комісії з 21.11.2023р. та наказом від 29.11.2023р. №339 вважається таким, що прибув та приступив до виконання службових обов'язків до пункту постійної дислокації з КНП ІНФОРМАЦІЯ_6 , після проходження військово-лікарської комісії.
Згідно довідки військово-лікарської комісії №718 від 29.11.2023р. позивач потребує відпустки для лікування після травми грудного відділу хребта (15.02.2023р.), яка пов'язана з проходженням служби на 30 календарних днів, а тому наказом від 1.12.2023р. №341 йому надана така відпустка з 1.12.2023р. по 30.12.2023р..
На підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 30.12.2023р. №371 позивач приступив до виконання службових обов'язків, однак наказом від 4.01.2024р. №4 направлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження військово-лікарської комісії з 4.01.2024р..
В подальшому відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 11.01.2024р. №11 позивач госпіталізований до КНП ООКЛ ООР м.Одеса з 10.01.2024р..
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №657 КНП Одеської обласної клінічної лікарні Одеської обласної ради від 25.01.2024р. позивач перебував на лікуванні з 10.01.2024р. по 25.01.2024р. з діагнозом: Наслідки закритої травми грудного відділу хребта (15.02.2023 року) Забій грудного відділу хребта. Компресійний перелом тіла Th7 хребця ІІІ ст. Стан після оперативного втручання: 04.10.2023 року - Транспедикулярна фіксація на рівні Th6-Th8. Виражений больовий синдром. Порушення функції статики та ходьби.
Відповідно до свідоцтва про хворобу №51 від 24.01.2024р. позаштатної військово-лікарської комісії КНП ООКЛ ООР проведений огляд позивача 24.01.2024р. та винесено постанову про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Наслідки закритої травми грудного відділу хребта (15.02.2023р.) Забій грудного відділу хребта. Компресійний перелом тіла Th7 хребця ІІІ ст. Стан після оперативного втручання: 4.10.2023р. - Транспедикулярна фіксація на рівні Th6-Th8. Виражений больовий синдром. Розповсюджений остеохондроз хребта, спондилоартроз, артроз реберно-хребетних зчленувань грудного відділу хребта. Порушення функції статики та ходьби. (Згідно наказу МОЗ України №370 від 4.07.2007р. - травма важкого ступеню.) Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. Позивач непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
Комісія зазначила, що виписний епікриз № НОМЕР_4 КП Дніпропетровського обласного госпіталю ветеранів війни від 29.08.2023р., не містить відомостей щодо отриманої травми грудного відділу хребта, а оскільки позивач на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 31.08.2023р. №245 перебував у відпустці з 31.08.2023р. по 29.09.2023р. та з 29.09.2023р. перебував на лікуванні з діагнозом закритої травма грудного відділу хребта, отримання цієї травми не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, травма отримана потерпілим під час перебування за місцем постійного проживання, під час проведення відпустки за станом здоров'я.
Враховуючи зазначені обставини, комісією з розслідування нещасного випадку складений акт форми НВ-2, в якому зазначено, що розслідування вважається завершеним, нещасний випадок з позивачем мав місце за не встановлених обставин під час перебування військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я у період з 31.08.2023р. по 29.09.2023р. та слід вважати таким, що не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби та не пов'язаний з виконанням бойових завдань.
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 5.09.2024р. №1710, вважати таким, що нещасний випадок (травмування) з молодшим сержантом ОСОБА_1 , командиром відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_2 батальйону морської піхоти Військової частини НОМЕР_1 , мав місце за не встановлених обставин під час перебування військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я у період з 31.08.2023р. по 29.09.2023р., та слід вважати таким, що не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби та не пов'язаний із виконанням бойових (спеціальних) завдань.
Позивачу службовим листом за №182/11121 від 13.09.2024р. направлена довідка про отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) за вих. №182/11035 від 10.09.2024р. за формою визначеною додатком 5 «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402, про те, що травма не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби та не пов'язана з виконанням бойових (спеціальних) завдань.
Вважаючи вказані дії ВЧ НОМЕР_1 протиправними, позивач звернувся в суд із даним позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваних дій відповідача, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх незаконність та протиправність, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.2,3 розділу І «Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021р. за №332, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.12.2021р. за №1667/37289, військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, визначених ч.4 ст.24 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил. Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають. Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, але не пов'язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.
Відповідно до ч.4 ст.24 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Відповідно до положень п.1-5, 8-11, 17, 18 розділу ІІ «Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України» розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактору чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни, які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.
У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов'язаний: терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров'я; негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.
Нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.
Заклад охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, у який був доставлений або звернувся потерпілий військовослужбовець, повинен протягом доби з використанням засобів зв'язку та на паперовому носії надати екстрене повідомлення про звернення потерпілого від нещасного випадку, яке наведене у додатку 1 до цієї Інструкції з посиланням на нещасний випадок.
Командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов'язаний, зокрема, негайно через засоби зв'язку повідомити про нещасний випадок (зникнення, смерть) старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1 наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції; протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку; забезпечити належні умови для роботи комісії (надати приміщення, засоби зв'язку, оргтехніку, автотранспорт, канцелярське приладдя тощо), а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.
Комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п'яти робочих днів з дня її утворення. Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана: обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо; з'ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції; скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження.
До акту додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).
Якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини.
Обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3, є, зокрема: виконання потерпілим військовослужбовцем службових обов'язків згідно з розпорядком дня військової частини, у тому числі у відрядженні; виконання потерпілим військовослужбовцем державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; перебування потерпілого військовослужбовця у складі добового наряду; виконання завдань відповідно до розпоряджень та наказів командира військової частини в позаслужбовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні на території військової частини та поза її межами; прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, пішки або на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності; виконання дій, що не входять до кола службових обов'язків потерпілого військовослужбовця, а саме: із запобігання виникненню аварій або рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку; прямування потерпілого військовослужбовця до місця відрядження і у зворотному напрямку на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності; отримання потерпілим військовослужбовцем травми або інших ушкоджень унаслідок погіршення стану його здоров'я, яке сталося під впливом небезпечного фактору чи середовища у процесі виконання ним обов'язків військової служби, що підтверджено медичним висновком; раптове погіршення стану здоров'я потерпілого військовослужбовця або його смерть під час виконання обов'язків військової служби внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих факторів та (або) важкості чи напруженості роботи, яка виконувалась, що підтверджено медичним висновком, якщо робота, що виконувалась, була протипоказана за медичним висновком про стан його здоров'я та якщо потерпілий не проходив відповідного медичного огляду; тощо.
Обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби: перебування потерпілого військовослужбовця за місцем постійного проживання, крім перебування військовослужбовців строкової служби та курсантів військових навчальних закладів за місцем проживання в казармах та гуртожитках військових частин; перебування потерпілого військовослужбовця у відпустці або у звільненні з розташування військової частини, окрім випадків травмування військовослужбовця у цей час у разі вчинення ним дій з рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку; тощо.
Командир військової частини протягом двох робочих днів після закінчення розслідування затверджує акти за формами НВ-2 та НВ-3. Матеріали розслідування (затверджені акти за формами НВ-2 та НВ-3 разом з додатками) зберігаються в діловодстві військової частини.
У разі незгоди потерпілого військовослужбовця, або членів його сім'ї, або особи, яка представляє їх інтереси, з висновками комісії з розслідування вони мають право протягом місяця, починаючи з дати отримання акту за формою НВ-2, подати скаргу старшому командирові або до органу, що здійснює контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням нещасних випадків, чи звернутися до суду у визначений законом строк.
За результатами розслідування командир ВЧ протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ та на підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402.
Як вбачається із матеріалів справи, що позивач у своєму позові просить суд визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо розслідування причин і обставин травмування позивача, яке мало місце 15.02.2023р. та зобов'язати відповідача провести розслідування причин і обставин травмування позивача, яке мало місце 15.02.2023р..
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що розслідування нещасного випадку відповідачем призначено, визначено склад комісії та фактично проведено, а за його результатами складений акт за формою НВ-2 про не пов'язаність нещасного випадку з виконанням обов'язків військової служби, а тому позовні вимоги позивача щодо бездіяльності з проведення розслідування нещасного випадку та зобов'язання провести таке розслідування задоволенню не підлягають.
При цьому, як зазначив суд першої інстанції, що у відповідності до положень ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі вказаного, суд першої інстанції вважав, що в цій справі є всі підстави для виходу за межі позовних для ефективного захисту прав позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, виходячи з наступних обставин.
Так, з аналізу положень «Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України» вбачається, що навіть за відсутності своєчасного повідомлення потерпілим чи іншою особою командуванню військової частини про нещасний випадок або якщо внаслідок нещасного випадку втрата працездатності настала не відразу, такий випадок розслідується у відповідності до цієї Інструкції протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.
Про такий нещасний випадок командир військової частини зобов'язаний негайно через засоби зв'язку повідомити старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1, протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку та забезпечити належні умови для роботи комісії, а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.
В свою чергу комісія зобов'язана скласти акт проведення розслідування нещасного випадку за формою НВ-2 та акт про нещасний випадок під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 у разі, якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження.
На підставі цих актів командир військової частини протягом двох робочих днів після їх затвердження видає наказ, на підставі якого складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Під час проведення розслідування нещасного випадку мають бути досліджені всі обставини та всім наявним документам і доказам має бути надана оцінка.
Як вбачається із матеріалів справи, що з 15.02.2023р. по 21.02.2023р. позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в населеному пункті Мар'їнка Донецької області.
Також, комісією з розслідування нещасного випадку встановлено з пояснень військовослужбовців те, що 15.02.2023р. під час ворожого танкового обстрілу, в результаті одного з влучань молодшого сержанта ОСОБА_1 відкинуло ударною хвилею та присипало цеглою та йому надавалася перша медична допомога військовослужбовцями.
З наданої медичної документації, зокрема, із довідки ВЛК КП Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни Дніпропетровської обласної ради №670/162 від 29.08.2023р. вбачається проведення медичного огляду позивача, що пов'язано з хворобою хребта та зазначена пов'язаність захворювання з проходженням військової служби.
З наданої виписки із медичної карти стаціонарного хворого №25508 від 20.10.2023р. КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» вбачається захворювання позивача - закрита травма грудного відділу хребта, з наданого виписного епікризу із медичної карти хворого №2011 від 20.10.2023р. Клінічного санаторію «Аркадія» ДПСУ вбачається, що позивач повідомляв про травму хребта, отриману 15.02.2023р..
З наданої виписки із медичної карти стаціонарного хворого №25005 від 29.11.2023р. КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» вбачається діагноз - наслідки закритої травми грудного відділу хребта (15.02.2023р.), згідно довідки ВЛК КНП «ООКЛ» ООР» від 29.11.2023р. №718 діагноз позивача - стан після закритої травми грудного відділу хребта (15.02.2023р.), травма, ТАК, пов'язана з проходженням служби, з наданої виписки із медичної карти стаціонарного хворого №657 від 25.01.2024р. КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» вбачається діагноз - наслідки закритої травми грудного відділу хребта (15.02.2023р.), відповідно до свідоцтва про хворобу №51 затвердженого постановою Регіональної ВЛК від 24.01.2024р. №509 діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва - наслідки закритої травми грудного відділу хребта (15.02.2023р.), травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби.
Також, позивачем надано довідку до акту огляду МСЕК №887308 від 18.06.2024р., з якої вбачається що позивач отримав 3 групу інвалідності, травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби.
Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наявна в матеріалах розслідування медична документація мала бути досліджена комісією та їй мала бути надана відповідна оцінка з врахуванням того, що в цій документації та висновках ВЛК зазначено про травму, яка отримана саме 15.02.2023р.. Фактично акт розслідування нещасного випадку суперечить даним медичної документації, однак комісією не надано оцінку та не обґрунтовано не прийняття медичної документації та не обґрунтовано її не прийняття як належного підтвердження обставинам отримання травми, в акті за формою НВ-2 про це не зазначено. Комісія обмежилася виключно переліченням матеріалів та зазначенням про те, що виписний епікриз № НОМЕР_4 КП Дніпропетровського обласного госпіталю ветеранів війни від 29.08.2023р., не містить відомостей щодо отриманої травми грудного відділу хребта.
При цьому, відповідно до «Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України» розслідування нещасного випадку проводиться також в разі, якщо внаслідок нещасного випадку втрата працездатності настала не відразу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача та саме відповідач має довести правомірність свого рішення, прийняття його обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, пропорційно, тощо, довести правомірність висновків щодо отримання позивачем травми за не встановлених обставин у період з 31.08.2023р. по 29.09.2023р., а не 15.02.2023р..
Окрім того, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку порушено строки проведення розслідування, яке мало бути проведено протягом місяця з дня надходження рапорту, а фактично проводилося з квітня по серпень 2024р., тобто 3 місяці.
Враховуючи вищевказане, судова колегія погоджується із судом першої інстанції про те, що акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався 15.02.2023р. з позивачем форми НВ-2, а також наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 5.09.2024р. №1710 необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
З врахуванням викладених обставин, суд першої інстанції вважав, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування Акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався 15.02.2023р. з позивачем форми НВ-2, визнання протиправним та скасування наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 5.09.2024р. №1710, в якому зазначено, що нещасний випадок (травмування) з молодшим сержантом ОСОБА_1 , командиром відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_2 батальйону морської піхоти Військової частини НОМЕР_1 , мав місце за не встановлених обставин під час перебування військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я у період з 31.08.2023р. по 29.09.2023р., та слід вважати таким, що не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби та не пов'язаний із виконанням бойових (спеціальних) завдань.
Крім того, враховуючи визнання протиправними та скасування акту та наказу, суд першої інстанції вважав за необхідне зобов'язати відповідача повторно провести розслідування нещасного випадку що стався 15.02.2023р. з позивачем із врахуванням висновків суду.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 322 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2025р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: О.В. Єщенко
В.О. Скрипченко