Апеляційне провадження № 22-ц/824/8634/2025
Справа № 363/2324/22
Іменем України
06 серпня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
за участю секретаря Діденка А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30 січня 2025 року, ухвалене у складі судді Свєтушкіної Д.А. в м. Вишгород у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Садівниче Товариство Дніпро-8» в особі голови Дорофєєва Володимира Івановича, треті особи Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» про зобов'язання відновити електропостачання,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,
У серпні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, уточнивши позовні вимоги 21 лютого 2023 року, просив зобов'язати Громадську організацію «Садівниче Товариство Дніпро-8» відновити споживачу ОСОБА_1 постачання електроструму до двозонного лічильника марки «НІК», яким обліковується обсяг споживання електроенергії в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , з такими технічними характеристиками потужності трифазного електроструму, які існували до липня 2022 року.
Позов мотивував тим, що у 2014 році відповідно до договорів купівлі-продажу від 24 квітня 2014 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Борисовою С.О., ним та його дружиною ОСОБА_3 було придбано земельну ділянку пл. 0,0216 га., кадастровий номер 3221810100:38:098:0099, і садовий будинок-магазин, розташований за адресою АДРЕСА_1 на території обслуговування Громадської організації «Садівниче Товариство Дніпро-8».
В 2015 році у відповідності до договору про зміну правового режиму майна подружжя і дарування, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Симоненко І.М., ОСОБА_3 подарувала позивачеві частки земельної ділянки та садового будинку за вказаною адресою.
У червні 2020 року він подав заяву про вступ до Громадської організації «Садівниче Товариство Дніпро-8» та в подальшому рішенням загальних зборів його було прийнято до кооперативу, на підтвердження чого видано книжку члена кооперативу, яка містить записи щодо регулярної щомісячної сплати ним спожитої електроенергії. На момент придбання вказаної земельної ділянки та будинку-магазину постачання електричної енергії до будівлі було належним чином здійснено встановленням і опломбуванням двох окремих індивідуальних приладів обліку витрат електричної енергії до будинку та до магазину штатним електриком, прилади обліку електричної енергії винесені за межі будівлі та розташовані на паркані проти будівлі, з ГО СТ «Дніпро-8» укладено безстроковий договір на постачання електричної енергії.
Відповідно до технічного паспорту № В-0266 від 17 лютого 2014 року, його приватною власністю є садовий будинок-магазин, де відповідно до плану визначено площу магазину та будинку. Частину будівлі, а саме магазин, відповідно до договору оренди № 01/18-1 від 18 листопада 2018 року, він передав в оренду суб'єкту господарської діяльності ФОП ОСОБА_4 , який самостійно проводить оплату за спожиту електричну енергію відповідно до показників однофазного двозонного електролічильника.
Фактично з моменту придбання у власність земельної ділянки він став постійно проживати в будинку, розташованому на ній, і це стало його постійним місцем проживання.
Згідно протоколу від 15 січня 2022 року № 01/22 засідання членів правління ГО СТ «Дніпро-8» його було виключено зі складу членів садівничого товариства. Засіданням правління від 18 січня 2022 року, протокол № 01/20, також прийнято рішення позбавити ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року права доступу до користування електроенергією, як такого, що втратив зв'язок з ГО СТ «Дніпро-8».
27 липня 2022 року приблизно о 14:30, прибувши до місця проживання за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 виявив відсутність електропостачання до приміщення свого будинку. Прилад обліку електричної енергії не працював та був перепломбований печаткою ГО СТ «Дніпро-8».
Вказував, що незаконні дії правління ГО СТ «Дніпро-8» в особі голови ОСОБА_5 призвели до непоправних наслідків, а саме його постійне місце проживання АДРЕСА_1 , відключено від електропостачання, що призвело до необхідності пошуку житла для проживання, оскільки іншого помешкання він не має; він обмежений у користуванні телекомунікаційними засобами, зберігання продуктів харчування в холодильнику є неможливим; у приміщенні будинку відсутнє водопостачання, оскільки вода подається до будинку через індивідуальну електричну насосну станцію; позивач має інвалідність 2 групи, звернення до суду для захисту своїх прав погіршило стан його здоров'я, позбавило можливості вести звичний спосіб життя, що порушило нормальні життєві зв'язки, та пов'язані з цим судові тяганини завдають йому втрат як майнового, так і немайнового характеру.
При цьому, відповідно до постанови КМУ від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», передбачено, що до припинення чи скасування воєнного стану в України забороняється припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 30 січня 2025 року в позові відмовлено.
Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30 січня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, покласти на відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, наводив зміст п. 62 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 1.1.2 ПРРЕЕ, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, зазначив, що 15 січня 2022 року рішенням правління (протокол засідання № 01/22 від 15 січня 2022 року) введено в дію рішення зборів членів Правління від 06 листопада 2021 року, протокол № 2 про виключення зі складу ГО СТ «Дніпро-8» та позбавлення права бути членом товариства ОСОБА_1 . Отже, позивач на момент його виключення зі складу членів відповідача (15 січня 2022 року) був індивідуальним (побутовим) споживачем, який використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність, при цьому ГО СТ «Дніпро-8» є власником електричних мереж і є колективним побутовим споживачем, створеним шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, що розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність.
Посилався на зміст п. 10.2.4, 10.2.5 ПРРЕЕ, вказував, що ГО СТ «Дніпро-8» є колективним побутовим споживачем, який здійснює постачання електричної енергії до садових будинків індивідуальних (побутових) споживачів, розташованих на його території і є оператором системи розподілу щодо позивача ОСОБА_1 .
Вказував, що виходячи з висновків Верховного Суду в постанові від 12 вересня 2022 року в справі № 361/5632/21, ГО СТ «Дніпро-8» фактично виконує функцію енергопостачальника і має права та обов'язки оператора системи розподілу по відношенню до побутових споживачів на його території, в зв'язку з чим умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів колективного побутового споживача, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж колективного побутового споживача регулюються статутом та/або укладеними в установленому законодавством порядку договорами.
Наводив зміст п. 10.2.11, 7.5, 7.11, 7.12 ПРРЕЕ, вказував, що предметом цього спору є правомірність відключення позивача від електропостачання, що свідчить про існування між сторонами у справі спору щодо припинення електропостачання та є підставою для відновлення електропостачання до вирішення судом даного спору та набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Посилався на постанову Верховного Суду від 08 листопада 2023 року в справі № 635/1668/22, в якій Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що дії садівничого товариства щодо невідновлення електропостачання з часу відкриття провадження в справі суперечать вимогам абз. 4 п. 7.11 ПРРЕЕ та є протиправними.
Крім того, вказував, що судом першої інстанції не надано оцінки тому факту, що відключення електроустановок позивача від електромереж відповідача відбулося без попередження відповідача і без його участі.
Так, в акті від 15 липня 2022 року, складеному постійно діючою комісією відповідача, зафіксовано, що він був складений за відсутності позивача.
Порядок попередження і вичерпний перелік підстав припинення постачання електричної енергії наведено в п. 7.5 ПРРЕЕ, враховуючи порушення відповідачем вимог даного пункту, є підстави вважати, що мало місце самовільне, незаконне відключення з боку ГО СТ «Дніпро-8» будинку позивача від електропостачання, з підстав, не передбачених ані статутом відповідача, ані ПРРЕЕ.
Щодо обов'язку відповідача керуватися вимогами діючого договору до укладання нового договору, наводив положення п. 1.2.15 ПРРЕЕ, вказував, що встановивши факт переходу частини права власності на об'єкт нерухомого майна до позивача, судом не наведено випадки, передбачені законодавством, які б не дозволяли застосувати п. 1.2.15 ПРРЕЕ при переході права власності від ОСОБА_3 до ОСОБА_1 на частину об'єкта нерухомості, і зроблено необґрунтований висновок, що долучений до позову договір від 02 липня 2014 року, укладений між головою ГО СТ «Дніпро-8» ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на користування електричною енергією між ГО СТ «Дніпро-8» та садоводом-споживачем, не свідчить про наявність договірних відносин між сторонами.
Крім того, 25 грудня 2021 року на засіданні правління відповідача вирішено затвердити з 01 січня 2022 року варіант нового договору між ГО СТ «Дніпро-8» та членом ГО СТ «Дніпро-8» на надання доступу до користування електричної енергією, також відповідач констатував, що варіант існуючого договору втратив чинність. Отже, суд першої інстанції залишив поза увагою, що до моменту виключення ОСОБА_1 зі складу членів ГО СТ «Дніпро-8» відповідачем було прийнято рішення про затвердження нового варіанту договору між ГО СТ «Дніпро-8» та членом ГО СТ «Дніпро-8» на надання доступу до користування електричною енергією, а варіант існуючого договору втратив чинність.
Посилався на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 09 лютого 2022 року в справі № 521/15457/19-ц, вказував, що з 01 січня 2022 року вступив в дію згідно з рішенням правління від 25 грудня 2021 року варіант нового договору між ГО СТ «Дніпро-8» та членом товариства на надання доступу до користування електричною енергією, який може бути укладений лише шляхом приєднання, то по своїй суті цей договір є договором приєднання, який саме відповідач, починаючи з 01 січня 2022 року по 15 січня 2022 року, мав надати для підписання позивачу як члену ГО СТ «Дніпро-8», однак цього не зробив.
Не погоджувався з висновками суду першої інстанції, що договори про постачання електричної енергії, що укладались до 01 січня 2019 року, вважаються такими, що втратили чинність та не можуть бути визнані належними та допустимими доказами у справі, оскільки це не узгоджується з п. 6 постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії».
Щодо застосування судом неналежного доказу, вказував, що судом в якості належного і допустимого доказу прийнято акт відповідача від 15 липня 2022 року, складений постійно діючою комісією відповідача за відсутності позивача. Водночас, судом відхилено в якості належного доказу наданий позивачем протокол № 150824/1 від 15 серпня 2024 року вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей та устаткування, складений фахівцями після проведення вимірювання.
Крім цього, судом не було враховано, що під час допиту експерта на запитання представника позивача експертом надано відповідь, що встановити наявність або відсутність заземлення без обладнання неможливо, на додаткове запитання представника позивача щодо можливості візуального визначення наявності ознак заземлення експертом було повідомлено суду, що візуально встановити ознаки наявності заземлення можливо при обстеженні електролічильника, встановленого всередині будинку.
Разом із тим, в акті від 15 липня 2022 року немає посилання на те, що комісією відповідача під час встановлення факту відсутності заземлення на об'єкті позивача використовувалося будь-яке обладнання, та що комісією досліджувався електричний лічильник всередині будинку позивача за його відсутності. Наявність заземлення та визначення допустимого опору заземлення здійснюється відповідно до Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 476 від 24 липня 2017 року, згідно яких перевірку контуру заземлення проводять кваліфіковані фахівці з відповідною кваліфікацією та обладнанням.
14 серпня 2024 року позивач уклав усний договір з ТОВ «Компанія Електрик» на вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей та устаткування, за результатами вимірювання складено протокол № 150824/1 від 15 серпня 2024 року і складено Акт № 150824/1 здачі-прийомки виконаних робіт (послуг). Згідно з висновком, викладеним у протоколі, на території ГО СТ «Дніпро-8» встановлено наявність трифазного живлення електроенергією за наявності заземлення.
При цьому суд без належного обґрунтування критично оцінив письмові пояснення колишнього голови правління відповідача ОСОБА_6 , який підтвердив наявність заземлення та його монтажу в будинку-магазині відповідача до 22 липня 2022 року. Водночас, пояснення ОСОБА_6 щодо наявності заземлення на об'єкті позивача відповідачем належними доказами не спростовано. ОСОБА_6 підтвердив, що демонтаж старих та встановлення нових лічильників до будівлі позивача проводився сертифікованим штатним електриком відповідно до встановлених технічних правил таких робіт. Заземлення також проводилося штатним електриком, оскільки даний вид робіт потребує спеціальних технічних знань. Відтак суд погодився з позицією відповідача, викладеною в акті від 22 липня 2022 року, який було складено з численними порушеннями, без проведення замірів, без залучення до участі у перевірці позивача.
Щодо відсутності необхідності поділу в натурі будинку-магазину на нежитлову (магазин) та житлову частини, вказував, що в наданому відповідачем акті станом на 15 липня 2022 року зафіксовано наявність обліку електричної енергії в будинку-магазині на побутові і непобутові потреби незалежно від поділу в натурі на нежитлову та нежитлову частину. В акті встановлено, що до будівлі будинку-магазину було підведено до приміщення-кімнати трифазне живлення електроенергією, а до приміщення магазину окремо однофазне живлення електроенергією.
Посилався на п. 2.3.12 ПРРЕЕ, згідно якого на об'єкті побутового споживача електрична енергія може використовуватися як на побутові, так і на непобутові потреби, зокрема для підприємницької діяльності, в зв'язку з чим необхідність поділу будинку в натурі для отримання електричної енергії на побутові і непобутові потреби чинним законодавством не передбачена.
Крім того, суд не дав належної оцінки змісту технічного паспорту № В-0266 від 17 лютого 2014 року, долученого до матеріалів справи, який чітко розділяє будинок-магазин та магазин та житлову частину.
Щодо обов'язку відповідача прийняти рішення про укладення тристороннього договору з позивачем, вказував, що починаючи з 15 січня 2022 року, з моменту виключення позивача зі складу ГО СТ «Дніпро-8», його правовідносини з відповідачем підпадають під регулювання п. 10.2.6 ПРРЕЕ, тобто перед укладанням тристороннього договору відповідач має прийняти відповідне рішення на своїх загальних зборах, яке в матеріалах справи відсутнє.
Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, вказував, що судом не взято до уваги долучені до матеріалів справи копії протоколів огляду та фототаблиці від 02 вересня 2023 року, здійснені в рамках кримінального провадження, суд не дослідив факт непопередження позивача про відключення будівлі від електричної мережі відповідача, що є обов'язковою умовою відповідно до п. 7.5 ПРРЕЕ, відсутність доказів повідомлення в матеріалах справи суд проігнорував, що є порушенням ст. 265 ЦПК України, а також правової позиції Верховного Суду від 08 листопада 2023 року в справі № 635/1668/22.
Вказував, що судом першої інстанції не надано оцінки зміні відповідачем своєї правової позиції, оскільки відповідач спочатку заперечував сам факт відключення будинку від електромережі, потім почав посилатися на відсутність заземлення, потім визнав факт наявності двох електричних лічильників, але почав стверджувати, що відновлення електропостачання до параметрів, які існували до 22 липня 2022 року, призведе до значних пошкоджень електричної мережі відповідача, хоча жодних доказів на підтвердження цьому не надав.
Також суд критично поставився до пояснень колишнього голови садового товариства ОСОБА_6 , який підтвердив наявність заземлення та його монтажу в будинку-магазині відповідача до 22 липня 2022 року, що разом з протоколом № 150824/1 від 15 серпня 2024 року вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей та устаткування дозволило би суду встановити факт наявності заземлення будинку-магазину позивача на момент складання акту відповідачем.
Крім того, суд без належного мотивування відмовив у клопотанні позивача про допит судом секретаря правління Ковровського в якості свідка, який би міг спростувати факт прийняття правлінням відповідача рішень, зазначених в Положенні від 18 січня 2020 року та від 25 грудня 2021 року, на які в своєму рішенні посилається відповідач і суд.
Крім того, відповідач не надав, а суд без жодних доказів з боку відповідача прийняв на віру слова голови правління відповідача щодо негативного впливу на електричну мережу відповідача потужності електроприладів, якими користувався позивач в своєму будинку-магазині до 22 липня 2022 року.
Від відповідача ГО СТ «Дніпро-8» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, наводячи власні спростування доводів апеляційної скарги.
Вказував, що позивач свідомо перекручує фактичні обставин справи, які свідчать про те, що до домоволодіння ОСОБА_1 без технічної документації та дозволів, без проекту тощо було підведено дві лінії електропередач і розміщено два засоби обліку електричної енергії, які були обладнані автоматичними запобіжниками, які дозволяли споживати електричну енергію відповідача практично безлімітно, при наявності максимально дозволеної потужності, яку виділив колективному побутовому споживачу - садовому товариству - оператор системи розподілу ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», і навіть після обмеження і встановлення запобіжника відповідачем було надано позивачу дозволену потужність у 5,2 кВт/год.
Вказував, що в апеляційній скарзі не наведено доказів, які б підтверджували наявність у позивача статусу індивідуального побутового споживача відносно належного йому будинку-магазину, натомість у матеріалах справи є докази протилежного - комерційного використання будинку-магазину позивача, що входить за межі законодавчого визначення побутового споживання електричної енергії.
Не погоджувався з твердженням позивача, що його нібито відключили від електричних мереж відповідача без попередження, що спростовується матеріалами справи, з яких випливає, що при виключенні ОСОБА_1 з числа членів садового товариства 15 січня 2022 року йому надали строк для вирішення питання щодо електропостачання його домоволодіння до березня 2022 року, і в подальшому він достеменно знав про можливість відключення його домоволодіння від електричних мереж відповідача, оскільки звернувся з заявою про забезпечення позову у справі № 363/383/22 і 04 лютого 2022 року постановлено ухвалу суду, якою відповідачу було заборонено припиняти постачання електричної енергії до домоволодіння ОСОБА_1 . Однак, зважаючи на право відповідача та інших членів садового товариства на безпечне користування електричними мережами та отримання електричної енергії належної якості, відповідач правомірно, на підставі відповідного акту встановив такі обмеження для позивача як побутового споживача електричної енергії, які існують для членів садового товариства - одна лінія електропостачання та встановлення запобіжника, який обмежує дозволену потужність споживання електричної енергії на рівні фактично 5,2 кВт/год.
Щодо доводів апеляційної скарги про дію договору постачання електричної енергії до домоволодіння позивача, укладеного з попереднім власником домоволодіння ОСОБА_7 , вказував, що в зв'язку зі змінами, які відбулися на ринку електричної енергії, попередні договори, які регулювали взаємовідносини учасників ринку електричної енергії, втратили чинність і потребували переукладання договорів, тому ОСОБА_1 був зобов'язаний укласти такий договір до 15 січня 2022 року, будучи до цього часу членом садового товариства, однак не зробив цього і не звернувся до жодного з учасників ринку електричної енергії щодо укладення договору на постачання йому електричної енергії.
Не погоджувався з посиланнями позивача на положення ПРРЕЕ, оскільки даний нормативний акт було прийнято у 2018 році, тоді як позивач став власником домоволодіння в 2015 році до набрання чинності ПРРЕЕ.
Не погоджувався з доводами ОСОБА_1 , що суд першої інстанції мав нібито враховувати протокол № 150824/1 від 15 серпня 2024 року вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей та устаткування, складений фахівцями після проведення вимірювання у 2024 році, оскільки даний доказ не стосується спірного періоду 2022 року, та у цій справі даний протокол про те, що наразі є заземлення, не спростовує факту незаконного споживання домоволодінням позивача електричної енергії з мереж відповідача без будь-якої технічної чи дозвільної документації. Крім того, відновлення того електропостачання, яке вимагав від суду позивач, перебуває поза межами компетенції суду, який не може підмінити у таких правовідносинах згідно з тими ж ПРРЕЕ ні оператора системи розподілу, ні постачальника електричної енергії, які залучені були у дану справу в якості третіх осіб.
Щодо письмових пояснень фізичної особи ОСОБА_6 , вказував, що дана особа не викликалась у якості свідка та не має спеціальних знань у галузі електроенергетики.
Щодо аргументів позивача про поділ садового будинку-магазину на житлову і нежитлову частину, вказував, що садові будинки до прийняття щодо них рішення про переведення їх у житлові вважаються нежитловими, і технічний паспорт, на який посилається позивач, в якому зазначено про наявність у будинку-магазині житлової кімнати, не може замінити собою відповідне рішення.
Вказував, що питання укладання тристороннього договору виходить за межі предмету цього судового спору, в якому позовні вимоги заявлялись не щодо укладення/неукладення договору, а заявлялись вимоги про відновлення електропостачання на особливих умовах, які існували у позивача до липня 2022 року.
Не погоджувався з доводами апелянта про нібито зміну позиції відповідача за час судового розгляду, оскільки від самого початку судових засідань відповідач звертав увагу на безпідставність вимог позивача про особливі умови підключення його домоволодіння до мереж відповідача, ігноруючи технічні можливості самого відповідача та рішення органів управління відповідача.
Стосовно заяв позивача про те, що до суду не надано доказів негативного впливу безлімітного споживання домоволодінням позивача електричної енергії мереж відповідача, то суд викликав експерта, який складав на замовлення позивача висновок за результатами проведення електротехнічного дослідження від 28 жовтня 2023 року, який вказував, що перевищення дозволеної потужності знижує якість електричної енергії у мережах та призводить до їх пошкодження, цей же експерт вказав, що ніяка технічна документація для дослідження йому не надавалась, і підтвердив, що домоволодіння позивача має функціонуючу лінію постачання електричної енергії і на засобі обліку встановлено запобіжник, який обмежує дозволену потужність до 5,2 кВт/год.
Підсумовував, що у даній справі вимоги позивача про відновлення йому електропостачання, яке існувало до липня 2022 року, є необґрунтованими, оскільки позивач не має ніякої технічної документації для особливих умов підключення його домоволодіння та забезпечення його домоволодінню споживання електричної енергії за схемами підключення з двома лініями електропередачі та необмеженою потужністю, відповідач не має ні правових, ні технічних можливостей для виконання таких вимог позивача.
Повідомляв, що ним будуть понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 грн.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції даним вимогам закону відповідає.
Відмовляючи ОСОБА_1 в позові про зобов'язання відновити електропостачання з такими технічними характеристиками потужності трифазного електроструму, які існували до липня 2022 року, суд першої інстанції виходив із його недоведеності та необґрунтованості, оскільки позивачем не доведено, що відповідач має перед позивачем зобов'язання з постачання позивачу електричної енергії на умовах інших, ніж визначено рішеннями керівних органів відповідача, і на сьогодні на земельну ділянку позивача здійснюється постачання електричної енергії в межах потужностей, що встановлені для інших членів садового товариства до 5 кВт/год., що відповідає чинному законодавству України.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.
Судом встановлено, що на підставі договору-купівлі продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Борисовою С.О. 24 квітня 2014 року, за реєстровим № 914, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Борисовою С.О. 24 квітня 2014 року, та на підставі договору купівлі-продажу садового будинку-магазину посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Борисовою С.О. 24 квітня 2014року, за реєстровим № 915, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Борисовою С.О. 24 квітня 2014 року, та витягів про реєстрацію речових прав та їх обтяжень, ОСОБА_3 придбала земельну ділянку площею 0,0216 га з кадастровим номером 3221810100:38:098:0099 для ведення садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 та садовий будинок-магазин, розташований за цією ж адресою по АДРЕСА_1 (а. с. 26 - 27 т. 1).
Громадська організація «Садівниче товариство Дніпро-8» (ГО СТ «Дніпро-8») є громадським об'єднанням, яке здійснює свою діяльність відповідно до статуту, затвердженого рішенням загальних зборів, оформленого протоколом № 25/11/17 від 25 листопада 2017 року (а. с. 121 - 131 т. 2).
02 липня 2014 року головою ГО СТ «Дніпро-8» Черняк Ф.І., який діє на підставі статуту Садівничого товариства та членом садового товариства «Дніпро-8» ОСОБА_3 було укладено договір на користування електричною енергією між Садівничим товариством «Дніпро-8» і садоводом-споживачем, а також про сплату членських внесків. Садова ділянка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Пунктом 1 даного договору передбачено, що СТ «Дніпро-8» зобов'язується: заключити договір з Вишгородським РЕМ на постачання садівничому товариству електроенергії; проводити ремонтно-експлуатаційні роботи на підстанціях і ел.мережах в межах товариства (підключення і відключення будинків садоводів-споживачів по заявкам); виконувати (за плату) технічне обслуговування ел.господарства садовода-споживача; проводити розрахунки з РЕМ за спожиту електроенергію.
Пунктом 2 цього ж договору передбачено, що садовод-споживач зобов'язується: щомісячно до 10 (включно) числа наступного місяця сплачувати за спожиту ел.енергію відповідно до показників лічильника та втрат в трансформаторі і лініях електромережі; якщо взагалі відсутня оплата за спожиту ел.енергію до кінця місяця, її подача до садового будинку припиняється шляхом відключення від лінії ел.мереж (повторне підключення - 200 гривень і тільки після повної сплати за спожиту ел.енергію, або сума, встановлена членами правління на поточний рік); за первинне підключення однофазного лічильника - 400 грн.; за первинне підключення 3-х фазного лічильника -1000 грн. (Протокол загальних зборів від 29 травня 2010 року); якщо буде встановлено факт крадіжки ел.енергії, садовод-споживач вносить в касу СТ «Дніпро-8» компенсацію, рівну вартості 3000 кВт/г на момент виявлення крадіжки; відповідальність за технічний стан електрогосподарства всередині будівель на садовій ділянці несе садовод-споживач; в разі не проживання в зимовий період повідомити письмово в бухгалтерію СТ і повністю провести всі розрахунки до кінця поточного року; член СТ «Дніпро-8» зобов'язаний сплатити членські внески 1-го числа кожного кварталу року. Якщо не сплачені членські внески більше ніж 6 місяців поточного року, садова ділянка буде відключена від ел.енергії з попереднім попередженням про відключення (протокол загальних зборів від 29 травня 2010 року)
Суперечки, які можуть виникнути між сторонами, врегульовуються шляхом переговорів, а у разі недосягнення згоди у судовому порядку.
В договорі зазначено, що він укладений безстроково, в разі змін до договору укладається новий (а. с. 25 т. 1).
В липні 2020 року ОСОБА_1 було прийнято до членів СТ «Дніпро-8» та видано членську книжку (а. с. 18 т. 1).
Згідно договорів про зміну правового режиму майна подружжя і дарування частки земельної ділянки і садового будинку-магазину від 15 травня 2015 року та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 з 15 травня 2015 року на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0216 га з кадастровим номером 3221810100:38:098:0099 для ведення садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 та садовий будинок-магазин розташований за цією ж адресою по АДРЕСА_1 (а. с. 20, 28 - 32 т. 1).
Відповідно до Технічного паспорту № В-0266 від 17 лютого 2014 року, складеного інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_8 , відповідно до плану визначено площу магазина та будинку (а. с. 60 - 64 т. 1).
Частина належної позивачу будівлі, а саме магазин, відповідно до договору оренди № 01/21-1 від 01 січня 2021 року була передана в оренду ФОП ОСОБА_4 (а. с. 55 - 59 т. 1).
Засіданням правління Громадської організації «Садівниче товариство Дніпро-8», оформлене протоколом № 01/20 від 18 січня 2020 року, вирішено затвердити Положення про позбавлення та відновлення права доступу до користування електроенергією власникам земельних ділянок, які є членами ГО « СТ Дніпро-8» (а. с. 96 - 97 т. 1).
Засіданням правління Громадської організації «Садівниче товариство Дніпро-8», оформлене протоколом № 3 від 25 грудня 2021 року, вирішено затвердити та ввести в дію з 01 січня 2022 року Положення про надання доступу (позбавлення) до користування електроенергією власників земельних ділянок, які є членами ГО «СТ Дніпро-8»; розмір тарифів, що встановлені в ГО «СТ Дніпро-8»; варіант Договору між ГО «СТ Дніпро-8» та членом ГО «СТ Дніпро-8» на надання доступу до користування електричною енергією, варіант існуючого договору вважати таким, що втратив чинність (а. с. 119 т. 2, 38 - 40 т. 5).
Судом встановлено, що зазначені Положення в редакціях як від 18 січня 2020 року, так і від 25 грудня 2021 року, містять аналогічні умови щодо того, що ГО «СТ Дніпро-8» надає право доступу до користування електроенергією тільки членам товариства та після підписання договору.
Згідно п. 13 Положення від 18 січня 2020 року, передбачено застосовувати норми використання електричної енергії (підведеної потужності) до домоволодіння (садової ділянки) на рівні 5 кВт. при 3-х фазному підключенні з використанням автоматичного обмеження на рівні 25А відповідно. При використанні 3-х фазного способу підключення до електромережі необхідно проведення робіт по монтажу заземлення, без наявності якого доступ до користування електричною енергією забороняється.
Згідно п. 13 Положення від 25 грудня 2021 року, передбачено застосовувати норми використання електричної енергії (підведеної потужності) до домоволодіння (садової ділянки) на рівні не менше 3 кВт, з подальшою реконструкцією мереж і приведення потужності до 5 кВт з використанням автоматичного обмеження на рівні 25А відповідно. При використанні 3-х фазного способу підключення до електромережі необхідно проведення робіт по монтажу заземлення, без наявності якого доступ до користування електричною енергією забороняється (а. с. 224 - 226 т. 4, 38 - 40 т. 5).
Засіданням членів правління Громадської організації «Садівниче товариство Дніпро-8», оформлене протоколом № 01/22 від 15 січня 2022 року, оскільки відстрочка введення в дію рішення правління не дала очікуваного результату, прийнято рішення ввести в дію рішення зборів членів правління від 06 листопада 2021 року, Протокол № 2, про виключення із складу ГО «СТ Дніпро-8» та позбавлення права бути членом товариства ОСОБА_1 ; згідно Положення про позбавлення та відновлення права доступу до користування електроенергією, прийнятого засіданням Правління ГО «СТ Дніпро-8» Протокол № 01/20 від 18 січня 2020 року, позбавити ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року права доступу до користування електроенергією (а. с. 14 - 15 т. 1).
Рішення ГО «СТ «Дніпро-8» від 15 січня 2022 року № 01/22 про позбавлення ОСОБА_1 членства у ГО «СТ «Дніпро-8» та від 18 січня 2022 року № 01/20 про позбавлення ОСОБА_1 права користування електроенергією ГО «СТ «Дніпро-8» є предметом оскарження у справі № 363/383/22 за позовом ОСОБА_1 до ГО «СТ «Дніпро-8» про визнання рішення недійсним та його скасування, провадження у даній справі зупинено ухвалою від 16 червня 2022 року до припинення перебування ОСОБА_1 у складі військового формування - добровольчого формування ІНФОРМАЦІЯ_1 , що переведений на воєнний стан (https://reyestr.court.gov.ua/Review/104858051).
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 04 лютого 2022 року у справі № 363/383/22 за позовом ОСОБА_1 до ГО «СТ «Дніпро-8» про визнання недійсним рішення правління і загальних зборів (від 15 січня 2022 року № 01/22 про позбавлення позивача членства у ГО «СТ «Дніпро-8» та від 18 січня 2022 року № 01/20 про позбавлення його права користування електроенергією ГО «СТ «Дніпро-8»), стягнення моральної шкоди, задоволено заяву про забезпечення позову, заборонено Громадській організації «Садівниче товариство Дніпро-8» припиняти постачання електричної енергії ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 156 - 158 т. 1).
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 01 вересня 2023 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали від 04 лютого 2022 року в частині заборони припинення постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 до обох частин будівлі, чи лише до однієї з них житлової частини будівлі (будинку) чи нежитлової частини магазину ІНФОРМАЦІЯ_2).
Згідно акту від 15 липня 2022 року, затвердженого головою ГО «СТ Дніпро-8» Дорофєєвим В.І., з метою перевірки стану електрогосподарств садових ділянок, контролю за використанням електричної енергії, роботи приладів обліку, в ГО СТ Дніпро-8» постійно діючою комісією у складі: голови комісії - член Правління ОСОБА_13., членів комісії: ОСОБА_12, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , інженер-електрик ОСОБА_11 , було проведено перевірку стану ЛЕП, вхідних ліній, приладів обліку, наявність та відповідність контрольного пломбування, відсутність втручання в роботу електросистем на ділянці за адресою АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_1 , в результаті огляду встановлено, що до горища-кімнати, де мешкає ОСОБА_1 , підведено 3-х фазне живлення електроенергією, встановлено з порушенням 50А (замість 25А) автомат - запобіжник (обмежувач) відбору потужності електроенергії, обов'язкове заземлення при такому підключенні, (як грубе порушення правил техніки безпеки) відсутнє. Наявність 50А автоматичного обмежувача дає можливість ОСОБА_1 проводити практично без обмежень відбір потужностей електроенергії, що може стати причиною перевантаження (аварій) на лініях постачання, а у випадках несправності побутових ел. приладів чи внутрішньої проводки в будинку, може призвести до пожежі. Приміщення магазину має окреме постачання електроенергією, 1-фазне, там також встановлено 50А автомат запобіжник, що являється грубим порушенням техніки безпеки та норм відбору підведених потужностей. Дозволяється 25А. Загалом ділянка, власником якої є ОСОБА_1 , всупереч всіх норм та правил, користується можливістю практично необмежено проводити відбір потужностей електричної енергії, що негативно впливає на стан ліній постачання, стрибки напруги в будинках садоводів, призводить до перевантажень вхідного трансформатора. Висновок: згідно Положення про позбавлення та відновлення права доступу до користування електроенергією до домоволодіння за вказаною адресою підлягає: 1) встановити, згідно Положення, 25 А автоматичний запобіжник-обмежувач відбору потужностей постачання електроенергії, 2) заборонити користування 3-х фазним електропостачанням, бо такий спосіб підключення (до однієї ділянки 2 окремі лінії з 1- та 3-фазною схемою) до ЛЕП дозволяє проводити необмежений відбір потужностей електричної енергії (суперечить нормам її використання, у відповідності до діючого Положення), та через грубі порушення правил техніки безпеки відсутня схема заземлення, що може призвести до ураження струмом чи виникнення пожежі (а. с. 93 - 94 т. 1).
В результаті перевірки 15 липня 2022 року комісією, створеною на підставі розпорядження голови ГО «СТ Дніпро-8» Дорофєєвим В.І. від 12 липня 2022 року, були здійснені дії щодо приведення у відповідність до встановлених Положенням про позбавлення та відновлення права доступу до користування електроенергією норм використання електричної енергії, та обмежено постачання електроенергії до домоволодіння ОСОБА_1 на рівні 25 А, а саме на приладі обліку спожитої електричної енергії до магазину встановлено 25 А автоматичний запобіжник-обмежувач відбору потужностей постачання електроенергії, електричні провідники до іншого приладу обліку спожитої електричної енергії від'єднано.
Висновком судового експерта Задорова О.О. № 004/23-09 від 18 жовтня 2023 року за результатами проведення електротехнічного дослідження (а. с. 248 - 276 т. 2) встановлено наступне.
Електромережі нежитлової частини (магазину) та житлової частини у будинку АДРЕСА_1 є автономними по відношенню одна до одної (відокремленими одна від одної). Облік обсягу електроенергії, спожитої в нежитловій частині (магазин) та в житловій частині будинку АДРЕСА_1 здійснюється двома окремими приладами обліку електричної енергії. Прилади обліку електроенергії розташовані на внутрішній стороні паркану зі сторони лівого фасаду будинку АДРЕСА_1 .
Облік обсягу електроенергії, спожитої в нежитловій частині (магазин) будинку АДРЕСА_1 здійснюється однофазним, багатотарифним лічильником типу НІК АР2Т.1000.С.11. Заводський номер №10205380.
Облік обсягу електроенергії, спожитої в житловій частині будинку АДРЕСА_1 здійснюється трифазним, багатотарифним лічильником типу НІК 2303L АП1Т, заводський номер № 8064622.
Лічильник електричної енергії нежитлової частини (магазин) будинку на момент проведення дослідження знаходився у включеному стані; лічильник електричної енергії житлової частини будинку на момент проведення дослідження, знаходився у відключеному від ліній електропостачання стані.
Для переривання подачі електроструму в нежитлову частину (магазин) будинку АДРЕСА_1 є в наявності однофазний автоматичний вимикач 25А, тип С, 2 полюси, типу HL-C25 EATON, розміщений всередині ящика обліку спожитої електричної енергії типу DOT 3.1В.
Для переривання подачі електроструму в житлову частину будинку АДРЕСА_1 є в наявності трифазний автоматичний вимикач типу ВА47-29М, 50А, тип С, 3 полюси, розміщений всередині ящика обліку спожитої електричної енергії типу DOT 3.1В.
Автоматичний вимикач, який встановлений для електропостачання в нежитлову частину (магазин) будинку АДРЕСА_1 розрахований на максимальну потужність - 5.2 кВт.
Автоматичний вимикач, який встановлений для електропостачання в житлову частину будинку АДРЕСА_1 розрахований на максимальну потужність - 31.2 кВт.
Прилад обліку спожитої електричної енергії нежитлової частини (магазину) у будинку АДРЕСА_1 приєднаний до колективного споживача. Всі електропровідники, що ведуть від приладів обліку обсягу спожитої електричної енергії до нежитлової частини (магазину) будинку АДРЕСА_1 , є в наявності.
Прилад обліку спожитої електричної енергії житлової частини у будинку АДРЕСА_1 від'єднаний від електричної мережі колективного споживача. Всі електропровідники, що ведуть від приладів обліку обсягу спожитої електричної енергії до житлової частини будинку АДРЕСА_1 , є в наявності.
Під час проведення експертного дослідження в електричній мережі нежитлової частини (магазині) будинку АДРЕСА_1 електроенергія-наявна. Під час проведення експертного дослідження в електричній мережі житлової частини в будинку АДРЕСА_1 електроенергія - відсутня. Причина - від'єднання електричних провідників приладу обліку спожитої електричної енергії житлової частини будівлі, від колективного споживача.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_14 підтримав свій висновок, однак зазначив, що жодної документації щодо технічних умов такого підключення та споживання електричної енергії зазначеним домоволодінням йому для проведення такої експертизи не надавались, чи було на момент проведення експертизи заземлення сказати не зміг, оскільки це питання не досліджував.
Згідно протоколу № 150824/1 вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей та устаткування від 15 серпня 2024 року, складеного ТОВ «Компанія Електрик» за замовленням позивача, перехідний опір вимірюваних об'єктів та опір розтікання на основних заземлювачах задовольняє нормам «ПУЕ» п. 1.7.94. Під час проведення вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей та устаткування житлової частини (кімнати) судового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , на території ГО «Садівниче товариство Дніпро-8» встановлено наявність трифазного живлення електроенергією за наявності заземлення (а. с. 157 т. 4).
Також позивачем надано копії матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023111150001289 щодо кримінального правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 382 КК України, а саме протоколів огляду місця події та фототаблиць, складених 02 вересня 2023 року за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 25 - 45 т. 3).
Листом Вишгородського РУП ГУНП в Київській області від 21 грудня 2023 року, на адвокатський запит повідомлено, що 28 листопада 2023 року слідчим групи слідчих відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського РУП ГУНП в Київській області прийнято процесуальне рішення у кримінальному провадженні № 12023111150001289 від 05 липня 2023 року, а саме винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України, в зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України (а. с. 164 т. 3).
Також позивачем надано до суду письмові пояснення фізичної особи ОСОБА_6 щодо обставин справи (а. с. 125 - 128 т. 4).
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, вказував, що позивач не довів належними, допустимим та достатніми доказами факт наявності у нього договірних відносин з відповідачем на постачання електричної енергії, не довів наявність підстав для відновлення особливих умов електропостачання саме для нього і саме відповідачем, не спростував доводів про те, що вже не є членом садового товариства-відповідача, не спростував факт комерційного використання садового будинку-магазину та постачання йому електричної енергії для непобутових (комерційних) потреб, не вказав правових підстав для зобов'язань садового товариства, що робить позовні вимоги позивача незаконними і необґрунтованими, тому просив суд у задоволенні позовної заяви позивача відмовити в повному обсязі.
Представник третьої особи ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» під час розгляду справи в суді першої інстанції просив відмовити у задоволенні зміненого предмету позову в повному обсязі. Зауважив, що позивач не звертався до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» за укладенням договору. ОСОБА_1 не є членом товариства, тож, оскільки його електроустановки приєднані до технологічних електричних мереж СТ колективного побутового споживача ГО «СТ Дніпро-8» для користування електричною енергією, він має укласти тристоронній договір про постачання та розподіл електричної енергії на території колективного побутового споживача з електропостачальником та садівничим товариством. Також він може приєднатися до мереж ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» та укласти відповідний договір. Однак обов'язковою умовою укладення зазначених угод є технічні умови. Оскільки такі договори ОСОБА_1 не укладено, технічні умови на постачання електричної енергії на його земельну ділянку в обсязі, який існував до липня місяця 2022 року, відсутні, не вбачає підстав для відновлення постачання електроенергії в такому обсязі.
Від третьої особи ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» до суду надійшли письмові пояснення, згідно яких, між ОСОБА_1 та ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» відсутні будь-які договірні відносини в частині постачання (продажу) електричної енергії на об'єкт за адресою АДРЕСА_1 . Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг між позивачем та ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» не укладався. Наводив зміст п. 3.1.6 ПРРЕЕ, яким встановлено умови постачання електричної енергії споживачу, в тому числі, підключення об'єкту споживача до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку; споживач є стороною діючих договорів, зокрема, про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (а. с. 150 - 153 т. 3).
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено поняття учасників ринку електроенергії, відповідно до якого колективний побутовий споживач (далі - КПС) - юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
З 2018 року взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до п. 10.2.1. ПРРЕЕ колективний побутовий споживач має право на вибір постачальника електричної енергії, у тому числі постачальника універсальних послуг.
Точка розподілу електричної енергії колективному побутовому споживачу встановлюється на межі балансової належності електроустановок цього колективного побутового споживача. ( п. 10.2.2. ПРРЕЕ).
Для забезпечення розподілу електричної енергії до межі балансової належності електроустановок колективного побутового споживача між колективним побутовим споживачем та оператором системи у передбаченому цими Правилами порядку укладається договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який розробляється оператором системи на підставі додатка 3до цих Правил ( п. 10.2.3. ПРРЕЕ).
Згідно з п. 10.2.4. колективний побутовий споживач на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами колективного побутового споживача для задоволення комунально-побутових потреб споживачів колективного побутового споживача, для технічних цілей та інших потреб колективного побутового споживача. За обсяг закупленої електричної енергії з постачальником електричної енергії розраховується колективний побутовий споживач відповідно до умов договору.
Закупівля електричної енергії та розподіл здійснюються за рахунок коштів споживачів колективного побутового споживача. Умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів колективного побутового споживача, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж колективного побутового споживача регулюються установчими документами та/або укладеними в установленому законодавством порядку договорами між споживачами колективного побутового споживача та колективним побутовим споживачем щодо розподілу та постачання електричної енергії в межах колективного побутового споживача. (п. 10.2.5. ПРРЕЕ).
Відповідно до п. 10.2.6. ПРРЕЕ у разі прийняття відповідного рішення органом управління колективного споживача споживач колективного побутового споживача або фізична особа, яка не є членом колективного побутового споживача, але електроустановки якої приєднані до технологічних електричних мереж колективного побутового споживача (далі - споживач на території колективного побутового споживача), для користування електричною енергією укладає тристоронній договір про постачання та розподіл електричної енергії на території колективного побутового споживача з електропостачальником, який здійснює постачання електричної енергії цьому колективному побутовому споживачу, та колективним побутовим споживачем на основі типового договору (додаток 12до цих Правил).
Згідно п. 10.2.11 ПРРЕЕ електроустановки споживачів колективного побутового споживача та споживачів на території колективного побутового споживача, які не дотримуються умов договорів, укладених згідно з вимогами цих Правил з постачальником електричної енергії або колективним побутовим споживачем, підлягають відключенню від електричних мереж колективного побутового споживача.
Судом першої інстанції встановлено, що ГО «СТ Дніпро-8» є колективним побутовим споживачем та здійснює постачання електричної енергії через власні мережі до садових будинків у даному товаристві, у тому числі і до садового будинку-магазину, належного позивачу. З метою постачання до садових будинків електричної енергії між ГО «СТ Дніпро-8» та постачальником електричної енергії - ТОВ «Київська обласна ЕК» укладено договір на постачання електричної енергії, а також між відповідачем та Оператором системи розподілу укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії (ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі).
Також судом першої інстанції встановлено, що позивач на момент розгляду даної справи в суді та ухвалення судом рішення не є членом ГО «СТ Дніпро-8», оскільки відповідне рішення ГО «СТ Дніпро-8», оскаржене в судовому порядку, не скасоване, а відтак є чинним.
Згідно п. 10.2.6 ПРРЕЕ у разі прийняття відповідного рішення органом управління колективного споживача споживач колективного побутового споживача або фізична особа, яка не є членом колективного побутового споживача, але електроустановки якої приєднані до технологічних електричних мереж колективного побутового споживача (далі - споживач на території колективного побутового споживача), для користування електричною енергією укладає тристоронній договір про постачання та розподіл електричної енергії на території колективного побутового споживача з електропостачальником, який здійснює постачання електричної енергії цьому колективному побутовому споживачу, та колективним побутовим споживачем на основі типового договору (додаток 12 до цих Правил).
Згідно п. 3.1.6 ПРРЕЕ постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо: 1) об'єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку; 2) електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи;
3) споживач є стороною діючих договорів: про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок; про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач; 4) за усіма точками комерційного обліку на об'єкті (об'єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії; 5) відсутній факт припинення/призупинення постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у випадках, передбачених законодавством у сфері енергетики; 6) відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг системи розподілу/передачі.
Згідно п. 3.1.9 ПРРЕЕ споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Судом першої інстанції встановлено, що треті особи ТОВ «Київська обласна ЕК» та ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» підтвердили, що позивач щодо укладення договорів на постачання електричної енергії до них не звертався. Так само позивач не звертався до ГО «СТ Дніпро-8» щодо укладення договору з ним.
Доводи апеляційної скарги, що саме відповідач, починаючи з 01 січня 2022 року по 15 січня 2022 року мав надати позивачу, як члену ГО «СТ Дніпро-8», договір на постачання електричної енергії для його укладення, але не зробив цього, є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом.
Так, згідно п. 2.1.5 ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу/передачі.
На вимогу споживача оператор системи розподілу протягом трьох робочих днів від дати звернення повинен надати споживачу підписаний оператором системи розподілу примірник укладеного договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії у паперовій формі.
Апеляційний суд відхиляє посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на правові висновки Верховного Суду від 09 лютого 2022 року в справі № 521/15457/19-ц, згідно яких договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу, оскільки даним висновкам, у яких відсутня вказівка на виключну ініціативу оператора системи у питанні укладення договору, рішення суду першої інстанції не суперечить.
Судом першої інстанції надано належну оцінку доводам позивача щодо укладання з відповідачем безстрокового договору на постачання електричної енергії та вмотивовано їх відхилено, оскільки жодних доказів на підтвердження наявності такого договору між сторонами суду не надано, а долучений до позовної заяви договір від 02 липня 2014 року, укладений між СТ «Дніпро-8» та членом СТ «Дніпро-8» ОСОБА_7 на користування електричною енергією між СТ «Дніпро-8» і садоводом-споживачем, не свідчить про наявність договірних зобов'язань між позивачем та відповідачем, оскільки ОСОБА_7 , відчуживши на підставі договору дарування належної їй на праві спільної сумісної власності частину садового будинку-магазину, вибула з членів товариства, та у зв'язку із її вибуттям договірні відносини із товариством були припинені.
Крім того, суд першої інстанції звернув увагу, що протоколом № 3 від 25 грудня 2021 року Правління СТ «Дніпро-8» було схвалено рішення про припинення попередніх договорів та укладення нових договорів про надання доступу до користування електричною енергією, а тому договори про постачання електричної енергії, що укладались до 01 січня 2019 року, згідно з змінами у законодавстві та рішеннями відповідача вважаються такими, що втратили чинність та не можуть бути визнані належними та допустимими доказами по справі.
Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не було застосовано до спірних правовідносин п. 1.2.15 ПРРЕЕ, яким передбачено, що при переході права власності (користування) на об'єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов'язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил, крім випадків, передбачених законодавством, відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані, зважаючи на те, що позивач набув права власності на магазин-будинок з 15 травня 2015 року, в той час як ПРРЕЕ набрали законної сили лише 19 квітня 2018 року, а тому договір, укладений попереднім власником магазину-будинку ОСОБА_7 02 липня 2014 року, не підпадає під регулювання ПРРЕЕ.
Доводи апеляційної скарги, що згідно п. 6 ПРРЕЕ до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, врегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики, є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом, з огляду на те, що з ОСОБА_1 будь-яких договорів СТ «Дніпро-8» не укладало, а договір від 02 липня 2014 року укладався лише з попереднім власником магазину-будинку.
Суд першої інстанції встановив, що у позивача відсутня проектна та дозвільна документація на приєднання та експлуатацію електричних мереж, та обґрунтовано не прийняв до уваги наявні в матеріалах справи пояснення ОСОБА_6 щодо обставин підключення електропостачання до домоволодіння позивача, вказавши, що такі пояснення не замінюють собою проекту та дозвільну документацію, крім того, вказану особу не було допитано безпосередньо в судовому засіданні як свідка.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками, оскільки зазначені письмові пояснення не можуть вважатися належними та допустимими доказами на підтвердження обставин, на які посилався позивач ОСОБА_1 , зважаючи на те, що складання свідком письмових заяв вимогами ст. 76 ЦПК України не передбачено, а за відсутності дотримання процедури допиту свідка самі по собі письмові заяви інших осіб не можуть вважатися допустимими та достовірними доказами.
Враховуючи наведене, апеляційний суд відхиляє як неспроможні доводи апеляційної скарги, що суд без належного обґрунтування критично оцінив письмові пояснення колишнього голови правління відповідача ОСОБА_6 , пояснення якого щодо наявності заземлення на об'єкті позивача відповідачем належними доказами не спростовано.
Судом враховано, що доказів того, що будинок-магазин, належний позивачу на праві власності, поділено в натурі на нежитлову (магазин) та житлову частини, і зареєстровано як окремі об'єкти нерухомого майна (з різним цільовим призначенням при використанні), матеріали справи не містять.
Доводи апеляційної скарги, що суд не надав належної оцінки змісту технічного паспорту № В-0266 від 17 лютого 2014 року, долученого до матеріалів справи, який чітко розділяє будинок-магазин на магазин та житлову частину, відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані, з огляду на те, що відповідно до ст. 8-1 ЖК України рішення про переведення дачних і садових будинків у жилі будинки приймається відповідними органами місцевого самоврядування, і докази прийняття рішення відповідним органом місцевого самоврядування про переведення будинку за адресою АДРЕСА_1 у жилий будинок в матеріалах справи відсутні.
Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи позивача, що позивачем не укладено тристоронній договір, оскільки відповідачем не виконано обов'язок прийняти рішення про укладення тристороннього договору. Так, суд зазначив, що жоден нормативний документ не встановлює такий обов'язок для відповідача, а позивач в свою чергу не звертався ні до відповідача, ні до постачальника електричної енергії з заявою щодо укладення відповідного договору; матеріали справи не містять жодного документу, який би підтверджував укладення договору на постачання/розподіл електричної енергії між позивачем та постачальником електричної енергії чи оператором розподілу, так само матеріали справи не містять договору позивача з відповідачем, які б встановлювали порядок використання позивачем мереж відповідача для забезпечення непобутових потреб забезпечення електроенергією магазину, що розташований на земельній ділянці позивача.
Доводи апеляційної скарги, що перед укладанням тристороннього договору відповідач на виконання п. 10.2.6 ПРРЕЕ має прийняти відповідне рішення на своїх загальних зборах, яке в матеріалах справи відсутнє, відхиляються апеляційним судом, позаяк питання укладення тристороннього договору виходять за межі предмету цього судового спору, в якому позовні вимоги заявлялись не щодо укладення чи неукладення договору, а про відновлення електропостачання з такими технічними характеристиками потужності трифазного електроструму, які існували до липня 2022 року.
Також є вірною оцінка судом першої інстанції доводів позивача, що при обмеженні споживання електричної енергії позивачу відповідачем було порушено абз. 4 п. 7.11 ПРРЕЕ та вимоги ухвали від 04 лютого 2022 року про забезпечення позову у справі № 363/383/22, а також п. 1 Постанови КМУ № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», і вмотивовано відхилено такі доводи, оскільки зазначене обмеження було здійснено відповідачем не через заборгованість позивача або його виключення з членів садового товариства рішенням СТ «Дніпро-8» від 15 січня 2022 року, яке є предметом оскарження в справі № 363/383/22, а через перевищення рівня споживання електричної енергії.
Вказані обставини підтверджуються висновком судового експерта № 004/23-09 від 18 жовтня 2023 року за результатами проведення електротехнічного дослідження, згідно якого, автоматичний вимикач, який встановлений для електропостачання в житлову частину будинку АДРЕСА_1 розрахований на максимальну потужність - 31.2 кВт.
При цьому встановленою нормою використання електричної енергії у СТ «Дніпро-8» є 5 кВт/год.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що оскільки предметом цього спору є правомірність відключення позивача від електропостачання, що свідчить про існування між сторонами у справі спору щодо припинення електропостачання, це є підставою для відновлення електропостачання до вирішення судом даного спору та набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
За таких обставин апеляційний суд відхиляє як нерелевантні посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року в справі № 635/1668/22, в якій Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що дії садівничого товариства щодо невідновлення електропостачання з часу відкриття провадження в справі суперечать вимогам абз. 4 п. 7.11 ПРРЕЕ та є протиправними, оскільки у справі № 635/1668/22 судами встановлено інші обставини, а саме, що відкриття Харківським районним судом Харківської області 14 грудня 2022 року провадження у справі № 635/1443/22 за позовом фізичної особи до СТ «Янтарь» про захист прав споживача (справа з приводу правомірності відключення від електропостачання) свідчить про існування між сторонами у справі спору щодо припинення електропостачання та є підставою для відновлення електропостачання до вирішення судом даного спору та набрання законної сили рішенням суду у справі № 635/1443/22.
Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги документи, надані позивачем, щодо наявності заземлення трифазного лічильника, оскільки зазначена перевірка проведена у 2024 році, та не спростовує висновків комісії, зазначених в акті від 15 липня 2022 року.
Апеляційний суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції відхилено в якості належного доказу наданий позивачем протокол № 150824/1 від 15 серпня 2024 року, складений фахівцями після проведення вимірювання, оскільки зазначений протокол № 150824/1 від 15 серпня 2024 року вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей та устаткування, складений у 2024 році, не лише не стосується спірного періоду 2022 року, а й не спростовує факту споживання домоволодінням позивача електричної енергії з мереж відповідача без доказів наявності будь-якої технічної чи дозвільної документації, та з перевищенням встановленого обсягу споживання, що підтверджується висновком судового експерта.
Суд першої інстанції врахував, що ГО «СТ Дніпро-8» є КПС та має відповідний договір на постачання електричної енергії з постачальником електричної енергії, яка розподіляється між субспоживачами членами садового товариства, виділені колективному побутовому споживачу (відповідачу) потужності забезпечують потреби субспоживачів членів садівничого товариства, та є обмеженими, оскільки передбачають забезпечення субспоживачів виключно в межах дозволеної потужності КПС і в межах потужностей, які встановлені для індивідуальних побутових споживачів.
Згідно п. 2.4.5 ПРРЕЕ у договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії зазначаються величини дозволеної (договірної) потужності, які визначаються виходячи з проєктної документації електрозабезпечення об'єкта. Потужність об'єкта споживача обмежується на рівні потужності, передбаченої проєктною документацією указаного об'єкта споживача та/або технічними характеристиками мереж зовнішнього електрозабезпечення указаного об'єкта споживача.
Дозволена (договірна) потужність об'єктів споживачів зазначається в паспорті точки розподілу на рівні, встановленому проєктною документацією електрозабезпечення об'єкта споживача, та з урахуванням потужності об'єктів субспоживачів (у разі їх наявності).
У разі відсутності проєктної документації електрозабезпечення об'єкта індивідуального побутового споживача ОСР визначає потужність цього об'єкта на рівні дозволеної (договірної) потужності на дату оформлення паспорта точки розподілу, але не нижче 3 кВт. Протягом двох років після погодження дозволеної (договірної) потужності за формою, наведеною в додатку 15 до цих Правил, ОСР, за результатами виконання відповідних заходів інвестиційної програми, визначає потужність цього об'єкта на рівні не нижче 5 кВт.
У разі відсутності проєктної документації електрозабезпечення об'єкта індивідуального побутового споживача, приєднаного до зовнішніх електричних мереж загального призначення, які за технічними характеристиками можуть забезпечити розподіл електричної енергії на рівні 5 кВт на кожного індивідуального побутового споживача, дозволена (договірна) потужність такого об'єкта встановлюється на рівні не нижче 5 кВт.
З урахуванням наведеного судом першої інстанції вірно встановлено, що з метою безпечного, безперебійного користування електричною енергією садоводами ГО «СТ Дніпро-8» рішенням правління ГО «СТ Дніпро-8» було прийнято Положення про позбавлення та відновлення права доступу до користування електроенергією власниками земельних ділянок, які членами садоводами ГО «СТ Дніпро-8», яким встановлено застосування норм використання електричної енергії (підведеної потужності) до домоволодіння (земельної ділянки) максимум 5 кВт.
Крім того, суд першої інстанції встановив, що станом на 15 липня 2022 року ОСОБА_1 фактично здійснював несанкціонований відбір електричної енергії в майже необмеженій кількості, яка перевищує максимум, встановлений для членів садівничого товариства, що є безпідставним за відсутності особливих технічних умов, укладеного та діючого договору про постачання електричної енергії в такому розмірі, у зв'язку з чим в результаті перевірки відповідачем були здійснені дії щодо приведення у відповідність до встановлених Положенням норм використання електричної енергії по будинку позивача, внаслідок чого він має можливість користуватись електричною енергією з дозволеною потужністю до 5кВт.
Судом першої інстанції правомірно виснувано, що позивач під час розгляду даної справи суду не довів наявності у відповідача зобов'язання перед ним з постачання позивачу електричної енергії на умовах інших, ніж визначено рішеннями керівних органів відповідача, і станом на даний час на земельну ділянку позивача здійснюється постачання електричної енергії в межах потужностей, що встановлені для інших членів садового товариства (до 5кВт), що відповідає чинному законодавству України.
Таким чином, забезпечивши повний та всебічний розгляд справи, проаналізувавши всі доводи сторін, дослідивши та надавши правову оцінку всім зібраним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справах доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, не спростованого доводами апеляційної скарги, про відмову в позові, оскільки підстав для збільшення потужності саме для позивача, які визначені чинним законодавством України на ринку постачання/розподілу електричної енергії, матеріали справи не містять. При цьому хибними і необґрунтованими є висновки позивача про те, що відповідач зобов'язаний зберігати/відновлювати для позивача для його будинку-магазину особливі умови підключення до електричної енергії чи мережі, які документально не підтверджені, суперечать на сьогодні вимогам чинного законодавства України на ринку електропостачання, а тому вимоги позивача є незаконними та необґрунтованими.
Апеляційний суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що на момент виключення ОСОБА_1 зі складу членів відповідача (15 січня 2022 року) був індивідуальним (побутовим) споживачем, який використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність, зважаючи на повідомлені ним самим обставини та надані докази, що частину будівлі, а саме магазин, відповідно до договору оренди № 01/18-1 від 18 листопада 2018 року, ОСОБА_1 передав в оренду суб'єкту господарської діяльності ФОП ОСОБА_4 (а. с. 55 - 59 т. 1).
Крім того, дані доводи суперечать іншим аргументам ОСОБА_1 , що виходячи із імперативної норми, викладеної у п. 10.2.15 ПРРЕЕ, в зв'язку із здійсненням на території ГО СТ «Дніпро-8» підприємницької діяльності у приміщенні магазину, який належить позивачу, відповідач нібито має забезпечити окремий облік електричної енергії, спожитої для забезпечення підприємницької діяльності.
Доводи апеляційної скарги, що акт перевірки стану ЛЕП, вхідних ліній, приладів обліку, наявність та відповідність контрольного пломбування, відсутність втручання в роботу електросистем від 15 липня 2022 року був складений постійно діючою комісією відповідача за відсутності позивача, і що відключення електроустановок позивача від електромережі відповідача 21 липня 2022 року відбулося всупереч п. 7.5 ПРРЕЕ без попередження відповідача і без його участі, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для зобов'язання відповідача відновити позивачу постачання електроструму з такими технічними характеристиками потужності, які існували до липня 2022 року.
Апеляційний суд відхиляє як безпідставні доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не надано оцінки зміні відповідачем своєї правової позиції, з огляду на те, що відповідачем з самого початку судового розгляду не визнавався позов ОСОБА_1 в зв'язку з відсутністю у нього технічних умов, проектної і дозвільної документації, договірних відносин з учасниками ринку електричної енергії.
Апеляційний суд погоджується з правильними висновками суду першої інстанції, не спростованими доводами апеляційної скарги, що постачання електричної енергії позивачу наразі забезпечується лише судовим рішенням про заборону відключення позивача від електричних мереж відповідача, а саме ухвалою від 04 лютого 2022 року про забезпечення позову у справі № 363/383/22, прийнятою на підставі абз. 4 п. 7.11 ПРРЕЕ. При цьому провадження у вказаній справі зупинено за клопотанням самого позивача, що дозволяє йому продовжувати споживати електричну енергію через мережі позивача без укладення будь-яких договорів.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України), тому дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц та від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17, провадження № 61-2417сво19).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21, провадження № 61-12101св23, в постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19, провадження № 61-11625сво22).
Відтак, встановивши відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, не спростованого доводами апеляційної скарги, про відмову в задоволенні позову як необґрунтованого.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що судом не взято до уваги долучені до матеріалів справи копії протоколів огляду та фототаблиці від 02 вересня 2023 року, здійснені в рамках кримінального провадження, апеляційний суд враховує, що листом Вишгородського РУП ГУНП в Київській області від 21 грудня 2023 року, на адвокатський запит повідомлено, що 28 листопада 2023 року слідчим групи слідчих відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського РУП ГУНП в Київській області прийнято процесуальне рішення у кримінальному провадженні № 12023111150001289 від 05 липня 2023 року, а саме винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України, в зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України (а. с. 164 т. 3).
Враховуючи наведене, саме по собі звернення позивача до органів поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення не свідчить про протиправність дій відповідача та не може вважатися передбаченою законом підставою для задоволення недоведеного та необґрунтованого позову.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що суд без належного мотивування відмовив у клопотанні позивача про допит судом свідка, який би міг спростувати факт прийняття правлінням відповідача рішень, зазначених в Положенні від 18 січня 2020 року та від 25 грудня 2021 року, апеляційний суд звертає увагу, що чинність відповідних рішень не відноситься до предмету даного позову, та відхиляє зазначені доводи як необґрунтовані.
Також апеляційний суд не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що до суду не надано доказів негативного впливу безлімітного споживання домоволодінням позивача електричної енергії мереж відповідача, зважаючи на те, що суд першої інстанції викликав експерта, який складав на замовлення позивача висновок за результатами проведення електротехнічного дослідження від 28 жовтня 2023 року, і даним експертом в судовому засіданні надано пояснення, що перевищення дозволеної потужності знижує якість електричної енергії у мережах та призводить до їх пошкодження, цей же експерт вказав, що ніяка технічна документація для дослідження йому не надавалась, і підтвердив, що домоволодіння позивача має функціонуючу лінію постачання електричної енергії і на засобі обліку встановлено запобіжник, який обмежує дозволену потужність до 5,2 кВт/год.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції визнав доведеним факт понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8500 грн., як такий, що є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатами роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для відповідача, стягнув з позивача на користь відповідача документально підтверджені понесені відповідачем витрати на правничу допомогу у зазначеному розмірі, і аргументів проти висновків суду першої інстанції в цій частині апеляційна скарга не містить.
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів та відхиляються апеляційним судом.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Оскільки за наслідками апеляційного перегляду апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін, вимоги апеляційної скарги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 4000 грн. також задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 08 серпня 2025 року.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.