П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/1421/25
Перша інстанція: суддя Бабенко Д.А.,
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Єщенка О.В.,
Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні ді,
У січні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України щодо неврахування повної суми індексації грошового забезпечення в розмірі 3 363,9грн. при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразових додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2019 - 2020 роки, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби) та компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій;
- зобов'язати НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2019 - 2020 роки, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби) та компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням в складі грошового забезпечення повної суми індексації грошового забезпечення в розмірі 3363,9грн., та з урахуванням раніше виплачених сум..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_2 , яку з 28.12.2019р. зараховано на фінансове забезпечення до НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування та згідно із наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 17.07.2020р. №327 його звільнено з військової служби у запас за підпунктом “г» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) п.2 ч.5 ст.26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», а з 10.08.2020р. за наказом командира ВЧ НОМЕР_2 від 10.08.2020р. №178 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2024р. по справі №420/15748/23, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024р., зобов'язано НОМЕР_1 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 3 363,9грн.. щомісячно за період з 1.03.2018р. по 10.08.2020р. в загальному розмірі 98 638,22грн. з урахуванням вимог абзацу четвертого п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078.
Позивач зазначив, що у період з 1.03.2018р. по 10.08.2020р. йому нараховано та виплачено одноразові додаткові види грошового забезпечення (у тому числі грошова допомога для оздоровлення, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби) та компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій без урахування індексації грошового забезпечення.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправно, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність 297 комендатури охорони та обслуговування щодо неврахування повної суми індексації грошового забезпечення в розмірі 3 363,9грн. при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразових додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2019 - 2020 роки, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби) та компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
Зобов'язано НОМЕР_1 комендатуру охорони та обслуговування здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2019 - 2020 роки (у тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2019 - 2020 роки, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби) та компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням в складі грошового забезпечення повної суми індексації грошового забезпечення в розмірі 3 363,9грн., з урахуванням раніше виплачених сум.
В апеляційній скарзі 297 комендатура охорони та обслуговування, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2024р. у справі №420/15748/23, яке набрало законної сили 19.06.2024р., відповідачем не здійснювалось перерахунків спірних сум виплаченого грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням індексації грошового забезпечення за 2019 - 2020 роки.
Відтак, у зв'язку з виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2024р. у справі №420/15748/23, відповідач мав здійснити перерахунок одноразових додаткових видів грошового забезпечення позивача, у тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2019 - 2020 роки, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби) та компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням в складі грошового забезпечення повної суми індексації грошового забезпечення в розмірі 3 363,9грн..
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_2 та виключений зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_2 з 10.08.2020р. за наказом командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 10.08.2020р. №178 (а.с.20).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2024р. у справі №420/15748/23, яке набрало законної сили 19.06.2024р., зобов'язано НОМЕР_1 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 3 363,9грн. щомісячно за період з 1.03.2018р. по 10.08.2020р. в загальному розмірі 98 638,22грн. з урахуванням вимог абзацу четвертого п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078 (а.с.21-25).
Згідно із довідкою відповідача від 27.06.2023р. №350/174/29/2/130 про нараховане та виплачене грошове забезпечення, у період з 17.03.2017р. до 10.08.2020р. позивачу виплачувалась грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога у таких розмірах:
за жовтень 2019 року у сумі 48 629,6грн. без урахування індексації грошового забезпечення в розмірі 3 363,9грн.;
за листопад 2019 року у сумі 23 000грн. без урахування індексації грошового забезпечення в розмірі 3363,9грн.;
за червень 2020 року у сумі 48 629,6грн. без урахування індексації грошового забезпечення в розмірі 3 363,9грн.;
за серпень 2020 року у сумі 1 550грн. без урахування індексації грошового забезпечення в розмірі 3 363,9грн. (а.с.27).
Відповідно до довідки відповідача від 17.06.2023р. №350/174/29/2/128 про нараховане та виплачене грошове забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористані дні відпустки за період з 1.02.2020р. до 10.08.2020р., позивачу виплачено вихідну допомогу у розмірі 1 045 536,4грн., яка розрахована без урахування індексації грошового забезпечення в розмірі 3 363,9грн., а також виплачено компенсацію за невикористану відпустку учасника бойових дій за 2017-2020 роки в розмірі 89 463,13грн. без урахування індексації грошового забезпечення в розмірі 3 363,9грн..
Судом встановлено, що на виконання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2024р. у справі №420/15748/23, яке набрало законної сили 19.06.2024р., 297 комендатура охорони та обслуговування здійснило розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової частини на березень 2025 року, в якому, зокрема передбачено необхідність коштів на виплату позивачу 98 638грн. індексації на підставі рішення суду (а.с.75-76).
При цьому, у зв'язку з виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2024р. у справі №420/15748/23, яке набрало законної сили 19.06.2024р., відповідачем не здійснювалось перерахунків спірних сум виплаченого грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням індексації грошового забезпечення за 2019 - 2020 роки.
Не погодившись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність дій 297 комендатури охорони та обслуговування у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з ч.3 ст.9 Закону №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За приписами пунктів 1, 8, 14 ст.10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України. У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту (14) військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
За змістом ч.2 ст.15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Відповідно до ч.3 ст.15 Закону №2011-XII військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім'ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Згідно з п.12 ч.1 ст.12 Закону №3551-XII учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
За приписами ст.18 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5.10.2000р. №2017-III (далі - Закон №2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
За змістом ст.19 Закону №2017-III державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013р. №9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов'язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями ч.6 ст.95 КЗпП України, ст.ст.33, 34 ЗУ «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.
На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» від 3.07.1991р. №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).
Відповідно до ст.1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з положеннями ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.6 Закону №1282-XII).
Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.
Згідно з п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, відповідно до законодавчого визначення, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Ураховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, колегія суддів дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону №2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, з якого здійснюється, зокрема, обрахунок грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 3.04.2019р. у справі №638/9697/17, від 11.12.2019р. у справі №638/5794/17р., від 19.03.2020р. у справі №820/5286/17, від 29.04.2020р. у справі №240/10130/19р., від 21.12.2021р. у справі №820/3423/18, від 30.11.2023р. у справі №380/21619/21.
Як вбачається із матеріалів справи, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2024р. у справі №420/15748/23, яке набрало законної сили 19.06.2024, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 3 363,9грн. щомісячно за період з 1.03.2018р. по 10.08.2020р. в загальному розмірі 98 638,22грн. з урахуванням вимог абзацу четвертого п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078.
Відтак, у період з 1.03.2018 по 10.08.2020р. та на момент звільнення позивача місячний розмір індексації грошового забезпечення становив 3 363,9грн. та мав би бути врахований при розрахунку одноразових додаткових видів грошового забезпечення позивача, у тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2019 - 2020 роки, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби) та компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
Однак, відповідачем не доведено правомірності не здійснення перерахунку одноразових додаткових видів грошового забезпечення позивача, у тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2019 - 2020 роки, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби) та компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням в складі грошового забезпечення повної суми індексації грошового забезпечення в розмірі 3 363,9грн., у зв'язку із чим, судова колегія вважає обґрунтованим висновок першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025р. залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: О.В. Єщенко
В.О. Скрипченко