1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 04 серпня 2025 року, апеляційну скаргу із змінами захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 червня 2025 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дібрівка Тетіївського району Київської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участі: в режимі відеоконференцзв'язку прокурора захисника в режимі відеоконференцзв'язку підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонено йому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про необґрунтованість підозри. Зокрема, слідчим суддею не досліджено наявність чи відсутність документально підтвердженого факту щодо смерті учасника дорожньо-транспортної пригоди.
Вважає, що на даний час не зрозуміло хто саме із учасників дорожньо-транспортної пригоди вчинив дії, які призвели до зіткнення транспортних засобів.
Також вважає, що клопотання містить формальні фрази, які не підтверджені доказами щодо існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_6 на момент оскарження ухвали перебуває на стаціонарному лікуванні в медичному закладі Київська міська клінічна лікарня № 12.
Посилається на позитивні характеризуючі дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки в місці постійного проживання, незадовільний стан здоров'я.
04 серпня 2025 року захисник ОСОБА_5 подала зміни до апеляційної скарги в яких просила застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисників, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СУ ГУ НП в Київській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 22 червня 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025110000000504 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
22 червня 2025 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та наступного дня 23 червня 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
24 червня 2025 року старший слідчий СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до підозрюваного ОСОБА_6 , без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 червня 2025 року у задоволенні клопотання слідчого відмовлено та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонено йому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу до підозрюваного слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, якими є фактичні обставини, наведені у клопотанні слідчого з доданими до нього матеріалами.
Оцінюючи доводи та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначено у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно прийняти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року).
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, всупереч доводам апеляційної скарги.
Доводи сторони захисту щодо необгрунтованності підозри колегія суддів вважає непереконливими. При цьому, варто зазначити, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Крім того, наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим суддею обґрунтовано зазначено про те, що прокурором не доведено існування ризиків такого ступеню, які виправдовують застосування до ОСОБА_6 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу підозрюваного, який має хронічні захворювання, є особою пенсійного віку, має місце реєстрації, постійне місце проживання, дійшов висновку, що в даному провадженні існують підстави для застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу, такого, як цілодобовий домашній арешт, що на думку слідчого судді зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та який, з урахуванням усіх обставин справи, буде достатнім запобіжним заходом для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання виникнення ризиків передбачених ст.177 КПК України.
Доводи захисника, щодо позитивних характеризуючих даних про особу підозрюваного, не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який в повній мірі забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків.
З огляду на викладене, зазначені доводи та підстави, в яких захисник просив скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 червня 2025 року ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу із змінами захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_11 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14
Єдиний унікальний № 761/26212/25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15
Провадження № 11-сс/824/5136/2025 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України