06 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/5292/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Сафронової С.В.,
перевіривши на відповідність вимог Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі №160/5292/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі №160/5292.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження та надати документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному Законом України "Про судовий збір" розмірі 1816,80 грн.
Зазначена ухвала мотивована тим, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки скаржник був обізнаний про рішення суду першої інстанції з 29.04.2025 року, а з апеляційною скаргою він звернувся 02.07.2025 року. При цьому, визнаючи неповажними причини пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, суд вказав на те, що скаржник не навів достатніх та переконливих доказів того, що віднесення Нікопольської міської території громади до Переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією позбавило його можливості на подачу апеляційної скарги у строки, визначені ст. 295 КАС України, враховуючи те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 є державним органом, суб'єктом владних повноважень, та який, продовжує здійснювати свою діяльність на такій території. Також скаржником не було долучено до апеляційної скарги документ про сплату судового збору у визначеному Законом України "Про судовий збір" розмірі.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року скаржник отримав 09 липня 2025 року (враховуючи положення п.5 ч.6 ст. 251 КАС України), що підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету скаржника через підсистему “Електронний суд» зазначеної ухвали суду.
На виконання вимог ухвали суду, скаржником було надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також долучено платіжне доручення про сплату судового збору.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції скаржник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 до розгляду справи залучено було, а ІНФОРМАЦІЯ_4 кабінету в електронному суді не має. При цьому, ІНФОРМАЦІЯ_4 отримав копію рішення лише 25 червня 2025 року. При цьому, скаржник вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , в особливий період, в межах покладених завдань із забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України, здійснює призов військовозобов'язаних та резервістів, та їх доставлення до військових частин для комплектування, відповідно, будучи постійно пріоритетною ціллю ворожих атак. Зазначає, що місто Нікополь та місто Марганець є зоною активних бойових дій. Викладені обставини, на переконання скаржника, є свідченням неможливості вчасно бути обізнаними про оспорюване рішення суду.
Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 6 частини п'ятої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Таким чином, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.
За приписами пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. У частині шостій наведеної статті також визначено, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
В свою чергу, копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі №160/5292/25 ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав 29 квітня 2025 року (враховуючи положення п.5 ч.6 ст. 251 КАС України, оскільки копію рішення доставлено в електронний кабінет 28.04.2025 року після 17:00 год.), що підтверджується довідкою про доставку рішення суду в його електронний кабінет.
Зважаючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 штатним розкладом та відповідно до Положення структурно віднесено до ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд робить висновок про обізнаність скаржника про отримання 29.04.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 копії рішення суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на викладене, особа, яка подала апеляційну скаргу з пропуском строку, передбаченого статтею 295 КАС України, зобов'язана навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску нею строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принцип остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому був неодноразово продовжений та станом на дату прийняття рішення не скасований.
Апеляційний суд звертає увагу, що Укази Президента України стосуються лише введення/продовження воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Введений в Україні воєнний стан, звичайно, ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й без підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Колегія суддів враховує наявність у ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого електронного кабінету в системі "Електронний суд".
В свою чергу, названа система забезпечує реалізацію учасниками судового процесу права, зокрема, на отримання рішення суду, його апеляційне оскарження.
При цьому можливість користування електронним кабінетом в системі "Електронний суд" не залежить від місцезнаходження суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки названа система дає можливість учасникам судового процесу подавати процесуальні документи з будь-якого місця, за умови доступу до інтеренету.
Натомість, жодних доказів неможливості подачі апеляційної скарги в електронний формі за допомогою системи "Елетронний суд" з дотриманням визначеного ст. 295 КАС України строку, скаржник не наводить.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від ситуації, яка склалася в державі, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному/касаційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
З огляду на таке, суд дійшов висновку про неповажність наведених відповідачем підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приймаючи до уваги те, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також те, що наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку підстави є неповажними, суд вважає необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі №160/5292/25 - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі №160/5292/25.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано 06 серпня 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.М. Іванов
суддя С.В. Сафронова