справа № 754/9537/24 головуючий у суді І інстанції Ул'яновська О.В.
провадження № 22-ц/824/12495/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
06 серпня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Надточий К.О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року, постановлену під головуванням судді Ул'яновської О.В. в місті Києві, про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року у справі № 754/9537/24 та скасувати арешт на нерухоме майно - квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу по справі.
Заяву обґрунтовано тим, що роздруківка з сайту «OLX» зі сторінки профілю автора оголошення не підтверджує, що саме відповідач є користувачем сервісу OLX.ua, та використовує абонентський номер мобільного телефону « НОМЕР_1 » для одержання послуг на сервісах OLX.ua. З тексту оголошення неможливо стверджувати, що продається квартира, яка належить відповідачу, а не будь-яка інша по АДРЕСА_1 . Оскільки позивач не довела суду реальний намір відповідача відчужити належну їй нерухомість, а докази, з урахуванням обставин, що наведені вище, даний факт не підтверджували на момент звернення із заявою до суду - таке рішення підлягає скасуванню.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву та скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року у справі №754/9537/24.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на аналогічні обставини викладені нею у заяві про скасування заходів забезпечення позову та зазначає, що у відповідь на адвокатський запит ТОВ «Ємаркет Україна» повідомлено, що оголошень з продажу нерухомого майна за період з 01 червня 2024 року по 27 травня 2025 року із зазначенням контактного номера НОМЕР_2 не знайдено. В обліковому записі запитуваного адвокатом оголошення його автор з номером телефону НОМЕР_1 не зазначив ім'я ОСОБА_1 . Отже, відсутні об'єктивні відомості про те, що зазначене оголошення опубліковано саме відповідачем у справі. Оголошення викладене наступного змісту: «Продам квартиру напроти Церкви по АДРЕСА_1 65 000 $ Договірна». В описовій частині зазначено «Вид об'єкта: вторинний ринок; без комісії. Тип будинку: житловий фонд 80-90-1. Поверх: 14. Поверховість: 16, Загальна площа: 35 кв.м.» 3 тексту вбачається, що в ньому відсутня повна адреса об'єкта нерухомого майна, яке відчужується. Отже, твердження позивача про продаж саме квартири АДРЕСА_1 , а не будь-якої іншої квартири, не відповідає дійсності.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов'язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування. На момент вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову розгляд даної справи не завершено, у справі триває підготовче провадження. Суд врахував мету застосованого у цій справі заходу забезпечення та зробив висновок, що вимоги представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову є передчасними.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Порядок скасування заходів забезпечення позову визначений статтею 158 ЦПК України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
З матеріалів справи встановлено, що у липні 2024 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Позов обґрунтовано тим, що за договором позики від 30 червня 2021 року відповідач отримала від позивача 50 000,00 доларів США і зобов'язалася взяті у позику грошові кошти повернути, однак ОСОБА_1 порушує взяті на себе зобов'язання щодо повернення взятих у позику коштів, не повертає їх добровільно, відповідно до умов договору.
В подальшому у вересні 2024 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою в якій просила суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав №323658055 від 22 лютого 2023 року власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року вжито заходів забезпечення позову у справі № 754/9537/24 шляхом накладення арешту на нерухоме майно - квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відхиляючи доводи апеляційної скарги в частині безпідставності накладення арешту на квартиру, колегія суддів зазначає, що такі фактично зводяться до не згоди з ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року, якою вжито заходи забезпечення позову, при цьому відповідачем вказана ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалася.
Доводи апеляційної скарги, що роздруківка з сайту «OLX» зі сторінки профілю автора оголошення не підтверджує, що саме відповідач є користувачем сервісу OLX.ua, та використовує абонентський номер мобільного телефону « НОМЕР_1 » для одержання послуг на сервісах OLX.ua. та, що тексту оголошення неможливо стверджувати, що продається квартира, яка належить відповідачу, а не будь-яка інша по АДРЕСА_1 , колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
З матеріалів справи установлено, що предметом цього спору є стягнення грошових коштів. Згідно вимог позовної заяви ціна позову складає 50 000,00 доларів США.
Таким чином, ураховуючи ціну позову, наявне у справі забезпечення позову має на меті гарантію виконання можливого рішення суду про задоволення позову, у тому числі за рахунок нерухомого майна.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено обставин, які давали б підстави для висновку, що потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Враховуючи, що у вказаній цивільній справі рішення судом не ухвалено, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування заходів забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги фактично свідчать, що відповідач не погоджується з ухвалою суду про застосування заходів забезпечення позову, вважаючи, що підстави до такого забезпечення були відсутні.
Як було зазначено вище, вказані доводи заяви відповідача про скасування заходів забезпечення позову та доводи апеляційної скарги, могли бути перевірені в межах апеляційної скарги на ухвалу суду про забезпечення позову. Однак, відповідач своїм правом на оскарження не скористалася та ухвалу суду про забезпечення позову з зазначених підстав не оскаржувала.
Разом з тим, зазначені доводи не є підставою до скасування заходів забезпечення позову, судом, що їх застосував, оскільки за своєю суттю, оскарження ухвали суду про забезпечення позову і звернення до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову є різними, не ідентичними процесуальними правами сторони, оскільки підстави для вчинення вказаних дій також є різними.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають. Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 07 серпня 2025 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.